Рішення

від 15.01.2020 по справі 921/368/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 січня 2020 року м. ТернопільСправа № 921/368/19

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Чопка Ю.О.

при секретарі судового засідання Коник М.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Максима-К", вул. Живова, буд. 32, м. Тернопіль, 46008

до відповідача: Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Кременецький комбінат хлібопродуктів", вул. С. Петлюри, буд. 37, м.Кременець, Тернопільська область, 47004

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПАТ "Державна акціонерна компанія "Хліб України", вул. Саксаганського, 1, м. Київ, 01601

про стягнення заборгованості за Договором про охорону об`єктів на загальну суму 436 451,39 грн

За участю представників від:

Позивача: Мацьків Сергій Богданович, довіреність № 1 від 20.05.2019.

Відповідача: не з`явився.

Третя особа: не з`явився.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Максима-К" звернулося з позовом до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Кременецький комбінат хлібопродуктів" про стягнення заборгованості за Договором про охорону об`єктів на загальну суму 436 451,39 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між ними договору про охорону об`єктів №Ф-22 від 21.02.2018.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 02.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 31.07.2019 на 10:00 год., яке неодноразово відкладалося востаннє на 02.10.2019, з підстав викладених у відповідних ухвалах.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 02.10.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів з ініціативи суду та відкладено підготовче засідання на 15 жовтня 2019 на 16:00 год.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 15.10.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу № 921/368/19 до судового розгляду по суті на 04 листопада 2019 року на 15:30 год.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 04.11.2019 у даній справі, за клопотанням позивача, призначено почеркознавчу та технічну експертизу, її проведення доручено Тернопільському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, провадження у справі № 921/368/19 зупинено на час проведення судової експертизи.

Згідно супровідного листа № 921/368/19/727/2019 від 18.11.2019 для проведення судової експертизи матеріали справи № 921/368/19 було направлено Тернопільському відділенню КНДІСЕ.

03.12.2019 Тернопільське відділення КНДІСЕ звернулося до Господарського суду Тернопільської області з клопотанням №1521-1525/19-22 від 02.12.2019, в якому просило надати ряд документів для проведення експертизи.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 04.12.2019 призначено судове засідання на 23 грудня 2019 о 15 год. 30 хв. (з врахуванням ухвали Господарського суду Тернопільської області від 05.12.2019 про виправлення описки) по розгляду клопотання №1521-1525/19-22 від 02.12.2019 Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, щодо витребування доказів та оплати за проведення експертизи.

23.12.2019 в судове засідання з`явився представник позивача, підтримав подану через канцелярію суду 21.12.2019 заяву № 34 від 21.12.2019 (вх. № 23308) про виконання вимог ухвали від 04.12.2019.

Відповідач участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідач не надав жодних із витребуваних експертом документів та доказів на підтвердження здійснення ним оплати вартості експертизи згідно виставленого експертною установою рахунку, участі ОСОБА_1 для відбору вільних зразків підпису не забезпечив.

Третя особа участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, причин неявки суду не повідомила, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Ухвалою суду від 23.12.2019, у зв`язку з ненаданням відповідачем вимог жодних із витребуваних експертом документів та доказів здійснення ним оплати вартості експертизи в задоволенні клопотання Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за вих. № 1521-1525/19-22 від 02.12.2019 про надання оригіналів документів, зразків та оплату вартості експертизи - відмовлено. Поновлено провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 15 січня 2020 року на 11:00 год.

Представник позивача в судове засідання з`явився, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості в сумі 436 451,39 грн підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та посилаючись на долучені до матеріалів справи докази.

Відповідач та третя особа участі уповноважених представників в судовому засіданні не забезпечили, причини неявки суду не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися належними чином (повідомлення про вручення поштових відправлень містяться в матеріалах справи).

У поданому відзиві на позов (вх.№1509 від 28.08.2019) відповідач проти позовних вимог заперечив посилаючись на те, що 07.12.2018 року, наказом за №96-к/тр в.о. голови правління ПАТ ДАК "Хліб України" звільнено Джуру Ю.І. з посади та припинено повноваження директора ДП ДАК "Хліб України" "Кременецький комбінат хлібопродуктів" та призначено на цю посаду Гузара Р.Б. Попереднім директором, відповідно до акту прийому передачі, передано документацію, що перебувала на підприємстві, однак жодних договорів чи актів, які б стосувалися співпраці з ТОВ "Максима-К" Гузару Р.Б. передано не було. Звертає увагу суду на те, що п. 5.4. статуту підприємства директор підприємства укладає угоди за погодженням з Компанією на суму, що перевищує 30000 (тридцять тисяч) гривень з одним контрагентом, тоді як зазначає позивач,Договір Ф-22 укладено на суму 43800 грн. Також просить суд врахувати, що з 17 вересня 2018 року введено 3 пост за клопотанням відповідача, водночас жодних додатків, актів чи дислокацій рахунків які б свідчили про існування Посту №3 позивач не додає. Також зазначає, що акти підписані, водночас ким вони підписані не зазначається. Щодо акту про відмову від підпису, вважає його безпідставним так як останній складений одноособово.

Позивач у відповіді на відзив №14 від 06.09.2019 (вх..№15833 від 06.09.2019) щодо доводів відповідача заперечив, посилаючись на те, що ні чинним законодавством ні укладеним між сторонами договором не передбачено можливості припинення договору внаслідок зміни керівника підприємства. Разом із претензією, на адресу відповідача були направлені всі підтверджуючі документи, які підприємством отримані 05.04.2019. Щодо твердження відповідача про наявність у статуті обмеження на укладення керівником договорів зазначив, що у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 16.02.2018 таких обмежень не значиться. Крім того, звертає увагу суду на те, що договір Ф-22 від 21.02.2018 був схвалений відпвідачем та прийнятий до виконання, про що свідчить часткова оплата наданих послуг. Також зазначив, що у претензії яка була направлена на адресу відповідача сума заборгованості була вказана вірно, а у листі від 10.12.2018 сума 135423 грн була вказана помилково. Щодо актів наданих послу зазначив, що усі акти крім трьох останніх підписані та скріплені підписами повноважних осіб.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

21.02.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Максима-К" (Виконавець) з однієї сторони та Дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Кременецький комбінат хлібопродуктів" (Замовник) з іншої сторони укладено Договір №Ф-22 про охорону об`єктів (далі Договір), згідно п.1.1. якого Замовник передає, а Виконавець приймає під охорону об`єкти, зазначені в Дислокації-розрахунку (Додаток №1).

Охорона об`єкту здійснюється тільки у дні і години, вказані у Дислокації-розрахунку (Додаток №1) або згідно додаткових листів від Замовника, погоджених з Виконавцем не пізніше ніж за 24 години до внесення змін в години охорони об`єкта (п.1.2. Договору).

Згідно п. 2.1. Договору ціна Договору визначається сторонами на основі розрахунку-дислокації, що додається до Договору. В разі зміни норм витрат на здійснення охорони, у тому числі при проведенні державою індексації доходів населення, інших заходів, що викликають зміну витрат на утримання охорони, сума Договору змінюється на підставі наданого Виконавцем обґрунтованого розрахунку з оформленням відповідної Дислокації-розрахунку без переоформлення Договору.

Оплата за надані послуги здійснюється Замовником відповідно до виставленого Виконавцем рахунку суми, визначеної згідно Дислокації-розрахунку (Додаток №1) та погоджених заяв на додаткові години охорони, а також підписаного обома сторонами акту виконаних робіт, до 05 числа місяця, що йде за розрахунковим (п. 2.2. Договору).

В п. 2.3. Договору сторони узгодили, що у разі ненадходження від Замовника належної суми за надані Виконавцем послуги до 10 числа місяця, що йде за розрахунковим, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, вказаної в договорі за кожен день прострочки.

Виконавець згідно п.3.1. Договору зобов`язаний забезпечити збереження товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів Замовника, прийнятих під охорону, від розкрадання і не допускати проникнення сторонніх осіб на об`єкт, що охороняється.

Замовник згідно п.п. 4.1., 4.9. Договору відповідно, зобов`язаний створювати належні умови для забезпечення збереження товарно-матеріальних цінностей та сприяти Виконавцю при виконанні ним своїх завдань, а також удосконаленні організації охорони об`єкта; своєчасно здійснювати оплату по цьому договору.

При ненадходженні суми проплати згідно договору та виставленого рахунку до 15-го числа наступного місяця, Виконавець в односторонньому порядку може припинити виконання зобов`язань згідно даного договору з письмовим попередженням за три дні до зняття охорони з об`єкту (п. 7.1. Договору).

Цей Договір укладається строком на 1 рік і набуває чинності з дня його підписання (п. 8.1. Договору).

Згідно п. 8.2. Договору, якщо за 15 днів до закінчення строку дії Договору жодна із сторін не вимагатиме його припинення, Договір вважається продовженим на тих же умовах і на той же строк, і так само кожен наступний рік.

21 лютого 2018 року між сторонами підписано Акт про прийняття під охорону, згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Максима-К" прийняло о 09:00 год. 21.02.2018 під фізичну охорону 2 (двома) постами об`єкт, зазначений у Дислокаціях-розрахунках (Додаток №1 до Договору про охорону №Ф-22 від 21.02.2018 року).

За клопотанням Відповідача, з 17 вересня 2018 запровадження додатковий Пост №3: Територія на виробничі приміщення Кременецького КХП з вартістю однієї години охорони в розмірі 30 грн та загальною вартістю оплати за місяць в розмірі 21900 грн.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України зобов`язання можуть виникати, зокрема, з договорів, інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта.

Згідно п.1 ст.193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

В Дислокації-розрахунку (Додаток №1 до Договору), пост №1: Прохідна Кременецького КХП, визначено вартість послуг з охорони в сумі 21900,00 грн.

В Дислокації-розрахунку (Додаток №1 до Договору), пост №2: Територія та виробничі приміщення Кременецького КХП, визначено вартість послуг з охорони в сумі 21900,00 грн.

На виконання умов договору Виконавцем надано Замовнику послуги в повному обсязі на загальну суму 346493,96 грн, про що між сторонами складено, підписано та скріплено їх печатками Акти:

- Акт № Ф22.02/1 від 28 лютого 2018 на суму 6257,14 грн;

- Акт № Ф22.02/2 від 28 лютого 2018 на суму 6257,14 грн;

- Акт № Ф22.03/1 від 31 березня 2018 на суму 21900 грн;

- Акт № Ф22.03/2 від 31 березня 2018 на суму 21900 грн;

- Акт № Ф22.04/1 від 30 квітня 2018 на суму 21900 грн;

- Акт № Ф22.04/2 від 30 квітня 2018 на суму 21900 грн;

- Акт № Ф22.05/1 від 31 травня 2018 на суму 21900 грн;

- Акт № Ф22.05/2 від 31 травня 2018 на суму 21900 грн;

- Акт № Ф22.06/1 від 30 червня 2018 на суму 21900 грн;

- Акт № Ф22.06/2 від 30 червня 2018 на суму 21900 грн;

- Акт № Ф22.07/1 від 31 липня 2018 на суму 21900 грн;

- Акт № Ф22.07/2 від 31 липня 2018 на суму 21900 грн;

- Акт № Ф22.08/1 від 31 серпня 2018 на суму 21900 грн;

- Акт № Ф22.08/2 від 31 серпня 2018 на суму 21900 грн;

- Акт № Ф22.09/1 від 30 вересня 2018 на суму 21900 грн;

- Акт № Ф22.09/2 від 30 вересня 2018 на суму 21900 грн;

- Акт № Ф22.09/3 від 30 вересня 2018 на суму 21900 грн;

- Акт № Ф22.10/1 від 31 жовтня 2018 на суму 21900 грн;

- Акт № Ф22.10/2 від 31 жовтня 2018 на суму 21900 грн;

- Акт № Ф22.10/3 від 31 жовтня 2018 на суму 21900 грн;

- Акт № Ф22.11/1 від 30 листопада 2018 на суму 21900 грн;

- Акт № Ф22.11/2 від 30 листопада 2018 на суму 21900 грн;

- Акт № Ф22.11/3 від 30 листопада 2018 на суму 21900 грн;

- Акт № Ф22.12/1 від 31 грудня 2018 на суму 9890,32 грн;

- Акт № Ф22.12/2 від 31 грудня 2018 на суму 9890,32 грн;

- Акт № Ф22.12/3 від 31 грудня 2018 на суму 9890,32 грн, на загальну суму 490405,24 грн.

Згідно банківської Довідки №56803-273 від 21.05.2019, виданої Товариству з обмеженою відповідальністю "Максима-К" вбачається, що за період з 13.04.2018 по 24.09.2019 на його рахунок надходили кошти від Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Кременецький комбінат хлібопродуктів" на загальну суму 143911,28 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача (Замовника) за надані згідно Договору №Ф-22 від 21.08.2018 послуги з охорони складає 346493,96 грн.

Позивачем на адресу відповідача направлялась 03.04.2019 претензія №1 від 27.03.2019 про стягнення заборгованості за Договором про охорону об`єктів №Ф-22 від 21.02.2018 разом, яка згідно з відстеження пересилання поштових відправлень з сайту ПАТ "Укрпошта" вручена відповідачу 05.04.2019.

В зазначеній претензій позивач просив погасити наявну заборгованість та повідомив, що 14.12.2018 надання послуг було припинено відповідно до п.7.1. Договору, у зв`язку з систематичною несплатою наданих послуг Замовником.

Зазначена претензія залишена підприємством без відповіді та задоволення.

Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Як визначено в ст.978 Цивільного кодексу України за договором охорони охоронець, який є суб`єктом підприємницької діяльності, зобов`язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов`язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Згідно ч.1 ст.8 Закону України "Про охоронну діяльність" суб`єкт охоронної діяльності надає послуги з охорони на підставі договору, укладеного із замовником у письмовій формі відповідно до законодавства.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Слід зазначити, що договір охорони є одним із видів договорів про надання послуг.

Як визначено в ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинно виконуватись належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В ст. 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч.1 ст.202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Як зазначено вище, матеріали справи містять Акти наданих послуг охорони, які підписані відповідачем без будь-яких заперечень чи зауважень та скріплені печатками підприємств.

Щодо актів № Ф22.12/1, № Ф22.12/2, Ф22.12/3 від 31 грудня 2018 на суму 9890,32 грн, як стверджує позивач, відповідач відмовився їх підписувати без надання зауважень щодо кількості та якості наданих послуг. У зв`язку з чим був складений акт про відмову від підпису.

Зазначені вище Акти у відповідності до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинними документами і є підставою для бухгалтерського обліку.

Відповідачем не подано жодних доказів, які б свідчили про погашення боргу в сумі 346493,96 грн, що виник внаслідок неналежного виконання ним умов Договору про охорону об`єктів, в зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Окрім того, відповідно до ч.1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно вимог ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється в письмовій формі.

У сфері господарювання згідно з ч.2 ст.217 та ч.1 ст.230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

В силу ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

В ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що пеня нараховується в розмірі, встановленому умовами договору, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який стягується пеня.

Окрім того, відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

В п.2.3. Договору сторони узгодили, що у разі ненадходження від Замовника належної суми за надані Виконавцем послуги до 10 числа місяця, що йде за розрахунковим, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, вказаної в договорі за кожен день прострочки.

На підставі наведених норм чинного законодавства та умов Договору позивачем по кожному окремому Акту, за період з 11.07.2018 по 21.05.2019, нараховано та заявлено до стягнення пеню в загальній сумі 57223,81 грн.

Розглянувши наданий позивачем розрахунок суми пені, суд приймає його як правомірний та обґрунтований, а позовні вимоги вважає такими, що доведені матеріалами справи та підлягають до задоволення.

Ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі наведеної норми позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в загальній сумі 7844,92 грн. З наданого позивачем розрахунку 3% річних вбачається, що останні нараховані за період з 11.03.2018 по 21.05.2019.

Також позивачем здійснено нарахування інфляційних нарахувань, що складають відповідно до розрахунку 24888,70 грн за період березень 2018 по квітень 2019.

З огляду на встановлений судом та не заперечений відповідачем факт неналежного виконання останнім взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної оплати наданих позивачем згідно Договору №Ф-22 від 21.02.2018 послугу, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 24888,70 грн інфляційних нарахувань та 7844,92 грн 3% річних є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (ч.2 ст.73 ГПК України).

Частиною 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. 79 ГПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Пунктами 1, 2 ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, враховуючи порушення умов договору з боку відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Доводи відповідача щодо обмеження директора щодо укладення договорів та невідповідності актів судом до уваги не беруться так як підприємством схвалено укладений договір проведенням часткової оплати наданих послуг. Наявність Посту№3 та надання послуг охорони підтверджується наявними у матеріалах справи копіями актів наданих послуг.

Керуючись статями 13, 73, 74 76-79, 91, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Кременецький комбінат хлібопродуктів", вул. С.Петлюри, буд.37, м. Кременець Тернопільської області (код 00956112) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Максима-К", вул.Живова, буд. 32, м. Тернопіль (код 35068979) - 346 493 (триста сорок шість тисяч чотириста дев`яносто три) грн 96 коп. основного боргу, 24 888 (двадцять чотири тисячі вісімсот вісімдесят вісім) грн 70 коп. інфляційних втрат, 7 844 (сім тисяч вісімсот сорок чотири) грн 92 коп. 3% річних, 57 223 (п`ятдесят сім тисяч двісті двадцять три) грн. 81 коп. пені та 6 546 (шість тисяч п`ятсот сорок шість) грн 77 коп. судових витрат.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення сторони вправі його оскаржити до Західного апеляційного господарського суду через господарський суд Тернопільської області.

Повний текст рішення виготовлено 24 січня 2020 року.

Суддя Ю.О. Чопко