Рішення

від 17.01.2020 по справі 917/1961/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.20 Справа № 917/1961/19

Суддя Киричук О.А. , розглянувши розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул.Старий Поділ, буд.5, м. Полтава, 36022; адреса для листування: пр-т Свободи, буд.8, м. Кременчук, 39601)

до Громадського об`єднання ЧАС (Чорнобильсько-Афганський союз), 39630, м. Кременчук, вул.Велика набережна (50 років СРСР), буд. 35, кв. 123, Код ЄДРПОУ 25976958

про стягнення 19 798 грн. 46 коп.

без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Полтаваобленерго" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Громадського об`єднання ЧАС (Чорнобильсько-Афганський союз) про стягнення 19 798 грн. 46 коп., у тому числі: вартість спожитої теплової енергії в сумі 15 651 грн. 05 коп., пеню в сумі 2 213 грн. 33 коп., інфляційні нарахування в розмірі 1 374 грн.17 коп., 3 % річних від простроченої суми в розмірі 559 грн. 91 коп, згідно договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 2267 під 01.10.2015.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за поставлену теплову енергію.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2019р. даний позов був переданий на розгляд судді Киричуку О.А.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 18.11.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін (без проведення судового засідання), запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену позивачем у позові, а саме: 39630, м. Кременчук, вул.Велика набережна (50 років СРСР), буд. 35, кв. 123 . Однак, конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі було повернуто до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою за закінченням встановленого терміну зберігання .

Згідно даних в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адреса місцезнаходження відповідача, зазначена позивачем у позові, є адресою місцезнаходження відповідача.

Відповідач відзив на позов суду не надав.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

При цьому, за висновками суду, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи судом, виходячи з наступного.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Як зазначалося вище, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 39630, м . Кременчук, вул. Велика набережна ( 50 років СРСР), буд. 35 , кв. 123.

Однак, конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі було повернуто до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою за закінченням встановленого терміну зберігання .

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про невручення копії судового рішення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі та ухвалою про відкладення розгляду справи у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, судом враховано, що за ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд розпочав розгляд справи по суті в установлені строки. Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

01 жовтня 2015 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір № 2267 про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі Договір).

Відповідно до п.п. 1.1 Договору Теплопостачальна організація зобов`язується надавати Споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді, а Споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами та здійснювати інші платежі у строки та на умовах, передбачених договором і додатками до нього.

Так, пунктом 1.2 Договору визначено, що тарифи на послуги з теплопостачання затверджуються в установленому порядку відповідно до ЗУ Про теплопостачання та діючого законодавства України.

Додатком № 2 до Договору встановлено обсяги теплового навантаження та теплоспоживання і орієнтовна вартість теплової енергії відпущеної Споживачу за поточний рік відповідно до тарифів діючих на момент укладання Договору, а Додатком № 3 до Договору встановлено тариф на момент укладення Договору, можливість його зміни і повідомлення про це Споживача.

Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються у відповідності до п. 23 Правил користування тепловою енергією (далі Правила) затверджених постановою КМУ № 1198 від 03.10.2007 року. п. 2.2.2 Договору та Додатку № 4 Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію до Договору.

Згідно з п. 5 вказаного Додатку обсяг фактично спожитої за розрахунковий період теплової енергії з урахуванням розрахункової величини втрат у відрізку мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності тепломереж, підтверджується Актом про обсяги спожитої (поставленої) Споживачем (субспоживачем) теплової енергії , який оформлюється Теплопостачальною організацією на підставі Відомості про фактичні покази розрахункових приладів обліку та підтверджується Споживачем у десятиденний термін. У разі неповернення Споживачем належно підтвердженого Акта про обсяги спожитої Споживачем теплоенергії або відмови від його підпису, останній вважається дійсним з дати його виписки за умови його підписання трьома представниками Теплопостачальної організації.

Згідно з актами про обсяги спожитої (поставленої) Споживачем (субспоживачем) теплової енергії за листопад 2018 року, грудень 2018 року, січень 2019 року, лютий 2019 року, березень 2019 року та квітень 2019 року позивач передав, а відповідач спожив теплову енергію у вказаному періоді.

Крім того, станом на 06.08.2019 року Відповідачем не сплачено заборгованість за теплову енергію спожиту станом на 01.11.201 8 року у розмірі 10 550 грн. 90 коп., яка стягнута з Відповідача згідно рішення господарського суду Полтавської області від 18.12.2018 року по справі № 917/1015/18. Даним рішенням господарського суду Полтавської області були встановлені обсяги споживання Відповідачем теплової енергії та розмір заборгованості за попередній період. Всього ж станом на 06.08.2019 року загальна сума боргу за спожиту теплову енергію становить 26 201 грн. 95 коп.

Згідно пункту 1 Додатку № 4 до Договору - Розрахунковим періодом г календарний місяць. Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує Теплопостачальній організації прогнозовану вартість теплової енергії за вказаними в Додатку № 2 Гкал (гігакалорії), передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми заборгованості на початок місяця. Сплату рахунків Теплопостаної організації, виписаних па виконання даного Договору, Споживач зобов`язаний проводити не пізніше 7 (семи) календарних днів з моменту їх надсилання (надання).

Позивачем направлено на адресу відповідача рахунки на оплату спожитої у листопаді 2018 року - квітні 2019 року теплової енергії за договором, зокрема:

- за листопад 2018 року (Рахунок відправлено поштою представнику Споживача 07 грудня 2018 року і споживач повинен був його сплатити до 15 грудня 2018 року (не пізніше семи календарних днів));

-за грудень 2018 року (Рахунок відправлено поштою представнику Споживача 08 січня 2019 року і споживач повинен був його сплатити до 16 січня 2018 року (не пізніше семи календарних днів));

-за січень 2019 року (Рахунок відправлено поштою представнику Споживача 07 березня 2019 року і споживач повинен був його сплатити до 15 березня 2019 року (не пізніше семи календарних днів));

-за лютий 2019 року (Рахунок вручено представнику Споживача 07 березня 2019 року і споживач повинен був його сплатити до 15 березня 2019 року (не пізніше семи календарних днів));

-за березень 2019 року (Рахунок вручено представнику Споживача 05 квітня 2019 року і споживач повинен був його сплатити до 13 квітня 2019 року (не пізніше семи календарних днів));

-за квітень 2019 року (Рахунок відправлено поштою представнику Споживача 24 червня 2019 року і споживач повинен був його сплатити до 02 липня 2019 року (не пізніше семи календарних днів)).

В порушення умов договору відповідач свої зобов`язання з оплати отриманої теплової енергії не виконав.

Так, за даними позивача, за листопад 2018 року, грудень 2018 року, січень 2019 року, лютий 2019 року, березень 2019 року та квітень 2019 року Відповідачем до теперішнього часу не сплачена вартість за спожиту теплову енергію в сумі 15 651 грн. 05 коп.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 19 798 грн. 46 коп., у тому числі: вартість спожитої теплової енергії в сумі 15 651 грн. 05 коп., пеню в сумі 2 213 грн. 33 коп., інфляційні нарахування в розмірі 1 374 грн.17 коп., 3 % річних від простроченої суми в розмірі 559 грн. 91 коп, згідно договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 2267 під 01.10.2015.

При вирішенні справи судом досліджено докази, наявні у матеріалах справи, зокрема: договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 2267 від 01.10.2015 з додатками, відомості про фактичні покази засобів обліку теплової енергії за період з жовтня 2016 року по квітень 2019 року, акти про обсяги спожитої (поставленої) Споживачем (субспоживачем) теплової енергії за період з жовтня 2016 року по квітень 2019 року, рахунки на оплату спожитої за період з жовтня 2016 року по квітень 2019 року теплової енергії за договором 2267 від 01.10.2015 р., рішення господарського суду Полтавської області від 18.12.2018 року по справі № 917/1015/18 та ін.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Відповідно ст. 655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином та в повному обсязі виконав зобов`язання за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 2267 від 01.10.2015 р. щодо здійснення поставки товару.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Ст. 612 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до наявних у справі доказів станом на момент розгляду справи в суді борг відповідачем не сплачений. Доказів сплати вартості отриманої теплової енергії за листопад 2018 року, грудень 2018 року, січень 2019 року, лютий 2019 року, березень 2019 року та квітень 2019 року відповідачем суду не подано.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми боргу за листопад 2018 року, грудень 2018 року, січень 2019 року, лютий 2019 року, березень 2019 року та квітень 2019 року в розмірі 15 651,05 грн. грн. є обґрунтованими, підтверджені належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

У відповідності до п. 6 Додатку № 4 до Договору, п. 4.2.2. Договору № 2267 про постачання теплової енергії в гарячій воді, ЗУ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань - за несвоєчасне внесення плати за спожиту теплову енергію Споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується. На суму боргу здійснюються додаткові нарахування із застосуванням індекс інфляції та 3 % річних за весь час прострочення, що передбачено ст. 625 ЦК України - боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Крім того, частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків, що додані до позовної заяви, за несвоєчасне внесення плати за спожиту теплову енергію Відповідачу нараховано:

- пеня за листопад 2018 року, грудень 2018 року, січень 2019 року, лют ий 2019 року, березень 2019 року та квітень 2019 року за загальний період з 15.12.2018 року по 06.08.201v року на загальну суму 2 213 грн. 33 коп.

- 3 % річних від простроченої суми за квітень 2017 року, жовтень 2017 року, листопад 2017 року, грудень 2017 року, січень 2018 року, березень 2018 року, квітень 2018 року, листопад 2018 року, грудень 2018 року, січень 2019 року, лютий 2019 року, березень 2019 року та квітень 2019 року за загальний період з 05.07.2018 року по 06.08.2019 року па загальну суму 559 грн. 91 коп.

- інфляційні нарахуванння за квітень 2017 року, жовтень 2017 року, листопад 2017 року, грудень 2017 року, січень 2018 року, березень 2018 року, квітень 2018 року, листопад 2018 року, гру день 2018 року, січень 2019 року, лютий 2019 року та березень 2019 року за загальний період з липня 2018 року по червень 2019 року стягненню підлягає сума інфляційних нарахувань в розмірі 1 374 грн. 17 коп.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 2 213 грн. 33 коп. пені, суд прийшов до висновку, що зазначені вимоги відповідають вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню.

Перевірка розрахунків здійснена за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи "Ліга.Закон Еліт".

Згідно з ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Згідно із ч.2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При вирішенні спору судом враховано, що матеріали справи не містять будь-яких заперечень відповідача щодо вказаних позивачем обставин та наданих доказів, зокрема, заперечень щодо розміру заборгованості, зазначеного позивачем, розміру і порядку нарахувань.

Також, не надано будь-яких доказів на спростування факту укладання договору та визначеного у позовній заяві обсягу зобов`язань відповідача за цим договором.

За даних обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки відповідачем не виконано зобов`язання, які прийнято ним на себе за умовами договору щодо сплати коштів.

Судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Громадського об`єднання ЧАС (Чорнобильсько-Афганський союз), 39630, м. Кременчук, вул.Велика набережна (50 років СРСР), буд. 35, кв. 123, Код ЄДРПОУ 25976958 на користь Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул.Старий Поділ, буд.5, м. Полтава, 36022; адреса для листування: пр-т Свободи, буд.8, м. Кременчук, 39601) вартість спожитої теплової енергії в сумі 15 651 грн. 05 коп., пеню в сумі 2 213 грн. 33 коп., інфляційні нарахування в розмірі 1 374 грн.17 коп., 3 % річних від простроченої суми в розмірі 559 грн. та 1921,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17.01.2020

Суддя Киричук О.А.