Постанова

від 25.07.2007 по справі 8/81-64а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/81-64А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"25" липня 2007 р. Справа № 8/81-64А.

за позовом Волинського обласного відділення Фонду соціального захистуінвалідів,                    м. Луцьк

до Приватного підприємства "Айва", с. Мокре Старовижівського р-ну

про стягнення 3 592  грн. 40 коп.

                                                                                                        Суддя  Кравчук А.М.

                                                             Секретар судового засідання Ковальчук В.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Дяченко С.І., довір. № 06/10-24 від 24.07.2007 року

від відповідача: н/з.

Відповідно до ст. ст. 27, 29, 30  Кодексу адміністративного судочинства України

сторонам  роз'яснено право відводу судді та секретарю судового засідання. Відводу

не заявлено. На підставі ст. ст. 49, 51, 59 КАСУ  роз'яснено процесуальні права та

обов'язки сторін.

           Суть спору: позивач - Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів,  м. Луцьк просить стягнути з відповідача - приватного підприємства "Айва", с. Мокре Старовижівського р-ну 3 592 грн. 40 коп., в т. ч.

3 500 грн. штрафних санкцій за непрацевлаштування в 2006 році одного інваліда згідно визначеного ст.19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі –Закон) нормативу працевлаштування інвалідів та 92 грн. 40 коп. пені згідно п.2 ст.20 Закону за період з 16.04.2007р. по 12.07.2007р.

          Відповідач пояснень по суті позовних вимог згідно вимог ухвали суду від 13.07.2007р. не подав, повноважного  представника в судове засідання не направив з невідомих суду причин, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, що стверджується  повідомленням про вручення поштового відправлення від 19.07.2007р. №261920.

          Суд вважає, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції є належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Тому з врахуванням конкретних обставин справи, спір розглядається за матеріалами, поданими позивачем.

         Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

                                                     в с т а н о в и в:

Статтею 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”  № 875-ХІІ від 21.03.1991 року (з послідуючими змінами і доповненнями, далі - Закон) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати  Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість і працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

          Згідно частин 1, 2, 3, 5 ст. 19 Закону установлено норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів для підприємств, установ і організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інваліді, фізичних осіб, які використовують найману працю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової  чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

       Відповідно до п. 14 Положення „Про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України  № 314 від 03.05.1995р. „Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів” (з наступними змінами та доповненнями, чинного у 2006 році (втратило чинність згідно постанови КМУ від 31.01.2007 року № 70 )) (далі Положення), підприємства в межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів, інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади , на яких може використовуватися праця інвалідів.

Згідно з пунктом 5 Положення, підприємства розробляють  заходи  щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

         Робоче місце згідно п. 3 Положення вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

Відповідно до ч.1 ст. 20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати  всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). Адміністративно - господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами самостійно в строк до 15 квітня року, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій не застосовуються строки, визначені ст. 250 Господарського кодексу України. У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені  чи неможливості їх сплати за рішенням господарського суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства. Спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку. Фонд соціального захисту інвалідів, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді.

         Відповідальність за незабезпечення зазначених нормативів відповідно до частини десятої статті 19 Закону № 875-ХІІ покладається на керівників підприємств. А в разі, коли кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, то відповідальність покладається на підприємства у вигляді щорічної сплати штрафних санкцій.

У відповідності із п. п. 2-4 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. N 70, роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на балансовий рахунок 3510 в установах Національного банку, відкритий в органах Державного казначейства, або на балансовий рахунок 2510 в установах комерційних банків до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.  У разі коли роботодавець не одержує прибутку, сума адміністративно-господарських санкцій сплачується за рахунок інших джерел відповідно до законодавства. Порушення строків сплати суми адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку за кожний календарний день прострочення. Порядок нарахування пені та встановлення строку її сплати  затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 року № 223 і зареєстрований в міністерстві юстиції України 30.05.2007 року за № 552/13819.

Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є юридичною особою, що стверджується довідкою Волинського обласного управління статистики № 2147 про включення до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України, наділене повноваженнями здійснювати перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подачі ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів,  та сплати ними адміністративно-господарських санкцій (п. 8 ст. 19 Закону), а у разі несплати  в установлений термін – вживати заходів до їх стягнення в судовому порядку (ст. 20 Закону).

Ст. 124 Конституції України гарантує Фонду право звертатись до суду з даними вимогами.

Отже, позивач правомірно звернувся в господарський суд з вимогою про стягнення з відповідача адміністративно-господарської санкції та пені.

          Згідно звіту відповідача форми № 10-ІІ І про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік середньооблікова чисельність штатних працівників на підприємстві відповідача у 2006 році складала 23 чоловіка, з них жодного інваліда, кількість інвалідів – штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону – 1, фонд оплати праці штатних працівників становив  80,5 тис.  грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника 3 501 грн. Отже, відповідач самостійно визначив чисельність інвалідів, які повинні були працювати на підприємстві,  та середньорічну заробітну плату, проте у встановлений термін передбачені законодавством санкції не сплатив, суму санкцій в порушення порядку заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів не визначив.

          Згідно розрахунку позивача сума санкцій та пені складає відповідно 3 500 грн. 00 коп. та 92 грн. 40 коп., а всього 3 592 грн. 40 коп., визначена згідно чинного законодавства, підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорюється, підставна та підлягає до стягнення з відповідача.

       Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 19, 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, Порядком сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001р., ст. ст. 71, 94, 100, 158-163 , ч.1 ст. 257, ст. 263, п. 6 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України , - господарський

                                                               постановив:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з приватного підприємства "Айва", с. Мокре Старовижівського

р-ну, код 31184061   в доход Державного бюджету України (Державний бюджет Старовижівського р-ну 50070000,  р/р 31217230700376, код 21740451 банк ГУДКУ у Волинській області, МФО 803014     

       3 592 грн. 40 коп. ( три тисячі п'ятсот дев'яносто дві  грн. 40 коп. ) штрафних санкцій.  

        Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Львівського апеляційного адміністративного суду України.

        Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

           Суддя                                                                                   А.М. Кравчук

Дата виготовлення повного тексту

постанови - 27.07.2007р.

          Суддя