Постанова

від 22.01.2020 по справі 480/966/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 січня 2020 року

Київ

справа №480/966/19

адміністративне провадження №К/9901/26496/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О.В.,

суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги Сумської митниці ДФС на додаткову постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року (головуючий суддя Шаповал М.М . ) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року (головуючий суддя Чалий І.С., судді - Перцова Т.С., Жигилій С.П.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запчасть" до Сумської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

У березні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Запчасть" (далі - ТОВ "Запчасть") звернулося до суду з адміністративним позовом до Сумської митниці ДФС, в якій просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 12 березня 2019 року № UA 805150/2019/000045/2.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Сумської митниці ДФС від 12 березня 2019 року № UA805150/2019/000045/2 про коригування митної вартості товарів. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці ДФС на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3925,89 грн.

Сумським окружним адміністративним судом 14 травня 2019 року ухвалено додаткове рішення, залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року , яким на користь ТОВ "Запчасть" за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці ДФС стягнуто судові витрати зі спати судового збору у розмірі 10644,74 грн, у зв`язку з тим, що у рішенні суду від 14 травня 2019 року питання розподілу судових витрат було вирішено не в повному обсязі .

Не погоджуючись із зазначеним додатковим рішенням суду першої інстанції та постановою апеляційного адміністративного суду, Сумська митниця ДФС подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій. В обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначив, що вимога про скасування рішення про коригування митної вартості товарів є вимогою майнового характеру, розмір якої слід обчислювати, виходячи з розміру змін у майновому стані позивача, спричинених оскаржуваними рішеннями. На думку відповідача, базою для розрахунку суми судового збору є різниця між митними платежами, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою контролюючим органом у відповідному рішенні, а не безпосередньо різниця між заявленою та скоригованою митною вартістю.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення першої та апеляційної інстанцій в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про задоволення касаційної скарги.

Пунктом 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Ухвалюючи додаткове судове рішення про стягнення на користь позивача витрат зі сплати судового збору, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи наявні докази підтверджують, що розмір понесених позивачем витрат зі сплати судового збору складає 14570,63 грн. Разом з тим, рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року питання розподілу судових витрат було вирішено не в повному обсязі, а саме було стягнуто з Сумської митниці ДФС на користь ТОВ "Запчасть" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3925,89 грн . При поданні позову позивачем було сплачено судовий збір: у сумі 3925 грн згідно квитанції від 13 березня 2019 року № 7223 та у сумі 10644,74 грн, що підтверджено квитанцією від 21 березня 2019 року № 7273. За таких обставин у відповідності до статті 252 КАС України є наявні підстави для ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 10644,74 грн .

Зазначена позиція підтримана Другим апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив додаткове рішення суду першої інстанції без змін.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду , переглядаючи вказані судові рішення попередніх інстанцій, вважає за необхідне вказати на таке.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що даний спір про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, безпосереднім наслідком якого є зміна складу майна позивача, є майновим.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ Про судовий збір (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду), за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з тим, суди першої та апеляційної інстанцій визначаючи розмір судового збору, виходили з того, що ціною позову у цій справи є різниця між сумою митної вартості товарів, заявленої декларантом, та сумою митної вартості товарів, визначеної митним органом.

Колегія суддів касаційної інстанції з такими висновками судів попередніх інстанцій не погоджується, з огляду на те, що базою для розрахунку суми судового збору є різниця між митними платежами, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою контролюючим органом у відповідному рішенні, а не безпосередньо різниця між заявленою та скоригованою митною вартістю товару .

Рішенням Сумської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 12 березня 2019 року № UA 805150/2019/000045/22, яке є предметом оскарження у цій справі, митним органом збільшено митну вартість товарів, заявлену позивачем з 933547,47 грн до 1904922,67 грн, тобто різниця між вказаними сумами склала 971375,2 грн.

Разом з цим збільшення митної вартості товарів у порівнянні із заявленими декларантом відомостями, не впливає на майновий стан позивача, оскільки саме пропорційне збільшення митних платежів, які необхідно сплатити за випуск товарів у вільний обіг може негативно вплинути на майновий стан ТОВ "Запчасть" у вигляді додатково сплаченого мита та податку на додану вартість.

Тобто, з викладеного вбачається, що ціною позову є грошовий вираз майнових вимог позивача, що у даній справі є різницею митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів.

Таким чином, суду для здійснення розрахунку суми судового збору за подання цього позову необхідно встановити саме різницю між сумою митних платежів, обчислену згідно з митною вартістю товарів визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчислену згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, яка підлягала сплаті позивачем у зв`язку із прийняттям Сумською митницею ДФС оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 12 березня 2019 року № UA 805150/2019/000045/2 .

Частинами першою - третьою статті 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Частиною другою статті 353 вказаного Кодексу передбачено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або 2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 3) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, оскільки судами не з`ясовано обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.

Судам при новому розгляді спору необхідно належним чином проаналізувати законодавство, що регулює спірні правовідносини, всебічно і повно з`ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 3, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Сумської митниці ДФС задовольнити .

Додаткову постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді Н.Є .Блажівська

І.Л.Желтобрюх