Рішення

від 23.01.2020 по справі 917/1648/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2020 Справа № 917/1648/19

за позовом Приватного акціонерного товариства Емальхімпром , 39610, Полтавська обл., м. Кременчук, вул.Свіштовська, 3Д, код ЄДРПОУ 24829068

до Управління держпраці у Полтавській області, 36014, м. Полтава, вул. Пушкіна, 119, код ЄДРПОУ 39777136

про стягнення 41 173,00 грн.

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Бойченко Л.О.

Представники сторін:

представник позивача: не з"явився

представник відповідача: Федчун Т.В., док. в справі

Приватне акціонерне товариство Емальхімпром звернулось до суду з позовом до Управління держпраці у Полтавській області про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 41 173,00 грн, сприченої незаконними діями відповідача, які полягали у винесені незаконної постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ПЛ2001/584/АВ/П/ПТ/МГ-ФС від 28 вересня 2018 року та наступному стягненні з ПрАТ Емальхімпром грошових коштів.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 26.09.2019р. суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні на 22.10.19, викликати учасників справи у судове засідання, запропонував відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.

16.10.19 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.

22.10.19 від відповідача надійшли докази надіслання позивачу відзиву.

В судовому засіданні 22.10.19 суд оголосив перерву до 14.11.19.

14.11.19 від відповідача надійшло клопотання про перенесення розгляду судової справи для надання часу для отримання відомостей щодо повернення позивачу спірних коштів.

В судовому засіданні 14.11.19 суд оголосив перерву до 03.12.19.

03.12.19 від відповідача надійшли пояснення, в яких повідомляється про часткове повернення позивачу спірних коштів.

Ухвалою від 03.12.19 суд постановив відкласти розгляд справи на 19.12.19, викликати учасників справи в судове засідання.

19.12.19 від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копію листа з поданням про повернення коштів.

В судовому засіданні 19.12.19 суд оголосив перерву до 21.01.20.

Листом від 19.12.19 суд звернувся до ГТУЮ у Полтавській області, в якому просив повідомити про вчинення дій у відповідності до положень Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів щодо виконання подання на повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів (направленого листом Автозаводського ВДВС міста Кременчук ГТУЮ у Полтавській області від 12.11.2019 № 98776).

Відповідь на звернення суду від ГТУЮ у Полтавській області до суду не надходила.

В судовому засіданні 21.01.20 суд оголосив перерву до 23.01.20.

23.01.20 від відповідача надійшли пояснення, в яких повідомляється про часткове повернення позивачу спірних коштів.

Суд зауважує, що приєднав до справи для їх оцінки всі подані у справу документи на всіх стадіях розгляду справи керуючись ст. 2 ГПК України для забезпечення справедливого вирішення спору, і суд зобов`язаний керуватися, зокрема, цим завданням, що превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

Представники позивача в судове засідання 23.01.20 не з"явився.

Згідно із приписами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

За таких обставин, справа може бути розглянута за наявними у ній документами, оскільки містить достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

28 вересня 2018 року Приватним акціонерним товариством Емальхімпром (надалі за текстом - Позивач, або ПРАТ Емальхімпром ), було отримано Постанову Управління держпраці у Полтавській області (надалі за текстом - Відповідач, або Держпраці у Полтавській області) про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ПЛ2001/584/АВ/П/ПТ/МГ-ФС від 28 вересня 2018 року (надалі за текстом також - постанова), відповідно до якої було встановлено порушення з боку ПРАТ Емальхімпром ч.І ст. 83 Кодексу законів про працю та накладено штраф в розмірі 37 230 (тридцять сім тисяч двісті тридцять) гривень.

Вказана постанова була прийнята Відповідачем на підставі акту інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ПЛ2001/584/АВ від 19 вересня 2018 року (далі - Акт перевірки).

Позивачем було оскаржено відповідну постанову Держпраці у Полтавській області до Полтавського окружного адміністративного суду.

26 грудня 2018 року рішенням Полтавського окружного адміністративного суду по справі №440/3821/18 у задоволені позовних вимог ПрАТ Емальхімпром було відмовлено.

Позивачем було оскаржено рішення Полтавського окружного адміністративного суду в апеляційному порядку.

16 квітня 2019 року рішення Другого апеляційного адміністративного суду по справі №440/3821/18 апеляційну скаргу ПрАТ Емальхімпром було задоволено, рішення Полтавського окружного адміністративного суду по справі №440/3821/18 скасовано, та постановлено нове рішення, згідно до якого постанова Держпраці у Полтавській області № ПЛ2001/584/АВ/П/ПТ/МГ-ФС від 28 вересня 2018 року була визнана незаконною та скасована. Постанова Другого апеляційного адміністративного суду набрала законної сили з дати її прийняття та не була оскаржена в касаційному порядку.

Позивач вказує, що в період судового оскарження постанови Управління держпраці в Полтавській області ініціювало початок виконавчого провадження зі стягнення з ПрАТ Емальхімпром суми штрафу, визначеної постановою.

Так, згідно до листа №46973 від 25.06.2019 року Автозаводського відділу Державної виконавчої служби міста Кременчук на виконанні у даному відділі з 05.11.2018 року по 01.02.2019 року перебувало виконавче провадження (ВП) № 57582819 по виконанню постанови № ПЛ2001/584/АВ/П/ПТ/МГ-ФС від 28 вересня 2018 року, виданою Управлінням держпраці в Полтавській області.

На підставі даної постанови з рахунків ПрАТ Емальхімпром було списано 41 173,00 грн. з яких кошти у розмірі 37230,00 грн на рахунок Управління Держпраці в Полтавській області, 3 723,00 грн виконавчий збір та 220,00 грн витрат виконавчого провадження.

Після отримання рішення Другого апеляційного адміністративного суду по справі №440/3821/18, згідно до якого апеляційну скаргу ПрАТ Емальхімпром було задоволено, рішення Полтавського окружного адміністративного суду по справі №440/3821/18 скасовано, та постановлено нове рішення, згідно до якого постанова Держпраці у Полтавській області № ПЛ2001/584/АВ/П/ПТ/МГ-ФС від 28 вересня 2018 року була визнана незаконною та скасована, ПрАТ Емальхімпром направило до Управління Держпраці Полтавської області лист №65 від 29.05.2019р з вимогою повернення незаконно стягнутих грошових коштів в повному розмірі та компенсації судового збору.

Листом № 10-12/3837 від 10.06.2019р. Управління Держпраці в Полтавській області відмовилось повернути грошові кошти посилаючись на те, що Відповідач не є розпорядником коштів державного бюджету.

Позивач стверджує, що Управління Держпраці в Полтавській області своїми незаконними діями, які полягали у винесені незаконної постанови та наступному стягненні з ПрАТ Емальхімпром грошових коштів завдало останньому шкоди на загальну суму 41 173,00 грн.

Оскільки відповідач грошові кошти позивачу не повернув, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів. При цьому, просить стягнути з відповідача відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 41 173,00 (сорок одна тисяча сто сімдесят три) грн.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Частиною 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до положень ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна,

За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтею 1173 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи (ст. 1174 ЦК).

Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Судом встановлено, що на підставі Постанови Управління держпраці у Полтавській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ПЛ2001/584/АВ/П/ПТ/МГ-ФС від 28 вересня 2018 року (якою було встановлено порушення з боку ПРАТ Емальхімпром ч.І ст. 83 Кодексу законів про працю та накладено штраф в розмірі 37 230 гривень) з рахунків ПрАТ Емальхімпром було списано 41 173,00 грн., з яких:

- кошти у розмірі 37230,00 грн на рахунок Управління Держпраці в Полтавській області,

- 3 723,00 грн виконавчий збір;

- 220,00 грн витрат виконавчого провадження.

16 квітня 2019 року постановою Другого апеляційного адміністративного суду по справі №440/3821/18 постановлено рішення, згідно до якого постанова Держпраці у Полтавській області № ПЛ2001/584/АВ/П/ПТ/МГ-ФС від 28 вересня 2018 року була визнана незаконною та скасована. Постанова Другого апеляційного адміністративного суду набрала законної сили з дати її прийняття та не була оскаржена в касаційному порядку.

Докази того, що відповідач повернув списані з рахунків позивача кошти (станом на дату звернення позивача до суду з позовом) в матеріалах справи відсутні.

При цьому, матеріалами справи підтверджено, що Відповідач після звернення позивача з позовом до суду здійснив часткове повернення коштів позивачу, а саме: 29.11.2019 р. - 37 230,00 грн., 20.01.2020 р. - 3 723,00 грн., докази повернення Позивачу кошти у розмірі 220,00 грн. відповідачем не надані.

Згідно з ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною 2, 3 ст. 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи те, що відповідач після звернення позивача до суду з позовом суму сплатив частково, предмет спору в цій частині відсутній, а тому провадження у справі в частині вимог про стягнення 40 953,00 грн. підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

За даних обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову частково, зокрема, стягнути з відповідача кошти у розмірі 220,00 грн, в іншій частині вимог провадження у справі закрити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходи із наступного.

В матеріалах справи №917/1648/19 наявне платіжне доручення № 1492 від 19.09.2019р. про сплату судового збору в розмірі 1 921,00 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом, частково покладається на відповідача в сумі 10,26 грн.

У відповідності до ч. 2. ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відповідно до ч.2 ст.7 Закону України Про судовий збір у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

З підстав наведеного, сплачений Позивачем за подання позовної заяви до господарського суду судовий збір в розмірі 1910,74 грн. має бути повернений Позивачу з Державного Бюджету України у зв`язку із закриттям провадження у справі в цій частині.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління держпраці у Полтавській області, 36014, м. Полтава, вул. Пушкіна, 119, код ЄДРПОУ 39777136 на користь Приватного акціонерного товариства Емальхімпром , 39610, Полтавська обл., м. Кременчук, вул.Свіштовська, 3Д, код ЄДРПОУ 24829068 кошти у розмірі 220,00 грн та 10,26 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині вимог провадження у справі закрити.

4. Повернути Приватному акціонерному товариству Емальхімпром , 39610, Полтавська обл., м. Кременчук, вул.Свіштовська, 3Д, код ЄДРПОУ 24829068 з Державного Бюджету України судовий збір у розмірі 1910,74 грн, сплачений згідно з платіжним дорученням № 1492 від 19.09.2019р. (оригінал платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи № 917/1648/19).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 24.01.2020р.

Суддя Киричук О.А.