Ухвала

від 23.01.2020 по справі 918/773/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

УХВАЛА

"23" січня 2020 р. м. Рівне

Справа № 918/773/19

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А. , за участі секретаря судового засідання Андишули Ю.С. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за заявою Комунального підприємства "Міжлікарняна аптека" Острозької районної ради Рівненської області про відстрочення виконання рішення суду від 06.12.2019 року у справі № 918/773/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІТО-ЛЕК"

до Комунального підприємства "Міжлікарняна аптека" Острозької районної ради Рівненської області

про стягнення заборгованості в сумі 34 274 грн 87 коп. ,

у судове засідання учасники справи не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 6 грудня 2019 року у даній справі позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства "Міжлікарняна аптека" Острозької районної ради Рівненської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІТО-ЛЕК" 28 162 грн 39 коп. - заборгованості, 5 632 грн 48 коп. - штрафу та 1 894 грн 10 коп. - витрат по оплаті судового збору. Провадження у справі в частині вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІТО-ЛЕК" про стягнення з Комунального підприємства "Міжлікарняна аптека" Острозької районної ради Рівненської області основного боргу в сумі 400 грн 00 коп. закрито.

27 грудня 2020 року на виконання вищезазначеного рішення господарським судом видано відповідний наказ.

13 січня 2020 року Комунальне підприємство "Міжлікарняна аптека" Острозької районної ради Рівненської області звернулося до Господарського суду Рівненської області із заявою про відстрочення виконання рішення суду від 06.12.2019 року. В даній заяві відповідач просить відстрочити рішення Господарського суду Рівненської області від 06.12.2019 р. терміном на 12 місяців. В обґрунтування необхідності відстрочення рішення суду відповідач зазначає, що згідно статуту Комунального підприємства "Міжлікарняна аптека" Острозької районної ради Рівненської області метою діяльності останнього є забезпечення і реалізація населенню, закладам охорони здоров`я, підприємствам, установам та організація всіх форм власності продукції медико-фармацевтичного призначення, предмети догляду за хворими і дітьми, дитяче харчування, харчування для спортсменів, гумові вироби санітарії та гігієни, пластикатні системи для переливання інфузійних розчинів, препаратів крові і кровозамінників та інше. Як зазначає відповідач, примусове виконання рішення суду призведе до виникнення заборгованості по виплаті заробітної плати працівникам підприємствам, сплати податків, та зупинення діяльності комунального підприємства.

Ухвалою суд від 13 січня 2020 року заяву Комунального підприємства "Міжлікарняна аптека" Острозької районної ради Рівненської області про відстрочення виконання рішення суду від 06.12.2019 року прийнято до розгляду та розгляд заяви призначено на 23 січня 2020 року.

23 січня 2020 року від позивача на адресу суду надійшли заперечення на заяву про розстрочення виконання рішення суду, в яких останній зазначає, що відповідач не надав доказів існування підстав для розстрочення виконання рішення суду. Також зазначає, що докази, на які посилається відповідач ґрунтуються на припущеннях. Відтак, позивач просить відмовити у задоволенні клопотання про розстрочення виконання рішення суду.

У судове засідання 23 січня 2020 року позивач не з`явився, однак 23.01.2020 р. від представника останнього на адресу суду надійшла заява від 20.01.2020 р. № 2001/20/1. В даній заяві представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІТО-ЛЕК" просить розглядати справу без участі останнього.

Відповідач про дату, час і місце розгляду заяви був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення відповідного поштового відправлення № 3301310455122 (а.с. 104), однак явку свого представника у призначене судове засідання не забезпечив, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направив.

Враховуючи вищенаведене, а також беручи до уваги встановлений частиною 2 статті 331 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) присічний десятиденний строк, встановлений для розгляду вказаної заяви, суд дійшов висновку про її розгляд без участі представників позивача та відповідача.

Розглянувши подану Комунальним підприємством "Міжлікарняна аптека" Острозької районної ради Рівненської області заяву про відстрочення виконання рішення суду від 06.12.2019 року, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується вказана заява, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду цієї заяви, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 129 1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 327 ГПК України).

За приписами статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17 травня 2005 року у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до змісту рішення Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року у справі "Шмалько проти України" право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Аналогічна правова позиція була висловлена Конституційним Судом України у рішеннях від 13 грудня 2012 року у справі № 18-рп/2012, від 25 квітня 2012 року у справі № 11-рп/2012 та від 30 червня 2009 року у справі № 16-рп/2009.

Водночас за частинами 1, 3 статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Зі змісту вищенаведених нормативних приписів чинного законодавства вбачається, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відповідно до положень статті 331 ГПК України задоволення заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (тяжке захворювання фізичної особи або членів її сім`ї, її матеріальний стан, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Вищенаведеними нормами встановлено, що відстрочення виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке рішення не може вважатися законним та справедливим.

Як було зазначено, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, слід враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відтак, саме на заявника в контексті приписів статей 74, 76-79 ГПК України покладається обов`язок доведення існування відповідних підстав, тоді як стягувач, у разі наявності заперечень, має навести докази, що спростовують обставини, на які посилається заявник.

У своїй заяві в обґрунтування вимог про відстрочення виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 6 грудня 2019 року терміном на 12 місяців Комунальне підприємство "Міжлікарняна аптека" Острозької районної ради Рівненської області посилалося на те, що примусове виконання рішення суду призведе до виникнення заборгованості по виплаті заробітної плати працівників підприємства, сплати податків та зупинення діяльності комунального підприємства.

Суд зазначає, що заявник, в порушення приписів ст. 74 ГПК України, не надав належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості виконання рішення суду, а також доказів, які б підтвердили можливість заявника сплатити заборгованість після спливу відстрочки. Крім того, сам факт тяжкого матеріального становища заявника не є виключною підставою для надання відстрочки рішення суду.

За таких обставин, суд дійшов висновку про недоведеність заявником наявності правових підстав, з якими закон пов`язує можливість відстрочення виконання прийнятого у даній справі судового рішення.

Враховуючи те, що Комунальне підприємство "Міжлікарняна аптека" Острозької районної ради Рівненської області не довело належними та допустимими доказами наявності правових підстав, з якими закон пов`язує можливість відстрочення виконання, прийнятого у даній справі, судового рішення, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні його заяви слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 331 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Комунального підприємства "Міжлікарняна аптека" Острозької районної ради Рівненської області про відстрочення виконання рішення суду від 06.12.2019 року - відмовити .

Ухвала згідно частини 2 статті 235 ГПК України підписана та набрала законної сили 24 січня 2020 року та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя Політика Н.А.

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (61004, м. Харків, вул. Катерининська, буд. 46);

3 - відповідачу рекомендованим (35800, Рівненська обл., м. Острог, вул. Татарська, буд. 185).