Постанова

від 23.01.2020 по справі 560/1891/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/1891/19

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гнап Д.Д.

Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.

23 січня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Курка О. П. Білої Л.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Нафтова компанія "Поділля" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року (ухвалене в м. Хмельницькому) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Нафтова компанія "Поділля" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

в червні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю Нафтова компанія "Поділля" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

12 грудня 2019 року до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність її доводів.

Частиною 1 ст. 124 КАС України визначено, що судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками - повідомленнями.

Відповідно до ч. 3ст. 126 КАС України, повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.

З матеріалів справи встановлено, що як в адміністративному позові, так і у апеляційній скарзі позивач зазначив адресу для листування АДРЕСА_1 .

З метою належного та своєчасного повідомлення позивача у справі, секретарем судового засідання 24 грудня 2019 року було надіслано судову повістку про виклик на судове засідання та копію ухвали про призначення справи до апеляційного розгляду на 21 січня 2020 року, за вказаною у адміністративній справі адресою.

Однак, до суду повернувся конверт з відміткою причини повернення "Адресат відсутній".

Разом з тим, положеннями ч.3 ст. 296 КАС України визначено, що апеляційна скарга може містити клопотання особи про розгляд справи за її участі. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає брати участі у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Однак, як вбачається із змісту апеляційної скарги, позивач не заявляв клопотання про розгляд справи за його участю, а відтак за відсутності такого клопотання, суд прийшов до висновку, що позивач не бажає приймати участь в розгляді справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Про час, день та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином. Причини неявка суду не відомі.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, про що 21 січня 2020 року було прийнято протокольну ухвалу.

За таких умов, згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги та відзиву у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи неоспорені факти про те, що Заступником начальника відділу податків і зборів з юридичних осіб Кам`янець-Подільського управління ГУ ДФС у Хмельницькій області на підставі пункту 200.10 статті 200 розділу V Податкового кодексу України у порядку підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та статті 76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.01.2017 по 30.09.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю Нафтова компанія "Поділля".

За результатами перевірки складено акт №247/22-01-53-05/38798731 від 22.11.2018, відповідно до висновків якого, камеральною перевіркою встановлено порушення пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України, відповідальність за яке передбачена пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

Зазначений акт направлений на адресу позивача 22.11.2018 та отриманий Товариством з обмеженою відповідальністю Нафтова компанія "Поділля" 02.01.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

На підставі висновків, викладених, в акті №247/22-01-53-05/38798731 від 22.11.2018 відповідач виніс податкове повідомлення-рішення №0004255305 від 22.01.2019, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю Нафтова компанія "Поділля" застосовано штраф на загальну суму 86803,17 грн, у тому числі:

- у розмірі 10% за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних на 15 і менше календарних днів у сумі від суми грошових зобов`язань за затримку більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати грошового зобов`язання у сумі 7840,11 грн;

- у розмірі 20% за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів у сумі 36355,78 грн;

- у розмірі 30% за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів у сумі 42607,28 грн.

Податкове повідомлення-рішення №0004255305 від 22.01.2019 направлене на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Нафтова компанія "Поділля" 22.01.2019, проте повернуто до контролюючого органу 19.03.2019 з відміткою поштового відділення "за закінченням встановленого строку зберігання".

Вважаючи податкове повідомлення-рішення №0004255305 від 22.01.2019 протиправним, позивач звернувся до суду для його скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За приписами пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

При цьому, підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, в редакції, чинній на час проведення перевірки, визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Крім того, 01 січня 2017 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21.12.2016 №1797-VIII, яким до Податкового кодексу України внесено зміни, зокрема, щодо контрольно-перевірочної роботи.

Підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України доповнено абзацом другим такого змісту, відповідно до якого, предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Аналіз зазначеної норми Податкового кодексу України свідчить, що на момент проведення перевірки предметом камеральної перевірки, крім питань правильності оформлення податкових декларацій можуть бути і інші питання, а саме такі, як своєчасність реєстрації податкових накладних.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №803/1315/17, від 11 вересня 2018 року у справі №821/187/17.

Порядок проведення камеральної перевірки, в свою чергу, безпосередньо встановлено статтею 76 Податкового кодексу України, пунктами 76.1 та 76.2 якої визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Даючи правову оцінку доводам апелянта, щодо направлення акту №247/22-01-53-05/38798731 від 22.11.2018 лише 28.12.2018 та порушення, внаслідок цього, вимог пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.

Приписами пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України встановлено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

З матеріалів справи встановлено, що вищезазначений акт направлений на адресу товариства з обмеженою відповідальністю Нафтова компанія "Поділля" 22.11.2018 та отриманий позивачем 22.01.2019 року (а.с. 99), тому доводи апелянта в цій частині є помилковими.

Також, колегія суддів критично відноситься до доводів апелянта, щодо порушення контролюючим органом строку надіслання податкового повідомлення-рішення №0004255305 від 22.01.2019, оскільки, як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції було встановлено, що вказане податкове повідомлення-рішення було направлене на адресу товариства з обмеженою відповідальністю Нафтова компанія "Поділля" 22.01.2019 та повернуте відправнику 19.03.2019 (а.с.83).

Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що вказані обставини також підтверджуються листом від 22.04.2019 №22/4 в якому Товариство з обмеженою відповідальністю Нафтова компанія "Поділля" просило видати податкове повідомлення-рішення "в зв`язку з тим, що воно не було забране із поштового відділення" (а.с.81).

Таким чином, відповідачем не було допущено порушення порядку оформлення результатів камеральної перевірки, визначеного податковим законодавством.

Твердження апелянта про те, що висновки акту №247/22-01-53-05/38798731 від 22.11.2018 щодо виявлених порушень та розміру штрафних санкцій викладених в додатку №1 до акту перевірки, що є невід`ємною частиною акту, не співпадають з переліком порушень, визначених в додатку №1 до податкового повідомлення-рішення №0004255305 від 22.01.2019 є необґрунтованим, оскільки зміст додатку до акта та додатку до спірного податкового повідомлення-рішення є однаковим.

При цьому, положеннями законодавства не визначено вимог щодо його ідентичної структури. Крім того, позивачем не деталізовано, які саме відомості не співпадають.

У зв`язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не підтвердив протиправність податкового повідомлення-рішення та не спростовував доводів відповідача і наданих ним доказів, які свідчать про наявність підстав для висновків про несвоєчасну реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних 1217 податкових накладних за період з січня 2017 року по вересень 2018 року на загальну суму ПДВ 402202,42 грн.

За таких обставин, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для скасування податкового повідомлення-рішення №0004255305 від 22.01.2019 .

Оцінюючи наведені апелянтом аргументи, суд апеляційної інстанції вважає, що вказані доводи, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у апеляційній скарзі не зазначено.

Враховуючи, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Нафтова компанія "Поділля" залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Курко О. П. Біла Л.М.