Ухвала

від 24.01.2020 по справі 923/68/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24 січня 2020 року Справа № 923/68/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М.Б. , розглянувши заяву

за позовом: Заступника керівника Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі

позивача: Станіславської сільської ради Білозерського району Херсонської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонячна ферма плюс", с.Станіслав Білозерського району Херсонської області

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головне управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі

про стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди землі та повернення у володіння та користування держави земельної ділянки

в с т а н о в и в:

Заступник керівника Херсонської місцевої прокуратури звернувся до господарського суду із позовом в інтересах держави в особі позивача Станіславської сільської ради Білозерського району Херсонської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонячна ферма плюс", с.Станіслав Білозерського району Херсонської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Головне управління Державної податкової служби у Херсонській області, АРК та м.Севастополі про стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди землі та повернення у володіння та користування держави земельної ділянки.

Позовна заява обґрунтована порушенням відповідачем умов договору оренди земельної ділянки в частині сплати орендної плати за землю, чим порушуються інтереси територіальної громади.

Дослідивши матеріали заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що остання не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.162 ГПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Так прокурором даний позов визначено як майновий, ціна позову - 3610981,03 грн.

При цьому, розмір сплаченого за подання позову судового збору прокурор визначає як сплату за позовні вимоги про розірвання договору та про стягнення заборгованості.

Означене питання підлягає уточненню шляхом надання пояснень відносно ціни позову.

Згідно ст.50 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Так прокурором в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача визначено Головне управління Державної податкової служби у Херсонській області, АРК та м.Севастополі. Разом з тим, прокурором не наведено підстав, на яких останнє належить залучити до участі у справі, та не подано відповідного клопотання.

Відповідно до ч.5 ст.162 ГПК України, у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Так за приписами ст.53 ГПК України, у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які звертаються до суду за захистом прав і інтересів інших осіб, повинні надати суду документи, які підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах таких осіб. У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Згідно ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (ч.4 ст.23 ЗУ "Про прокуратуру").

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах;

2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

За змістом позовної заяви прокурор, в тому числі, обґрунтовує підстави звернення до суду із даним позовом тим, що Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі як органом, уповноваженим на захист порушених інтересів держави у даному спорі, не вжито належних заходів, спрямованих на усунення наслідків порушення умов договору та стягнення заборгованості з відповідача. Прокурор зазначає, що зважаючи на це, ним вживаються заходи, спрямовані на захист майнових інтересів держави в суді.

Разом з тим, суд зауважує, що в даному випадку позов прокурором заявлено в інтересах держави в особі Станіславської сільської ради, а податковий орган визначено в якості третьої особи.

Зважаючи на наведені вище обставини та доводи прокурора щодо підставності звернення до суду із даним позовом, заявнику слід визначитися щодо процесуального статусу податкового органу, про що надати суду відповідне пояснення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, за наведених обставин суд приходить до висновку про те, що позовну заяву заступника керівника Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення виявлених недоліків.

У разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною та буде повернута особі, що звернулась із заявою (ч. 4 ст. 174 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в:

1. Позовну заяву заступника керівника Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області залишити без руху.

2. Встановити заявнику строк для усунення недоліків (шляхом подання визначених в ухвалі пояснень) - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

3. Роз`яснити заявнику, що відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і буде повернута заявнику.

Ухвала суду набрала законної сили 24.01.2020р., оскарженню не підлягає.

Суддя М.Б. Сулімовська