Ухвала

від 16.01.2020 по справі 757/125/20-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/125/20-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «АРЗАНА», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про скасування арешту майна,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «АРЗАНА» (ЄДРПОУ 43179718), ОСОБА_4 , ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням в порядку ст. 174 КПК України про скасування арешту майна, посилаючись на наступні факти та обставини.

Ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області ОСОБА_6 у справі № 367/7124/19 від 13.09.2019 за клопотанням прокурора Ірпінського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_7 в порядку забезпечення заходів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 420191112400000604 від 04.09.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, накладено арешт на земельні ділянки розташовані за адресами: АДРЕСА_1 , площею 3,426 га., з кадастровим номером 3210900000:01:170:1125, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, яка належить на праві власності ТОВ «АРЗАНА»; АДРЕСА_2 , площею 3 га, з кадастровим номером 3210900000:01:170:1126, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, яка належить на праві власності ТОВ «АРЗАНА»; АДРЕСА_2 , площею 3 га., з кадастровим номером 3210900000:01:170:1127, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, яка належить на праві власності ОСОБА_4 ; АДРЕСА_3 , площею 3 га., з кадастровим номером 3210900000:01:170:1128, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, яка належить на праві власності ОСОБА_5 ; АДРЕСА_3 , площею 3 га., з кадастровим номером 3210900000:01:170:1129, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, яка належить на праві власності ОСОБА_5 .

Проте, як зазначено в клопотанні, висновки слідчого судді про наявність підстав для арешту вищевказаного майна не відповідають фактичним обставинам справи, не ґрунтуються на положеннях КПК України та усталеній практиці Європейського суду з прав людини. Згідно ухвали слідчого судді арешт накладено з метою забезпечення зберігання речових доказів в кримінальному провадженні. Однак, самого факту прийняття прокурором рішення про визнання зазначеного майна речовими доказами у кримінальному провадженні є недостатньо для застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження, оскільки виходячи зі змісту ч. 1, п. 1) ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України рішення про арешт майна з метою збереження речових доказів приймає слідчий суддя за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає зазначеним у статті 98 КПК України критеріям, а відтак такі критерії мають бути встановлені слідчим суддею та відображені в його ухвалі. У постанові же прокурора про визнання земельних ділянок речовими доказами не наведено достатніх доказів наявності зв`язку між вказаними ділянками та предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні №42019111200000604 від 04.09.2019 року, а також доказів відповідності майна критеріям, визначеним 98 КПК України, а відтак зазначена постанова ґрунтується виключно на припущеннях та не підтверджена доказами у кримінальному провадженні. Зазначене у своїй сукупності беззаперечно свідчить про безпідставність накладення арешту та обумовлює необхідність його скасування.

Адвокат ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій підтримав клопотання та просив розглядати клопотання у його відсутність.

Слідчий групи слідчих в кримінальному провадженні № 420191112400000604 від 04.09.2019, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду клопотання про скасування арешту майна, в судове засідання 16.01.2020 не з`явився.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

З огляду на конституційні принципи змагальності сторін та диспозитивності, а також враховуючи, що ст. 174 КПК України визначений скорочений строк розгляду клопотання про скасування арешту майна, а неявка слідчого не перешкоджає розгляду клопотання, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті доводів та вимог клопотання адвоката ОСОБА_3 за відсутності в судовому засіданні представника органу досудового розслідування на підставі наданих заявником доказів та матеріалів.

Вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього матеріали, приходжу до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що ГСУ НП України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні внесеного, до Єдиного реєстру досудових № 420191112400000604 від 04.09.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

Ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області ОСОБА_6 у справі № 367/7124/19 від 13.09.2019 за клопотанням прокурора Ірпінського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_7 в порядку забезпечення заходів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 420191112400000604 від 04.09.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, накладено арешт на земельні ділянки розташовані за адресами: АДРЕСА_1 , площею 3,426 га., з кадастровим номером 3210900000:01:170:1125, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, яка належить на праві власності ТОВ «АРЗАНА»; АДРЕСА_2 , площею 3 га, з кадастровим номером 3210900000:01:170:1126, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, яка належить на праві власності ТОВ «АРЗАНА»; АДРЕСА_2 , площею 3 га., з кадастровим номером 3210900000:01:170:1127, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, яка належить на праві власності ОСОБА_4 ; АДРЕСА_3 , площею 3 га., з кадастровим номером 3210900000:01:170:1128, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, яка належить на праві власності ОСОБА_5 ; АДРЕСА_3 , площею 3 га., з кадастровим номером 3210900000:01:170:1129, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, яка належить на праві власності ОСОБА_5 .

Згідно з п. 18 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

З тексту ухвали слідчого судді вбачається, що єдиною підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна слугувала та обставина, що постановою прокурора земельні ділянки визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При цьому, самого факту прийняття прокурором рішення про визнання зазначеного майна речовими доказами у кримінальному провадженні, на що є посилання в ухвалі слідчого судді від 13.09.2019, є недостатньо, оскільки виходячи зі змісту ч. 1, п. 1) ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України рішення про арешт майна з метою збереження речових доказів приймає слідчий суддя за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає зазначеним у статті 98 КПК України критеріям, а відтак такі критерії мають бути встановлені слідчим суддею та відображені в його ухвалі.

Досудове розслідування в кримінальному провадженні № 420191112400000604 триває з вересня 2019 року, а відтак у органу досудового розслідування було об`єктивно достатньо часу для проведення слідчих дій з арештованими земельними ділянками.

Наразі слідчому судді не представлено жодних доказів на обґрунтування ризиків приховування, пошкодження, псування, перетворення чи відчуження земельних ділянок, відомості про які зазначенні в ухвалі слідчого судді у справі № 367/7124/19.

Водночас, із долучених до клопотання документів вбачається, що постановою Ірпінського міського суду Київської області від 13 вересня 2017 року у справі № 367/6388/16-а, залишеним без змін судом апеляційної інстанції, відмовлено в задоволенні позову прокурора до Ірпінської міської ради Київської області про визнання протиправними та скасування рішень Ірпінської міської ради Київської області від 18.02.2016 року № 541-8-УІІ «Про розробку детального плану території забудови кварталу міста Ірпінь обмеженого вул. Маяковського, провул. Озерний, вул. Достоєвського та вул. Гайдара», визнання протиправним та скасувати рішення Ірпінської міської ради Київської області від 15.09.2016 року № 1290-21-УІІ «Про затвердження детального плану території забудови кварталу міста Ірпінь обмеженого вул. Маяковського, провул. Озерний, вул. Достоєвського та вул. Гайдара».

За таких обставин та враховуючи, що предметом судового розгляду клопотання є нерухоме майно, у зв`язку з чим стверджувати про можливість настання внаслідок скасування арешту таких наслідків як приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрата, знищення, перетворення, пересування та передача майна ( ч. 2 ст. 170 КПК України) не надається можливим, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та наявність підстав для його задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 98, 167, 170,171, 172, 173, 174 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «АРЗАНА», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про скасування арешту майна, задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області ОСОБА_6 у справі № 367/7124/19 від 13.09.2019 в рамках кримінального провадження № 420191112400000604 від 04.09.2019, а саме на земельні ділянки із кадастровими номерами:

-3210900000:01:170:1125, площею 3,426 га. (02.03 Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку), адреса: АДРЕСА_1 , на правах приватної власності належить ТОВ «АРЗАНА» ЄДРПОУ 43179718;

-3210900000:01:170:1126, площею 3,0 га. (02.03 Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку), адреса: АДРЕСА_3 , на правах приватної власності належить ТОВ «АРЗАНА», ЄДРПОУ 43179718;

-3210900000:01:170:1127, площею 3,0 га. (02.03 Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку), адреса: АДРЕСА_2 , на правах приватної власності належить ОСОБА_4 ;

-3210900000:01:170:1128, площею 3,0 га. (02.03 Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку), адреса: АДРЕСА_3 , на правах приватної власності належить ОСОБА_5 ;

-3210900000:01:170:1129, площею 3,0 га.(02.03 Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку), адреса: АДРЕСА_3 , на правах приватної власності належить ОСОБА_5 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1