Рішення

від 13.01.2020 по справі 922/2491/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/2491/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

при секретарі судового засідання Цвірі Д.М.,

розглянувши справу

за позовом Харківської міської ради, 61003, м. Харків, м-н. Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрансінвест", 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Соборна, 105 Б, код ЄДРПОУ 33368841;

треті особи , що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, 01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1, код ЄДРПОУ 41037901.

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс Воздвиженка", 04073, м. Київ, пров. Балтійський, 20, код ЄДРПОУ 38670536;

про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у розмірі

4 759 440,15 грн.

за участі представників учасників справи:

позивача - Ворожбянов А.М. (довіреність № 08-21/1/2-19 від 02.01.2019);

відповідача - Хоменко С.І. (ордер № 000013963 від 11.09.2019, свідоцтво № 780 від 12.08.2010)

третьої особи 1 - не з'явився;

третьої особи 2 - не з'явився.

Суть спору:

Харківська міська рада звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрансінвест" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у розмірі 4 759 440,15 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення вимог ст.ст. 125-126 ЗК України, використовув земельну ділянку площею 0,8880га, кадастровий номер 6310136300:04:018:0058, у період з 01.04.2018 по 30.06.2019 по вул. Клочківській 140 у м. Харкові, без виникнення в останнього права власності на землю, права постійного користування земельною ділянкою та права оренди земельної ділянки без державної реєстрації, у зв'язку з чим відповідач зберіг кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельної ділянки, таким чином на підставі ст.ст. 1212-1214 ЦК України, на думку позивача, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу всі доходи, які він одержав чи міг би одержати від цього майна, а тому відповідачем порушені права та інтереси позивача щодо неодержаних грошових коштів у розмірі безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку. В якості доказів в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на акт обстеження земельної ділянки від 31.07.2019, витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земель від 11.05.2019 №811/0/45-19, а також на інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №175808518 від 31.07.2019.

Ухвалою від 12.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2491/19 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на "11" вересня 2019 р. о 11:00.

Протокольною ухвалою від 11.09.2019 відкладено підготовче засідання на 23.09.2019 о 14:30.

Протокольною ухвалою від 23.09.2019 відкладено підготовче засідання на 09.10.2019 о 11:30.

06.09.2019 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечує проти позову та вказує на те, що позивачем зазначена не вірна правова кваліфікація правових відносин що виникли між сторонами, оскільки кошти які просить стягнути позивач за своєю правовою природою є збитками. Крім цього, останній вказує на те, що відповідач є платником земельного податку, а тому доводи позивача про те, що відповідач не сплачує коштів за користування земельною ділянкою є безпідставними. Також відповідач вказує на те, що фактично зазначений Акт обстеження є формальним і жодним чином не підтверджує використання Відповідачем земельної ділянки саме площею 0,8880 га, оскільки відповідно до даних з Державного реєстру речових прав площа нерухомого майна, в тому числі двоповерхових будівель для яких підраховувалась тільки половина площі,розмір земельної ділянки, яка дійсно перебувала в користуванні відповідача становить 0,1887 га, у зв'язку чим на переконання відповідача позивачем не доведено розміру земельної ділянки, яка перебувала у користуванні відповідача. Крім цього, відповідач зазначає, що вказані будівлі нежитлові будівлі за адресою м. Харків, вул. Клочківська, 140 були придбані у ТОВ Сінтрекс . В той же час, попередній власник нерухомого майна зазначеної земельної ділянки у користування від позивача як власника не отримував. Більш того, особа, яка володіла зазначеними нежитловими приміщеннями, ще до ТОВ Сінтрекс також не була користувачем земельної ділянки із зазначеним вище кадастровим номером. Таким чином, на переконання відповідача відповідно до інформації з ДРРП та витягу з Державного земельного кадастру власником земельної ділянки є Харківська міська рада Харківської області, жодної інформації про користувача (як того вимагають норми ЗКУ та Закону про Державний земельний кадастр), в тому числі попереднього власника нежитлових приміщень, не зазначено, крім цього, з листа Управління Держгеокадастру у м. Харкові № 19-20.08-3-4016/20-16 від 12.09.2016 року, який раніше надавався на адресу позивача, земельна ділянка з 20.03.2014 року передана до земель запасу міста. Зазначене підтверджується також доданим до позову листом Департаменту земельних відношень від 05.12.2018 року № 8366/0/225-18, з якого також слідує, що з 10.07.2013 року передача земельної ділянки в користування не відбувалась. Таким чином, твердження Позивача про використання Відповідачем земельної ділянки у розмірі 0,8880 га лише на даних Державного земельного кадастру, які сформовані ще до 2014 року з метою передачі в користування особі, з якою ні у Відповідача, ні у ТОВ Сінтрекс , у якого придбані нежитлові приміщення, не було взаємовідносин як щодо самих приміщень, так і щодо земельної ділянки не було, не можна приймати до уваги, оскільки вони не являються підтвердженням використання Відповідачем земельної ділянки у розмірі 0,8880 по вул. Клочківській, 140 у м. Харкові, у звязку з чим на думку відповідача, позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено використання відповідачем ділянки у розмірі 0,8880 га, а Акт обстеження окрім загальної інформації з реєстрів та Держкадастру щодо права власності на нежитлові приміщення та зареєстрованої ще в 2014 році земельної ділянки будь-якої іншої інформації не утримує, доказів фактичного використання відповідачем земельної ділянки не містить. Також відповідач наголошує на тому, що позивачем при здійсненні розрахунку нормативної грошової оцінки використовувалось застосування відповідних коефіцієнтів Км2, КмЗ, Кф. Однак, деякі показники локальних факторів не узгоджуються ні з Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, ні з Технічною документацією з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013. Так, коефіцієнт Зона схилу поверхні понад 20% застосований у розмірі 0,98783, в той час як граничні розміри цього коефіцієнту перебувають в межах 0,85 - 0,90, а прийнятий для м. Харкова - 0,85. Коефіцієнт Зони грунту з несучою спроможністю менше 1,0 кг/кв.см застосований у розмірі 0,97127 (граничні розміри в межах 0,85 - 0,95, прийнятий -0,90); коефіцієнт Зони залягання грунтових вод менше 3 метрів застосований у розмірі 0,97455 (граничні розміри в межах 0,90 - 0,95, прийнятий - 0,90; 0,95); коефіцієнт Зони небезпечних геологічних процесів застосований у розмірі - 0,94133 (граничні розміри в межах 0,75 - 0,90, прийняті - 0,75; 0,77; 0,78; 0,80; 0,83; 0,85; 0,88; 0,90); коефіцієнт Зони забруднення атмосферного повітря застосований у розмірі - 0,97045 (граничні розміри в межах 0,80 - 0,95, прийняті - 0,9; 0,93; 0,95); коефіцієнт Зони перевищення припустимого рівня шуму застосований у розмірі - 0,98 (граничні розміри в межах 0,90 - 0,97, прийняті -0,91; 0,93; 0,94; 0,95; 0,96; 0,97). Таким чином, ряд коефіцієнтів, які впливають на розмір нормативної грошової оцінки та відповідно розмір орендної плати суттєво завищено від нормативно встановлених. Крім того, відповідно до Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові від 27.02.2008 р. № 41/08 річна орендна плата розраховується із застосуванням коефіцієнтів К1 та К2, які в свою чергу розраховуються згідно із додатком. Додатком визначено коефіцієнт складних інженерно-геологічних умов К1, максимальний розмір якого становить 0,9 . В той же час позивачем застосовується коефіцієнт 1 . Таким чином, розрахунок сум стягнення, здійснений позивачем, не узгоджується із нормативно-правовими актами із зазначеного питання, у зв'язку з чим не може вважатись законним та обґрунтованим, і відповідно не може бути прийнятий до уваги.

11.09.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що доводи викладені у відзиві ТОВ АВТОТРАНСІНВЕСТ є необгрунтованими, такими, що не містять під собою правового підґрунтя, а деякі висновки такими, що не відповідають обставинам справи, оскільки по-перше: відповідач дійсно зберіг (заощадив) у себе майно - кошти, котрі у вигляді орендної плати, що нараховується за володіння і користування земельної ділянки площею 0,8880 га по вул. Клочківській, 140 у м. Харкові, оскільки користувався вказаною земельною ділянкою без достатньої правової підстави; по-друге, правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні. Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно 206 ЗК України, п.п.14.1.136 п. 14.1. ст. 14 ПК України здійснюється за плату, що має вноситися на користь Позивача на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання відповідачем прав володіння і користування земельною ділянкою безоплатно відсутні; по-третє, відповідач зберіг майно саме за рахунок позивача. Власником відповідної земельної ділянки є територіальна громада м. Харкова в особі позивача. Згідно ст. 206 ЗК України, п.п.14.1.136 п.14.1. ст.14 ПК України власником майна фактично збереженого Відповідачем (коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою) також є територіальна громада м. Харкова в особі Позивача. Таким чином, збереження (заощадження) відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання позивачем. Крім цього, правова позиція позивача щодо застосування до спірних правовідносин вимог ст. 1212-1214 ЦК України кореспондується з висновком Великої Палати Верховного Суду викладеного у постанові від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17. Крім цього, щодо доводів відповідача щодо необґрунтованості розміру земельної ділянки, яка використовувалась відповідачем, останній зазначає, що земельна ділянка кадастровий номер 6310136300:04:018:0058 по вул. Клочківській 140, у м . Харкові, на якій розташоване майно, яке на праві власності з 27.03.2018 належить відповідачу була сформована ще з 26.03.2014, та призначена для обслуговування будівель та споруд, у зв'язку з чим доводи відповідача про недовденість розміру земельної ділянки є безпідставними. Щодо необґрунтованості застосування відповідних коефіцієнтів Км2, Км3, Кф та інших коефіцієнтів, позивач вказує, що розрахунок розміру орендної плати здійснюється на підставі витягу з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, при цьому, останній вказує, що розрахунок, який наданий до суду здійснений на підставі витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земель від 11.05.2019 №811/0/45-19, таким чином доводи відповідача про неправильне застосування позивачем відповідних коефіцієнтів є безпідставними. Крім цього, доводи відповідача про те, що земельну ділянку по вул. Клочківській, 140 у м. Харкові використовує ТОВ Житловий комплекс Воздвиженка , а не відповідач - ТОВ АВТОТРАНСІНВЕСТ , на переконання позивача також слід оцінювати критично, оскільки згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна право власності від 31.07.2019 № 175808518 право власності: - на нежитлові будівлі літ. А-2 загальною площею 173, 4 кв.м.; літ. Б-1 загальною площею 385,3 кв.м.; літ. В-1 загальною площею 66,4 кв.м.; літ. Г-1 загальною площею 22,6 кв.м., по вул. Клочківській, 140 у м. Харкові з 27.03.2018 зареєстровано за ТОВ АВТОТРАНСІНВЕСТ на підставі договору купівлі-продажу від 27.03.2018 № 223. - на нежитлову будівлю літ. Е-2 загальною площею 1239,4 кв.м., по вул. Клочківській, 140 у м. Харкові з 27.03.2018 зареєстровано за ТОВ "АВТОТРАНСІНВЕСТ" на підставі договору купівлі-продажу від 27.03.2018 №231. Так, у випадку придбання об'єкта нерухомості покупець фактично здійснює використання земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, без оформлення на себе права на земельну ділянку. Фактичним землекористувачем земельної ділянки є особа - законний власник будівлі, яка розташована на спірній земельній ділянці, оскільки лише така особа має право отримати цю земельну ділянку у власність або у користування відповідно до вимог Земельного кодексу України. АРМА на підставі договору передало ТОВ Житловий комплекс Воздвиженка в управління майно ТОВ АВТОТРАНСІНВЕСТ , яке належить йому на праві власності. За ТОВ АВТОТРАНСІНВЕСТ не зареєстровано будь-яких майнових прав (власність, постійне користування, оренда) на земельну ділянку по вул. Клочківській, 140 у м. Харкові. Харківська міська рада не передавала у користування або у власність земельну ділянку по вул. Клочківській, 140 у м. Харкові, а ні ТОВ АВТОТРАНСІНВЕСТ , ані Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА) , ані ТОВ Житловий комплекс Воздвиженка . Отже, договір передачі майна, укладений між АРМА та ТОВ Житловий комплекс Воздвиженка не може змінювати правовий статус земельної ділянки комунальної власності та впливати на права власника земельної ділянки (Харківської міської ради). Враховуючи те, що земельна ділянка по вул. Клочківській, 140 у м. Харкові не може бути об'єктом оренди між АРМА та ТОВ Житловий комплекс Воздвиженка та на цю земельну ділянку не розповсюджуються умови договору передачі майна, на переконання позивача, це спростовує висновок відповідача, що цю земельну ділянку використовує ТОВ Житловий комплекс Воздвиженка , а не відповідач.

Протокольною ухвалою від 11.09.2019 відзив на позов, долучений до матеріалів справи, при цьому, у судовому засіданні 11.09.2019, відповідач на запитання суду чи є в останнього будь-які клопотання чи заяви, зазначив про відсутність таких, що зафіксовано у протоколі підготовчого засідання від 11.09.2019.

01.10.2019 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в якій відповідач зазначив, що позивачем жодним чином не спростовано доводи відповідача щодо необґрунтованості позовних вимог, крім цього, останній зазначив, що позивачем не доведено обставин щодо користування відповідачем земельною ділянкою, оскільки згідно відомостей з Державного реєстру речових прав, майно, яке розташоване на земельній ділянці за адресою вул. Клочківська 140 у м . Харків, було передане Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів в управління, яке в подальшому передало вказане майно згідно договору ТОВ Житловий комплекс Воздвиженка , в користуванні якого перебуває вказане майно.

Протокольною ухвалою від 09.10.2019 закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті 16.10.2019 о 10:30.

Однак, при підготовці справи до судового розгляду по суті суддею встановлено, що в матеріалах справи, в якості додатків до відзиву, містяться клопотання відповідача про призначення судової земельно-технічної експертизи від 05.09.2019 та клопотання про витребування доказів від 05.09.2019, які не були розглянуті судом на стадії підготовчого провадження.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.10.2019, за для розгляду даних клопотань повернуто справу до розгляду у підготовчому провадженні та призначено підготовче засідання на 21.10.2019 о 10:15.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.10.2019 відмовлено відповідачу в клопотанні про витребування доказів.

Протокольною ухвалою від 21.10.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 04.11.2019 о(об) 10:50.

Протокольною ухвалою від 04.11.2019 відкладено підготовче засідання на 12.11.2019 о 11:00.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.11.2019 залучено до участі у справі в якості в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та Товариство з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс Воздвиженка".

12.11.2019 від відповідача надійшли письмові пояснення з окремого питання щодо набуття у власність нерухомого майна по вул. Клочківській 140, у м. Харків, в яких останній зазначив, що згідно з Витягу з ДЗК № НВ-0003480192019 від 23.07.2019 року слідує, що земельна ділянка за адресою м. Харків, вул. Клочківська, 140, кадастровий номер 6310136300:04:018:0058 площею 0,8880 га зареєстрована 23.06.2014 року, що співпадає з інформацією, наявною в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Разом з цим, за вказаною адресою була розміщена ще одна земельна ділянка кадастровий номер 6310136300:04:018:0501 площею 0,7566га, яка була передана в оренду Корпорації Співдружність (в подальшому перейменовану в корпорація АИС ), після чого, нерухоме майно, яке знаходилось на вказаній земельній ділянці було відчужене ПП Сандра Інтернешенал , яка згідно рішення Харківської міської ради №545/11 від 23.12.2011отримало в оренду земельну ділянку 0,8880га, в межах встановлених проектною документацією, при цьому договір оренди щодо вказаної земельної ділянки не укладався. Водночас, 27.03.2019 між ПП Сандра Інтернешенал та ТОВ АВТОТРАНСІНВЕСТ укладено договорі купівлі-продажу нерухомого майна, згідно якого відповідач став власником нерухомого майна за адресою вул.. Клочківська 140 у м. Харків.

Протокольною ухвалою від 12.11.2019 відкладено підготовче засідання на 18.11.2019 о(об) 15:00.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.11.2019 відмовлено відповідачу в клопотанні про призначення судової земельно-технічної експертизи від 05.09.2019 .

Протокольною ухвалою від 18.11.2019 закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.11.2019 о(об) 10:30.

Ухвалою від 26.11.2019, у зв'язку з неявкою представників учасників справи відкладено судове засідання на 04.12.2019 о 10:30.

28.11.2019 від третьої особи 1 - Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів надійшли пояснення, в яких останній зазначено, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у місті Києві, під процесуальним керівництвом прокуратури міста Києва, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12013110000001043 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст., 205, ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст., 358, ч. 3 ст. 358 Кримінального Кодексу України. У ході здійснення досудового розслідування вказаного кримінального провадження ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 16.10.2018 справа №752/19045/17 провадження 1-кс/752/8342/18 (далі - Ухвала) у порядку та на підставах визначених ст. 100.170-173 Кримінального процесуального кодексу України, накладено арешт, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, та передано в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами одержаними від корупційних та інших злочинів наступні об'єкти нерухомого майна (активи)' які належать Товариству з обмеженою відповідальністю АВТОТРАНСШВЕСТ : нежитлова будівля літ. Б-1, загальною площею 380,0 кв.м, реєстраційний номер об'єкта неручомого майні 71836963000, розташована за адресою: м. Харків, вул. Озерянська (Муранова), буд. 8/10; нежитлові будівлі літ. А-2, Б-1, В-1, Г-1, загальною площею 647,7 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 49568263101, розташовані за адресою: м! Харків, вул. Клочківська, буд. 140; нежитлова будівля літ. Е-2, загальною площею 1239,4 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 49521763101, розташована за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, буд. 140. В подальшому. Національним агентством отримано звернення прокурора відділу прокуратури міста Києва, яким направлено Ухвалу для виконання до Національного агенства - прийняття Активів в управління. В результаті вжитих Національним агентством організаційних заходів щодо управління Активами, 06.09.2018 між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, як установником управління та Товариством з обмеженою відповідальністю Житловий комплекс Воздвиженка , як управителем,^ порядку встановленому Законом України Про Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та на підставі вищевказаної ухвали слідчого судді, в силу статті 100 КПК України, укладено Договір управління майном (активами) № 442, за умовами якого установник управління передає, а управитель приймає в управління об'єкти нерухомого майна та зобов'язується за плату здійснювати управління активами. Таким чином, права відповідача у справі, а у порядку та на підставі статтей 170, 100 КПК України обмежені в силу ухвал про накладення арешту та ухвали про визначення порядку виконання останнього - передача в управління Національному агентству шляхом визначення порядку виконання ухвали про арешт.

У судовому засіданні 04.12.2019 відкрито розгляд справи по суті та заслухано вступне слово учасників справи.

Повноважний представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити позов повністю з підстав наведених у з'явах по суті справи поданих позивачем, крім цього, останній наголошував, що так як відповідач є власником нерухомого майна за адресою вул. Клочківська 140, останній здійснював використання земельної ділянки без достатньої правової підстави у зв'язку з чим безпідставно зберіг у себе майно - грошові кошти у розмірі орендної плати в сумі 4 759 440,15грн., розрахунок якої здійснений на підставі витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земель від 11.05.2019 №811/0/45-19.

Повноважний представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав наведених у відзиві на позов та відповідних запереченнях, та вказував на те, що останній набув право власності на нерухоме майно 27.03.2018, однак, 06.06.2018 щодо вказаного майна згідно ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 20.04.2018 у справі №752/19045/17, було встановлено арешт та передано в управління майно Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, яке в подальшому на підставі договору управління майном від 26.04.2019 передано в управління ТОВ ЖК Воздвиженка , таким чином, відповідач вказує, що останній був обмежений в праві користуватись вказаним майном у зазначений позивачем період, а тому вимоги щодо стягнення безпідставно збережених коштів саме з відповідача є безпідставними. Окрім цього, відповідач наголошував на необґрунтованості поданих позивачем розрахунків, оскільки на його переконання останнім невірно застосовано ряд коефіцієнтів зокрема Км2, Км3 та Кф.

Протокольною ухвалою від 04.12.2019 відкладено підготовче засідання на 11.12.2019 о 12:00 та запропоновано учасникам справи подати пояснення з окремого питання з урахуванням обставин визначених в пояснення третьої особи.

У судовому засіданні 11.12.2019 повноважний представник позивача зазначив, що незважаючи на те, що на нерухоме майно відповідача було накладено арешт, останній залишається власником такого майна, у зв'язку з чим вказана обставина не звільняє відповідача від обов'язку щодо здійснення оплати коштів за користування земельною ділянкою. При цьому, щодо застосування коефіцієнтів Км2, Км3 та Кф, останній зазначив, що розрахунок наданий суду здійснений на підставі витягу з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, в якому і передбачені використані коефіцієнта, а тому останній не в змозі самостійно змінювати такі коефіцієнти чи застосовувати понижаючі коефіцієнти як то вказує відповідач.

Повноважний представник відповідача зазначив, що позивачем не обґрунтовано обставин щодо користування відповідачем вказаною земельною ділянкою, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Протокольною ухвалою від 11.12.2019, відкладено судове засідання з розгляду справи по суті на 24.12.2019 о 12:00.

21.12.2019 від ТОВ ЖК Воздвиженка надійшли письмові пояснення, в яких останній зазначає, що згідно публічно доступних даних ЄДРСР 16.10.2013 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження № 12013110000001043 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 358, ч. З -т. 358 Кримінального кодексу України. На підставі ст. ст. 100, 170, 173 Кримінального процесуального кодексу України в межах кримінального провадження № 12013110000001043 ухвалами слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва по справі № 752/19045/17 накладено арешти на активи т.з. групи компаній "АИС", а також вирішено питання про передачу арештованих активів в управління АРМА. Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва у справі №752/19045/17, провадження № І-кс/752/3264/18 від 20.04.2018 року в межах кримінального провадження № 12013110000001043 накладено арешт на Об'єкт, який є речовим доказом у кримінальному провадженні. Згідно публічно доступних даних ДРРПНМ 27.04.2018 року проведено державну реєстрацію Об'єктів Арештами та зазначено, що особою, в інтересах якої встановлено обтяження, є Національної поліції у м. Києві. Згодом арешт було скасовано. Ухвалою слідчого судді Голосїївського районного суду міста Києва у справі №752/19045/17, провадження № 1-кс/752/8342/18 від 16.10.2018 року в межах кримінального провадження №12013110000001043 повторно накладено арешт на Об'єкти. Згідно публічно доступних даних ДРРПНМ 27.12.2018 року проведено державну реєстрацію Об'єктів Арештами та зазначено, що особою, в інтересах якої встановлено обтяження, є Національної поліції у м. Києві. 26.04.2019 року між Національним агентством та ТОВ "ЖК Воздвиженка" було укладено Договір управління майном (активами), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О.І., зареєстрований в реєстрі за № 1239. Згідно публічно доступних даних ДРРПНМ 26.04.2019 року проведено державну реєстрацію права управління Об'єктів на підставі Договору управління і зазначено, що Управителем є ТОВ "ЖК Воздвиженка", Установником управління є Національне агентство. Згідно Договору управління Національне агентство передало в управління, а ТОВ "ЖК Воздвиженка" прийняло в управління нерухоме майно, в тому числі і Об'єкти. Після укладення Договору управління від 26.04.2019 року та спливу встановленого користувачам приміщень строку для їх звільнення, ТОВ "ЖК Воздвиженка" 14.06.2019 року приступило до безпосереднього управління шляхом отримання доступу до Об'єктів (докази, на підтвердження чого, у вигляді Актів приймання-передачі, додаються). До цього часу об'єкти не були звільнені Відповідачем. Хоча об'єкт і було прийнято в управління ТОВ "ЖК Воздвиженка" проте він деякий час не експлуатувався. Крім цього, останній вказував, що у будь-якому випадку ТОВ "ЖК Воздвиженка", як управитель нерухомого майна, не є правонаступником жодних прав чи обов'язків ТОВ "Автотрансінвест" за будь-якими правочинами перед будь-якими третіми особами, а також чинним законодавством не передбачено набуття ним кредитора чи боржника у зобов'язаннях власника активу за будь-якими правочинами та будь-якими третіми особами. Таким чином, третя особа 2 підтримала позовні вимоги та просила задовольнити позов повністю.

23.12.2019 від відповідача надійшло клопотання про доручення до матеріалів справи розрахунку орендної плати за вказаний позивачем період із застосування ставки річної орендної плати у розмірі 3%. Однак, жодних обґрунтувань правомірності вказаного розрахунку, чи пояснень застосування коефіцієнту ставки річної орендної плати у розмірі 3% замість базового 8% не надано.

Протокольною ухвалою від 24.12.2019 долучено до матеріалів справи розрахунок наданий відповідачем, а тому, за для надання можливості позивачу надати пояснення щодо поданого відповідачем розрахунку та пояснень третьої особи 2 відкладено судове засідання з розгляду справи по суті на 10.01.2020 о 10:30.

09.01.2020 від відповідача надійшов відзив на пояснення ТОВ ЖК Воздвиженка , в якому останній зазначає, що з моменту постанволення Ухвали Голосіївським районним судом м. Києва від 20.04.2018 у справі №752/19045/17 про накладення арешту на майно, відповідач був обмежений в праві користування, володіння та розпорядження нерухомим майном, яке розташоване на земельній ділянці кадастровий номер 6310136300:04:018:0058 площею 0,8880 га, у зв'язку з чим останній вказує, що позивачем не доведено обставин щодо використання відповідачем земельної ділянки у період з 01.04.2018 по 30.06.2019, а відтак, на думку останнього, позов є необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні 10.01.2020 повноважний представник позивача зазначив про те, що поданий відповідачем розрахунок із застосуванням ставки орендної плати у розмірі 3%, здійснений, в якості відповіді на лист відповідача, у зв'язку з чим, такий не може бути прийнятий до уваги судом.

Протокольною ухвалою від 10.01.2020 за для надання можливості відповідачу подати пояснення щодо застосування ставки річної орендної плати 3% відкладено судове засідання з розгляду справи по суті на 13.01.2020 о 15:00.

У судовому засіданні 13.01.2020 повноважний представник позивача підтримав позовні вимоги повністю з підстав наведених в позові.

Повноважний представник відповідача проти задоволення позову заперечував та вказував на те що відповідач набув право власності на нерухоме майно 27.03.2018, при цьому з 20.04.2018, останній був обмежений в праві користуватись, володіти та розпоряджатись таким майном, а тому позовні вимоги щодо стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у розмірі 4 759 440, 15 грн. є безпідставними. Крім цього, відповідач вказував, що позивачем необґрунтовано розміру земельної ділянки, а також під ставності застосування коефіцієнтів Км2, Км3, Кф, що свідчить про необґрунтованість сум заявлених до стягнення.

Терті особи у судове засідання 13.01.2020 не з'явились, жодних клопотань про розгляд справи без їх участі чи обґрунтування причин неявки їх представника не подавали, однак, як вбачається з телефонограм, що містяться в матеріалах справи, останні належним чином повідомлені про дату час та місце судового засідання. Таким чином, враховуючи, що треті особи повідомлені про дату, час та місце судового засідання, з огляду що їх не явка не перешкоджає розгляду справи, зважаючи, що останні подали до суду пояснення з висвітленням їх правової позиції, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі представників зазначених третіх осіб.

Розглянувши матеріали справи та з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

27.03.2018 між ТОВ АВТОТРАНСІНВЕСТ та ТОВ СІНТРЕКС укладено договір купівлі-продажу №223 від 27.03.2018 та №231 від 27.03.2018, згідно п. 1.1 яких відповідач набув у власність нежитлові будівлі: літ. А-2 , загальною площею 173,4 кв. м., літ. Б-1 , загальною площею 385,3 кв. м., літ. В-1 , загальною площею 66,4 ке. м., літ. Г-1 , загальною площею 22,6кв. м., а також нежитлову будівлю літ. Е-2 , загальною площею 1239,4 кв.м., що розташовані за адресою: Харківська обл., м. Харків, вулиця Клочківська, буд. № 140, які розташовані на земельній ділянці площею 0,8880 та, кадастровий номер: 6310136300:04:018:0058. При цьому, сторонами узгоджено, що земельна ділянка, на якій розташоване нерухоме майно, не приватизована та є комунальною власністю, що підтверджується відомостями Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, виданого Глуховцевою Н В., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, дата формуванню витягу: 26.03.2018 року № витягу НВ-0001395202018.

31.07.2019 Департаментом територіального контролю Харківської міської ради здійснено обстеження земельної ділянки та встановлено, що ТОВ "АВТОТРАНСІНВЕСТ" (Відповідач) використовує земельну ділянку площею 0,8880 га по вул. Клочківській, 140 у м. Харкові для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. А-2 , загальною площею 173,4 кв. м., літ. Б-1 , загальною площею 385,3 кв. м., літ. В-1 , загальною площею 66,4 кв. м., літ. Г-1 , загальною площею 22,6кв. м., а також літ. Е-2 , загальною площею 1239,4 кв.м. право власності на які зареєстровано за ТОВ "АВТОТРАНСІНВЕСТ".

За результатами обстеження складено акт обстеження земельної ділянки, визначені її межі, площа та конфігурація.

Площа земельної ділянки відповідно до її меж складає 0,8880 га. Межі земельної ділянки визначені відповідно до зовнішніх меж паркану та зовнішніх меж нежитлових будівель.

Відповідно до листа Департаменту земельних відносин Харківської міської ради № 8366/0/225-18 від 05.12.2018 рішення Харківської міської ради щодо надання у користування (продажу), надання згоди на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ АВТОТРАНСІНВЕСТ та припинення права користування земельною ділянкою по вул. Клочківській, 140 не приймались. Договори оренди землі по вул. Клочківській, 140 Департаментом не укладались.

Таким чином, позивач зазначає що рішення щодо надання у користування та продажу земельної ділянки не приймалось. Крім цього, відповідач ТОВ "АВТОТРАНСІНВЕСТ" з 01.04.2018 та по 30.06.2019 в порушення вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України використовує земельну ділянку площею 0,8880 га по вул. Клочківській 140 у м. Харкові без виникнення права власності на земельну ділянку, права постійного користування та права оренди земельної ділянки без державної реєстрації цих прав.

Отже, враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав та з урахуванням ст.ст. 12, 80, 83 Земельного кодексу України земельна ділянка площею 0,8880 га по вул. Клочківській 140 у м. Харкові перебуває у власності територіальної громади міста Харкова.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 11.05.2019 № 811/0/45-19 площа земельної ділянки по вул. Клочківській, 140, яку використовує ТОВ АВТОТРАНСІНВЕСТ становить 8880 кв.м.

Водночас, відповідач не погоджуючись з розміром земельної ділянки, яка використовується для обслуговування нежитлових будівель за адресою вул. Клочківська, 140, у м. Харків, оскільки вважає, що останній повинен був розраховувати площу земельної ділянки виходячи з даних з Державного реєстру речових прав площа нерухомого майна, в тому числі двоповерхових будівель для яких підраховувалась тільки половина площі,розмір земельної ділянки, яка дійсно перебувала в користуванні відповідача повинна становити 0,1887 га, а не 0,8880га, як то вказано у позовній заяві.

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №188320211, витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-0003480192019 земельна ділянка кадастровий номер 6310136300:04:018:0058 площею 0,8880га з цільовим призначення: 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, була сформована як об'єкт права ще 23.06.2014. При цьому,як вбачається з договорів купівлі-продажу №223 від 27.03.2018 та №231 від 27.03.2018, які укладені між ТОВ АВТОТРАНСІНВЕСТ та ТОВ СІНТРЕКС , станом на 27.03.2018 (дата набуття відповідачем права власності на нежитлові будівлі літ. А-2 , літ. Б-1 , літ. В-1 , літ. Г-1 , літ. Е-2 ) земельна ділянка кадастровий номер 6310136300:04:018:0058 площею 0,8880га перебувала у комунальній власності про, що зазначено у договорі.

Таким чином, доводи відповідача про те, що позивачем необґрунтовано розміру земельної ділянки, яка використовується для обслуговування нежитлових будівель за адресою: вул. Клочківська, 140, у м. Харків, оскільки вказана позивачем площа земельної ділянки більша чим площа земельної ділянки розташованої під нежитловими будівлями, судом оцінюється критично, оскільки, як вбачається інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №188320211, витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-0003480192019, з договорів купівлі-продажу №223 від 27.03.2018 та №231 від 27.03.2018, земельна ділянка кадастровий номер 6310136300:04:018:0058 площею 0,8880га, було сформована ще 26.03.2018, при цьому, набуваючи прав власності на нежитлові будівлі, згідно умов договору купівлі-продажу, сторонами обумовлено що нежитлові будівлі розташовані на земельній ділянці кадастровий номер 6310136300:04:018:0058 площею 0,8880га, а тому доводи відповідача на те, що відповідачем використовується земельна ділянка лише під нежитловими будівлями спростовуються матеріалами справи та не можуть бути прийняті судом.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем надано розрахунок безпідставно бережених коштів у розмірі орендної плати за період з 01.04.2018 по 30.06.2019, який здійснений позивачем на підставі витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земель від 11.05.2019 №811/0/45-19, а також Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові, затверджений рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 №41/08, рішення Харківської міської ради від 03.07.2013 №1209/13 "Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013". Як вбачається з поданого позивачем розрахунку, останній для розрахунку місячної орендної плати виходить з базової вартості 1 кв. метру землі в м. Харкові, що становить 291,18грн., коефіцієнту Км2 - 2,86, Сукупного коефіцієнту Км3 - 1,35694, коефіцієнту Кф - 2,5, коефіцієнту К(і) - 1,89720602, а також ставки орендної плати 8%.

Водночас, доводи відповідача про невірне застосування позивачем коефіцієнтів Км2, КмЗ, Кф, а також вихідних коефіцієнтів Зона схилу поверхні понад 20% застосований у розмірі 0,98783, Коефіцієнт Зони грунту з несучою спроможністю менше 1,0 кг/кв.см ; коефіцієнт Зони залягання грунтових вод менше 3 метрів ; коефіцієнт Зони небезпечних геологічних процесів ; коефіцієнт Зони забруднення атмосферного повітря ; коефіцієнт Зони перевищення припустимого рівня шуму , оцінюються судом критично, оскільки визначення вказаних коефіцієнтів здійснюється при розробці відповідної проектної документації щодо земельної ділянки та безпосередньо закріплюються у витязі з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки для їх подальшого використання при розрахунку вартості земельної ділянки, а також визначення розміру орендної плати та земельного податку, у зв'язку з цим самі лише посилання відповідачем на невірне застосування вказаних коефіцієнтів не можуть бути прийняті судом, так як такі суперечать даним, які містяться у відповідному витязі про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки.

Разом з цим, суд зазначає, що в матеріалах справи міститься ще один розрахунок орендної плати за період з 01.04.2018 по 30.06.2019, який здійснений Департаментом територіального контролю Харківської міської ради на замовлення відповідача. Як вбачається з поданого розрахунку, такий здійснений на замовлення відповідача Харківською міською радою, при цьому, у вказаному розрахунку в якості ставки орендної плати вказано коефіцієнт 3% замість базових 8%, у зв'язку з чим, розмір орендної плати на переконання відповідача, який повинен бути стягнутий з відповідача становить 1784790,15грн.. Однак дослідивши вказаний розрахунок, суд дійшов висновку про невідповідність поданого розрахунку вимогам чинного законодавства, зокрема, суд зазначає про те, що відповідно до п. 2.5 Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові, визначено, що розмір поточної базової ставки орендної плати, визначений відповідно до наведених вихідних даних, становить 0,08, при цьому, п. 4.1 вказаного Положення передбачено, категорії земель до яких не застосовується базовий коефіцієнт ставки орендної плати. Однак, як вбачається з витягу з Державного земельного кадастру, земельна ділянка кадастровий номер 6310136300:04:018:0058 відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови, яка не входить до переліку земель до яких не застосовується базовий коефіцієнт 0,08, у зв'язку з чим, поданий відповідачем розрахунок не може бути прийнятий судом в якості належного розрахунку, так як останнім необґрунтовано застосування коефіцієнт 0,03 ставки орендної плати, замість базового 0,08, що не відповідає вимогам чинного земельного законодавства, а також Положенню про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд констатує, що предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога позивача про стягнення з відповідача як власника об'єкта нерухомого майна у спірний період безпідставно збережених коштів орендної плати на підставі статей 1212-1214 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою площею 0,8880га кадастровий номер 6310136300:04:018:0058 у період з 01.04.2018 по 30.06.2019 вул. Клочківській 140 у м. Харкові на яких розташоване перелічене майно ТОВ АВТОТРАНСІНВЕСТ . При цьому, суд зазначає, що предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однiєю особою (набувачем) за рахунок iншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у iншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутностi збільшення на стороні потерпілого; 4) вiдсутнiсть правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

По-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.

По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

По-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК України).

Тобто, визначальною підставою для застосування положень статей 1212, 1214 ЦК України є той факт, що майно набуте особою без достатньої правової підстави повинно в обов'язковому порядку вибути з його володіння.

Таким чином, суд підсумовуючи вищенаведене, зазначає про те, що виходячи з конструкції ст. 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 ЦК України, свідчить про необхідність встановлення так званої абсолютної безпідставності збереження відповідачем у себе грошових коштів за рахунок позивача, не лише в момент збереження такого майна, а й станом на момент розгляду спору. При цьому утримання грошей як блага має здійснюватися особою саме за рахунок фактичного користування земельною ділянкою без оформлення на неї прав.

Згідно зі статтею 206 ЗК використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У частині 1 статті 93 ЗК встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 ЗК),

В силу статті 125 ЗК право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Згідно до ч. 1 ст. 79 ЗК України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ст. 3 ЗУ "Про оренду землі" об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

За змістом частин 1, 3, 4, 9 статті 79-1 ЗК формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Зазначені обставини, з урахуванням вимог статті 77 ГПК, повинні бути підтверджені певними засобами доказування відповідно до земельного законодавства і не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, суд зазначає, що для вирішення даного спору встановленню підлягають обставини, зокрема чи є земельна ділянка, за користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти об'єктом цивільних прав та обґрунтованість порядку та підстав здійснення нарахування орендної плати за користування такою.

Водночас, виходячи з аналізу вищенаведеного суд зазначає про те, що предметом позову в цій справі є стягнення з власника об'єктів нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій ці об'єкти розміщені. При цьому, перехід прав на земельну ділянку, пов'язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, який регламентується Земельним кодексом України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача, а у разі відсутності такого права у набувача виникає обов'язок щодо оформлення відповідного права в порядку визначеному законом (стаття 120 Земельного кодексу України). При цьому, в даному випадку, дослідженню підлягають обставини щодо можливості відповідачем реалізовувати правомочності власника нежитлових будівель, які знаходяться на земельній ділянці, в тому числі користуватись земельною ділянкою без оформлення відповідного речового права.

Так, як вже встановлено судом, відповідач на підставі договорів купівлі-продажу №223 від 27.03.2018 та №231 від 27.03.2018 набув у власність нерухоме майно за адресою вул. Клочківська 140, у м. Харків, а саме: нежитлові будівлі літ. А-2, Б-1, В-1, Г-1, загальною площею 647,7 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 49568263101, та літ. Е-2, загальною площею 1239,4 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 49521763101, які розташовані на земельній ділянці площею 0,8880 та, кадастровий номер: 6310136300:04:018:0058. Право власності чито право оренди на дану земельну ділянку за відповідачем не оформлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Таким чином, виходячи з аналізу вказаних норм, суд зазначає, що змістом права власності являються три правомочності власника щодо речі: 1) право володіння, 2) право користування, 3) право розпорядження. В свою чергу право володіння - це юридична можливість власника здійснювати фактичний вплив на річ, водночас, право користування - це юридична можливість видобування власником споживчих властивостей речі, в тому числі отримувати дохід, тощо. В свою чергу право розпорядження полягає в можливості визначати фактичну і юридичну долю речі. При цьому, суд зазначає, що всі правомочності, за своєю природою є окремими речовими правами, які в сукупності складають ядро права власності, водночас, право власності у випадках визначених законом може бути обмежене.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, 06.06.2018 на підставі Ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 20.04.2018 у справі №752/19045/17 провадження №1-кс/752/3264/18 в межах кримінального провадження №12013110000001043 накладено арешт на об'єкти нерухомого майна, заборонивши їх відчуження, розпорядження та користування, що належать на праві власності ТОВ АВТОТРАНСІНВЕСТ , а саме: нежитлові будівлі літ. А-2, Б-1, В-1, Г-1, загальною площею 647,7 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 49568263101, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, буд. 140; - нежитлова будівля літ. Е-2, загальною площею 1239,4 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 49521763101, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, буд. 140, та передано арештоване майно Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження та збереження їхньої економічної вартості, внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо встановлення щодо вказаного майна обмеження, а саме встановлено інше речове право, а саме: право управління майном, управителем якого є Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 16.10.2018 у справі №752/19045/17 провадження №1-кс/752/3264/18 в межах кримінального провадження №12013110000001043, повторно накладено арешт на: нежитлові будівлі літ. А-2, Б-1, В-1, Г-1, загальною площею 647,7 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 49568263101, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, буд. 140; - нежитлова будівля літ. Е-2, загальною площею 1239,4 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 49521763101, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, буд. 140, та передано в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Доводи ТОВ ЖК Воздвиженка про те, що ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 20.04.2018 у справі №752/19045/17 було скасовано та відповідно знято арешт з переліченого майна, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, оскільки третьою особою 2 жодних доказів, які б підтверджували дані обставини щодо скасування вказаної ухвали та, відповідно зняття арешту з майна, надано не було.

Водночас, суд дослідивши дані, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, дійшов висновку про те, що обмеження щодо об'єктів нерухомого майна, що належать на праві власності ТОВ АВТОТРАНСІНВЕСТ , були встановлені ще 20.04.2018 на підставі відповідної ухвали, про що також безпосередньо зазначено в преамбулі Додаткового договору №454 від 11.09.2018 про внесення змін до договору управління майном (Активами) від 06.09.2018.

Також, 26.04.2019 на підставі Ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 16.10.2019 Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, на підставі статей 1, 9, 10, 19, 21, 22, 24 ЗУ Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів , уклало з ТОВ ЖК Воздвиженка , договір управління майном (активами) №№1239, згідно якого Агентство передало в управління зокрема майно: нежитлові будівлі літ. А-2, Б-1, В-1, Г-1, загальною площею 647,7 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 49568263101, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, буд. 140; - нежитлова будівля літ. Е-2, загальною площею 1239,4 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 49521763101, яке згідно акту приймання передачі від 14.06.2018 було прийнято ТОВ ЖК Воздвиженка , про що внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЗУ Про Національне агентство України з питань виявлення , Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, та/або з управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковано у кримінальному провадженні чи стягнено за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.

Активи - кошти, майно, майнові та інші права, на які може бути накладено або накладено арешт у кримінальному провадженні або які конфісковані за рішенням суду у кримінальному провадженні (п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону).

Управління активами - діяльність із володіння, користування та/або розпорядження активами, тобто забезпечення збереження активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, та їх економічної вартості або реалізація таких активів чи передача їх в управління відповідно до цього Закону, а також реалізація активів, конфіскованих у кримінальному провадженні (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 19 вказаного закону, Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред'явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, а також у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави із встановленням заборони користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року. Зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються Національному агентству не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону, управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 1029 ЦК України, за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Згідно ч. 6 ст. 1032 ЦК України, у випадках, встановлених законом, установником управління може бути Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Відповідно до ч. 5 ст. 1033 ЦК України, управитель, якщо це визначено договором про управління майном, є довірчим власником цього майна, яким він володіє, користується і розпоряджається відповідно до закону та договору управління майном. Договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на майно, передане в управління.

Виходячи з аналізу вказаних норм, суд зазначає, що Національне агентство є суб`єктом здійснення заходів з управління активами на які накладено арешт у кримінальному провадженні та є єдиним суб`єктом, якому згідно ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва передано виняткове право володіти, користуватись, розпоряджатись майном, шляхами визначеними Законом.

Так, активи, на які накладено арешт у кримінальному провадженні та передано в управління Агентства, можуть одночасно перебувати в багатьох різних правових режимах (власність, оренда, застава, тощо).

Кожен з таких правових режимів регулюється окремим законом чи положенням закону, які покладають на суб`єктів відповідних правовідносин певні права та обов`язки.

Проте, стосовно Агентства таке майно існує виключно в одному правовому режимі - речового доказу, на який накладено арешт у кримінальному провадженні, щодо якого застосовано спеціальний порядок зберігання.

Арешт активів, які є речовими доказами та об`єктами ймовірної конфіскації, а також їх передача в управління Агентства на підставі ухвали слідчого судді (суду) є діями, які здійснюються з метою досягнення завдань кримінального провадження.

Саме ухвала про арешт активів є тим самим рішенням органу судової влади, яке тимчасово позбавляє власника відповідних прав.

З моменту арешту активів їх власник тимчасово позбавлений права визначати їхню долю, самостійно ними користуватися, в тому числі передавати їх в тимчасове володіння чи користування третім особам.

Ухвала про передачу активів в управління Агентства є визначеним слідчим суддею спеціальним порядком зберігання речових доказів, яким забезпечується виконання ухвали про арешт цих активів.

Таким чином, з моменту постановленням слідчим суддею ухвали про арешт активів та про їх передачу в управління Агентства, (в даному випадку з 20.04.2018р.) виключно останнє уповноважується здійснювати права володіння, розпорядження та користування щодо цього майна, у зв'язку з чим права власника такого майна щодо володіння користування та розпорядження таким майно обмежуються в силу закону.

Аналогічна правова позиція висловлена в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.12.2019 по справі №910/15262/18.

Відповідно до ст. 395 ЦК України, речовими правами на чуже майно є: 1) право володіння; 2) право користування (сервітут); 3) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); 4) право забудови земельної ділянки (суперфіцій). Законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно.

Відповідно до ст. 397 ЦК України, володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.

При цьому, згідно ст. 398 ЦК України, право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом, зокрема на підставі рішення суду.

Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 396 ЦК України, особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Виходячи з аналізу вищенаведеного, право власності на річ може бути обмежене, зокрема, накладенням арешту щодо такого майна та встановлення правого режиму управління майном на підставі відповідного рішення суду, при цьому управитель таким майном в силу положень Закону наділений всіма без виключеннями правомочностями власника такого майна, в тому числі має право здійснювати захист свого права, зокрема і від власника нерухомого майна.

Таким чином, виходячи з аналізу матеріалів справи, суд констатує, що з 20.04.2018 у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20.04.2018 у справі №752/19045/17, виникло інше речове право на чуже майно, а саме: право управління, яке в подальшому в процесі здійсненням Національним агентством свої повноважень згідно Закону було передано на підставі договору ТОВ ЖК Воздвиженка , у зв'язку з чим ТОВ АВТОТРАНСІНВЕСТ , будучи власником нежитлових приміщень, з 20.04.2018 було обмежено у можливості реалізовувати правомочності власника такого нерухомого майна, оскільки таке вибуло з його володіння, що свідчить про те, що останній не мав можливості та не здійснював фактичне користування земельною ділянкою кадастровий номер 6310136300:04:018:0058 площею 0,8880га, а відтак в даному випадку не має місце абсолютної безпідставності збереження відповідачем у себе грошових коштів за рахунок позивача, у зв'язку з чим, на переконання суду, в даному випадку відсутні підстави для стягнення грошових коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою саме на підставі положень статті 1212 ЦК України в період з 20.04.2018 по 30.06.2019.

Щодо стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою на підставі положень статті 1212 ЦК України у період з 01.04.2018 по 20.04.2018 , то оскільки матеріалами справи підтверджено, що земельна ділянка кадастровий номер 6310136300:04:018:0058 площею 0,8880га перебувала у користуванні відповідача, а останній згідно інформації з Державного реєстру речових прав у вказаний період не був обмежений в реалізації провомочностей власника нежитлових будівель, які розташовані на вказаній земельній ділянці, права користування земельною ділянкою в установленому чинним законодавством України порядку не набув, а відтак є таким, що безпідставно зберігав грошові кошти за рахунок позивача, і має їх сплатити останньому.

Перевіривши розрахунок позивача, провівши власні розрахунки розміру безпідставно збережених коштів за період з 01.04.2018 по 20.04.2018, на підставі Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові, з використанням коефіцієнтів визначених згідно витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земель від 11.05.2019 №811/0/45-19, суд зазначає про те, що відповідач з 01.04.2018 по 20.04.2018 безпідставно зберіг у себе кошти у розмірі 204 707,10грн.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, а саме: платіжних доручень №999 від 27.02.2019 на суму 18633,50грн., №1009 на суму 29.03.2019 на суму 18633,50грн., №1013 від 18.04.2019 на суму 18633,50грн.,№1025 від 29.05.2019 на суму 18633,50грн., №1038 від 26.06.2019 на суму 26.06.2019,№1048 від 26.07.2019 на суму 18633,50грн., відповідачем протягом періоду заявленого позивачем до стягнення був сплачений земельний податок за користування землею у загальному розмірі 111 801,00 грн.

Приймаючи до уваги, що відповідач безпідставно зберіг у себе грошові кошти у розмірі 204 707,10грн., враховуючи, що відповідачем сплачено 111801,00грн. земельного податку, беручи до уваги судову практику, викладену у Постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №922/530/18 від 08.07.2019 та у справі №922/3782/17 від 28.01.2019, суд, виключаючи імовірності подвійного стягнення з відповідача суми безпідставно збережених коштів та можливості її зменшення на суму фактично сплаченого земельного податку (прин. mutatis mutandis), дійшов висновку про те, що стягненню з відповідача підлягають грошові кошти у розмірі 92 906,10грн..

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у розмірі 92 906,10грн.

Доводи відповідача про те, що до даних правовідносин не застосовуються норми ст. 1212-1214 ЦК України, суд оцінює критично, оскільки такі повністю спростовуються матеріалами справи, а також правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у Постанові від 20.11.2018 по справі №922/3412/17.

Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, загальна сума сплаченого судового збору становить 71391,60грн., а тому, беручи до уваги те, що позов задоволено частково та враховуючи правила п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв'язку з чим витрати по сплаті судового збору у розмірі 1393,60грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, в іншій частині судовий збір покладається на позивача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 13-15, 41- 46, 74, 75, 76, 77, 80, 86, 129, 207, 233, 237-241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрансінвест" (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Соборна, 105 Б, код ЄДРПОУ 33368841) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у розмірі 92906,10грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1393,60грн.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в строк та порядку, визначеними ст. 241 ГПК України і може бути оскаржене в стоки і в порядку, визначеними ст. 256, 257 ГПК України з врахуванням п. 17.5 Перехідних Положень ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 23.01.2020.

Суддя Н.А. Новікова