Постанова

від 21.01.2020 по справі 908/1487/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2020 року м.Дніпро Справа № 908/1487/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузнецова В.О.,

суддів Чус О.В., Вечірка І.О.,

секретар судового засідання Крицька Я.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Запорізької області від 25.10.2019 (повний текст рішення складено 04.11.2019, суддя Проскуряков К.В.) у справі

за позовом ОСОБА_1 , Запорізька область, м. Мелітополь

до відповідача Мелітопольської міської ради Запорізької області, Запорізька область, м.Мелітополь

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне підприємство "Прозорро.Продажі", м. Київ

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасні електронні торгові системи", м. Київ

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , Запорізька область, Мелітопольський район, с.Новоякимівка

про визнання дій неправомірними та скасування рішення, зобов`язання укласти договір купівлі-продажу

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст і підстави позовних вимог

13.06.2019 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 №б/н від 12.06.2019 (вх. №1598/08-07/19 від 13.06.2019) до Мелітопольської міської ради Запорізької області, треті особи: державне підприємство "Прозоро.Продажі", товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасні електронні торгові системи", в якому просив визнати дії Мелітопольської міської ради Запорізької області щодо прийняття рішення про відмову у затвердженні протоколу електронних торгів UA-PS-2019-04-25-000021-1 від 13.05.2019 - неправомірними та скасувати зазначене рішення; зобов`язати Мелітопольську міську раду Запорізької області затвердити протокол електронних торгів UA-PS-2019-04-25-000021-1 від 13.05.2019 та завантажити його в систему "Прозоро.Продажі"; зобов`язати Мелітопольську міську раду Запорізької області укласти договір купівлі-продажу за результатами електронних торгів UA-PS-2019-04-25-000021-1 з продажу об`єкту малої приватизації, а саме майнового комплексу, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з ОСОБА_1 за умовами, передбаченими інформаційним повідомленням про продаж майна на електронному аукціоні об`єкта малої приватизації - майновий комплекс, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке затверджене протоколом робочої комісії органу приватизації Мелітопольської міської ради Запорізької області від 22.04.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що відповідно до п.4 ч.2 ст.8 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" не можуть бути покупцями працівники органів державної приватизації.

Крім того, згідно з п.14.1.195 Податкового кодексу України, працівник - фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.

Тобто, на думку позивача, з аналізу вищезазначених норм права, переможець аукціону може бути дискваліфікованим лише у разі наявності трудових відносин з органом приватизації. Член колегіального органу це не працівник в розумінні норм Закону. До того ж позивач не є членом будь-якого органу приватизації.

ІІ. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням господарського суду Запорізької області від 25.10.2019 у даній справі позов задоволено частково. Визнано дії Мелітопольської міської ради Запорізької області щодо прийняття рішення про відмову у затвердженні протоколу електронних торгів UA-PS-2019-04-25-000021-1 від 13.05.2019, оформлене протоколом засідання робочої комісії органу приватизації від 24.05.2019 неправомірними та скасовано зазначене рішення. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду вмотивовано посиланням на те, що системний аналіз п.4 ч.2 ст.8, ч.9 ст.14, Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" дозволяє стверджувати, що покупцем не може бути особа, яка знаходиться в трудових відносинах з державним органом приватизації, граничний перелік яких визначено ч.1 ст.7 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", а тому член колегіального органу приватизації не є працівником державного органу приватизації в розумінні норм діючого законодавства.

Доказів прямої та встановленої заборони брати участь в електронному аукціоні з продажу об`єкта малої приватизації працівникам комунальних підприємств Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна" ані Законом України "Про місцеве самоврядування" також не встановлено.

Позовні вимоги про затвердження протоколу електронних торгів, завантаження його в систему Прозорро.Продажі та зобов`язання укласти договір купівлі-продажу за результатами електронних торгів з продажу об`єкту малої приватизації належать виключно до повноважень органів приватизації, а тому господарський суд у своїй діяльності не може підміняти вказані органи та виконувати їх повноваження.

ІІІ. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи учасників справи

3.1 Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Не погодившись із згаданим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати частково та постановити нове рішення, яким зобов`язати Мелітопольську міську раду Запорізької області затвердити протокол електронних торгів UA-PS-2019-04-25-000021-1 від 13.05.2019 та завантажити його в систему "Прозорро.Продажі". Зобов`язати Мелітопольську міську раду Запорізької області укласти договір купівлі-продажу за результатами електронних торгів UA-PS-2019-04-25-000021-1 з продажу об`єкту малої приватизації, а саме майнового комплексу, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з ОСОБА_1 за умовами, передбаченими Інформаційним повідомленням про продаж на електронному аукціоні об`єкта малої приватизації-майновий комплекс, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке затверджене протоколом робочої комісії органу приватизації Мелітопольської міської ради Запорізької області.

Скаржник вважає, що рішення господарського суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування своєї правової позиції апелянт посилається на те, що відповідно до п.п.99-100 Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 432 передбачені чіткі, конкретні дії органу приватизації та переможця після проведення аукціону. А саме: орган приватизації затверджує та опубліковує протокол торгів через особистий кабінет протягом 10 робочих днів з дня наступного за днем його формування в електронній торговій системі, та натискає електронну кнопку "Протокол затвержено'' в інтерфейсі особистого кабінету. Надалі договір купівлі-продажу об`єкта приватизації за результатами проведення електронного аукціону укладається між органом приватизації та переможцем електронного аукціону протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону, та опубліковується органом приватизації в електронній торговій системі через особистий кабінет протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем його укладення.

З аналізу зазначених норм нормативно-правового акту, на думку скаржника, випливає, що орган приватизації може затвердити або відмовити в затвердженні протоколу торгів. Але після того, як орган приватизації затвердив протокол йдуть вже дії, які цей орган та переможець зобов`язані зробити. В даному конкретному випадку у органу приватизації була лише одна підстава за якою вони відмовили у затвердженні протоколу і саме ці дії були визначені судом першої інстанції неправомірними. А від так інші дії, а саме як затвердження протоколу, завантаження його в систему Прозорро.Продажі, укладання договору купівлі-продажу є похідними.

Крім того, скаржник зазначає, що по об`єкту нерухомості були вже проведені повторні торги, які також оскаржуються і по яким визначений переможець. Більш того, станом на сьогоднішній день статус даних торгів очікується підписання договору .

3.2 Доводи інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу Мелітопольська міська рада Запорізької області вважає апеляційну скаргу необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідач зазначає, що в порушення п.5 ч.2 ст.258 Господарського процесуального кодексу України апелянтом не зазначено у чому полягає незаконність (або) необґрунтованість рішення.

Крім того, після ухвалення господарським судом рішення від 25.10.2019 апелянт звернувся до Мелітопольської міської ради Запорізької області із заявою, в якій зазначив, що рішення суду набрало законної сили і вимагав прийняти нове рішення.

На підставі заяви апелянта постійною депутатською комісією з питань земельних відносин та комунальної власності територіальної громади було вивчено матеріали приватизації та прийнято рішення винести на розгляд сесії Мелітопольської міської ради Запорізької області питання про припинення приватизації майнового комплексу по вул.Ломоносова, 24/1 шляхом скасування частини рішення про приватизацію спірного об`єкту.

Керуючись Законом Про місцеве самоврядування в України , на підставі п.6 ст.12 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна 24.12.2019 Мелітопольською міською радою Запорізької області VII скликання на 53 сесії було прийнято рішення № 3/10 Про скасування частини рішення 47 сесії Мелітопольської міської ради Запорізької області VII скликання від 29.03.2019 № 3/4 Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації на аукціоні . Згідно вказаного рішення скасована частина рішення про приватизацію та відмінено електронні аукціони на будь - якому етапі щодо продажу майнового комплексу, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

ІV. Апеляційне провадження

4.1 Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2019 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Вечірко І.О., Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою, призначено справу до розгляду на 24.12.2019.

24.12.2019 у судовому засіданні оголошено перерву до 14.01.2020.

14.01.2020 у судовому засіданні оголошено перерву до 21.01.2020.

14.01.2020 до Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, зокрема, копії листа Тіткова І.Л. від 05.12.2019, копії листа УКВ ММРЗО від 03.01.2020 № Т-138/3.

Надані відповідачем додаткові докази виникли після прийняття рішення судом першої інстанції, тобто ці докази взагалі не існували на момент розгляду спору по суті місцевим господарським судом.

Така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів.

16.01.2019 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання відповідача про продовження строку розгляду апеляційної скарги.

Розглянувши наведене клопотання, колегія суддів залишає його без розгляду, оскільки Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості продовження строку розгляду апеляційної скарги.

21.01.2020 у судове засідання з`явилися представники позивача та відповідача, які надали відповідні пояснення.

Інші учасники справи наданим їм процесуальним правом не скористалися та не забезпечили 21.01.2020 в судове засідання явку повноважних представників, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Колегія суддів вважає, що неявка інших учасників справи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

21.01.2020 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

4.2 Стислий виклад обставин справи, встановлених судами

На електронному майданчику - товариство з обмеженою відповідальністю Національна електронна біржа розміщено оголошення про проведення аукціону з продажу об`єкту малої приватизації - майновий комплекс який знаходиться за адресою: Запорізька область, м.Мелітополь, вул. Ломоносова, 24/1, унікальний код об`єкта у системі: UA-PS-2019-04-25-000021-1 розпочався 27.05.2019. Прийом пропозицій - до 15.06.2019. Проведення аукціону 18.06.2019. Початкова вартість 251 745,00 грн. Розмір мінімального кроку підвищення: 2517,45 грн. Розмір мінімального кроку підвищення ціни - 1 %. Аукціон проводиться Управлінням комунальної власності Мелітопольської міської ради Запорізької області.

11.05.2019 Тітков І.Л. направив до товариства з обмеженою відповідальністю Сучасні електронні торгові системи заяву на участь в електронному аукціоні з продажу об`єкту малої приватизації - майновий комплекс який знаходиться за адресою: Запорізька область, м.Мелітополь, вул. Ломоносова, 24/1, унікальний код об`єкта у системі: UA-PS-2019-04-25-000021-1. Тітков І.Л. у заяві підтвердив про відсутність будь-яких ознак, передбачених частиною другою ст. 8 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна .

11.05.2019 Тітков І.Л. також направив до товариства з обмеженою відповідальністю Сучасні електронні торгові системи згоду потенційного покупця, якою надано згоду на участь в електронному аукціоні з продажу об`єкту малої приватизації - майновий комплекс який знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул.Ломоносова, 24/1, унікальний код об`єкта у системі: UA-PS-2019-04-25-000021-1 та надано згоду на взяття на себе зобов`язань, визначених умовами продажу даного об`єкту малої приватизації.

Відповідно до інформації сайту Прозорро. Продажі , 13.05.2019 розкрито цінові пропозиції за вказаним вище об`єктом аукціону, а саме:

1) ОСОБА_5 - первинна пропозиція - 503 500,00 грн., остаточна пропозиція - 950 000,00 грн.

2) ОСОБА_2 - первинна пропозиція - 550 000,00 грн., остаточна пропозиція - 1 000 000,00 грн.

3) ОСОБА_1 - первинна пропозиція - 555 555,55 грн., остаточна пропозиція - 1 001 000,00 грн.

16.05.2019 ОСОБА_1 направив до Управління комунальної власності Мелітопольської міської ради Запорізької області на затвердження протокол по електронному аукціону з продажу об`єкту малої приватизації - майновий комплекс який знаходиться за адресою: Запорізька область, АДРЕСА_1, унікальний код об`єкта у системі: UA-PS-2019-04-25-000021-1, який відбувся 13.05.2019 та документи, передбачені Законом України Про приватизацію державного і комунального майна (завірена копія паспорту та ІПН, оригінал заяви про участь у приватизації, оригінал згоди потенційного покупця, оригінал платіжних доручень на оплату реєстраційного та гарантійного внесків: платіжне доручення на суму 50349,00 грн. та на суму 834,60 грн. відповідно).

24.05.2019 відбулось засідання робочої комісії органу приватизації, на якому прийнято рішення, оформлене протоколом від 24.05.2019, відповідно до якого відмовлено у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону № UA-PS-2019-04-25-000021-1, сформованого 13.05.2019 оператором електронного майданчику - ТОВ Національна електронна біржа по лоту - майновий комплекс який знаходиться за адресою: Запорізька область, АДРЕСА_1, на підставі п.9 ст.14 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна , у зв`язку з тим, що переможець електронного аукціону № UA-PS-2019-04-25-000021-1, Тітков І.Л., не відповідає вимогам п. 4 ч. 2 ст. 8 Закону, а саме: він є членом колегіального органу приватизації.

27.05.2019 на електронному майданчику - ТОВ Національна електронна біржа опубліковано оголошення № 2265321716, відповідно до якого рішення щодо перемоги ОСОБА_1 скасовано.

4.3 Позиція апеляційного господарського суду у справі

Імперативними приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та надані заперечення, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, перевіривши встановлені на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2019 дії Мелітопольської міської ради Запорізької області щодо прийняття рішення про відмову у затвердженні протоколу електронних торгів UA-PS-2019-04-25-000021-1 від 13.05.2019, оформлене протоколом засідання робочої комісії органу приватизації від 24.05.2019, визнані неправомірними та зазначене рішення скасоване.

В цій частині рішення господарського суду учасниками справи в апеляційному порядку не оскаржується, тому у відповідності до вимог частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України не підлягає перегляду судом апеляційної інстанції.

Предметом апеляційного перегляду у даній справі є вирішення питання щодо зобов`язання Мелітопольську міську раду Запорізької області затвердити протокол електронних торгів UA-PS-2019-04-25-000021-1 від 13.05.2019 та завантажити його в систему "Прозоро.Продажі"; зобов`язання Мелітопольську міську раду Запорізької області укласти договір купівлі-продажу за результатами електронних торгів UA-PS-2019-04-25-000021-1 з продажу об`єкту малої приватизації, а саме майнового комплексу, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з ОСОБА_1 за умовами, передбаченими інформаційним повідомленням про продаж майна на електронному аукціоні об`єкта малої приватизації - майновий комплекс, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке затверджене протоколом робочої комісії органу приватизації Мелітопольської міської ради Запорізької області від 22.04.2019.

Відмовляючи у задоволенні зазначених позовних вимог, у своєму рішенні суд першої інстанції послався на те, що у даному випадку затвердження протоколу електронних торгів та укладання договору купівлі-продажу об`єкту малої приватизації за результатами цих електронних торгів належить виключно до повноважень органу приватизації, а тому господарський суд у своїй діяльності не може підміняти вказані органи та виконувати їх функції.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання Мелітопольську міську раду Запорізької області затвердити протокол електронних торгів UA-PS-2019-04-25-000021-1 від 13.05.2019 та завантажити його в систему "Прозоро.Продажі", з огляду на таке.

Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна регулюються нормами Закону України Про приватизацію державного і комунального майна .

Пунктом 22 статті 1 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна визначено, що приватизація державного або комунального майна - платне відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути покупцями.

Відповідно до частини другої статті 2 цього Закону приватизація здійснюється на основі таких принципів: законності; відкритості та прозорості; рівності та змагальності; державного регулювання та контролю; продажу об`єктів приватизації з урахуванням особливостей таких об`єктів; захисту економічної конкуренції; створення сприятливих умов для залучення інвестицій; повного, своєчасного та достовірного інформування про об`єкти приватизації та порядок їх приватизації; забезпечення конкурентних умов приватизації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 року № 432 затверджений Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу (далі - Порядок), який визначає механізм проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації (далі - об`єкт приватизації) з використанням електронної торгової системи, визначення переможця за результатами електронного аукціону, розміру та порядку внесення плати за участь в електронному аукціоні, а також визначення додаткових умов продажу відповідно до положень Закону України Про приватизацію державного і комунального майна .

За правилами пунктів 66 - 67 Порядку переможцем електронного аукціону вважається учасник, що подав найвищу цінову пропозицію за лот, у разі, коли ним зроблений щонайменше один крок аукціону, а у випадках, передбачених пунктом 67 цього Порядку, учасник з наступною за величиною ціновою пропозицією за умови, що ним зроблений щонайменше один крок аукціону, а у разі однакових цінових пропозицій - учасник, що подав її раніше, за умови відсутності належним чином оформленого листа (звернення) від такого учасника про відмову від очікування та відсутності факту натискання ним відповідної кнопки про відмову від очікування в особистому кабінеті.

У разі коли переможець електронного аукціону не відповідає вимогам статті 8 Закону, або в інших випадках, передбачених частиною дев`ятою статті 14 Закону, орган приватизації завантажує рішення про відмову у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону або про відмову від укладення договору купівлі-продажу в електронній торговій системі. Якщо переможець електронного аукціону відмовився від підписання протоколу про результати електронного аукціону або договору купівлі-продажу чи не підписав такий протокол або договір у встановлені строки, орган приватизації складає та завантажує відповідний акт в електронну торгову систему.

У такому випадку в електронній торговій системі автоматично формується новий протокол про результати електронного аукціону з визначенням переможцем електронного аукціону учасника з наступною за величиною ціновою пропозицією, а у разі однакових цінових пропозицій - учасника, що подав її раніше, за умови, що ним зроблений щонайменше один крок аукціону, та у разі відсутності належним чином оформленого листа (звернення) від такого учасника щодо повернення йому гарантійного внеску та відсутності факту натискання ним відповідної кнопки про відмову від очікування в особистому кабінеті.

Переможець електронного аукціону, який відмовився від підписання протоколу про результати електронного аукціону або договору купівлі-продажу, позбавляється права на участь у подальших аукціонах з продажу того самого об`єкта.

Орган приватизації з об`єкта малої приватизації у відповідності до частини дев`ятої статті 14 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна не затверджує протокол електронних торгів, не укладає договір купівлі-продажу за результатами продажу на аукціоні чи застосування процедури викупу із потенційним покупцем, який: не відповідає вимогам статті 8 цього Закону; не подав документи або відомості, обов`язкове подання яких передбачено цим Законом; подав неправдиві відомості про себе.

Не можуть бути підставою для прийняття рішення про відмову в затвердженні протоколу електронних торгів та подальшому укладенні договору купівлі-продажу формальні (несуттєві) помилки в оформленні заяви на участь у приватизації об`єкта малої приватизації або в документах та інформації, що подаються разом із такою заявою, які не впливають на зміст заяви або документів та інформації, зокрема технічні помилки та описки.

Рішення органу приватизації про відмову у затвердженні протоколу електронних торгів або про відмову від укладення договору купівлі-продажу має містити вичерпний перелік підстав для прийняття такого рішення і ухвалюється після закінчення електронного аукціону на підставі перевірки органом приватизації заяви на участь у приватизації об`єкта малої приватизації і доданих до неї документів та інформації переможця аукціону. Переможець аукціону може оскаржити це рішення до суду протягом строку, передбаченого статтею 30 цього Закону.

Переможець електронного аукціону підписує протокол про результати електронного аукціону в порядку, встановленому пунктом 64 цього Порядку. Оператор електронного майданчика підписує протокол про результати електронного аукціону та надсилає його до органу приватизації протягом чотирьох робочих днів з дня, наступного за днем його формування (у разі, коли електронний аукціон відбувся). Після отримання від оператора електронного майданчика, через який подано найвищу цінову пропозицію, підписаного переможцем електронного аукціону та таким оператором протоколу про результати електронного аукціону орган приватизації затверджує та опубліковує протокол через особистий кабінет протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем його формування в електронній торговій системі, та натискає електронну кнопку "Протокол затверджено" в інтерфейсі особистого кабінету, після чого електронному аукціону автоматично присвоюється статус "Очікується підписання договору". Вказаний строк закінчується о 18 годині останнього дня строку, встановленого для опублікування протоколу. У межах строку, встановленого для опублікування протоколу про результати електронного аукціону, орган приватизації перевіряє заяву на участь в електронному аукціоні, подану шляхом заповнення електронної форми, та електронні копії документів переможця електронного аукціону щодо відповідності вимогам Закону (пункт 68 Порядку).

У встановленому порядку позивача визнано переможцем спірних електронних торгів, він підписав протокол про результати електронного аукціону. Рішення органу приватизації про незатвердження протоколу з підстави невідповідності покупця вимогам статті 8 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна рішенням господарського суду першої інстанції від 25.10.2019 визнано неправомірним і скасовано.

Разом з тим суд першої інстанції у зазначеному рішенні у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання Мелітопольської міської ради Запорізької області затвердити протокол електронних торгів UA-PS-2019-04-25-000021-1 від 13.05.2019 та завантаження його в систему Прозорро.Продажі відмовив з підстави належності таких повноважень тільки в органу приватизації, а не господарського суду, який у своїй діяльності не може підміняти вказані органи та виконувати їх функції.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини 1, 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Приписами статті 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Суд першої інстанції, відмовивши у задоволенні вимоги зобов`язати орган приватизації затвердити протокол про результати електронного аукціону та завантажити його в систему Прозорро.Продажі , порушив вищенаведені вимоги закону.

Крім того, за змістом статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до п.п.41, 52 Доповіді, схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25- 26 березня 2011 року), "Верховенство права" одним з обов`язкових елементів поняття "верховенство права" є "заборона свавілля", який означає, що хоча дискреційні повноваження є необхідними для здійснення всього діапазону владних функцій у сучасних складних суспільствах, ці повноваження не мають здійснювались у свавільний спосіб. Їх здійснення у такий спосіб уможливлює ухвалення суттєво несправедливих, необґрунтованих, нерозумних чи деспотичних рішень, що є несумісним із поняттям верховенства права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 09.01.2013 р. у справі "Волков проти України" зазначено, що в країнах повинен діяти принцип правової визначеності, який зобов`язує держави та їх органи здійснювати реалізацію прав та їх захист шляхом прийняття законодавства з чітким правовим визначенням спірних правовідносин та гарантує громадянам очікувати від держав та їх органів своєчасних та вичерпних дій відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно з усталеною прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини основу принципу правової визначеності утворює ідея передбачуваності (очікуваності) суб`єктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає існуючим в суспільстві нормативним приписам.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", від 20.05.2010 і "Тошкуце та інші проти Румунії", від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер`їлдіз проти Туреччини", та "Беєлер проти Італії"). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Лелас проти Хорватії").

Невчинення відповідачем дій щодо затвердження протоколу електронних торгів UA-PS-2019-04-25-000021-1 від 13.05.2019 та завантаження його в систему "Прозоро.Продажі" у визначений ст.68 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" строк, з огляду на наведену вище практику ЄСПЛ, є порушенням принципу правової визначеності, передбачуваності (очікуваності) суб`єктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає існуючим в суспільстві нормативним приписам.

Таким чином, приймаючи до уваги, що позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача затвердити протокол електронних торгів UA-PS-2019-04-25-000021-1 від 13.05.2019 та завантажити його в систему "Прозоро.Продажі" є похідними від вимог про визнання неправомірними дій Мелітопольської міської ради Запорізької області щодо прийняття рішення про відмову у затвердженні протоколу електронних торгів UA-PS-2019-04-25-000021-1 від 13.05.2019, оформлене протоколом засідання робочої комісії органу приватизації від 24.05.2019 та скасування зазначеного рішення, колегія суддів приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача затвердити протокол електронних торгів UA-PS-2019-04-25-000021-1 від 13.05.2019 та завантажити його в систему "Прозоро.Продажі".

Стосовно зобов`язання відповідача укласти з позивачем договір купівлі-продажу за результатами електронних торгів UA-PS-2019-04-25-000021-1 з продажу об`єкту малої приватизації, колегія суддів враховує таке.

У п.70 Порядку визначено, що договір купівлі-продажу об`єкта приватизації за результатами проведення електронного аукціону укладається між органом приватизації та переможцем електронного аукціону протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону та опубліковується органом приватизації в електронній торговій системі через особистий кабінет протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем його укладення. Вказаний строк закінчується о 18 годині останнього дня строку, встановленого для опублікування договору.

Даний обов`язок виникає в органах приватизації виключно за умови відсутності рішення про відміну (скасування) електронного аукціону.

У межах строку, встановленого для укладення договору купівлі-продажу об`єкта приватизації, орган приватизації у разі потреби перевіряє оригінал заяви на участь в електронному аукціоні та оригінали доданих документів переможця електронного аукціону щодо відповідності вимогам Закону (п.71 Порядку).

Частина 1 статті 26 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" передбачає, що під час приватизації об`єкта державної або комунальної власності шляхом його продажу на аукціоні, викупу між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу. Укладення та внесення змін до договорів купівлі-продажу здійснюються відповідно до вимог законодавства.

До договору купівлі-продажу включаються передбачені умовами аукціону зобов`язання сторін (частина друга 26 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна").

Отже, наведеними правовими нормами встановлено порядок укладення договору купівлі-продажу об`єкта приватизації між органом приватизації та переможцем електронного аукціону.

Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно статті 6 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків згідно пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори та інші правочини.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша ст.509 Цивільного кодексу України).

Згідно частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Пунктом 3 частини першої статті 174 Господарського кодексу України визначено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до частини третьої статті 179 Господарського кодексу України, укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Колегія суддів також приймає до уваги, що відповідно до ч.9 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов`язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Позивачем не надано до позовної заяви проект договору купівлі-продажу, а лише зазначено про укладення договору за умовами передбаченими інформаційним повідомленням про продаж на електронному аукціоні об`єкта малої приватизації.

Зі змісту частини 1 статті 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" вбачається, що жодних чинних типових договорів купівлі-продажу об`єктів малої приватизації чи методичних рекомендацій щодо їх розробки, затверджених на рівні підзаконних нормативних актів не існує. Договори укладаються відповідно до вимог Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У частині другій статті 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначено, що до договору купівлі-продажу включаються передбачені умовами аукціону, викупу зобов`язання сторін щодо: збереження основних видів діяльності підприємства; технічного переозброєння, модернізації виробництва (сума інвестицій) та енергомодернізації об`єкта; виконання встановлених мобілізаційних завдань; погашення боргів із заробітної плати та перед бюджетом, простроченої кредиторської заборгованості підприємства; забезпечення соціальних гарантій працівникам згідно з вимогами трудового законодавства; вимог та додаткових обмежень природоохоронного законодавства щодо користування об`єктом; оплати послуг юридичних та фізичних осіб (у разі їх залучення), пов`язаних із виконанням заходів з приватизації об`єктів державної власності, зокрема: проведення обов`язкового екологічного аудиту у випадках, передбачених законодавством; надання послуг радника у випадках, передбачених цим Законом; проведення оцінки майна в процесі приватизації у випадках, передбачених цим Законом.

Приймаючи до уваги відсутність в матеріалах справи проекту договору купівлі-продажу, колегія суддів позбавлена можливості перевірити відповідність цього договору приписам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", Порядку проведення електронних акуціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу.

Зважаючи на викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що укладення договору за результатами електронних торгів з продажу об`єкта малої приватизації є правом, а не обов`язком, органу приватизації. В спірних правовідносинах суд не може підміняти орган приватизації, до компетенції якого відноситься прийняття рішення щодо можливості укладення такого договору купівлі-продажу.

4.4 Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Встановивши невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи, колегія суддів приходить до висновку про зміну цього рішення відповідно до приписів п.3 ч.1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України.

4.5 Розподіл судових витрат

Відповідно до приписів ч.2 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст.269,275,277,281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 25.10.2019 у справі №908/1487/19 змінити, виклавши в наступній редакції: "Визнати дії Мелітопольської міської ради Запорізької області щодо прийняття рішення про відмову у затвердженні протоколу електронних торгів UA-PS-2019-04-25-000021-1 від 13.05.2019 - неправомірними та скасувати зазначене рішення; зобов`язати Мелітопольську міську раду Запорізької області вчинити дії щодо затвердження протоколу електронних торгів UA-PS-2019-04-25-000021-1 від 13.05.2019 та завантаження його в систему "Прозоро.Продажі"; в решті позову відмовити".

Стягнути з Мелітопольської міської ради Запорізької області (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. М.Грушевського, буд. 5; код ЄДРПОУ 25716722) на користь Державного бюджету України судовий збір за подання позовної заяви розмірі 3 842,00 грн. та за подання апеляційної скарги у розмірі 2 881,50 грн.

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідні накази

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Постанова складена у повному обсязі 24.01.2020.

Головуючий суддя В.О.Кузнецов

Судді О.В.Чус

І.О.Вечірко