Рішення

від 16.01.2020 по справі 910/16634/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.01.2020Справа № 910/16634/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О., за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Державного підприємства "ГОТЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС "НАЦІОНАЛЬНИЙ" УПРАВЛІННЯ СПРАВАМИ АПАРАТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСАТ"

про стягнення 33 031,18 грн.

Представники сторін:

від позивача: Юрченко О.І.

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "ГОТЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС "НАЦІОНАЛЬНИЙ" УПРАВЛІННЯ СПРАВАМИ АПАРАТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСАТ" про стягнення 33 031,18 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 86 від 01.03.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/16634/19, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено засідання у справі на 24.12.2019.

24.12.2019 від позивача надійшли документи для долучення до матеріалів справи.

В судове засідання 24.12.2019 представники сторін не з`явились. Фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2019 відкладено засідання у справі №910/16634/19 на 16.01.2020.

16.01.2020 від позивача надійшло клопотання, в якому останній просить не враховувати в якості доказів угоду про розірвання договору про надання послуг № 11113/6 від 01.02.2014 та Акт приймання-передачі (повернення) до вказаного договору, оскільки вказані докази долучені помилково.

У судовому засіданні 16.01.2020 представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Відповідач про розгляд справи був повідомлений належним чином ухвалами суду, направленими на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Поштові конверти повернуті на адресу суду.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у строк, встановлений ухвалою суду, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 16.01.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2017 між Державним підприємством "ГОТЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС "НАЦІОНАЛЬНИЙ" УПРАВЛІННЯ СПРАВАМИ АПАРАТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ" (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОСАТ" (далі - орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 86 від 01.03.2017 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлове приміщення площею 5 кв.м., розміщене на частині даху будинку за адресою: 01021, м. Київ, вул. Липська, 5, що перебуває на балансі орендодавця і вартість якого визначена відповідно до експертної оцінки на 28.02.2017 та становить 303 680,00 грн. без ПДВ.

Майно передається в оренду з метою розміщення мережі мобільного зв`язку (обладнання та 3-х антенно-фідерних пристроїв) (п. 1.2 договору).

Згідно з п. 3.1 договору, орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 № 786 і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (лютий 2017) - 4555,20 грн.

Вартість електроенергії не входить у розмір орендної плати і сплачується орендарем на підставі погодженого сторонами акта споживання електроенергії за звітний період у розмірі фактичного споживання електроенергії, що визначається на підставі показників лічильників електричної енергії орендодавця відповідно до чинних державних тарифів.

Відповідно до п. 3.2 договору, нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному законодавством України.

Положеннями п. 3.3 договору встановлено, що розмір орендної плати за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяцем до останнього числа першого місяця оренди.

У п. 3.6 договору сторони погодили, що орендна плата і відшкодування вартості електроенергії перераховується орендодавцю не пізніше 20 числа наступного місяця.

Договір укладено строком до 01.02.2020 включно. Сторони встановили, що умови договору застосовуються до відносин між сторонами , які виникли з 01.03.2017, на підставі ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України.

За Актом приймання-передачі нежитлового приміщення від 01.03.2017, позивач передав, а відповідач прийняв нежитлове приміщення площею 5,0 кв.м., розміщене на частині даху будинку за адресою: 01021, м. Київ, вул. Липька, 5.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що в період з квітня 2019 по серпень 2019 (включно) відповідач користувався орендованим майном, що підтверджується наступними актами надання послуг (виконання робіт) № 218 від 30.04.2019 на сум 6909,84 грн., № 296 від 31.05.2019 на суму 6958,21 грн., № 356 від 30.06.2019 на суму 6923,42 грн., № 426 від 31.07.2019 на суму 6881,88 грн., № 482 від 31.08.2019 на суму 3983,94 грн. Всього сума нарахованої орендної плати становить 31 657,29 грн.

Крім того, позивач зазначає, що у відповідача існує заборгованість з відшкодування вартості електроенергії за період з червня 2019 по серпень 2019 у розмірі 2373,89 грн., на підтвердження чого позивачем долучені до матеріалів справи акти надання послуг № 349 від 30.06.2019 на суму 940,81 грн., № 475 від 31.08.2019 на суму 529,90 грн., № 417 від 31.07.2019 на суму 903,18 грн.

23.10.2019 відповідач частково сплатив заборгованість на суму 1 000,00 грн.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить стягнути з відповідача 33 031,18 грн. заборгованості, з яких 30 657,29 грн. заборгованість зі сплати орендної плати та 2373,89 грн. заборгованість з відшкодування витрат за електроенергію.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

На відносини, пов`язані із орендою державного майна поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-XII.

Статтею 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Судом встановлено, що факт користування відповідачем, у період з квітня 2019 по серпень 2019 (включно) об`єктом оренди підтверджується підписаними сторонами актами наданих послуг (оренди приміщення), копії яких долучені до матеріалів справи. Сума нарахованих орендних платежів становить 31 657,29 грн.

Вартість спожитої відповідачем електроенергії на суму 2373,89 грн. також підтверджується наявними в матеріалах справи актами надання послуг.

Крім того, між сторонами підписаний Акт звірки розрахунків станом на 01.09.2019.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

У п. 3.6 договору сторони погодили, що орендна плата і відшкодування вартості електроенергії перераховується орендодавцю не пізніше 20 числа наступного місяця.

Як встановлено судом, в порушення умов договору оренди, відповідач свої зобов`язання щодо здійснення орендної плати та відшкодування вартості електроенергії належним чином не виконав, сплативши лише 1 000,00 грн., внаслідок чого заборгованість відповідача за договором оренди в частині сплати орендних платежів та відшкодування вартості електроенергії становить 33 031,18 грн.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріалами справи підтверджується факт наявності у відповідача заборгованості у сумі 33 031,18 грн. по сплаті орендних платежів та відшкодуванню вартості електроенергії .

Доказів оплати відповідачем вказаної суми заборгованості матеріали справи не містять та відповідачем суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження, такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСАТ" (03115, м.Київ, ПРОСПЕКТ ПЕРЕМОГИ, будинок 89-А, ідентифікаційний код 33689783) на користь Державного підприємства "ГОТЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС "НАЦІОНАЛЬНИЙ" УПРАВЛІННЯ СПРАВАМИ АПАРАТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ" (01021, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЛИПСЬКА, будинок 5, ідентифікаційний код 05907265) 33 031,18 грн. заборгованості та 1921,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Повний текст рішення складено та підписано 22.01.2020.

Суддя С.О. Турчин