Вирок

від 23.01.2020 по справі 598/2205/19

ЗБАРАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 598/2205/19

провадження № 1-кп/598/114/2020

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2020 р. Збаразький районний суд Тернопільської області

в складі : головуючого судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

з участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Збаражі кримінальне провадження за 598/2205/19 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, працюючого на посаді директора товариства з обмеженою відповідальністю «Тростянець Трейдбуд Інжинірінг», в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

за ч.1 ст.366 КК України,-

встановив:

ОСОБА_4 , будучи директором товариства з обмеженою відповідальністю «Тростянець Трейдбуд Інжинірінг» (Тернопільська область, Бережанський район, с. Тростянець, вул. Шевченка, 67, код ЄДРПОУ: 40815106), та відповідно до Статуту товариства, наділеним організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, в силу чого, відповідно до примітки 1 до ст.364 КК України будучи службовою особою, під час виконання ТзОВ «Тростянець Трейдбуд Інжинірінг» відповідно до умов договору підряду №1 від 01 листопада 2017 року будівельних робіт на об`єкті: «Нове будівництво спортивного майданчика із встановленням штучного покриття в м. Збараж, землі запасу, вільна ділянка для забудови, приблизно 0,15 га по вул.Морозенка Збаразького району Тернопільської області (Коригування)», діючи умисно, використовуючи свої службові повноваження всупереч інтересам служби, з метою покриття можливих майбутніх ризиків, в грудні 2017 року, точної дати не встановлено, власноручно склав документ, форма якого затверджена Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України №554 від 04.12.2009 «Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві» - акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2В Б/Н за грудень 2017 року, в який вніс завідомо неправдиві відомості в частині врахування коштів на покриття ризиків, які не підтверджені понесеними фактичними витратами.

Так, в акті приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2В Б/Н за грудень 2017 року по договору підряду №1 від 01.11.2017 ОСОБА_4 , в порушення п.п.6.1.5.3 і 6.2.10 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, безпідставно враховано кошти на покриття ризиків, які не підтверджені понесеними фактичними витратами, внаслідок чого завищено вартість виконаних робіт на суму 7549,78 гривень.

Після складання вказаного акту приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2В Б/Н за грудень 2017 року по договору підряду №1 від 01.11.2017 ОСОБА_4 , шляхом проставлення особистого підпису та відтиску печатки ТзОВ «Тростянець Трейдбуд Інжинірінг» в графі «Генпідрядник (підрядник)» його погодив та видав зазначений акт для подальшого погодження. Надалі вказаний акт приймання виконаних будівельних робіт та відповідні платіжні доручення були надані в Управління державної казначейської служби у Збаразькому районі для здійснення оплати генпідряднику ТзОВ «Тростянець Трейдбуд Інжинірінг» за виконані відповідно до договору підряду №1 від 01.11.2017 роботи з будівництва нового спортивного майданчика із встановленням штучного рулонного покриття в м. Збараж по вул. Морозенка Збаразького району Тернопільської області.

Суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 є винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, як за ознаками складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.

Під час підготовчого судового провадження, а саме 23 січня 2020 року, між прокурором Збаразького відділу Кременецької місцевої прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_4 , з участі захисника ОСОБА_5 , в порядку, передбаченому ст.ст.468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно даної угоди, прокурор та обвинувачений ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій останнього за ч.1 ст.366 КК України. При цьому ОСОБА_4 у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення. Також, сторони узгодили покарання, яке слід призначити ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України із застосуванням ч.2 ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250 гривень, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. ОСОБА_4 погоджується з таким видом і мірою покарання. В даній угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України, які роз`яснено обвинуваченому ОСОБА_4 ..

Заслухавши учасників судового провадження, перевіривши вищевказану угоду на відповідність вимогам кримінального процесуального кодексу України та закону, суд приходить до висновку, що вищевказана угода може бути затверджена з таких мотивів.

Відповідно до положень ч.2 та ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Частиною 5 ст.469 КПК України передбачено, що укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Судом встановлено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.366 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , відповідно до ч.2 ст.12 КК України, є злочином невеликої тяжкості. Шкода завдана лише державним та суспільним інтересам, угоду про визнання винуватості укладено під час підготовчого судового провадження, узгоджена сторонами міра покарання відповідає вимогам КК України, зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст.472 КПК України, а її умови не суперечать іншим вимогам закону, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Також судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, цілком розуміє права, визначені ч.4 ст.474 КПК України, і наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Обґрунтованих і достатніх підстав вважати, що укладення угоди між сторонами не було добровільним, тобто є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, а також, що обвинувачений не має можливості виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, судом встановлено не було, що не заперечував у судовому засіданні і сам обвинувачений ОСОБА_4 ..

Умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

З огляду на вказане суд приходить до висновку про наявність в даному випадку передбачених законом підстав для затвердження вищевказаної угоди про визнання винуватості і призначення узгодженої сторонами міри покарання.

На підставі наведеного та керуючись п.1 ч.3 ст.314, ст.ст.369, 371, 373, 374, 392, 394, 474, 475 КПК України, суд,-

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 23 січня 2020 року, між прокурором Збаразького відділу Кременецької місцевої прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за №598/2205/19.

ОСОБА_4 визнативинуватим увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.1ст.366 КК України, призначивши йому покарання із застосуванням ч.2 ст.69 КК України у виді штрафу у розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250 гривень, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в користь держави судові витрати в розмірі 7850 гривень 50 копійок за проведену судову будівельно-технічну експертизу за №6.4-19/19 від 31.10.2019 року.

На даний вирок може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Збаразький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України.

Даний вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя : ОСОБА_1