Рішення

від 24.01.2020 по справі 922/4230/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/4230/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28) в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" (36008, м. Полтава, вул. Європейська, 173) до Приватного підприємства "Вірго Інвест Україна" (61140, м. Харків, пр-т Гагаріна, 94, кв. 136) про стягнення 17408,48 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Харківської області подано позов Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" до Приватного підприємства "Вірго Інвест Україна" про стягнення 17408,48 грн. Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача своїх зобов`язань за Договором поставки паяльників та паяльних станцій (закупівля товару за власні кошти) №1528/18 від 05.11.2018 в частині здійснення своєчасної поставки товару, з урахуванням чого, до стягнення з відповідача заявлено пеню у розмірі 11452,87 грн. та штраф у розмірі 5955,61 грн.

За попереднім (орієнтовним) розрахунком судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи складається із суми сплаченого судового збору за подання даного позову до суду у розмірі 1921,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.12.2019 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини п`ятої статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

14.01.2020 через загальний відділ діловодства Господарського суду Харківської області від позивача надійшли оригінали витребуваних документів (вх.№777), які досліджено судом, та в подальшому будуть повернуті позивачу.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, суд зазначає, що про розгляд даної справи відповідач повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №033575/3 з якого вбачається, що копія ухвали про відкриття провадження у справі від була вручена уповноваженій особі відповідача ще 27.12.2019.

Заяв або клопотань, оформлених відповідно до ст. 80 ГПК України, про можливість подання яких було роз`яснено ухвалою господарського суду Харківської області від 23.12.2019, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило належно оформленого клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

З урахуванням наведеного, оскільки Приватне підприємство "Вірго Інвест Україна" не було надано суду відзиву на позов, а також враховуючи те, що останній був своєчасно та належно повідомлений про розгляд даної справи, суд прийшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, судом встановлено такі обставини.

05.11.2018 між позивачем - Акціонерним товариством "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" (покупець) та відповідачем - Приватним підприємством "Вірго Інвест Україна" (постачальник) укладено договір поставки паяльників та паяльних станцій (закупівля товару за власні кошти) за № 1528/18 (далі - Договір) (а.с. 17-21), відповідно до умов п. 1.1. якого, постачальник зобов`язується поставити покупцеві товар, зазначений в Специфікації, що додається до договору і є його невід`ємною частиною, а покупець - прийняти і оплатити такий товар.

Пункт 1.2. Договору передбачає, що найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна ціна договору вказується у Специфікації (далі - Специфікація).

Ціна договору відповідно до п. 3.1., 3.2. Договору вказується у Специфікації в гривнях з урахуванням ПДВ (застосовується якщо постачальник є резидентом, платником ПДВ) або в іноземній валюті без урахування ПДВ (застосовується, якщо постачальник є нерезидентом). Загальна ціна договору визначається загальною вартістю товару, вказаного в Специфікації до цього договору.

Як визначено в п. 4.1. та 4.2. Договору, розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем після пред`явлення постачальником рахунка на оплату товару та підписаного Сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника, на умовах, визначених у Специфікації. До рахунка додаються: підписаний уповноваженими представниками сторін акт приймання-передачі товару або видаткова накладна.

Згідно з п. 5.1. Договору строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в Специфікації до цього договору.

Пункт 5.2. Договору передбачає, що обсяг поставки товару (кожної партії товару) визначається в рознарядках покупця та узгоджується до поставки товару.

Відповідно до п. 5.3. договору датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару або видаткової накладної. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної.

Пунктом 6.2.5. Договору встановлено право покупця відмовитися від товару, який не поставлений в строк, вказаний у Специфікації.

Як визначено п. 6.3.1. Договору, постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором та специфікацією.

Відповідно до п. 7.1. Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим договором.

Згідно із п. 7.11. Договору у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов`язань з поставки товару у строки, зазначені у даному договорі, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.

Додатком № 1 до договору є Специфікація № 1 від 05.11.2018 (а.с. 22) відповідно до якої предмет договору становить поставка паяльників та паяльної станції (згідно переліку) на загальну суму 85080,18 грн. (з ПДВ).

Пунктом 2 Специфікації визначено умови поставки товару: DDP. ГПУ "Полтавагазвидобування", 36008, м. Полтава, вул. Європейська, 173, (для вхідного контролю), далі на склад за адресою: Полтавська область, Машівський район, с.Селещина, вул. Богдана Хмельницького, буд. 9, центральний склад ГПУ "Полтавагазвидобування" (для відвантаження).

Пунктом 3 Специфікації встановлено, що строк поставки товару протягом 30 календарних днів після отримання рознарядки від покупця на кожну партію товару окремо.

Листом від 23.11.2018 за № 004.1.16.1-14836 (а.с. 24) на адресу постачальника направлено рознарядку щодо виконання поставки устаткування відповідно до умов договору та у визначений ним строк. Вказана рознарядка отримана постачальником 24.11.2018, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 25).

Таким чином, граничний строк поставки відповідачем товару був по 24.12.2018 включно.

Проте, відповідач поставку товару у визначений Договором строк не здійснив.

Лише 20.02.2019 постачальник поставив частину товару на суму 32253,70 грн., що підтверджується видатковою накладною від 20.02.2019 за № 337 (а.с. 26).

Позивач зазначає, що решта товару на суму 52826,48 грн. (85080,18 грн. - 32253,70 грн.) до цього часу не поставлена.

Таким чином, позивач виконав умови Договору щодо здійснення замовлення на поставку товару, однак, відповідач у строк до 25.12.2018 поставку товару не здійснив, чим порушив умови договору.

09.08.2019 з метою до спонукання відповідача до виконання його договірних зобов`язань на його адресу було направлено претензію про сплату пені та штрафу за № ПГВ004.1.16-8892 з рахунком та розрахунком суми претензії (а.с. 27-30), однак претензія була залишена без відповіді та без задоволення зі сторони постачальника.

Позивачем, посилаючись на порушення відповідачем строків поставки товару, заявлено до стягнення з останнього пеню у розмірі 11452,87 грн. та штраф у розмірі 5955,61 грн., що становить 7 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з таких підстав.

Стаття 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Відповідно до ст. 663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У даному випадку, відповідно до умов пункту 5.1. Договору строк та умови поставки товару сторонами було визначено у Специфікації (а.с. 22).

Так, пунктом 3 Специфікації, яка є невід`ємною частиною Договору, передбачено термін поставки товару: протягом 30 календарних днів після отримання рознарядки від покупця на кожну партію товару окремо.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач отримав рознарядку 24.11.2018, тому він мав поставити товар до 25.12.2018.

Однак, часткова поставка товару відбулася з порушенням узгодженого сторонами строку, а саме - 20.02.2019, що підтверджується видатковою накладною від 20.02.2019 за № 337 (а.с. 26).

Доказів поставки решти товару на суму 52826,48 грн. (85080,18 грн. - 32253,70 грн.) сторонами до суду не надано.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч. 1 ст. 546 ЦК України).

В силу вимог статей 230, 231 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У відповідності до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

В частині 1 ст. 548 ЦК України закріплено, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно із п. 7.11. Договору у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов`язань з поставки товару у строки, зазначені у даному договорі, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування пені та штрафу позивачем, суд визнає вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 11452,87 грн. та штрафу у розмірі 5955,61 грн. законними, обґрунтованими та такими, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, такі, що відповідачем не спростовані, а відтак позов підлягає задоволенню повністю.

В силу статті 129 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з оплатою судового збору, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача в розмірі 1921,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Вірго Інвест Україна" (61140, м. Харків, пр-т Гагаріна, 94, кв. 136, код ЄДРПОУ 35476725) на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" (36008, м. Полтава, вул. Європейська, 173, код ЄДРПОУ 00153100) - пеню у розмірі 11452,87 грн., штраф у розмірі 5955,61 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "24" січня 2020 р.

Суддя Є.М. Жиляєв