Рішення

від 13.01.2020 по справі 910/12334/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2020Справа № 910/12334/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Лук`янчук Д.Ю., розглянувши у порядку загального позовного провадження господарську справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Інвест"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будброк"

про стягнення 10 468 493, 14 грн.

за участю представників:

від позивача: Пшенишна В.В. - представник за ордером № 418574 від 02.01.2019 р.

від відповідача: не з`явився

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Інвест" (далі - ТОВ "Укрбуд Інвест", позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будброк" (далі - ТОВ "Будброк", відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 10 468 493, 14 грн.

У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про надання поворотної фінансової допомоги № 03/06/2019 від 03.06.2019 р. в частині своєчасного та повного повернення наданих коштів, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість.

У позові ТОВ "Укрбуд Інвест" просить суд стягнути з відповідача заборгованість за неповернутою фінансовою допомогою у сумі 10 000 000,00 грн., пеню у сумі 431 506,84 грн., 3 % річних у сумі 36 986,30 грн., що разом становить 10 468 493, 14 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2019 р. вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у визначений законом строк відзиву на позов не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома

У підготовчому засіданні від 21.10.2019 р. представник відповідача заявив клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України, оскільки позовна заява підписана неуповноваженою особою, а саме - представником позивача Пшенишною В.В., яка не є адвокатом, але діє у якості адвоката від імені ТОВ "Укрбуд Інвест" на підставі довіреності від 02.01.2019 р., виданою директором Мареничем В.А.

За результатами розгляду ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 21.10.2019 р., у вказаному клопотанні судом було відмовлено, як необгрунтованому, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 ГПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Згідно з ч. 1 ст. 56 ГПК України (в редакції, чинній на час розгляду вказаного клопотання) cторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 статті 58 ГПК України).

Отже, реалізація права на звернення до суду із позовом є процесуальною дією в суді, яка має здійснюватися або самою особою у порядку самопредставництва, або її процесуальним представником (вказана позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.03.2018 у справі № 910/23346/16, від 21.03.2018 у справі № 916/3283/16). Зокрема, підписання та/або подання позовної заяви є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.

Відповідно до частини 4 статті 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Згідно із частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

У даному випадку позов ТОВ "Укрбуд Інвест" був підписаний від імені представника позивача - адвоката Пшенишної В.В., повноваження якої на представництво інтересів товариства у господарському суді визначені довіреністю від 02.01.2019 р., а також свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю серія КВ № 6229 від 11.10.2018 р. про набуття Пшенишною В.В. статусу адвоката.

Суд зазначає, що норми чинного законодавства (на час розгляду даного клопотання) не встановлюють обов`язкових вимог про зазначення в довіреності, виданій на ім`я фізичної особи-адвоката, інформації про те, що такий представник є саме адвокатом. Важливою обставиною є лише те, щоб особа, яка здійснює представництво за довіреністю, мала статус адвоката та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Довіреність визначає лише повноваження адвоката, межі наданих представникові прав та перелік дій, які він може вчиняти для виконання доручення.

Крім того, під час розгляду справи в суді встановлено, що представник ТОВ "Укрбуд Інвест" Пшенишна В.В. на час звернення до суду мала статус адвоката та була уповноважена на підписання позову. Отже, зважаючи на відсутність підстав для залишення позову без розгляду, суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача.

У судовому засіданні під час розгляду справи по суті представник позивача свої вимоги підтримав та обгрунтував, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив. Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України справа розглядається без відзиву відповідача, за наявними матеріалами.

Суд, розглянувши позовні вимоги по суті, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 03.06.2019 р. між ТОВ "Укрбуд Інвест" (позикодавець) та ТОВ "Будброк" (позичальник) був укладений договір про надання поворотної фінансової допомоги № 03/06/2019 (далі - договір). Відповідно до умов цього договору позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов`язується повернути її у порядку та на умовах, передбачених цим договором (п. 1.1).

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 договору поворотна фінансова допомога надається у національній валюті України в сумі 10 000 000,00 грн. без податку на додану вартість, на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується.

Згідно з п. 2.3 договору позикодавець перераховує кошти, визначені у п. 2.1 договору на рахунок позичальника протягом дії даного договору.

Відповідно до п. 2.4 договору поворотна фінансова допомога надається позичальнику позикодавцем на строк до 01.07.2019 р. Позичальник зобов`язується в строк, передбачений договором повернути отриману поворотну допомогу позикодавцю (п. 6.1).

Договір діє до повного виконання своїх зобов`язань сторонами (п. 7.1).

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору ТОВ "Укрбуд Інвест" надало відповідачу поворотну фінансову допомогу у сумі 10 000 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 9191 від 05.06.2019 р.

Однак, відповідач свої зобов`язання щодо повернення суми наданої допомоги у строки, передбачені договором, не виконав та кошти позивачу не повернув.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Частиною 1 ст. 202 ГК України встановлено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки доказів повернення суми фінансової допомоги відповідач суду не надав, доводів позивача не спростував, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 10 000 000,00 грн. є такими, що підлягають задоволенню.

Крім основного боргу, за прострочення зобов`язання позивач просив стягнути з відповідача пеню у сумі 431 506,84 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Як вбачається із договору, у пункті 4.2 договору сторони домовились, що за кожний день прострочення повернення коштів, визначених у п. 2.1 цього договору, позичальник повинен сплатити позикодавцю пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу.

У той же час, відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, п. 2.5 постанови Пленуму від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Перевіривши розрахунок штрафних санкцій відповідно до вимог закону, суд прийшов до висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 431 506,84 грн., тобто у сумі, заявленій позивачем.

Також позивач просив стягнути з відповідача 3 % річних у сумі 36 986,30 грн. за прострочене зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, вимоги про стягнення 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.

Здійснивши перерахунок сум матеріальних втрат, суд встановив, що з відповідача підлягають стягненню 3 % річних у сумі 36 986,30 грн., тобто у сумі, заявленій позивачем.

За таких обставин позов ТОВ "Укрбуд Інвест" підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати у вигляді судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-79, 129, 236-237, Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Інвест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будброк" про стягнення заборгованості у сумі 10 468 493, 14 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будброк" (04053, м. Київ, провул. Несторівський, буд. 6, ідентифікаційний код 33996974) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Інвест" (01014, м. Київ, вул.. Бастіонна, буд. 14-А, офіс 42, ідентифікаційний код 39534785) основний борг у сумі 10 000 000 (десять мільйонів) грн. 00 коп., пеню у сумі 431 506 (чотириста тридцять одна тисяча п`ятсот шість) грн. 84 коп., 3 % річних у сумі 36 986 (тридцять шість тисяч дев`ятсот вісімдесят шість) грн. 30 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 157 027 (сто п`ятдесят сім тисяч двадцять сім) грн. 40 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 13 січня 2020 року.

Повний текст рішення складений 23 січня 2020 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.