Рішення

від 15.01.2020 по справі 915/2095/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2020 року Справа № 915/2095/19

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши матеріали справи

за позовом : Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» (54020, м. Миколаїв, Каботажний спуск, 18, код ЄДРПОУ 30083966)

про стягнення заборгованості,

за участі представників учасників справи :

від позивача: Єгоров В.С., згідно довіреності

від відповідача: Вірченко І.П., згідно довіреності

В С Т А Н О В И В:

07.10.2019 позивач звернувся до господарського суду з позовної заявою №14/4-1403 від 09.09.2019 (вх.№15601/19) до відповідача, в якій просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» грошові кошти в сумі 29 721 149,10 грн., з яких:

- 23 139 786,67 грн. - основний борг за договором постачання природного газу №6187/1718-ТЕ-22 від 27.09.2017 року,

- 3 319 625,67 грн. - пеня,

- 1 024 688,37 грн. - 3% річних,

- 2 237 048,39 грн. - інфляційні втрати.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2019, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/2095/19 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою суду від 15.10.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №915/2095/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 14.11.2019 року, встановлено сторонам процесуальні строки для подання до суду заяв по суті справи.

29.10.2019 року до суду від відповідача надійшов відзив (а.с. 64-66), в якому відповідач заперечує проти позовних вимог, надає контррозрахунок пені та 3% річних за зобов`язаннями листопада 2017 року. В обґрунтування заперечень проти позову зазначає, що порушення строків погашення заборгованості за договором постачання природного газу №6187/1718-ТЕ-22 від 27.09.2017 року сталося внаслідок прострочення споживачами (бюджетними установами та організаціями) строків виконання зобов`язання щодо своєчасної оплати коштів за спожиту теплову енергію.

29.10.2019 року до суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру пені на 90% (а.с. 69-71).

07.11.2019 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с. 90-93), в якій позивач зокрема заперечує проти зменшення розміру пені, просить врахувати інтереси обох сторін при прийнятті судом рішення.

Ухвалою суду від 14.11.2019 року, яку занесено до протоколу судового засідання, підготовче засідання у справі відкладено на 16.12.2019 року.

09.12.2019 року до суду від відповідача надійшла заява про долучення до матеріалів справи судової практики.

Ухвалою суду від 16.12.2019 року, яку занесено до протоколу судового засідання, підготовче провадження у справі закрито, призначено розгляд справи по суті на 15.01.2020 року.

15.01.2020 року до суду від відповідача надійшла заява, в якій він зазначає, що розрахунок основного боргу складає 23 139 786,67 грн., інфляційні втрати - 2 237 048,39 грн., 3% річних з урахуванням контррозрахунку за листопад 2017 року - 1 021 577,42 грн.

15.01.2020 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

27.09.2017 року між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (постачальник), правонаступником якого є позивач, та Приватним акціонерним товариством «Миколаївська теплоелектроцентраль» (споживач, відповідач) укладено договір постачання природного газу №6187/1718-ТЕ-22 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору (а.с. 27-36).

Відповідно до п. 1.2 Договору природний газ, що постачається за цим Договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Відповідно до п. 2.6 Договору розподіл (транспортування) природного газу за цим Договором здійснює оператор газорозподільних мереж (газотранспортної системи), а саме: ПАТ «Миколаївгаз» , з яким споживач уклав відповідний договір.

Відповідно до п. 3.1 Договору право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі.

Відповідно до п. 3.7 Договору приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.

Відповідно до п. 4.1 Договору кількість природного газу, яка передається споживачу, визначається за показами комерційних вузлів обліку природного газу споживача відповідно до вимог, установлених Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494, та Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493.

Відповідно до п. 5.1 Договору ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється Положенням про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2017 року №187.

У разі зміни ціни на газ відповідно до умов чинного законодавства, вона є обов`язковою для сторін за цим Договором з дати набрання чинності відповідних змін.

Відповідно до п. 5.2 Договору ціна за 1000 куб.м газу на дату укладання договору становить 4942,00 гривні, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 5930,40 грн.

Відповідно до п. 6.1 Договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п. 8.2 Договору у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору, він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 16,4% річних, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року №20.

Відповідно до п. 10.3 Договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить 5 років.

Відповідно до п. 11.3 Договору сторони погодили такий порядок внесення змін до цього договору:

1) усі зміни і доповнення до цього договору оформлюються письмово у формі

додаткової угоди про внесення змін до цього договору та підписуються уповноваженими

представниками сторін, крім випадків, зазначених у абзаці першому пункту 2.3, пунктах 11.4 та 11.5 цього договору;

2) сторони погодили, що зміни до цього договору, викладені не у формі додаткового договору або додаткової угоди про внесення змін до цього договору, не можуть бути застосовані до відносин сторін за цим договором, крім випадків, зазначених у пунктах 2.3, 11.4 та 11.5 цього договору;

3) договір про організацію взаєморозрахунків не вносить змін до цього Договору та може бути застосований до відносин за цим договором тільки після підписання сторонами окремого додаткового договору або додаткової угоди про внесення змін до цього договору;

4) будь-які спільні протокольні рішення, в тому числі про організацію

взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, підписані сторонами відповідно до

постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року №20, протоколи нарад, дво- та

багатосторонніх зустрічей, листування між сторонами:

не можуть були використані для внесення змін до цього договору;

можуть бути застосовані до відносин за цим договором тільки після підписання сторонами окремого додаткового договору або додаткової угоди про внесення змін до цього договору.

Відповідно до п. 12.1 Договору Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2017 року до 31 березня 2018 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

15.01.2018 року сторонами підписано додаткову угоду №1 до Договору (а.с. 37-38), якою зокрема:

- пункт 6.1 Договору викладено в наступній редакції: «Сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3 цього договору укладення договору про організацію взаєморозрахунків, а також підписання споживачем будь-яких документів (актів, розрахунків, протоколів тощо) щодо нарахованих (оформлених) та не профінансованих пільг і житлових субсидій населенню згідно з Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року №256, не змінює строків та умов розрахунків за цим договором.» ;

- пункт 8.2 Договору викладено у наступній редакції: «У разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору, він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення» .

Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постави Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року №256» ;

- підпункт 4 пункту 11.3 Договору викладено у наступній редакції: «Будь-які спільні протокольні рішення або надані споживачем будь-які документи щодо оформлених та не профінансованих пільг і житлових субсидій населенню згідно з Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року №256, протоколи нарад, дво- та багатосторонніх зустрічей, листування між сторонами:

не можуть бути використані для внесення змін до цього договору;

можуть бути застосовані до відносин за цим договором тільки після підписання сторонами окремого додаткового договору або додаткової угоди про внесення змін до цього договору.»

Додаткова угода №1 до Договору набирає чинності з дати її підписання сторонами і діє з 01 січня 2018 року.

04.04.2018 року сторонами підписано додаткову угоду №2 до Договору (а.с. 39), якою зокрема п. 12.1 Договору викладено в наступній редакції: «Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2017 року по 31 травня 2018 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.»

У жовтні 2017 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ обсягом 577,290 тис.куб.м, загальною вартістю 3 423 560,62 грн. з ПДВ, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.10.2017 року (а.с. 40).

У листопаді 2017 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ обсягом 3783,033 тис.куб.м, загальною вартістю 22 434 898,91 грн. з ПДВ, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 30.11.2017 року (а.с. 41).

У грудні 2017 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ обсягом 4513,186 тис.куб.м, загальною вартістю 26 764 998,25 грн. з ПДВ, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.12.2017 року (а.с. 42).

У січні 2018 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ обсягом 5987,024 тис.куб.м, загальною вартістю 35 505 447,13 грн. з ПДВ, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2018 року (а.с. 43).

У лютому 2018 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ обсягом 5348,006 тис.куб.м, загальною вартістю 31 715 814,78 грн. з ПДВ, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 28.02.2018 року (а.с. 44).

У березні 2018 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ обсягом 5280,004 тис.куб.м, загальною вартістю 31 312 535,72 грн. з ПДВ, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2018 року (а.с. 45).

У квітні 2018 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ обсягом 331,329 тис.куб.м, загальною вартістю 1 964 913,50 грн. з ПДВ, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 30.04.2018 року (а.с. 46).

Таким чином, у період з жовтня 2017 року по квітень 2018 року включно позивач передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 153 122 168,91 грн.

Відповідачем сплачена заборгованість у сумі 129 982 382,24 грн., що підтверджується випискою по Операціям згідно Договору за період з 01.10.2016 року по 28.02.2019 року (а.с. 48-51).

Заборгованість за квітень та частково за березень 2018 року у сумі 23 139 786,67 грн. (153 122 168,91 - 129 982 382,24) залишилась несплаченою.

У зв`язку із здійсненням оплати за переданий газ з порушенням встановлених Договором строків позивачем нараховано:

- 3 319 625,67 грн. - пеню,

- 1 024 688,37 грн. - 3% річних,

- 2 237 048,39 грн. - інфляційні втрати.

Детальний розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат наявний в матеріалах справи (а.с. 13-26).

На підставі ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, вимога щодо стягнення основної заборгованості за Договором в сумі 23 139 786,67 грн. є обгрунтованою.

Відповідно до ст. ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як зазначено вище, відповідно до п. 8.2 Договору (в редакції до 01.01.2018 року) у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору, він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 16,4% річних, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 8.2 Договору (в редакції додаткової угоди №1 до Договору, яка діяла з 01.01.2018 року) у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору, він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок розміру пені, судом встановлено, що позивачем у зв`язку із порушенням строків оплати заборгованості за природний газ, отриманий у період з листопада 2017 року по квітень 2018 року включно, здійснено нарахування пені за період з 26.12.2017 року по 25.11.2018 року в загальній сумі 3 319 625,67 грн., а також нарахування 3% річних за період з 26.12.2017 року по 07.05.2019 року у загальній сумі 1 024 688,37 грн.

Нарахування пені здійснено позивачем по кожному окремому зобов`язанню, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, та в межах шестимісячного строку.

Судом здійснено перерахунок пені та встановлено, що розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 3 302 999,38 грн. У задоволенні вимоги позивача щодо стягнення пені в сумі 16 626,29 грн. (3 319 625,67 -3 302 999,38) слід відмовити.

Судом здійснено перерахунок 3% річних та встановлено, що розмір 3% річних, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, складає 1 021 577,41 грн. У задоволенні вимоги позивача щодо стягнення 3% річних у сумі 3 110,96 грн. (1 024 688,37-1 021 577,41) слід відмовити.

Позивачем у зв`язку із порушенням строків оплати заборгованості за природний газ, отриманий з січня по квітень 2018 року включно, здійснено нарахування інфляційних втрат за період з березня 2018 року по квітень 2019 року включно в загальній сумі 2 237 048,39 грн.

Судом за допомогою програми «Законодавство» здійснено перерахунок інфляційних втрат, розмір яких склав 2 201 159,44 грн. У задоволенні вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат у сумі 35 888,95 грн. (2 237 048,39 - 2 201 159,44) слід відмовити.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені слід зазначити наступне.

У клопотанні про зменшення розміру пені відповідач (далі - товариство) зазначає, що товариство є стратегічно важливим та соціально значимим теплопостачальним підприємством міста Миколаєва, особливо в зимовий період, оскільки забезпечує теплом більш ніж 40% споживачів теплової енергії міста Миколаєва.

Прострочене виконання зобов`язань перед позивачем пов`язане з несвоєчасними оплатами за спожиту теплову енергію бюджетними установами та організаціями.

Крім того, порушення відповідачем зобов`язання сталося також внаслідок непогашення державним підприємством «Енергоринок» заборгованості за відпущену товариством по договору №495/02 від 28.04.2001 року електроенергію.

Станом на 31.12.2016 року заборгованість державного підприємства «Енергоринок» перед товариством складала 49497400,92 грн., на 31.12.2017 року - 56761690,32 грн., на 31.12.2018 року - 60746174,80 грн.

За даними звіту про фінансові результати за 2017 року товариство зазнало збитку за звітний період у розмірі 57292000,00 грн., за даними звіту про фінансові результати за 2018 рік товариство зазнало збитку за звітний період у розмірі 38302000,00 грн., при тому, що статутний капітал становить 62513000,00 грн., а це свідчить про реальну загрозу банкрутства ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» .

На підставі викладеного, відповідач просить зменшити розмір заявленої до стягнення пені на 90%.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Системний аналіз вищевказаних норм дозволяє дійти висновку про те, що суди мають право при прийнятті рішення про стягнення пені зменшувати її розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи.

Позивачем не надано суду доказів понесення ним збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором або погіршення матеріального стану підприємства саме у зв`язку з порушенням відповідачем умов договору постачання природного газу №6187/1718-ТЕ-22 від 27.09.2017 року.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги збитковість підприємства, що підтверджується звітами про фінансові результати за 2017-2018 роки (а.с. 77-81), а також те, що нарахування та стягнення з відповідача 3% річних та збитків від інфляції компенсує позивачу негативні наслідки, пов`язані з порушенням відповідачем умов Договору, стягнення ж з відповідача пені у повному обсязі, на думку суду, не є співрозмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов`язання, суд вважає за можливе зменшити розмір належної до стягнення пені на 80%, тобто до 660 599,88 грн. (3 302 999,38 - 80%)

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог (без урахування зменшення неустойки).

Керуючись ст.ст. 2, 5, 73, 74, 77, 79, 86, 129, 201, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» (54020, м. Миколаїв, Каботажний спуск, 18, код ЄДРПОУ 30083966) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720):

- 23 139 786,67 грн. - основний борг за договором постачання природного газу №6187/1718-ТЕ-22 від 27.09.2017 року,

- 660 599,88 грн. - пеня,

- 1 021 577,41 грн. - 3% річних,

- 2 201 159,44 грн. - інфляційні втрати,

- 445 817,24 грн. - судовий збір.

3. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

5. Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Сторони у справі:

позивач: Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720)

відповідач: Приватне акціонерне товариство «Миколаївська теплоелектроцентраль» (54020, м. Миколаїв, Каботажний спуск, 18, код ЄДРПОУ 30083966)

Повний текст рішення складено і підписано 24.01.2020.

Суддя В.О. Ржепецький