Постанова

від 15.01.2020 по справі 403/219/19

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 січня 2020 року м. Кропивницький

справа № 403/219/19

провадження № 22-ц/4809/74/20

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Дуковського О.Л., Чельник О.І.,

при секретарі - Федоренко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Устинівського районного суду Кіровоградської області у складі судді Годованця І.А. від 04 вересня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Перлина Степу до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Устинівської селищної ради Кіровоградської області та державного реєстратора Устинівської селищної ради Кіровоградської області Тараненко Ірини Ігорівни про визнання недійсним договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права користування земельною ділянкою,-

встановив:

У квітні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Перлина Степу звернулося в суд із зазначеним позовом, з урахуванням поданих уточнень, просило скасувати рішення державного реєстратора Устинівської селищної ради Кіровоградської області про державну реєстрацію права користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення за кадастровим номером 3525888300:02:000:0060 площею 6,5116 га за індексним номером 44786385 від 22.12.2018 року на підставі договору про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітемзис), укладений 06.11.2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також позивач просив визнати недійсним вказаний договір.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 20 жовтня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Перлина Степу та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки площею 6,5116 га, кадастровий номер 3525888300:02:000:0060. Даний договір зареєстровано у відділі Держкомзему Устинівського району Кіровоградської області, про що 02 березня 2012 року внесено запис до Державного реєстру за № 352580004001046.

Після закінчення строку дії договору оренди, ОСОБА_2 в порушення умов договору уклала договір оренди землі з іншим орендарем - Фермерським господарством Абара Геннадій Анатолійович .

Товариство звернулося до суду із позовом про визнання недійсним договорів оренди землі укладених між ФГ Абара Г.А. , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 та визнання поновленим договору оренди з попереднім орендарем.

Під час розгляду справи ОСОБА_2 та ФГ Абара Г.А. добровільно розірвали договору оренди землі, але у травні 2018 року уклали договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) з правокористувачем ОСОБА_4 .

Рішенням Устинівського районного суду Кіровоградської області визнано поновленим договір оренди землі від 20 жовтня 2011 року, укладений між товариством та ОСОБА_2 . Також рішенням Устинівського районного суду Кіровоградської області у справі № 403/153/18 визнано недійсним договір про право користування земельною ділянкою укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Під час розгляду справи № 403/153/18 ухвалою Устинівського районного суду Кіровоградської області від 21 серпня 2018 року за заявою товариства було забезпечено позовні вимоги шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо спірної земельної ділянки.

У березні 2019 року товариство звернулося із заявою до державного реєстратора Устинівської селищної ради Кіровоградської області про вчинення реєстраційних дій щодо поновлення договору оренди землі укладеного з ОСОБА_2 , так як договір про користування спірною земельною ділянкою між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було визнано судом недійсним.

Однак державним реєстратором було відмовлено у державній реєстрації прав, оскільки зареєстроване інше речове право, право користування земельною ділянкою за ОСОБА_1 .

Позивач вважає, що рішення Державного реєстратора Тараненко І.І. щодо реєстрації права користування спірною земельною ділянкою за ОСОБА_1 всупереч наявним заборонам на вчинення реєстраційних дій порушує його права та законні інтереси.

Рішенням Устинівського районного суду Кіровоградської області від 04 вересня 2019 року позов задоволено частково.

Визнано недійсним договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису), укладений 06 листопада 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , державна реєстрація якого проведена державним реєстратором Устинівської селищної ради Кіровоградської області Тараненко Іриною Ігорівною 18 грудня 2018 року, номер запису про інше речове право: 29615262, та внести до Державного реєстру прав запис про припинення державної реєстрації договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .

У позовних вимогах в частині до Устинівської селищної ради та державного реєстратора Устинівської селищної ради Тараненко Ірини Ігорівни про визнання недійсним договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Зокрема зазначає, що суд у своєму рішенні не встановив механізм виконання цього рішення. Судом не встановлено причину відсутності договору оренди за попереднім судовим рішенням, на яке посилається суд, узаконюючи без договірне незаконне використання земельної ділянки, що суперечить чинному законодавству щодо оренди землі. Беручи за основу оскаржуваного рішення своє попереднє рішення про поновлення договору оренди між сторонами, суд не встановив за якими правилами повинні узгоджуватись всі істотні умови використання землі позивачем.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,5116 кадастровий номер 3525888300:02:000:060, що розташована на території Степанівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області /а.с.90-91/.

20 жовтня 2011 року між ОСОБА_2 та ТОВ Агрофірма Перлина Степу укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на п`ять років, починаючи з дня державної реєстрації. Даний договір зареєстровано у відділі Держкомзему Устинівського району Кіровоградської області, про що 07 березня 2012 року внесено запис до Державного реєстру за № 352580004001046 / т.1 а.с.34-37/.

09 березня 2017 року ОСОБА_2 уклала договір оренди належної їй земельної ділянки з Фермерським господарством Абара Геннадій Анатолійович , дія якого припинена за умовами додаткової угоди про дострокове розірвання договору оренди від 16 лютого 2018 року.

03 травня 2018 року ОСОБА_2 уклала з ОСОБА_4 договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису)

Рішенням Устинівського районного суду Кіровоградської області від 12 лютого 2018 року, яке набрало законної сили, визнано поновленим договір оренди землі, укладений 20 жовтня 2011 року між ОСОБА_2 та ТОВ Агрофірма Перлина Степу , визнано недійсними договір оренди землі від 16 березня 2017 року укладений між ОСОБА_2 та Фермерським господарством Абара Геннадій Анатолійович та договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 03травня 2018 року укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 /т.1, а.с.44-75/.

Під час розгляду зазначеної вище цивільної справи №403/153/18 ухвалою Устинівського районного суду Кіровоградської області від 11 червня 2018 року задоволено заяву ТОВ Агрофірма Перлина Степу про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ТОВ Агрофірма Перлина Степу до ОСОБА_2 та Фермерського господарства Абара Геннадій Анатолійович про визнання договору оренди землі недійсним та визнання договору оренди землі поновленим. Заборонено суб`єктам державної реєстрації прав вчиняти реєстраційні дії спірної земельної ділянки /т.1, а.с.38-43/.

Однак, 18 грудня 2018 року всупереч наявної заборони на здійснення реєстраційних дій щодо спірної земельної ділянки державним реєстратором Устинівської селищної ради Кіровоградської області Тараненко Іриною Ігорівною здійснено державну реєстрацію договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) що спірної земельної ділянки, укладеного 06 листопада 2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 /т.1, а.с.90-91,168-169/.

Загальними засадами цивільного законодавства, зокрема, є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість та добросовісність (ст.3 ЦК України).

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Також не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини 1-3 ст.13 ЦК України).

Відповідно до п.9 ч.2 ст.129 Конституції України однією із основних засад судочинства є обов`язковість судових рішень.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом ( ч.1 і ч.2 ст. 18 ЦПК України).

У ст. 13 Конституції України, ч.4.і ч.5 ст.319 ЦК України закріплено, що власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині та суспільству. Власність не лише надає переваги тим, хто її має, а й покладає на них обов`язки. Це конституційне положення пов`язане з принципом поєднання інтересів власника, суспільства та інших власників і користувачів об`єктами власності. Власність зобов`язує власника використовувати свою власність не тільки у своїх інтересах, а й поважати інтереси інших людей та суспільства. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання та гарантує їм рівність перед законом.

Отже, власники земельної ділянки зобов`язані керуватися цими нормами та принципами, не допускаючи порушень прав орендаря землі.

Відповідно до ст.1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою,необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Згідно зі ст.24 Закону України Про оренду землі орендар має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування збитків, заподіяних земельній ділянці громадянами та юридичними особами, включаючи орендодавця. Орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Договір оренди земельної ділянки укладається в письмовій формі (ст.14 Закону України Про оренду землі ).

Згідно зі статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Частиною першою статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З огляду на зазначені приписи, правила статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права та інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Встановлено, що зміст оспорюваного договору від 06 листопада 2018 року, укладеного між відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 свідчить, що ТОВ Агрофірма Перлина Степу не є стороною цього договору. Разом з тим, позивач, як орендар цієї ж земельної ділянки, має право на його оспорювання, оскільки цей правочин порушує його право на використання спірної земельної ділянки на підставі поновленого рішенням суду договору оренди землі.

У постанові Верховного Суду України від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-1282цс16 вказується, що позивач, як орендар земельної ділянки, переважне право якого на поновлення договору оренди землі на новий строк підтверджене судовим рішенням, має право на оспорювання цього договору.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про задоволення позову, оскільки право позивача на поновлення договору оренди встановлено судовим рішенням, на час укладення оспорюваного договору емфітевзису право оренди земельної ділянки, власником якої є ОСОБА_2 , належало агрофірмі, і вона не мала права повторно передавати її в користування ОСОБА_1 , тому цей договір підлягає визнанню недійсним на підставі ст. 203, ст. 215 Цивільного кодексу України, як такий, що укладений з порушенням вимог законодавства та порушенням прав позивача на поновлення договору оренди на підставі рішення суду.

Зазначене узгоджується з правовими позиціями, викладеними в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2018 року у справі № 395/541/17-ц, провадження № 61-700св17, від 17 квітня 2019 року у справі №395/542/17 провадження № 61-704св17, у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 липня 2019 року у справі № 395/537/17, провадження №61-32867св18, від 22 травня 2019 року у справі № 395/540/17 провадження № 61-8018св18, від 30 жовтня 2019 року справа № 395/543/17 провадження № 61-32063св18.

Доводи скаржника про те, що рішення про визнання договору оренди землі поновленим не має значення для цієї справи, оскільки відповідно до статті 17 Закону України Про оренду землі об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, є безпідставними, оскільки договір від 06 листопада 2018 року суперечить судовому рішенню, що набрало законної сили, вимогам статті 33 Закону України Про оренду землі і правам позивача. Крім того, саме внаслідок дій власника землі щодо неодноразового укладення договорів користування спірною земельною ділянкою з іншими ніж позивач особами з наступною державною реєстрацією цих договорів не виконується судове рішення про поновлення договору оренди.

Також не є підставою для скасування судових рішень доводи апеляційної скарги про те, що власник землі не бажає мати договірні відносини з ТОВ Агрофірма Перлина Степу , оскільки задля припинення договірних відносин встановлений механізм, передбачений законом.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Устинівського районного суду Кіровоградської області від 04 вересня 2019 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 22.01.2020 року.

Судді:

О.А. Письменний О.Л. Дуковський О.І. Чельник