Постанова

від 12.12.2019 по справі 616/867/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2019 року

м. Харків

справа № 616/867/18

провадження № 22-ц/818/ 5478 /18

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кругової С.С.,

суддів Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,

секретаря Кучер Ю.Ю.,

Учасники справи :

Позивач: ОСОБА_1 ,

Відповідач: ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: нотаріус Великобурлуцької державної нотаріальної контори Харківської області Марченко Наталія Іванівна, про визнання свідоцтва про право на спадщину частково недійсним, зміну черговості спадкування та визнання права на 1/2 частини спадщини,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Великобурлуцького районного суду Харківської області від 20 серпня 2019 року, ухвалене суддею Риковим М.І.,-

в с т а н о в и в :

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Великобурлуцького районного суду Харківської області , в якій з урахуванням уточнень, просив:

- визнати свідоцтво про право на спадщину, видане державним нотаріусом Великобурлуцької державної нотаріальної контори Харківської області Марченко Н.І. від 28 квітня 2016 року, зареєстрованого в реєстрі за № 645, номер нотаріального бланку НАІ 968531 - частково недійсним в частині визначення розміру спірної земельної ділянки (паю), що в даному свідоцтві дорівнює 5,85 в умовних кадастрових гектарах, замість, встановлених в сертифікаті серії ХР в„– 0082624 , який є підставою для видачі даного свідоцтва про право на спадщину, 6,34 в умовних кадастрових гектарах; - змінити черговість спадкування та визнати за ОСОБА_1 , спадкоємцем другої черги за законом, право на спадкування зазначеного майна спадкодавця ОСОБА_4 разом із спадкоємцем першої черги ОСОБА_3 ;

- визнати за ОСОБА_1 право на 1/2 земельної частки (паю) у землі, яка перебувала в колективній власності бувшого акціонерного сільськогосподарського товариства Нива , с. Плоске Великобурлуцького району Харківської області розміром 6,34 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла тітка позивача ОСОБА_4 . Після неї відкрилась спадщина, а саме: право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала в колективній власності бувшого акціонерного сільськогосподарського товариства Нива , яке розташоване в с. Плоске Великобурлуцького району Харківської області, розміром 6,34 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) Право на земельну частку (пай) належало померлій на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ХР № 0082624, виданого 06 березня 1997 року Великобурлуцькою районною державною адміністрацією Харківської області і зареєстрованого 24 грудня 1996 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № НОМЕР_6.

Позивач є спадкоємцем за законом другої черги спадкування за правом представлення.

Після відкриття спадщини, 27 січня 2015 року позивач звернувся до нотаріуса Великобурлуцької державної нотаріальної контори Харківської області Марченко Н.І. із заявою про прийняття спадщини, за якою була заведена спадкова справа № 95/2015.

Посилався на те, що крім кровної спорідненості він має моральне право на спадкування за ОСОБА_4 спадщини на підставі того, що протягом тривалого часу опікувався, матеріально забезпечував, надавав іншу допомогу спадкодавцю, яка через тяжку хворобу та постійну потребу у лікуванні була у безпорадному стані, що ускладнювалось тим, що ОСОБА_4 проживала поодиноко, без допомоги інших родичів.

В жовтні 2016 року позивач звернувся до державного нотаріуса Марченко Н.І., за місцем відкриття спадкової справи, з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, а саме: на земельну частку (пай), розміром 6,34 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж частки в натурі (на місцевості).

9 жовтня 2016 року позивач отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку з відсутністю у нього оригіналу вищенаведеного сертифікату на земельну ділянку ХР № 0082624. В зазначеній постанові нотаріус також зазначила, що заяв про прийняття (відмову) від спадщини не надходило. Таким чином, на підставі даних з постанови нотаріуса, яка надана після спливу шести місяців для подання іншими можливими спадкоємцями заяви про прийняття спадщини, позивач з`ясував, що для видачі свідоцтва про право на дане спадкове майно - земельну частку (пай) необхідно отримати оригінал сертифіката ХР № 0082624. Також позивач з`ясував, що інших спадкоємців, будь - яких черг, які прийняли спадщину не існує та будь - яких інших перешкод для отримання позивачем свідоцтва про прав на спадщину також не існує.

28 квітня 2016 року, державний нотаріус Марченко Н.І. видала неповнолітньому онуку ОСОБА_4 - ОСОБА_3 , свідоцтво про право на спадщину, яка складається із земельної ділянки (пай) розміром 5,85 в умовних в умовних кадастрових гектарах без визначення меж частки в натурі (на місцевості), яка належала ОСОБА_4 , згідно до сертифіката ХР № 0082624. Вважав, що свідоцтво було видано з порушеннями, оскільки оригінал даного свідоцтва ХР № 0082624 було загублено та втрачено ще при житті ОСОБА_4 .

Окрім того, відповідно до розпорядження Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області від 20.07.2016 року за № 175, райдержадміністрацією було вирішено надати ОСОБА_3 в приватну власність земельну ділянку за кадастровим номером 6321455100:04:000:0524, відповідно сертифікату ХР № 0082624, яка сформована на підставі розпорядження Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області від 02.06.2016 року за № 143, про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки на підставі сертифіката ХР № 0082624, який було заповнено інформацією про перехід права власності на оборотній сторінці 27 квітня 2016 року, тобто до видачі свідоцтва про право на спадщину, із зазначенням розміру ділянки - 5,85. Таким чином і розробка документації на пай і присвоєння кадастрового номеру були зроблені після видачі свідоцтва про право на спадщину, а не до цієї дії, як того вимагає п.4,20 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що також є порушенням.

При видачі оскаржуваного свідоцтва про право на спадщину, нотаріус зазначила зовсім інший розмір земельної ділянки, ніж зазначено у сертифікаті. Отже замість 6,34 в умовних кадастрових гектарах, було зазначено 5,85, що є грубою помилкою, оскільки нотаріус не може видати свідоцтво про право на спадщину на майно, наявність якого не підтверджена.

Відтак, позивач вважає дане свідоцтво про право на спадщину частково недійсним, оскільки воно видане всупереч чинному законодавству в частині підстав та умов вчинення нотаріальних дій та з грубою помилкою в частині розміру майна, яка змінює кількісні ознаки самого об`єкту спадкового майна, що ускладнює та унеможливлює захист права щодо такого об`єкту в силу його деідентифікації.

Також позивач посилається на те, що зі своєю тіткою він мав тісні родинні стосунки. ОСОБА_4 проживала поодиноко та в силу її тяжкої хвороби позивач опікувався нею. У відповіді на адвокатський запит від КП Великобурлуцька центральна районна лікарня № 489 від 03.07.2017 року стосовно діагнозу ОСОБА_4 , причиною смерті зазначено аневризму грудного відділу аорти з розривом. З цього діагнозу вбачається довготривалий перебіг хвороби, яка проявляється серцевою недостатністю та обмеженими можливостями щодо самообслуговування, тобто робить особу такою, що є в безпорадному стані в силу проявів тяжкої хвороби та віку.

Кожного місяця з 2005 року по 2012 рік позивач відвідував ОСОБА_4 , допомагав по господарству, цікавився її здоров`ям, купував їй необхідні речі, ліки, відвозив до лікаря, вітав зі святами. З 2012 по 2015 рік приїздив до неї двічі на тиждень та привозив продукти, допомагав по господарству, обробляв город, відвозив до лікарні. Дружина позивача готувала їжу для ОСОБА_4 , прибирала у будинку, доглядала за господарством.

Оскільки ОСОБА_4 являлась пенсіонеркою, а розмір пенсії складав 1 100 грн 00 коп., позивач надавав їй матеріальну допомогу, яка полягала у сплаті комунальних послуг, придбанні особистих речей, ліків, придбанні продуктів харчування, одягу, грошових переказів. Позивач придбав холодильник для ОСОБА_4 . Зазначені дії ОСОБА_1 вчиняв протягом тривалого строку з часу погіршення стану здоров`я ОСОБА_4 , а особливо в останні роки її життя.

Рішенням Великобурлуцького районного суду Харківської області від 20 серпня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність та недоведеність позовних вимог.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, порушено норми матеріального і процесуального права.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на обставини, які були викладені ним в позовній заяві. Вважає, що для зміни черговості спадкування за законом та надання йому права на спадкування за законом разом із спадкоємцем першої черги ОСОБА_3 наявні всі підстави. Позивач здійснював опіку над спадкодавцем, надавав матеріальну допомогу. Всі вищезазначені дії позивач вчиняв більше трьох років з часу настання безпорадного стану спадкодавця до її смерті, тобто тривалий час. За весь час перебування ОСОБА_4 у лікарні та проходженні лікування, тільки позивач здійснював за нею догляд, більше ніхто не цікавився станом її здоров`я до самої смерті.

ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 до апеляційного суду надано відзив, в якому вона просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відзив мотивований тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційна скарга не спростовує фактичних обставин, що були встановлені під час розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 62 років померла ОСОБА_4 , про що 29 січня 2015 року складено відповідний актовий запис за № 03.

Відповідно до сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ХР № 0082624 ОСОБА_4 , на підставі рішення Великобурлуцької районної державної адміністрації від 26 листопада 1996 року за № 602, належить право на земельну частку (пай) у землях акціонерного сільськогосподарського товариства Нива , розміром 6,34 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (а.с.16).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 9 жовтня 2015 року Великобурлуцької районної державної контори Харківської області ОСОБА_1 . було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 , оскільки останнім не було надано правовстановлюючого документа - сертифіката на право на земельну частку (пай), про належність спадкового майна (прав) померлій, що підтверджується (а.с.17).

Згідно з свідоцтвом про право на спадщину за законом від 28 квітня 2016 року, державним нотаріусом Марченко Н.І. Великобурлуцької державної нотаріальної контори Харківської області було посвідчено, що на підставі статті 1261 ЦК України спадкоємцем на зазначене у цьому свідоцтві майно ОСОБА_4 , 1952 року народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків за Даними Державного реєстру фізичних осіб - платника податків НОМЕР_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є її неповнолітній онук ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за Даними Державного реєстру фізичних осіб - платника податків НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , батьком якого є ОСОБА_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з права на земельну частку у землі, яка перебувала в колективній власності бувшого акціонерного сільськогосподарського товариства Нива с. Плоске, Великобурлуцького району, Харківської області, розміром 5,85 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі(на місцевості), яке належало померлій ОСОБА_4 , посвідчене сертифікатом на право на земельну частку (пай) серія ХР № 0082624, виданим 06 березня 1997 року Великобурлуцькою районною державною адміністрацією Харківської області і зареєстрованим 24 грудня 1996 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № НОМЕР_6 (а.с.21).

Позивач в позовній заяві та в судовому засіданні стверджував, що оригінал свідоцтва серія ХР № 0082624 було загублено та втрачено ще при житті ОСОБА_4 , а тому свідоцтво про право на спадщину не могло бути видано, враховуючи вимоги п.4,15 Глави 10 Частини ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Представник відповідача ОСОБА_2 зазначила, що нотаріус не порушила вказаний позивачем Порядок та видала свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_3 на підставі оригіналу правовстановлюючого документа, а саме: сертифіката серія ХР № 0082624, який вона, як законний представник сина, надала особисто нотаріусу.

Як вбачається з сертифіката серії ХР № 0082624 він дійсно посвідчує право ОСОБА_4 на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності АСТ Нива розміром 6.34.

Як вбачається з зворотної сторони вказаного сертифіката, до нього було внесено зміни у зв`язку з передачею права на земельну частку (пай), відповідно до яких право на земельну частку (пай) передано ОСОБА_3 , місце проживання АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 645 28.04.16. Розмір земельної частки (паю) 5,85 в умовних кадастрових гектарах. Зміни внесено 29 квітня 2016 року (а.с.179).

Відповідно до Розпорядження від 6 березня 2000 року про дозвіл на уточнення і затвердження уточненого розміру та вартості земельної частки (паю) АСТ Нива , згідно з Земельним кодексом України, розпорядженням голови районної державної адміністрації від 26 листопада 1996 року № 602 Про затвердження розрахунку вартості земельної частки (паю) та її розміру в умовних кадастрових гектарах АСТ Нива , рішенням зборів уповноважених членів АСТ Нива від 13 січня 2000 року, рішенням Великобурлуцької селищної ради від 15 лютого 2000 року № 146 - дозволено провести уточнення розміру та вартості земельної частки (паю) по АСТ Нива ; затверджено уточнений розмір земельної частки (паю) 5,85 умовних кадастрових гектарів, вартість земельної частки (паю) 19 170 грн, кількість осіб, що мають право на земельну частку (пай) 1 127 чоловік; дозволено виготовити та видати сертифікати на право на земельну частку (пай) згідно списку, що додається та внести відповідні зміни в сертифікаті, що видані згідно з розпорядженням Великобурлуцької районної державної адміністрації від 26 листопада 1996 року № 602 (а.с.118).

Згідно з листом начальника відділу Держгеокадастру у Великобурлуцькому районі Харківської області від 25.03.2016 за вих. № 29-20.15-0.4-335/2-16, що був наданий до суду завідувачем Великобурлуцької державної нотаріальної контори Харківської області, розмір земельної частки (пай), бувшого АСТ Нива , розташованої на території Великобурлуцької селищної ради Великобурлуцького району Харківської області, підтверджена сертифікатом на право на земельної частку (пай) серія ХР № 0082624, виданого 06.03.1997 Великобурлуцькою РДА Харківської області, яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 становить 5,85 в умовних кадастрових гектарах (а.с.96).

Отже, зміни які було внесено до сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ХР № 0082624 були внесені на законних підставах, а саме на підставі Розпорядження від 6 березня 2000 року про дозвіл на уточнення і затвердження уточненого розміру та вартості земельної частки (паю) АСТ Нива та розмір земельної частки (пай) становить 5,85 в умовних кадастрових гектарах.

2 червня 2016 року Розпорядженням Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області за № 143 надано ОСОБА_3 дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) № НОМЕР_5 орієнтованою площею 5,0214 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колективної власності АСТ Нива , розташованих на території Великобурлуцької селищної ради Великобурлуцького району Харківської області за межами населених пунктів, згідно з сертифікатом на право на земельну частку (пай) ХР № 0082624 (а.с.24).

Згідно з розпорядженням Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області від 20 липня 2016 року за № 175 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_3 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Великобурлуцької селищної ради Великобурлуцького району Харківської області (за межами населених пунктів) розроблену МПП Великобурлуцький земельний кадастр . Надано ОСОБА_3 в приватну власність земельну ділянку № НОМЕР_5 площею 5,0214 га, кадастровий номер 6321455100:04:000:0524 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колективної власності АСТ Нива сільськогосподарського призначення, сільськогосподарські угіддя (рілля), розташовану на території Великобурлуцької селищної ради Великобурлуцького району Харківської області за межами населених пунктів відповідно сертифікату на право на земельну частку (пай) ХР № 0082624 (а.с.23).

Відповідно до Інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за № 87791844 право власності на земельну ділянку площею, 5,0214 га, кадастровий номер 6321455100:04:000:0524 було зареєстровано 14.09.2019 за ОСОБА_3 (а.с.26).

Відповідно до статей 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі статтею 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняттям ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У відповідності до частини другої статі 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу перебував у безпорадному стані.

В основі спадкування за законом знаходиться принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга - це визначене коло осіб, з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім`ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення.

Системне тлумачення положень статей 1258, 1259 та інших положень книги 6 ЦК України дозволяє стверджувати про необхідність розмежовувати такі правові конструкції як одержання права на спадкування наступною чергою (частина друга статті 1258 ЦК України) та зміну суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом . Одержання права на спадкування наступною чергою (частина друга статті 1258 ЦК України) стосується другої - п`ятої черг і пов`язується із такими негативними юридичними фактами як: відсутність спадкоємців попередньої черги; усунення спадкоємців попередньої черги від права на спадкування; неприйняття спадкоємцями попередньої черги спадщини; відмова від прийняття спадщини.

На зміну суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом в межах певної черги впливають так юридичні факти як: зміна черговості на підставі договору або рішення суду (стаття 1259 ЦК України); застосування правил про право представлення (стаття 1266 ЦК України); відмова спадкоємця від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за законом (частина друга статті 1274 ЦК України); спадкова трансмісія (стаття 1276 ЦК України); збереження правового зв`язку при усиновленні (частина третя статті 1260 ЦК України). Зміна суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом стосується першої - п`ятої черги.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів

Згідно зі змістом частини другої статті 1259 ЦК України при вирішенні питання про зміну черговості спадкування позивач повинен довести факт опікування, матеріального забезпечення спадкодавця протягом тривалого часу та перебування спадкодавця в безпорадному стані, тобто стані, обумовленому похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли особа не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 03 вересня 2018 року у справі № 743/126/17 зроблено висновок по застосуванню частини другої статті 1259 ЦК України і вказано, що для набуття права на спадкування фізичною особою, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, необхідна наявність у сукупності таких умов: а) фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві; б) спадкодавець через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Під безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Підставами для задоволення такого позову є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкоємцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом. Для задоволення такого позову необхідна наявність всіх п`яти вищезазначених обставин.

У зв`язку з неможливістю достеменно (без припущення, без ймовірності) встановити наявність у спадкодавця ОСОБА_4 безпорадного стану та визначити тривалість її безпорадного стану, виходячи таким чином з відсутності необхідної сукупності всіх п`яти обставин для задоволення позову про зміну черговості спадкування, зокрема, безпорадного стану та його тривалості в контексті визначення тривалості надання допомоги особі, яка перебуває у безпорадному стані, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач є спадкоємцем другої черги і опікувався спадкодавцем, надавав допомогу не спростовують висновків суду, оскільки не узгоджуються з вимогами ч. 2 ст. 1259 ЦК України, яка пов`язує ці обставини з похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом і знаходженням спадкодавця в безпорадному стані.

Матеріали справи не містять доказів, що спадкодавець знаходилась в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво, що вона не могла забезпечити собі достатні умови для існування та проживання, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

Інші доводи апеляційної скарги не мають правового значення для вирішення спору.

Доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальній частині рішення суду, та зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.374, ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 12, 13, 89, 351, 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Великобурлуцького районного суду Харківської області від 20 серпня 2019 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий С.С. Кругова

Судді О.В. Маміна

Н.П. Пилипчук

повний текст постанови

складено 16 грудня 2019 року