Рішення

від 20.01.2020 по справі 909/1151/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.01.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1151/19 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , секретар судового засідання Масловський А. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія " Автомобільні дороги України"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Буд"

про стягнення заборгованості в сумі 54226 грн 00 к.

за участю:

від позивача: Олійник Тарас Володимирович,

від відповідача: Мельник Роман Ярославович

встановив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Дочірнє підприємство "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Буд" про стягнення заборгованості в сумі 64320 грн 09 к.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

25.10.2019 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі, розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначити розгляд справи по суті на 21.11.2019 (ухвала від 25.10.2019), який суд постановив відкласти на 24.12.2019 (ухвала від 21.11.2019).

20.12.2019 суд повідомив сторони, що судове засідання з розгляду справи 24.12.2019 не відбудеться у зв`язку із перебуванням судді Максимів Т.В. у відпустці. Натомість розгляд справи відбудеться 30.12.2019.

30.01.2019 суд постановив відкласти розгляд справи в судовому засіданні на 16.01.2020, за наслідками якого оголошував перерви до 17.01.20120 та 20.01.2020.

17.01.2020 представник позивача подав клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів вх.№798/20, які суд оглянув та приєднав до матеріалів справи.

20.01.2020 представник позивача подав заяву про відмову від позову в частині позовних вимог про стягнення інфляційних втрат в сумі 10094 грн 09 к.

Розглянувши подану заяву, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку про прийняття відмови від позову та закриття провадження у справі в цій частині, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 191 Господарського процесуального кодексу України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв"язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз"яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Суд встановив, що заява про відмову від позову підписана адвокатом Олійником Тарасом Володимировичем, який діє на підставі довіреності №88 від 24.12.2019.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Оскільки відмова позивача від позову не суперечить законодавству та не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб, суд приймає відмову позивача від позову в частині стягнення 10094 грн 09 к. інфляційних втрат.

Так як, предмет спору існував на момент відкриття провадження у справі та припинив існування в процесі її розгляду, провадження у справі в цій частині слід закрити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України, за змістом якої господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом. Таким чином, предметом цього спору залишилась вимога позивача про стягнення з відповідача 54226 грн - основної заборгованості.

Представник відповідача в судовому засіданні подав заяву про визнання позовних вимог в частині основного боргу в сумі 54226 грн 00 к. вх.№856/20 від 20.01.2020, яку суд прийняв до розгляду.

У судовому засіданні 20.01.2020 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав зобов»язання щодо оплати виконаних робіт в терміни, передбачені договором на виконання робіт з поточного ремонту дороги №2017/09-02 від 02.09.2017, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 54226 грн. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 526, 530 ЦК України.

Позиція відповідача.

Відповідач відзив на позов не надав, натомість подав заяву про визнання позову в частині основної заборгованості.

Обставини справи. Оцінка доказів.

Сторони у справі уклали договір на виконання робіт з поточного ремонту дороги №2017/09-02 від 02.09.2017 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору замовник доручає, а підрядник приймає на себе обов"язки по виконанню робіт: Поточний дрібний ремонт автомобільних доріг штучних споруд загального користування місцевого значення Городенківського району Івано-Франківської області автомобільної дороги місцевого значення Коломия - Чернятин км 21+685-43+104.

Згідно п.2.1. Договору вартість договору встановлюються виходячи з твердих договірних цін на підставі Актів прийняття виконаних робіт (типова форма №КБ-2В) та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма №КБ-3В), підписаних уповноваженими представниками сторін.

Замовник проводить розрахунок з підрядником за виконані роботи на підставі Актів прийняття виконаних робіт (типова форма №КБ-2В) та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма №КБ-3В) (п.3.1 Договору).

Пунктом 5.1. Договору сторони погодили терміни виконання ремонтних робіт: початок робіт - 12 вересня 2017 року, завершення робіт 31 грудня 2017 року.

На виконання умов Договору позивач виконав будівельні роботи на суму 56422 грн, що підтверджується Актом прийняття виконаних робіт за вересень 2017 р. та Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт.

В порушення договірних зобов"язань відповідач виконані роботи оплатив частково, внаслідок чого утворилася заборгованість перед позивачем в сумі 54226 грн.

21.10.2019 відповідач звернувся до позивача з претензією №09-02/1632 про погашення боргу. Проте, ця вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення, у зв"язку з цим позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до наведеного, договір укладений між позивачем і відповідачем, є договором підряду.

На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання, в силу яких один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст.173, 174 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 525, 526, 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 854 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Пунктом 2 ст. 614 Цивільного кодексу України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання.

Згідно з ч. 1 ст. 75 ГПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Висновок суду.

В частині позовних вимог про стягнення 10094 грн 09 к. провадження належить закрити, на підставі п.4 ч.1 ст.231 ГПК України у зв"язку з відмовою від позову.

Факт порушення відповідачем свого зобов`язання щодо оплати виконаних робіт в сумі 54226 грн в строк встановлений договором підтверджується матеріалами справи та визнаний відповідачем, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 54226 грн основного боргу обґрунтована та належить до задоволення.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 1921 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №241 від 22 березня 2018 року та №590 від 06 липня 2018 року.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відтак у суду не має підстав для повернення судового збору сплаченого за вимогу про стягнення з відповідача 10094 грн 09 к. заборгованості, в частині якої провадження у справі закрито.

Судовий збір в розмірі 1619 грн 53 к. грн суд покладає на відповідача.

Керуючись ст. 2, 86, 129, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В частині позовних вимог про стягнення 10094 (десять тисяч дев"яносто чотири гривні) 09 к. провадження закрити.

Позовні вимоги Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія " Автомобільні дороги України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Буд" про стягнення заборгованості в сумі 54226 грн 00 к. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Буд" вул. Крайківського, буд.1-Б, офіс 405, м. Івано-Франківськ,76019 (код 38330896) на користь Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія " Автомобільні дороги України", вул. Є. Петрушевича, буд.1, м. Івано-Франківськ, 76004 (код 31790584) - 54226 (п"ятдесят чотири тисячі двісті двадцять шість гривень) 00 к. боргу, а також 1619 (одну тисячу шістсот дев"ятнадцять гривень ) 53 к. судового збору.

Судовий збір в сумі 301 (триста одна гривня) 47 к . покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 24.01.2020

Суддя Т.В. Максимів