Рішення

від 14.01.2020 по справі 917/1440/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.20р. Справа № 917/1440/19

Господарський суд Полтавської області у складі судді Ореховської О.О., при секретарі судового засідання Кобець Н.С., розглянув справу № 917/1440/19

за позовною заявою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут плюс" (09732, Київська область, Богуславський район, с. Побережка, вул. Ярослава Мудрого, буд. 53, код ЄДРПОУ 30024319)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГНУМС" (37211, Полтавська область, Лохвицький район, с. Білогорілка, вул. Садова, 29-А, код ЄДРПОУ 37953578)

про стягнення 1 735 990,40грн.,

Сторони в судове засідання не з"явились, їх явка в судове засідання обов"язкою не визнавалась

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Добробут плюс" (далі - СТОВ "Добробут плюс", позивач) звернулось до господарського суду Полтавської області з позовною заявою (вх. № 1689/19 від 16.08.2019р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГНУМС" (далі - ТОВ "МАГНУМС", відповідач) про:

- зобов"язання ТОВ "МАГНУМС" здійснити демонтаж устаткування для сушіння зернових культур Poleksdry S2.802 за власний рахунок;

- стягнення з ТОВ "МАГНУМС" основної суми сплачених коштів за Договором купівлі-продажу устаткування № 2016-11 від 14.06.2016р. в сумі 1 320 135,70грн. та стягнення збитків в сумі 415 854,70грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2019р. даний позов був переданий на розгляд судді Ореховській О.О.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 21.08.2019р. зазначену позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків. Позивач у встановлений судом строк виправив вказані недоліки позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 16.09.2019р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 917/1440/19. Справу постановлено розглядати у порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 15.10.2019р., встановлені строки надання сторонами заяв по суті спору.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 15.10.2019 р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 14.11.2019р.

14.11.2019р. підготовче засідання не відбулося у зв`язку з відрядженням судді Ореховської О.О. до м. Києва.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 07.11.2019р. визначено нові дату та час підготовчого засідання - 03.12.2019р.

Згідно ухвали господарського суду Полтавської області від 03.12.2019р. закрито підготовче провадження у справі № 917/1440/19. Справу призначено до судового розгляду по суті на 14.01.2020р.

Сторони явку своїх уповноважених представників в судове засідання не забезпечили.

Позивач належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням вручення рекомендованого поштового відправлення - ухвал суду від 03.12.2019р. та від 12.12.2019р. (про виправлення описки) (а.с. 117, 136).

Ухвали господарського суду Полтавської області від 03.12.2019р. та від 12.12.2019р., направлялись відповідачу за наступними за адресами:

1) Полтавська область, Лохвицький район, с. Білогорілка, вул. Садова, 29-А (місцезнаходження відповідача згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ) ;

2) м. Київ, вул. Червоноармійська, 114, кв. 168 (адреса наявна в матеріалах справи;

3) АДРЕСА_1 ( адреса директора ОСОБА_1 згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань),

проте були повернуті підприємством зв"язку до господарського суду у зв"язку з неврученням (відсутність адресата, закінчення терміну зберігання тощо).

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (ч. 7 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовим рішенням є, зокрема, ухвали.

Отже, відповідно до ч. 7 ст. 120, ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду від 03.12.2019р. та від 12.12.2019р. вважаються врученою відповідачу.

Також, зазначені ухвали господарського суду Полтавської області розміщені в Єдиному Державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua). Відповідно до Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Частиною ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідач відзив на позов не надав.

Відповідно до ст.165 (ч. 9) Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що неявка в судове засідання представників позивача і відповідача, а також неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджають розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами.

Оскільки представники сторін в судове засідання 14.01.2020р. не з`явились, відповідно до ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного тексту рішення.

Відповідно до вимог ст. 233 ГПК України рішення прийнято в нарадчій кімнаті.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

14.06.2016р. між ТОВ "МАГНУМС" (відповідач, за умовами договору - продавець) та СТОВ "Добробут плюс" (позивач, за умовами договору - покупець) укладено Договір № 2016-11 (далі - Договір) (а.с. 9-11) , за умовами якого продавець продає, а покупець купує Устаткування, згідно Специфікації (Додаток № 1) до даного Договору, що складає його невід"ємну частину. (а.с. 9-11).

Згідно Специфікації № 1 від 14.06.2016р. предметом поставки є устаткування для сушіння зернових культур Poleksdry S2.802 в кількості 1 штуки.

Умовами зазначеного Договору сторони узгодили, зокрема, наступне:

- загальна ціна Устаткування за цим Договором складає 1 370 600,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 228 433,33грн., що еквівалентно 55 000,00 доларів США. Ціна на Устаткування визначена при курсі 24,92 за 1 долар США (п. 4.1. Договору);

- Устаткування постачається Покупцю на умовах: склад Покупця (п. 5.1. Договору);

- Монтаж Устаткування, технологічний пуск, інструктаж персоналу по правилам експлуатації та роботи Устаткування - виконує Продавець за всій рахунок (5.2. Договору);

- постачання покупцю устаткування виконується продавцем до 15.08.2016р., при умові виконання п. 7.2. даного Договору (6.1. Договору);

- Устаткування передається продавцем і приймається Покупцем: по Акту прийому-передачі (п. 9.1. Договору);

- оплата Устаткування здійснюється Покупцем в національній валюті за еквівалентною ціною визначеною п.4.1 цього Договору шляхом переказу відповідних грошових коштів на банківський рахунок постачальника, який визначений у цьому договорі, згідно рахунків-фактур. наданих продавцем (п. 7.1. Договору);

- покупець робить оплату наступними етапами:

перший платіж - 50% від вартості Устаткування - при замовленні Устаткування та початку виробництва Устаткування,

другий платіж - 40% від вартості Устаткування - здійснюється по факту виготовлення Устаткування і готовності до постачання.

третій платіж - 10% від вартості Устаткування - здійснюється на протязі 5-х днів, після монтажу та технологічного пуску Устаткування (п. 7.2. Договору);

- Платіжні документи за цим Договором оформляються згідно із відповідним чинним законодавством із дотриманням усіх вимог, що звичайно ставляться до змісту і форми таких документів, з обов`язковим зазначенням номера договору, за яким здійснюється переказ грошових коштів (п. 7.3. Договору);

- Продавець гарантує те, що Устаткування придатне до експлуатації. У випадку виявлення покупцем неполадок і відмовлень у роботі в процесі експлуатації Устаткування, що відбулися з вини продавця останній за свій рахунок усуває неполадки й інші причини відмовлення протягом 3-х календарних днів (п. 8.1. Договору);

- Гарантія дається на 24 місяця з дня передачі Товару покупцю та технологічного пуску Устаткування (п. 8.2. Договору);

- Гарантія поширюється тільки в тому випадку, якщо: Устаткування використовувалося відповідно до відповідних посібників по експлуатації й обслуговуванню; гарантійне обслуговування і ремонт проводилися особами, уповноваженими на те продавцем (п. 8.3. Договору);

- деталі та вузли, до яких покупець має претензії, повинні, бути передані продавцю для підтвердження претензій на них (п. 8.4. Договору);

- у випадку не усунення продавцем несправностей у роботі Устаткування, що відбулися по вині продавця у строки зазначені в п.8.1. Договору, продавець сплачує штраф у розмірі 0,1% від вартості товару за кожний день прострочення (п. 11.1. Договору);

- у випадку не постачання Устаткування в термін (згідно пункту 6.1.), продавець зобов`язаний виплатити покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості товару за кожний день прострочення терміну постачання (п. 11.2. Договору);

- у випадку поставки неякісного товару, або наявні неполадки товару неможливо усунути, покупець має право отримати від продавця аналогічний товар належної якості у строки передбачені Договором, або повернути товар продавцю, який в свою чергу , зобов`язується повернути сплачені кошти по курсу НБУ на день повернення (п. 11.3. Договору);

- термін дії договору починається з моменту підписання договору та закінчується після виконання сторонами умов даного договору (п. 13.3. Договору);

Договір скріплений підписами уповноважених осіб та печатками обох сторін.

20.06.2017р. сторони уклали Додаткову угоду до Договору № 2016-11 від 14.06.2016р. (а.с. 106), якою, зокрема, узгодили наступне:

- продавець зобов"язується здійснити поставку, монтаж Устаткування, технологічний пуск, інструктаж персоналу по правилам експлуатації та роботи Устаткування у строк до 15.07.2017р. ;

- за порушення строку, передбаченого п. 1 цієї Додаткової угоди, продавець сплачує покупцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної ціни (вартості) Устаткування за кожний день прострочення;

- у разі невиконання п. 1 цієї Додаткової угоди, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 10% від загальної ціни (вартості ) Устаткування;

- за невиконання п. 1 цієї Додаткової угоди, постачальник несе відповідальність згідно норм чинного законодавства України.

На виконання умов Договору, позивач за платіжними дорученнями № 1891 від 27.09.2016р. на суму 571 780,00грн. та № 1549 від 16.06.2016р. на суму 685 300,00грн. (а.с. 13,14) перерахував відповідачу в рахунок оплати вартості Устаткування на грошові кошти на загальну суму 1 257 080,00грн., що еквівалентно 50 444,62 доларів США за курсом НБУ. Решту суми за Устаткування, за умовами Договору, позивач мав перерахувати на протязі 5 - ти днів, після монтажу та технологічного пуску устаткування.

В свою чергу, постачальник здійснив постачання устаткування для сушіння зернових культур Poleksdry S2.802, його монтаж та технологічний пуск.

Позивач стверджує, що під час використання Устаткування для сушіння зернових культур Poleksdry S2.802 встановлено недоліки в роботі останнього, які ускладнювали виробничий процес і терміни збирання врожаю. Покупець (позивач) неодноразово звертався до постачальника (відповідача) з вимогою усунути дефекти в роботі придбаного Устаткування, що підтверджується актами про недоліки в роботі Устаткування, зокрема, від 30.10.2017р. , від 30.11.2017р.

Відповідачем надано Гарантійний лист (а.с. 15), в якому відповідач погодився із зауваженнями позивача, які зазначені в актах про недоліки від 30.10.2017р. та 30.11.2017р. та зобов"зався усунути недоліки по зерносушарці до початку сушіння, до 01.08.2018р. та гарантував, що вона буде працювати безперебійно на протязі всього часу.

Проте, в подальшому позивач продовжував звертатись до відповідача з вимогами усунути дефекти в роботі придбаного Устаткування, що підтверджується актами від 13.10.2018р., від 16.10.2018р. та від 23.10.2018р.

За змістом останнього акту від 23.10.2018р. комісія у складі працівників позивача встановила (мовою оригіналу): "...15 жовтня 2018 року знову вийшла з ладу сушарка "POLEKS" встановлена організацією ТОВ "Магнумс". Про що перший раз 13.10.2018 був повідомлений директор ТОВ "Магнумс" Касаяні П.М. та складений акт. Представники ТОВ "Магнумс" приїхали та налагодили сушарку, але 15.10.2018 сушарка знову вийшла з ладу представники ТОВ "Магнумс" не змогли її запустить... Сьогодні 23.10.2018. Сушарка до цього часу не працює..." (зі змістом вказаного акта ознайомлений директор ТОВ "МАГНУМС" , про що свідчить його підпис на акті).

27.11.2018р. позивачем на адресу відповідача направлена вимога від 26.11.2018р. за № 67 (а.с. 34-38), згідно якої позивач вимагав від відповідача: 1) здійснити демонтаж Устаткування для сушіння зернових культур Poleksdry S2.802 за власний рахунок та забрати його, 2) в 7-денний строк з моменту отримання даної вимоги повернути кошти в розмірі 1 399 838,21грн. , що еквівалентно 50 444,62доларів США по курсу НБУ на 19.11.2018р. та 3) відшкодувати понесені витрати у розмірі 7 593,00грн. Зазначена вимога отримана відповідачем (а.с. 38), проте залишена ним без реагування.

Позивач стверджує, що станом на 01.07.2019р. зазначене устаткування для сушіння зернових культур Poleksdry S2.802 не працює.

Позивач зазначає, що недоліки в роботі Устаткування призвели до виникнення у позивача збитків на загальну суму 415 854,70грн. Так, позивач вказує, що восени 2018р. він не мав можливості здійснювати сушіння зернових культур та змушений був звертатись до ПрАТ "Корсунь-Шевченківське хлібоприймальне підприємство" з приводу сушіння зернових культур та їх перевезення, що підтверджується:

- рахунком - фактурою № КЕ - 0000000282 від 09.10.2018р. (а.с. 24);

- актом здачі-прийняття робіт № КЕ- 0000000230 від 09.10.2018р. (а.с. 25);

- платіжним дорученням №1727 від 16.10.2018р. на суму 263 164,86 грн.(а.с. 23);

- рахунком - фактурою №КЕ-0000000299 від 11.10.2018р. (а.с. 28);

- актом здачі-прийняття робіт № КЕ-111018-001 від 11.10.2018р. (а.с. 27);

- платіжним дорученням №1728 від 16.10.2018р. на суму 122 689,84 грн. (а.с. 26).

Крім цього, позивач зазначає, що ним понесено додаткові витрати на закупівлю необхідних матеріалів для часткового усунення недоліків у роботі Устаткування для сушіння зернових культур Poleksdry S2.802, на підтвердження чого надав Договір купівлі-продажу №20181212 від 12.12.2018р. (а.с. 30-32), накладну № 1 від 28.01.2019р., платіжне доручення №1995 від 13.12.2018р. на суму 30 000, 00 грн. (а.с. 29).

На підставі вищевикладеного, позивач, вважаючи свої права порушеними, звернувся за їх захистом до суду.

В рамках даної справи позивач просить суд:

- зобов"язати ТОВ "МАГНУМС" здійснити демонтаж устаткування для сушіння зернових культур Poleksdry S2.802 за власний рахунок;

- стягнути з ТОВ "МАГНУМС" основну суми сплачених коштів за Договором № 2016-11 від 14.06.2016р. в сумі 1 320 135,70грн. (що еквівалентно 50 444,62доларів США);

- стягнути з ТОВ "МАГНУМС" збитки в сумі 415 854,70грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. ст. 626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо усіх умов договору та є обов`язковим до виконання.

За приписами ст. ст. 509, 526 ЦК України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом встановлено наявність між сторонами договірних відносин, що виникли на підставі Договору № 2016-11 від 14.06.2016р., який за своєю правовою природою має ознаки договору поставки.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 673 ЦК України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.

Статтею 675 ЦК України визначено, що товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 676 ЦК України, гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу. Гарантійний строк, встановлений договором купівлі-продажу, продовжується на час, протягом якого покупець не міг використовувати товар у зв`язку з обставинами, що залежать від продавця, до усунення їх продавцем. Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого товар не міг використовуватися у зв`язку з виявленими в ньому недоліками, за умови повідомлення про це продавця в порядку, встановленому статтею 688 цього Кодексу. Гарантійний строк на комплектуючий виріб дорівнює гарантійному строку на основний виріб і починає спливати одночасно з ним. У разі заміни товару (комплектуючого виробу) неналежної якості на товар (комплектуючий виріб), що відповідає умовам договору купівлі-продажу, гарантійний строк на нього починає спливати з моменту заміни.

Статтею 678 Цивільного кодексу України визначено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару (ч. 1).

Частиною 2 наведеної статті встановлено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Умовами Договору № 2016-11 від 14.06.2016р. сторони визначили вид товару, що поставляється, його кількість, які зазначаються у Специфікації № 1 (додаток № 1 до договору), передбачили ціну Устаткування.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач здійснив часткову оплату вартості Устаткування, а відповідач, в свою чергу, здійснив постачання Устаткування, його монтаж та технологічний пуск.

Суд встановив, що після придбання товару - "устаткування для сушіння зернових культур Poleksdry S2.802" позивач неодноразово звертався до відповідача щодо дефектів у роботі Устаткування, а відповідач визнавав виявлені дефекти у його роботі як гарантійні випадки та усував їх.

У зв`язку з черговим виявленням недоліків в роботі Устаткування та неусуненням цих недоліків з боку відповідача, позивач на адресу відповідача направив вимогу від 26.11.2018р. за № 67 (а.с. 34-38), згідно якої позивач вимагав від відповідача здійснити демонтаж Устаткування для сушіння зернових культур Poleksdry S2.802 за власний рахунок та забрати його; в 7-денний строк з моменту отримання даної вимоги повернути кошти в розмірі 1 399 838,21грн. , що еквівалентно 50 444,62доларів США по курсу НБУ на 19.11.2018р. та відшкодувати понесені витрати у розмірі 7 593,00грн. Зазначена вимога залишена відповідачем без реагування.

Матеріали справи свідчать, що виявлення дефектів устаткування відбувалось в межах гарантійного строку.

Таким чином, враховуючи, що, як свідчать встановлені судом обставини справи, позивач тривалий час фактично не міг користуватися поставленим устаткуванням у зв`язку з неодноразовим виявленням недоліків у роботі устаткування та необхідністю проведення відповідачем гарантійного ремонту устаткування згідно з умовами Договору. Ці факти свідчать про істотне порушення вимог до якості обладнання. Відповідно, існують підстави для звернення до постачальника з вимогою про повернення сплачених грошових коштів за такий товар.

Направивши зазначену вимогу відповідачу, позивач тим самим відмовляється від договору і вимагає повернення сплаченої за товар грошової суми відповідно до п.1 ч. 2 ст. 678 ЦК України.

При цьому, суд зауважує, що ст. 678 ЦК України в частині, яка надає право покупцю відмовитись від договору поставки і вимагати повернення сплачених грошових коштів за товар, застосовується незалежно від того, чи передбачили сторони умовами договору відповідну можливість, оскільки не містить застереження щодо застосування виключно у разі, якщо сторони договору передбачили її застосування (відповідної правої позиції дотримується Верховний суд у складі суддів Касаційного господарського суду від 07.06.2019р. у справі № 904/3407/18).

Станом на момент звернення позивача з позовом Устаткування для сушіння зернових культур Poleksdry S2.802, яке були придбане позивачем за Договором № 2016-11 від 14.06.2016р., не працює. Зазначена обставина відповідачем не спростована.

З урахуванням наведених вище обставин, враховуючи доведений матеріалами справи факт істотного порушення вимог щодо якості Устаткування, зокрема, існування недоліків Устаткування, які виявилися неодноразово під час його використання , суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1 320 135,70грн., сплачених позивачем за Договором № 2016-11 від 14.06.2016р. в рахунок оплати за поставлене Устаткування для сушіння зернових культур Poleksdry S2.802.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача здійснити демонтаж устаткування для сушіння зернових культур Poleksdry S2.802 за власний рахунок суд зазначає наступне.

В п. 11.4. Договору № 2016-11 від 14.06.2016р. сторони узгодили, що у випадку поставки неякісного товару, або наявні неполадки товару неможливо усунути, покупець має право отримати від продавця аналогічний товар належної якості у строки передбачені Договором, або повернути товар продавцю, який в свою чергу , зобов`язується повернути сплачені кошти по курсу НБУ на день повернення.

Як вже зазначалося вище, позивач, направивши відповідачу вимогу 26.11.2018р. за № 67 (а.с. 34-38), фактично відмовився від договору і вимагає повернення сплаченої за товар грошової суми відповідно до п.1 ч. 2 ст. 678 ЦК України.

Отже, з урахуванням зазначеного та у відповідності до п. 11.4. Договору № 2016-11 від 14.06.2016р. позивач (покупець) має повернути відповідачу (продавцю) товар - устаткування для сушіння зернових культур Poleksdry S2.802, а відповідач, в свою чергу, зобов`язаний повернути кошти, сплачені позивачем за цей товар.

При цьому, суд звертає увагу, що умови Договору № 2016-11 від 14.06.2016р. передбачають, що за власний рахунок продавець виконує монтаж Устаткування та технологічний пуск (п. 5.2.). Обов`язок продавця здійснити демонтаж устаткування за власний рахунок, вимога про що заявлена позивачем, умови Договору не містять.

Відтак суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання відповідача за власний рахунок здійснити демонтаж Устаткування для сушіння зернових культур Poleksdry S2.802 за їх безпідставністю.

Також, розглянувши вимогу позивача про зобов`язання відповідача відшкодувати 415 854,70грн. збитків, які, як вказує позивач, виникли в наслідок виникнення недоліків в роботі Устаткування для сушіння зернових культур Poleksdry S2.802, суд дійшов до висновку, що вона задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 614 ЦК України).

Згідно зі ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зазнала або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Стаття 225 ГК України встановлює, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Необхідною умовою відповідальності за заподіяння збитків є наявність складу правопорушення, а саме: наявність збитків, протиправна поведінка заподіювача збитків, причинний зв`язок між збитками та протиправною поведінкою заподіювача збитків, а також вина.

Відсутність хоча б одного з перелічених елементів звільняє від відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Як встановлено судом, спірні правовідносини виникли стосовно відшкодування збитків, які вникли внаслідок виникнення недоліків в роботі устаткування для сушіння зернових культур Poleksdry S2.802, тобто, у даному випадку протиправною поведінкою є поставка неякісного товару.

Позивач вказує, що у зв"язку з недоліками в роботі устаткування восени 2018р. він не мав можливості здійснювати сушіння зернових культур та змушений був звертатись до ПрАТ "Корсунь-Шевченківське хлібоприймальне підприємство" з приводу сушіння зернових культур та їх перевезення, на підтвердження чого надав рахунок-фактуру №КЕ-0000000282 від 09.10.2018р. на суму 263 164,86 грн.; акт здачі-прийняття робіт № КЕ-0000000230 від 09.10.2018р.; платіжне доручення №1727 від 16.10.2018р. на суму 263 164,86 грн.; рахунок-фактуру №КЕ-0000000299 від 11.10.2018р.; акт здачі-прийняття робіт №КЕ-111018-001 від 11.10.2018р.; платіжне доручення №1728 від 16.10.2018р. на суму 122 689,84 грн.

Дослідивши матеріали справи суд встановив, що позивачем не доведено факт причинно-наслідкового зв`язку між збитками та протиправною поведінкою відповідача. Зокрема, надані позивачем документальні докази на підтвердження звернення ним до ПРАТ "Корсунь-Шевченківське хлібоприймальне підприємство" з приводу сушіння зернових культур та їх перевезення, а саме акт здачі-прийняття робіт та рахунки - фактури датовані 09.10.2018р. та 11.10.2018р. При цьому, як свідчить акт про недоліки газової установки від 13.10.2018р. (а.с. 19) у період з 09.10.2018р. до 12.10.2018р. газова сушарка працювала, а відтак необхідності у отриманні позивачем послуг з сушіння та перевезенні зернових культур не було.

Крім цього, позивач зазначає, що ним понесено додаткові витрати на закупівлю необхідних матеріалів для часткового усунення недоліків у роботі Устаткування для сушіння зернових культур Poleksdry S2.802, на підтвердження чого позивач надав Договір купівлі-продажу №20181212 від 12.12.2018р. (а.с. 30-32), накладну № 1 від 28.01.2019р., платіжне доручення №1995 від 13.12.2018р. на суму 30 000, 00 грн. (а.с. 29). При цьому, з представлених документів не вбачається, що закупівля зазначених матеріалів здійснювалась саме для усунення недоліків в роботі Устаткування для сушіння зернових культур Poleksdry S2.802, придбаного саме у відповідача.

Будь яких інших доказів, насамперед належних доказів в підтвердження наявності всіх умов у сукупності для настання відповідальності по відшкодуванню збитків, позивачем не надано.

З огляду на зазначене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення збитків, внаслідок їх недоведеності.

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням викладеного, на підставі основних принципів господарського судочинства, таких як верховенство права, диспозитивність, пропорційність, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 1 320 135,70грн., сплачених в рахунок оплати за товар згідно Договору № 2016-11 від 14.06.2016р., обґрунтовані, підтверджені документально та нормами матеріального права, а тому підлягають задоволенню, в іншій частині - позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем при зверненні з даним позовом судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГНУМС" (37211, Полтавська область, Лохвицький район, с. Білогорілка, вул. Садова, 29-А, код ЄДРПОУ 37953578) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут плюс" (09732, Київська область, Богуславський район, с. Побережка, вул. Ярослава Мудрого, буд. 53, код ЄДРПОУ 30024319) 1 320 135,70 грн., сплачених в рахунок оплати за товар згідно Договору № 2016-11 від 14.06.2016р. та 19 802,04грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Відмовити у задоволенні позовних вимог про зобов"язання Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГНУМС" здійснити демонтаж устаткування для сушіння зернових культур Poleksdry S2.802 за власний рахунок.

4. Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГНУМС" збитків в сумі 415 854,70грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 Господарського процесуального кодексу України). Згідно з ст. 257 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 24.01.2020р.

Суддя О.О. Ореховська