Ухвала

від 22.01.2020 по справі 904/5733/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

22.01.2020м. Дніпро№ 904/5733/18

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Петренко Н.Е., за участю секретаря судового засідання Чіп О.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогр-ес Трейд" про розтрочку виконання рішення господарського суду від 02.04.19 р.

у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ІНТЕРАГРОСТАНДАРТ", м. Суми

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОГР-ЕС ТРЕЙД", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 770 066,95 грн., з яких: основний борг у сумі 454 639,90 грн., пеня у сумі 219 296,90 грн., 16 % річних у сумі 96 130,15 грн.

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача (заявника): не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ ІНТЕРАГРОСТАНДАРТ (40007, місто Суми, вулиця Харківська, будинок 111; код ЄДРПОУ 38244851) до Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОГР-ЕС ТРЕЙД (49083, місто Дніпро, вулиця Дарницька, будинок 21, приміщення XVIII; код ЄДРПОУ 36962089) про стягнення заборгованості у розмірі 770 066,95 грн., з яких: основний борг з врахуванням індексації у сумі 454 639,90 грн., пені у сумі 219 296,90 грн., 16 % річних у сумі 96 130,15 грн. (за договором № 2404/46 від 24.04.2017) рішенням Господарського суду Дніпропетровської області задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОГР-ЕС ТРЕЙД (49083, місто Дніпро, вулиця Дарницька, будинок 21, приміщення XVIII; код ЄДРПОУ 36962089) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ ІНТЕРАГРОСТАНДАРТ (40007, місто Суми, вулиця Харківська, будинок 111; код ЄДРПОУ 38244851) основний борг у сумі 390 208,00 грн. (триста дев`яносто тисяч двісті вісім грн. 00 коп.), пеню у сумі 219 296,90 грн. (двісті дев`ятнадцять тисяч двісті дев`яносто шість грн. 90 коп.), 16 % річних у сумі 96 130,15 грн. (дев`яносто шість тисяч сто тридцять грн. 15 коп.), витрати по сплаті судового збору в сумі 10 584,52 грн. (десять тисяч п`ятсот вісімдесят чотири грн. 52 коп.), витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн. (двадцять п`ять тисяч грн. 00 коп.), витрати пов`язані з проведенням експертного дослідження у розмірі 3376,80 грн. (три тисячі триста сімдесят шість грн. 80 коп.). В решті позовних вимог - відмовлено.

12.04.2019 Господарським судом Дніпропетровської області було винесено ухвалу, якою суд виправив описку в резолютивній частині рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, та виклав резолютивну частину в наступній редакції:

"Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОГР-ЕС ТРЕЙД" (49083, місто Дніпро, вулиця Дарницька, будинок 21, приміщення ХVІІІ; код ЄДРПОУ 36962089) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ІНТЕРАГРОСТАНДАРТ" (40007, місто Суми, вулиця Харківська, будинок 111; код ЄДРПОУ 38244851) основний борг у сумі 390 208,00 грн. (триста дев`яносто тисяч двісті вісім грн. 00 коп.), пеню у сумі 219 296,90 грн. (двісті дев`ятнадцять тисяч двісті дев`яносто шість грн. 90 коп.), 16 % річних у сумі 96 130,15 грн. (дев`яносто шість тисяч сто тридцять грн. 15 коп.), витрати по сплаті судового збору в сумі 10 584,52 грн. (десять тисяч п`ятсот вісімдесят чотири грн. 52 коп.), витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 24 000,00 грн. (двадцять чотири тисяч грн. 00 коп.), витрати пов`язані з проведенням експертного дослідження у розмірі 3376,80 грн. (три тисячі триста сімдесят шість грн. 80 коп).

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.11.2019 у справі № 904/5733/18 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2019 змінено, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача: основний борг у сумі 390 208,00 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 5 853, 12 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 24 000,00 грн., витрати пов`язані з проведенням експертного дослідження у розмірі 3376,80 грн.

26.12.2019 на адресу суду від відповідача надійшла заява про розстрочку виконання рішення.

Короткий зміст заяви.

Відповідач вказує, що робить все можливе для погашення заборгованості перед ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ІНТЕРАГРОСТАНДАРТ , у зв`язку із чим повідомляє суд, що має намір повністю та добровільно погасити борг шляхом перерахування сум на банківський рахунок ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ІНТЕРАГРОСТАНДАРТ , але на даний час на банківському рахунку відповідача взагалі відсутні грошові кошти, а майно, яке є власністю відповідача є практично неліквідним та його вартості недостатньо для погашення заборгованості для виконання судового рішення, що підтверджується також і банківськими виписками по рахунку за період з 01.07.2019 по 26.12.2019 в яких вбачається відсутність операцій по рахунку та залишок коштів в розмірі 0,00 грн.

Ухвалою суду від 17.01.2020 прийнято заяву про розстрочку виконання судового рішення та призначено її розгляд на 22.01.2020.

21.01.2020 від позивача надійшли заперечення на заяву про розстрочку виконання судового рішення.

Короткий зміст заперечень.

Позивач вказує, що заява відповідача про розстрочку виконання судового рішення обґрунтована тим, що останній знаходиться у складних фінансових взаємовідносинах зі своїми контрагентами та укладеними з ними договорами, виплатою грошових коштів інших контрагентів. Боржник має намір добровільно погасити заборгованість, але на даний час на його рахунку відсутні грошові кошти, а майно яке є власністю підприємства є практично неліквідним і його вартості недостатньо для погашення заборгованості для виконання судового рішення. У зв`язку з чим, відповідач просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2019 у справі №904/5733/18 та затвердити графік виконання судового рішення.

Позивач зазначає, що відповідачем не вчинено жодних дій з приводу виконання рішення суду та погашення заборгованості перед ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ІНТЕРАГРОСТАНДАРТ в сумі 423 437,92 грн.

Згідно Постанови про відкриття виконавчого провадження № 59397565 відповідач (боржник) не подавав декларації про доходи та майно боржника за встановленою формою, не надано жодних відомостей щодо належного йому майна за даними бухгалтерського обліку.

Одночасно, позивач вказує, що за наявною інформацією відповідачу на праві власності належить наступне майно: транспортний засіб ПА модель 004, рік випуску 2013, дата реєстрації 28.03.2014;транспортний засіб VOLKSWAGEN модель CAADDY, рік випуску 2005, дата реєстрації 15.04.2015; транспортний засіб ППЦ модель 21.2-2Т18, рік випуску 2000, дата реєстрації 17.09.2015; транспортний засіб MERCEDAS-BENZ модель МL 350, рік випуску 2006, дата реєстрації 06.10.2015; транспортний засіб SCHMITZ модель SСF 24G, рік випуску 1991, дата реєстрації 08.09.2016.

Позивач вказує, що про дані обставини будо повідомлено Державну виконавчу службу.

Одночасно, позивач зазначає, що відповідач недобросовісно використовує процесуальні права, шляхом приховування активів. Позивач вважає, що зміст заяви про розстрочення виконання судового рішення свідчить про необґрунтованість доведення винятку та безпідставність розстрочки.

Відповідно до частин 1, 2 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Розстрочка - виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч.4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю (ч.7 ст. 331 ГПК України).

Отже, у Господарському процесуальному кодексі України та спеціальному законі, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку (Закон України "Про виконавче провадження"), не встановлений вичерпний перелік обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, і на підставі яких суд може прийняти рішення про надання відстрочки.

У той же час, слід зважити на таке:

1) виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012);

2) невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012);

3) відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (надалі Суд) право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II);

4) за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", №22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).

Тобто, у цьому контексті для визнання поважними причин затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про скрутне матеріальне становище, відсутність грошових коштів на рахунках.

Згідно статей 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Належних та допустимих доказів на підтвердження винятковості випадку, що за статтею 331 Господарського процесуального кодексу України є визначальною підставою для розстрочки виконання судового рішення, боржник суду не надав.

Для належного вирішення питання щодо надання розстрочки виконання судового рішення, господарським судам необхідно з`ясувати чи наявні у справі докази, які б підтверджували добросовісну поведінку боржника і вжиття ним належних заходів для виконання рішення.

Відповідач (боржник) у своїй заяві посилається на складне фінансове становище, однак зазначені обставини не є тими обставинами, що істотно ускладнюють виконання рішення.

Статтею 1291 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За положеннями частини другої ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Законом України №475/97 від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (надалі "Конвенція") та Перший протокол до Конвенції, а відтак в силу ст. 9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно із практики Європейського суду з прав людини право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони, яка поважає верховенство права, дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997; рішення у справі "Бурдов проти Росії" №59498/00 від 07.05.2002; рішення у справі "Ясіун`єне проти Литви" №41510/98 від 06.03.2003; та рішення по справі "Руйану проти Румунії" №34647/97 від 17.06.2003).

За таких обставин виконання судового рішення є важливою стадією судового процесу у контексті забезпечення міжнародних демократичних стандартів щодо дотримання закріпленого у статті 8 Конституції України принципу верховенства права.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежить, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Заявником не надано доказів, які б підтверджували наявність виключних обставин що унеможливлюють виконання судового рішення. Надані вибіркові документи не дають можливості зробити однозначний висновок щодо фінансового стану боржника, а також проаналізувати вплив негайного виконання судового рішення на такий стан.

До того ж, заявником не надано доказів того, що він зможе виконати рішення суду.

Таким чином, із заяви про розстрочку виконання рішення, не вбачається наявність у відповідача надзвичайних (виключних) обставин, які свідчать про істотне ускладнення виконання рішення у розумінні ч.2 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України.

Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи позивача так і доводи відповідача, а також дотримуватися розумно встановленого строку розстрочки.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність доказів на підтвердження надзвичайних (виключних) обставин, правові підстави для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогр-ес Трейд" про розстрочку виконання рішення господарського суду від 02.04.19 відсутні.

Таким чином, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогр-ес Трейд" про розстрочку виконання рішення господарського суду від 02.04.19 (49083, місто Дніпро, пр-т. Слобожанський, 29, кімната 225-4; код ЄДРПОУ 36962089) задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 74, 86, 232-235, 254-259, 326, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогр-ес Трейд" про розстрочку виконання рішення господарського суду від 02.04.19 (49083, місто Дніпро, пр-т. Слобожанський, 29, кімната 225-4; код ЄДРПОУ 36962089) про розстрочку виконання рішення господарського суду від 02.04.19 у справі № 904/5733/18 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення (частина 1 статті 235 Господарського процесуального кодексу України).

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали підписано 24.01.2020.

Суддя Н.Е. Петренко