Ухвала

від 22.01.2020 по справі 826/14952/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 січня 2020 року

Київ

справа № 826/14952/18

адміністративне провадження № К/9901/498/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,

перевіривши касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.09.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019 у справі № 826/14952/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю УКРСПЕЦІНДУСТРІЯ-МЕТАЛ до Головного управління ДФС у Донецькій області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

02.01.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державної фіскальної служби України на рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, предметом спору у якій було визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДФС у Донецькій області про відмову у реєстрації податкової накладної та зобов`язання Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну датою її отримання.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2020 визначено склад колегії суддів, касаційну скаргу передано судді-доповідачу Гімону М. М.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд першої інстанції, врахувавши вимоги статей 12, 257, 262 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на обставини, встановлені судовими рішеннями, характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників свідчать про те, що ця справа дійсно є незначної складності, а ознаки необхідності розгляду цієї справи виключно за правилами загального позовного провадження, визначені частиною четвертою статті 12 КАС України, відсутні.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

У касаційній скарзі міститься посилання, що зазначена справа має виняткове значення для ДФС, оскільки дослідження проблеми правового врегулювання податкової системи України дає підстави вважати, що податкове законодавство не стабільне, суперечливе та колізійне, а тому під час розгляду справ судами нижчих інстанцій можливі помилки в застосуванні тих чи інших норм, що може бути виправлено судами вищестоящими інстанцій. Крім того, справи з приводу застосування податкового законодавства носять високу ступень суспільного інтересу, а наявність різної судової практики з розглядаємого питання має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики. Прикладам того, є правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 27.08.2019 у справі №540/2077/18. Звертає увагу, що не перегляд зазначеної справи в касаційному порядку спричинить формування сумнівної судової практики на рівні судів нижчих інстанцій.

Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення підпункту "а" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України є необґрунтованими, а ухвалені у цій справі судові рішення на поточний день не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її.

Поряд колегією суддів враховано, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі, на підставі яких суди ухвалили рішення про задоволення позову, у повній мірі відповідає висновкам Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах (справа № 0940/1240/18, №822/1817/18, №821/1173/17), а саме, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Посилання позивача на наявність обставин, передбачених підпунктом "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України мають загальний характер та притаманні кожній аналогічній справі, а отже, не можуть сприйматись судом як виключний випадок. Наявність у судах великої кількості справ цієї категорії (скасування рішень про відмову у реєстрації податкової накладної) не свідчить про наявність підстав для відкриття касаційного провадження у кожній аналогічній справі за відсутності належного обґрунтування винятків, передбачених для цього законом.

Ухвалені у цій справі судові рішення на поточний день не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її. Посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 27.08.2019 у справі №540/2077/18 є недоречним, оскільки як предмет спору так і обставини, встановлені судами, є відмінними від цієї справи. Зокрема, у справі №540/2077/18, на відміну від цієї, контролюючому органу не було надано пояснень і документів, що підтверджують реальність проведення розрахунків за операціями.

Інші обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів скарги. Доводи касаційної скарги, фактично, зводяться до переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.09.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019 у справі № 826/14952/18 .

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

М.Б. Гусак

Є.А. Усенко ,

Судді Верховного Суду