Рішення

від 18.03.2019 по справі 826/12305/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 березня 2019 року №826/12305/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Проф-Електро до Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (далі також - суд) звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Проф-Електро (далі також - позивач) з позовом до Головного управління ДФС у м.Києві (далі також - відповідач, ГУ ДФС у м.Києві), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 21.03.2018 №0180961206.

Ухвалою суду від 25.09.2018 відкрито провадження в адміністративній справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Позов мотивовано тим, що для накладення штрафу за п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України потрібно встановити не платника, а платників податку на додану вартість, які порушили граничний строк реєстрації податкової накладної; позивачем вжито всіх заходів для реєстрації податкових накладних у встановлені Податковим кодексом України строки; ГУ ДФС у м.Києві не є уповноваженим органом для винесення оскаржуваного рішення.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти позовних вимог заперечив у повному обсязі, посилаючись на правомірність податкового повідомлення-рішення від 21.03.2018 №0180961206.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

21.03.2018 ГУ ДФС у м.Києві на підставі акту перевірки № 2226/26-15-12-06-16/39727640 від 27.02.2018 прийнято податкове повідомлення-рішення №0180961206, яким до ТОВ Проф-Електро у зв`язку з тим, що за даними Єдиного реєстру податкових накладних за грудень 2017 року встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених ст.201, та згідно із ст.201-1 Податкового кодексу України за затримку реєстрації на 15 і менше календарних днів на суму податку на додану вартість 675 725,58 грн., застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 67 572,55 грн.

За наслідком оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення від 21.03.2018 №0180961206 в адміністративному порядку, рішенням Державної фіскальної служби України від 26.06.2018 №21778/6/99-99-11-03-01-25 зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовано Податковим кодексом України (тут і надалі - ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пп. 14.1.178 п.14.1 ст.14 ПК України, податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

За вимогами п. 201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку на додану вартість - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно з п.120-1.1 ст. 120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

При цьому, відповідно до пп.14.1.265 п.14.1 ст.14 ПК України, штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковими правопорушеннями, згідно з п. 109.1 ст.109 ПК України, є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України встановлено відповідальність за податкове правопорушення - порушення граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Суб`єктом податкового правопорушення є платник податків.

Посилання позивача на те, що для накладення штрафу за п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України потрібно встановити не платника, а платників податку на додану вартість, які порушили граничний строк реєстрації податкової накладної, є помилковим та судом до уваги не приймається.

Посилання позивача на те, що ним було вжито усіх заходів для реєстрації податкових накладних у встановлені Податковим кодексом України строки суд визнає необгрунтованими, оскільки на підтвердження вказаного позивачем не надано жодних доказів, а також пояснень та конкретизації вчинених ним дій.

В частині посилань позивача на відсутність у відповідача повноважень контролюючого органу суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до п.41.1 ст.41 ПК України, контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Пунктом 1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 р. № 236, Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

ДФС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. ДФС та її територіальні органи є органами доходів і зборів (пункт 7 зазначеного Положення).

Положення про Головне управління ДФС у м.Києві, станом на момент виникнення спірних правовідносин, затверджено наказом ДФС від 09.08.2017 №529 (далі - Положення про ГУ ДФС у м.Києві), відповідно до п.1 якого Головне управління ДФС у м.Києві є територіальним органом Державної фіскальної служби України (далі - ДФС), який підпорядковується ДФС.

ГУ ДФС забезпечує реалізацію повноважень ДФС на території міста Києва.

Згідно з п.4 Положення про ГУ ДФС у м.Києві, ГУ ДФС у м.Києві відповідно до покладених на нього завдань, здійснює, зокрема, контроль за дотриманням податкового та митного законодавства, законодавства щодо трансфертного ціноутворення, законодавства щодо адміністрування єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДФС.

З вищенаведеного вбачається, що ГУ ДФС у м.Києві є контролюючим органом у розумінні ПК України, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято уповноваженим на те органом.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Позивач, в силу положень ч.1 ст.77 КАС України, повинен довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, проте всупереч вказаній нормі не довів суду наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.

Відповідач, в силу положень частини 2 статті 77 КАС України, довів відповідність оскаржуваного рішення вимогам ч.3 ст.2 КАС України.

Оскільки позов задоволенню не підлягає, судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень не стягуються.

Керуючись статтями 72-77 , 139 , 241-246 Кодексу адміністративного судочинства, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Проф-Електро (04050, м. Київ, вул. Білоруська, буд.30, код ЄДРПОУ 39727640) до Головного управління ДФС у м.Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко