Рішення

від 23.01.2020 по справі 910/15346/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.01.2020Справа № 910/15346/19

Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпроммет"

про стягнення 112 220,92 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (надалі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпроммет" (надалі по тексту - відповідач) стягнення 112 220,92 грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність підстав для стягнення з відповідача пені на загальну суму 112 220,92 грн. за неналежне виконання відповідачем умов Договору № 09/2595-18 від 05.10.2018 в частині своєчасного вивезення товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 відкрито провадження у справі № 910/15346/19, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/15346/19 позивач та відповідач повідомлялися належним чином, що підтверджується наступним.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 була надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 02090, м. Київ, Харківське шосе, будинок 19.

Однак поштове відправлення не було вручено відповідачу та було повернуто до суду 23.12.2019.

Таким чином, враховуючи, що ухвала суду направлялася відповідачу на зазначену в відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу місцезнаходження (реєстрації), а матеріали справи не містять доказів повідомлення іншої адреси перебування відповідача, то керуючись приписами ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що ухвала суду по даній справі є такою, що була вручена відповідачу.

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Позивач належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач письмового відзиву не надав, про відкриття провадження у справі повідомлявся належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

05.10.2018 між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпроммет" (покупець) укладено Договір № 09/2595-18 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору постачальник зобов`язується у 2018 році передати у власність покупця брухт чорних та кольорових металів за номенклатурою згідно з цим Договором, що утворився у ВП Північна електроенергетична система ДП НЕК Укренерго (в результаті списання їх активів) та обліковується на балансі такого відокремленого підрозділу, а покупець зобов`язується приймати металобрухт, за кількістю, зазначеною у Додатку № 1 до цього Договору.

Пунктом 3.1. Договору сторони погодили, що загальна ціна цього Договору становить 10 520 200,00 грн. без ПДВ.

Згідно п. 4.1.1. Договору оплата за металобрухт згідно вимог аукціону у розмірі 100 % від суми, запропонованої переможцем аукціону, 10 520 200,00 грн. без ПДВ, проводиться покупцем відповідно до протоколу проведення аукціону № UA-PS-2018-08-30-000130-1, однак не пізніше 5 (п`яти) банківських днів з дати укладення Договору.

Відповідно до п. 5.3. Договору передача покупцю металобрухту проводиться після здійснення ним оплати згідно з п. 4.1.1. цього Договору на підставі тристоронніх Актів приймання-передачі металобрухту, які підписуються уповноваженими представниками сторін.

Згідно з п. 5.5. Договору кожна поставка оформляється вантажовідправником відповідним пакетом документів, а саме:

-Акт приймання-передачі;

-Товарно-транспортна накладна та видаткова накладна, виписана відповідно до нормативно-правових актів, які діють в Україні;

-Довіреність.

Датою поставки металобрухту є дата, що вказана в Акті приймання-передачі металобрухту. Право власності на металобрухт, ризик випадкового знищення та випадкого пошкодження металобрухту переходить до покупця в момент передачі-приймання металобрухту та підписання Акту приймання-передачі металобрухту (п. 5.6. Договору).

Відповідно до п. 5.7. Договору покупець зобов`язується вивезти металобрухт на протязі 120 календарних днів з моменту підписання Договору.

Відповідно до п. 7.3. Договору у разі порушення умов Договору щодо строків вивезення металобрухту покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5 % від ціни несвоєчасно вивезеного металобрухту за кожен день затримки його вивезення.

Згідно з п. 10.1 Договору цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2018 року, а в частині проведення розрахунків та виконання зобов`язань, передбачених цим Договором - до повного їх виконання.

05.10.2018 сторонами було підписано специфікацію до Договору на суму 10 520 200,00 грн.

Додатковою угодою № 1 до Договору сторони внесли зміни до п. 5.7. Договору, відповідно до якого покупець зобов`язується вивезти металобрухт на протязі 150 календарних днів з моменту підписання Договору.

На виконання умов Договору відповідачем перераховано на рахунок позивача 10 520 200,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 86 від 09.10.2018.

Позивач зазначає, що покупець вивіз товар на виконання умов Договору, що підтверджується наявними у матеріалах справи Актами прийому передачі товару, проте суттєво порушив строки вивезення, внаслідок чого, на підставі п. 7.3. Договору позивачем нараховано відповідачу пеню у загальному розмірі 112 220,92 грн.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Положеннями ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, цивільні та господарські зобов`язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання, а ст. 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного вище Договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Приписами статті 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За умовами статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Положеннями статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пеня є неустойкою, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.3. Договору у разі порушення умов Договору щодо строків вивезення металобрухту покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5 % від ціни несвоєчасно вивезеного металобрухту за кожен день затримки його вивезення.

Дослідивщи матеріали справи судом встановлено, що відповідачем порушені строки вивезення металобрухту, які передбачені Договором.

Суд зазначає, що при здійсненні розрахунків пені позивачем не враховано, що день фактичного вивезення металобрухту не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені.

Перевіривши здійснені позивачем нарахування, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 106 953,78 грн. пені за розрахунком суду.

Відповідач доводів позивача не спростував, контррозрахунок заявлених до стягнення сум не надав.

Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпроммет" про стягнення 112 220,92 грн. - задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпроммет" (02090, м. Київ, Харківське шосе, будинок 19, ідентифікаційний код 41268205) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25, ідентифікаційний код 00100227) в особі Відокремленого підрозділу Укренергосервіс Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27, ідентифікаційний код 04641523) 106 953 (сто шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят три) грн. 78 коп. пені, 1 830 (одну тисячу вісімсот тридцять) грн. 84 коп. судового збору.

3.У іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення, відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. При цьому, згідно з п.п. 17.5 п.17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 23.01.2020

Суддя С. В. Стасюк