Рішення

від 24.01.2020 по справі 911/2684/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2020 р. м. Київ Справа № 911/2684/19

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (м. Запоріжжя)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Агро Плюс" (Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе)

про стягнення 8296,22 грн

без виклику учасників процесу

Акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" (далі - позивач) подало до господарського суду позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Агро Плюс" (далі - відповідач) 8296,22 грн штрафних санкцій, з яких 5991,71 грн 0,5% штрафу та 2304,51 грн 10% штрафу.

В обгрунтування заявлених вимог, позивач у позові посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань в частині своєчасної поставки товару на виконання умов договору поставки № 60 від 18.01.2016.

Ухвалою від 04.11.2019 Господарський суд Київської області залишив позовну заяву Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" від 18.10.2019 вих. № 18-19 без руху, у зв`язку з недотриманням на момент подання позовної заяви вимог п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України.

18.11.2019 на адресу Господарського суду Київської області від Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" надійшла заява про виправлення недоліків позовної заяви від 14.11.2019 вих. № 18-19.

Ухвалою від 25.11.2019 Господарський суд Київської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у даній справі. Справу вирішив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників провадження. Встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та доказів відправки копії відзиву позивачу у строк, передбачений ч. 1 ст. 251 ГПК України - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив на позовну заяву та доказів відправки копії відповіді на відзив відповідачу до 09.01.2020 (включно), а відповідачу - строк для подання заперечень на відповідь на відзив до 17.01.2020 (включно).

Суд встановив, що згідно з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення у справі № 911/2684/19 відповідач отримав ухвалу суду про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з доданими до неї документами 11.12.2019, однак у наданий судом строк та станом на 24.01.2020 відповідач не скористався своїми процесуальними правами щодо подання до суду клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін чи заперечення щодо розгляду справи в спрощеному порядку, відповідачем не було подано до суду відзиву на позовну заяву чи будь-яких клопотань та заяв по суті справи чи з процесуальних питань.

Оскільки в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

18.01.2016 між Публічним акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів" (наразі Акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів") (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Агро Плюс" (постачальник) було укладено договір поставки № 60 (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію (далі - товар), в асортименті та за цінами, вказаними у додатку (специфікації) та додаткових угодах до цього договору, які є його невід`ємною частиною, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку і на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з п. 2.1 договору сторони погодили, що детальна інформація про кількісні та якісні характеристики товару міститься в додатках (специфікаціях) та додаткових угодах до цього договору.

Відповідно до додаткової угоди № 14 від 05.07.2018 до договору передбачено, що постачальник зобов`язується передати покупцеві у строки та за номенклатурою згідно з переліку товар (Шини 23,5-25 20PR 1.3/E3 177B TL Armour) у кількості 6 шт за ціною 21645,00 грн кожна.

Умови поставки: DDP, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11, склад покупця (Інкотермс 2010).

Строк поставки: до 30.09.2018.

Ціна товару: ціна на імпортну продукцію (долар США) фіксується на 3-й квартал 2018 року і підлягає пропорційному перерахунку згідно підписаного з обох сторін акту прийому-передачі лише в разі зміни курсу НБУ +/- 5%, встановленого для долара США до гривні відносно розрахункового курсу валют на 13.06.2018.

Умови оплати: покупець здійснює оплату шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок тільки за умови виконання постачальником п.п. 3.4, 4.1.1, 4.1.2, 4.1.4-4.1.7 договору поставки № 60 від 18.01.2016 за фактичну кількість поставленого товару з відстрочкою 60 (шістдесят) календарних днів з дати поставки товару.

Як вбачається із позовної заяви, спір у справі виник у зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем обов`язку поставити товар за умовами договору, що, як вказує позивач, є підставою для стягнення з відповідача нарахованих йому 8296,22 грн штрафних санкцій.

На підтвердження своїх доводів, позивач у позові посилається на лист відповідача від 03.09.2018 вих. № 101 відповідно до якого було повідомлено про неможливість поставки шин в строк за умовами договору з підстав порушення строків поставки цієї продукції його контрагентом: заводом-виробником. Однак, як вказує позивач, одну шину з шести відповідачем було поставлено йому 22.11.2018, тобто з порушенням строку. При цьому, сторони із застосуванням передбаченої п. 5 додаткової угоди № 14 від 05.07.2018 формули перерахунку ціни в залежності від зміни розрахункового курсу валют USD/гривня, змінили ціну поставленої 22.11.2018 шини в бік збільшення з 21645,00 грн з ПДВ (20%) на 23045,05 грн з ПДВ (20%).

Оскільки вимоги позивача, заявлені у позові, грунтуються на укладеному з відповідачем договорі поставки № 60 від 18.01.2016, отже підставою позову у даній справі є неналежне виконання відповідачем договірних зобов`язань в частині поставки товару, визначеного умовами договору, а предметом позову - вимога позивача про стягнення на його користь з відповідача суми штравних санкцій за поставлений не у строк товар.

Оцінивши всі обставини справи згідно з поданих сторонами до справи доказів, суд зазначає, що за загальним правилом, встановленим Господарським процесуальним кодексом України, обов`язок доведення обставин покладається на ту із сторін, яка наполягає на їх існуванні.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За ст. 73 ГПК передбачено, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно з ч. 3 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Слід зазначити, що позовні вимоги позивач грунтує на приписах ст. ст. 526, 530, 549-551, 610, 611, 612, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 198, 216-218, 231, 265 ГК України та поданих до справи доказах, серед яких:

- копія договору поставки № 60 від 18.01.2016 та копія додаткової угоди № 14 від 05.07.2018 до договору, якими підтверджено існування господарських правовідносин між сторонами;

- копія акту приймання-передачі від 12.09.2018 до договору поставки № 60 від 18.01.2016, якою підтверджено прийняття позивачем від відповідача товару (шин) у кількості 5 шт за ціною 23311,15 грн кожна;

- копія акту узгодження ціни товару від 12.09.2018 до договору поставки № 60 від 18.01.2016, яким підтверджено зміну ціни 5 шт шин з 21645,00 грн до 23311,15 грн за кожну;

- копія рахунку на оплату № 8275 від 20.11.2018 за поставку 1 шт шини за ціною 21645,00 грн;

- копія видаткової накладної № 7164 від 20.11.2018 на поставку 1 шт шини за ціною 21645,00 грн;

- копія довідки розрахунку коригування № 2 від 22.11.2018 до рахунку № 8275 від 20.11.2018, якою підтверджено зміну ціни 1 шт шини, поставленої позивачу 20.11.2018, з 21645,00 грн до 23045,05 грн.

З огляду на вищевказані документи вбачається, що поставки 1 шт шини була прострочена відповідачем за період з 01.10.2018 по 19.11.2018, що надає право позивачу на притягнення відповідача до відповідальності за порушення умов договору в частині порушення строку поставки товару на суму 23045,05 грн.

Так, у п. 10.3 договору передбачено, що у разі порушення строків поставки товару згідно даного договору постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 0,5% від суми не поставленого (недопоставленого) товару за кожен день прострочення. У разі продовження якого прострочення більше 10-ти календарних днів постачальник додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 10% від суми не поставленого (недопоставленого) товару.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Як передбачено ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Водночас пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Особливості застосування штрафу полягають у тому, що штраф обчислюється тільки у відсотках і тільки від суми порушеного зобов`язання; він являє собою грошову суму, яка одноразово виплачується порушником зобов`язання.

Пеня ж, у свою чергу, є неустойкою, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання. Як і штраф, пеня обчислюється тільки у відсотках і є триваючою неустойкою, тобто грошовою сумою, яка нараховується за кожний день прострочення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що штраф не може обчислюватися за правилами нарахування пені, оскільки це суперечить правовій природі такого виду неустойки, тому зафіксована сторонами у п. 10.3 договору відповідальність в розмірі 0,5% від суми не поставленого (недопоставленого) товару за кожен день простроченняє фактично є пенею, а відповідальність у розмірі 10% від суми не поставленого (недопоставленого) товару, відповідно, штрафом.

За вказаних обставин здійснивши перерахунок пені за період з моменту виникнення заборгованості (01.10.2018) до дати здійснення поставки товару (19.11.2018), суд дійшов висновку, що обґрунтовано заявлена сума пені складає 5761,26 грн. У стягненні 230,45 грн пені слід відмовити.

Що стосується штрафу, то він обрахований позивачем правомірно у сумі, яка складає 10% від суми товару, поставка якого була проведена відповідачем несвоєчасно.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 ГК України унормовано, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідач позов за підставою та предметом не оспорив, доказів сплати заборгованості та/або інших доказів на спростування позовних вимог суду не надав. Водночас вимоги позивача, заявлені у позові, суд вважає доведеними належними та допустимими доказами у справі.

З огляду на викладене суд вказує про обґрунтованість доводів позивача щодо наявності підстав для стягнення з відповідача на його користь 8065,77 грн неустойки, яка виникла у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо своєчасної поставки товару на суму 23045,05 грн за видатковою накладною № 7164 від 20.11.2018. У стягненні з відповідача 230,45 грн суд відмовляє.

У зв`язку з частковим задоволенням позову, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74-79, 129, 178, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 248, 252 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Агро Плюс" про стягнення 8296,22 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Агро Плюс" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вул. Промислова, будинок 5Б, код ЄДРПОУ 38970662) на користь Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (69035, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Діагональна, будинок 11, код ЄДРПОУ 00186542) 8065 (вісім тисяч шістдесят п`ять) гривень 77 копійок неустойки та 1867 (одну тисячу вісімсот шістдесят сім) гривень 64 копійки витрат зі сплаті судового збору.

3. У іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: (http://court.gov.ua/fair/).

Суддя В.М. Антонова