Рішення

від 21.01.2020 по справі 910/12126/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.01.2020Справа № 910/12126/19 за позовом Фермерського господарства Лемешівка-Агро

до Товариства з обмеженою відповідальністю БУДСОЛ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство Державний ощадний банк України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,на стороні відповідача - Акціонерне товариство Райффайзен банк Аваль

про стягнення 844 000, 00 грн,

Суддя Карабань Я.А.

Секретар судового засідання Саницька Б.В.

представники учасників справи:

від позивача: Мунтян Є.В.;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи 1: Литвин А.В.;

від третьої особи 2: Дем`янов І.Ю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фермерське господарство Лемешівка-Агро (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю БУДСОЛ (надалі - відповідач) про повернення безпідставно набутого майна (коштів) у сумі 844 000, 00 грн.

Позовні вимоги, з посиланням на ст.317, 328, 334, 1212, 1214 ЦК України, мотивовані тим, що 31.07.2019 внаслідок несанкціонованого зламу системи віддаленого доступу до керування грошовими коштами позивача, що були розміщенні на поточному рахунку господарства, відкритому в АТ Ощадбанк , на підставі платіжного доручення №18 від 31.07.2019, було здійснено переказ грошових коштів в розмірі 844 000, 00 грн з поточного рахунку позивача на рахунок ТОВ БУДСОЛ , відкритий в АТ Райффайзен банк Аваль . Так позивач стверджує, що жодних договірних правовідносин між ним та відповідачем не існує та вказані грошові кошти були перераховані відповідачу незаконно. У зв`язку з викладеним позивач 31.07.2019 звернувся до органу поліції з заявою про кримінальне правопорушення на підставі якої 01.08.2019 було розпочато кримінальне провадження №12019020040000973 за ч.2 ст.361 КК України. На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача безпідставно отримані кошти в розмірі 844 000, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2019 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

17.09.2019 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі у справі №910/12126/19, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 15.10.2019.

15.10.2019 через загальний відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання без його участі.

Судове засідання призначене на 15.10.2019 не відбулося, в зв`язку із перебуванням судді Карабань Я.А. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2019 підготовче судове засідання призначено на 05.11.2019.

04.11.2019 через відділ діловодства суду від представника позивача адвоката Мунтяна Є.В. надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання без його участі.

У судове засідання 05.11.2019 представники сторін не з`явилися, про день та час розгляду справи були повідомленні належним чином, представник позивача звернувся до суду з вищевказаним клопотанням про проведення підготовчого засідання без його участі, відповідач причини своєї неявки суду не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2019 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство Державний ощадний банк України (надалі - третя особа 1) та на стороні відповідача - Акціонерне товариство Райффайзен банк Аваль (надалі - третя особа 2), продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 20.11.2019.

19.11.2019 через загальний відділ діловодства суду від представника третьої особи 2 надійшло клопотання про продовження строку на подання пояснень щодо позову.

У підготовче засідання 20.11.2019 з`явились представник позивача та представник третьої особи 2, представники відповідача та третьої особи 1 у засідання не з`явились, повідомлені були належним чином, про причини неявки суду не повідомили. Представник третьої особи 2 підтримав вищезазначене клопотання про продовження строку на подання пояснень. Протокольною ухвалою суд задовольнив клопотання третьої особи 2 та продовжив строк для подання пояснень до 16.12.2019 включно, а також за ініціативою суду продовжив строк для надання пояснень третій особі 1.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2019, підготовче засідання відкладено на 17.12.2019.

11.12.2019 від представника третьої особи 2 надійшли письмові пояснення, в яких останній зазначив, що банком було відкрито відповідачу поточних рахунок на який 31.07.2019 від позивача надійшли грошові кошти в сумі 844 000, 00 грн, в подальшому від позивача та третьої особи надійшли заяви про несанкціоноване списання вказаних коштів з проханням повернути їх, однак на даний час у банку відсутні передбачені законом підстави для їх повернення. При вирішенні позовних вимог покладався на розсуд суду.

16.12.2019 від представника третьої особи 1 надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що 11.03.2019 між банком та позивачем було підписано договір банківського обслуговування, в подальшому на підставі заяви позивачеві було надано доступ до поточного рахунку № НОМЕР_1 та передано особисті ключі системи його дистанційного обслуговування. 31.07.2019 відповідно до платіжного доручення №18 позивачем на рахунок відповідача було здійснено переказ грошових коштів у сумі 844 000, 00 грн, як оплату за ячмінь згідно договору поставки №1305-02 від 19.07.2019. Вказує, що переказ коштів відбувся через систему дистанційного обслуговування Інтернет-Клієнт-Банк з використанням особистого ключа позивача, платіжне доручення було сформованого відповідно до вимог договору та чинного законодавства, а тому вказаний платіж було проведено банком.

У підготовче засідання 17.12.2019 з`явились представники третьої особи 1 та 2. Позивач та відповідач у підготовче засідання не з`явились, про день та час засідання були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2019, враховуючи відсутність клопотань та повідомлень учасників судового процесу про намір вчинити дії, строк вчинення яких обмежений підготовчим провадженням, відсутність інших клопотань, заяв від сторін, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 21.01.2020.

Представник позивача в судовому засіданні 21.01.2020 надав пояснення по суті позовних вимог, позов просив задовольнити, представники третьої особи 1 та 2 при вирішення позовних вимог покладалися на розсуд суду.

Представник відповідача в судове засідання 21.01.2020 не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином ухвалою суду, направленою на адресу місцезнаходження, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та в позові, про причини неявки суд не повідомив та не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову (відзив), або будь-які інші письмові заперечення чи пояснення по справі та/або заяви процесуального характеру.

До матеріалів справи (до позовної заяви) долучені докази виконання позивачем вимог ст. 172 ГПК України - надіслання відповідачу копії позовної заяви та копій доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Судом також були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про розгляд справи ухвали суду надсилалися на адресу місцезнаходження відповідача, яка вказана у позові та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та були отримані відповідачем, що підтверджується зворотними рекомендованими повідомленнями почти.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у встановлений строк, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд дійшов висновку, що неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 21.01.2020 відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та третіх осіб, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

31.07.2019 через систему дистанційного обслуговування Інтернет-Клієнт-Банк з рахунку позивача на рахунок відповідача перераховано грошові кошти в розмірі 844 000, 00 грн, відповідно до платіжного доручення №18 від 31.07.2019 із призначенням платежу: Оплата за ячмінь договір поставки №1305-2 від 19.07.19р., зг. рахунком №31 від 31.07.19р. у т.ч. ПДВ 20% - 140 666, 67 .

Вказаний платіж було проведено АТ Ощадбанк 31.07.2019, що підтверджується відповідною відміткою на копії зазначеного платіжного доручення.

Позивач зазначає, що вказаний платіж було здійснено поза його волею та внаслідок шахрайських дій сторонніх осіб, у зв`язку з чим, останній звернувся до органу поліції з заявою про кримінальне правопорушення, на підставі якої 01.08.2019 розпочато кримінальне провадження №12019020040000973 за ч.2 ст.361 КК України.

Крім того, 01.08.2019 позивач та ПАТ Ощадбанк звернулися до АТ Райффайзен Банк Аваль з заявою про повернення вказаних коштів у зв`язку з їх несанкціонованим списанням з рахунку позивача.

Оскільки між позивачем та відповідачем відсутні будь-які договірні відносини, позивач не мав наміру перераховувати вказані грошові кошти на рахунок відповідача та беручи до уваги, що чинним законодавством АТ Райффайзен Банк Аваль не на надано право самостійно повернути вказані кошти, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача зазначених грошових коштів, набутих без достатньої правової підстави, посилаючись на ст. 1212 ЦК України.

Частиною 1 статті 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст.1212 ЦК України, яка встановлює загальні положення про зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

З аналізу статті 1212 ЦК України вбачається, що цей вид позадоговірних зобов`язань (набуття, збереження майна без достатньої правової підстави) породжують такі юридичні факти, як набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи та відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Необхідною умовою для встановлення того факту, що мало місце зобов`язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави, є обов`язкова відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи.

Тобто, позивач повинен довести, що мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження спірного майна відповідачем, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених статтею 11 ЦК України.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не є безпідставним і не підпадає під регулювання ст. 1212 ЦК України.

За змістом ч.1 ст. 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, договору або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Частиною 1 статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Системний аналіз положень вище вказаних норм, дає можливість зробити висновок про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Тобто, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов`язання повернути майно (кошти).

До подій, за результатами яких можуть виникнути зобов`язання передбачені ст. 1212 ЦК України, відноситься, зокрема, перерахування грошових коштів іншій особі, з якою платник не знаходиться в договірних зобов`язаннях.

Разом із цим, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження укладення між позивачем та відповідачем договору поставки ячменю, як у спрощений спосіб із погодженням таким чином всіх істотних умов, притаманних даному виду договору, так і в письмовій формі.

Таким чином, у матеріалах справи відсутні та відповідачем не надано документів, які б свідчили про наявність достатніх правових підстав для утримання останнім вказаної суми в розмірі 844 000, 00 грн.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що спірні грошові кошти у розмірі 844 000, 00 грн є отриманими відповідачем без достатньої правової підстави в розумінні ст. 1212 ЦК України.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як встановлено ст. ст. 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В порядку, передбаченому ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги ФГ Лемешівка-Агро є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати, які складаються лише з судового збору покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БУДСОЛ (01054, місто Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок 39, ідентифікаційний код 42820411) на користь Фермерського господарства Лемешівка-Агро (23227, Вінницька область, Вінницький район, село Агрономічне, вулиця Академічна, будинок 16, ідентифікаційний код 38309199) 844 000 (вісімсот сорок чотири тисячі) грн 00 коп. безпідставно набутих грошових коштів та 12 660 (дванадцять тисяч шістсот шістдесят) грн 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст складено та підписано 24.01.2020.

Суддя Я.А.Карабань