Рішення

від 14.01.2020 по справі 160/10046/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2020 року Справа № 160/10046/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

за участі секретаря судового засідання: Молоданова М.Ю.,

представника позивача: Ковальчук В.Л.,

представника відповідача: Баранник О.В.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Дизельмашсервіс КР до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

16.10.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Дизельмашсервіс КР (далі - ТОВ Дизельмашсервіс КР , позивач) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області, відповідач), в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 10.06.2019р. №0017221419 про збільшення грошового зобов`язання ТОВ Дизельмашсервіс КР з податку на додану вартість на суму 925000,50грн., з них за податковими зобов`язаннями - 616667,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 308333,50грн. в повному обсязі.

В обґрунтування пред`явленого позову зазначалося, що відповідач за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки позивача дійшов помилкового висновку про порушення останнім приписів податкового законодавства та про заниження ним внаслідок цього податку на додану вартість, оскільки позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за реальною господарською операцією з ТОВ Атлантіс Схід Компані з купівлі-продажу тепловозу ТЭМ2. Вказаний правочин недійсним в судовому порядку не визнавався та є реальним, що підтверджується відповідними первинними документами, які були надані до перевірки, натомість акт перевірки не містить фактів, які б спростовували підтвердження цими первинними документами відносин, виду, обсягу і якості операції та розрахунків, що здійснювалися між сторонами цього правочину. Надані до перевірки первинні документи підтверджують фактичне здійснення господарської операції мiж позивачем та його контрагентом ТОВ Атлантіс Схід Компані . Посилання контролюючого органу в акті перевірки на податкову інформацію щодо третіх осіб, пов`язаних з постачанням тепловозу на адресу ТОВ Атлантіс Схід Компані , з якими безпосередньо у позивача не було жодних відносин, не спростовують факту реальності господарських операцій позивача з вищевказаним контрагентом, оскільки взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. При цьому позивач не повинен відповідати за будь-які порушення податкового законодавства з боку своїх контрагентів, бо, навіть якщо контрагенти позивача і допускали будь-які порушення податкового законодавства, то позивач, як платник податків, не несе жодної відповідальності за порушення іншими платниками податків законодавчих вимог, оскільки норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків та виникнення у нього права на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентами.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2019р. позовну заяву ТОВ Дизельмашсервіс КР залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову у розмірі 13875,00грн.

30.10.2019 року на виконання вимог ухвали суду від 21.10.2019 року позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2019 року позовну заяву ТОВ Дизельмашсервіс КР до ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №160/10046/19 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 03 грудня 2019 року о 10:30год.

20.11.2019 року від представника позивача на електронну адресу суду, з наступним наданням 22.11.2019 року до канцелярії суду, надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яка обґрунтовано значною територіальною віддаленістю робочого місця представника ТОВ Дизельмашсервіс КР адвоката Ковальчука В.Л.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року у задоволенні заяви представника позивача Ковальчук В.Л. про проведення розгляду справи в режимі відеоконференції відмовлено.

03.12.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУ ДФС у Дніпропетровській області на позовну заяву ТОВ Дизельмашсервіс КР , в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що документальною позаплановою виїзною перевіркою позивача встановлено завищення останнім податкового кредиту внаслідок віднесення до його складу сум податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними його контрагентом ТОВ Атлантіс Схід Компані , оскільки правочин, укладений з цим суб`єктом господарювання, не спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним. Так, аналізом відомостей ЄРПН та встановленої схеми походження товару, придбаного позивачем у ТОВ Атлантіс Схід Компані , встановлено невідповідність придбаного товару та реалізованого, що свідчить про обрив ланцюга постачання, нереальність здійснення господарської операції та здійснення діяльності, направленої на надання вигоди третім особам. Крім того, згідно з наявною податковою інформацією у підприємства, у якого відповідно до ЄРПН ТОВ Атлантіс Схід Компані придбало тепловоз, який в подальшому нібито реалізований позивачу, а саме: у ТОВ Касталія відсутні необхідних для здійснення господарської діяльності трудові ресурси, транспортне, виробниче та торгівельне обладнання, власні або орендовані основні засоби, матеріали (сировина), товарні запаси, а також витрати, необхідні для ведення фінансово-господарської діяльності, характерні для реального сектору економіки, як то витрати на комунальні послуги (газопостачання, теплопостачання, водовідведення), на послуги телефонного зв`язку та користування мережею Інтернет тощо. Таким чином, сукупність наведених фактів, на думку контролюючого органу, свідчить про те, що метою функціонування ТОВ Касталія є створення виключно документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди. До того ж, ТОВ Дизельмашсервіс КР при укладенні договору купівлі-продажу тепловозу з ТОВ Атлантіс Схід Компані не мало підтвердження ділової репутації останнього, гарантій виконання ним зобов`язань, наявності у нього необхідних ресурсів, відповідного досвіду та інших ознак комерційної привабливості для обрання саме цього контрагента, що, в свою чергу, свідчить про відсутність належної обачності у позивача при виборі контрагента, що є ознакою штучного характеру оформленого договору, мета укладення якого - формування документообігу по нереальній господарській операції.

У підготовчому судовому засіданні 03.12.2019р. у представника позивача витребувано копії податкових накладних та платіжних доручень по взаємовідносинам з його контрагентом, вказаним в акті перевірки, за яким винесено спірне податкове повідомлення-рішення, та оголошено перерву до 17.12.2019 року на 14.00год.

На виконання усної ухвали суду, постановленої в підготовчому судовому засіданні 03 грудня 2019 року, 17.12.2019 року представником позивача надано витребувані докази.

17.12.2019 року на електронну адресу суду від ТОВ Дизельмашсервіс КР надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій позивачем ще раз наголошено на тому, що реальність господарської операції з ТОВ Атлантіс Схід Компані повністю підтверджено відповідними первинними документами, а ділова репутація цього контрагента при укладенні з ним договору перевірена позивачем у відкритих джерелах, які не містять жодної інформації, яка могла б викликати сумніви у доброчесності ТОВ Атлантіс Схід Компані . Також позивачем повторно наголошено на існуванні принципу індивідуального характеру відповідальності платника податків за порушення правил оподаткування. Крім того, позивач зауважував, що акт перевірки не містить будь-яких доводів щодо недоліків первинних документів по взаємовідносинам ТОВ Дизельмашсервіс КР з ТОВ Атлантіс Схід Компані .

У підготовче судове засідання 17.12.2019 р. представник позивача не з`явився, про час, дату та місце судового розгляду повідомлений належним чином, проте 17.12.2019 року на електронну адресу суду надійшла заява про проведення підготовчого судового засідання в письмовому провадженні, в якій представник позивача просить провести підготовче судове засідання в письмовому провадженні без виклику сторін, закрити підготовче провадження та призначити справу №160/10046/19 до судового розгляду по суті у загальному провадженні із викликом сторін.

Представник відповідача у підготовче судове засідання 17.12.2019р. також не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, але 17.12.2019 р. до канцелярії суду від нього надійшла заява про проведення підготовчого засідання без його участі.

При цьому станом на 17.12.2019 року сторонами у справі надані суду усі докази.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу №160/10046/19 до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 14.01.2020р. о 14:00год.

У судовому засіданні 14.01.2020р. представник позивача підтримав пред`явлену позовну заяву у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ній та у відповіді на відзив доводи, просив повністю задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні 14.01.2020р. заперечував проти задоволення позовної заяви, посилаючись на доводи, викладені у відзиві на неї, та зазначаючи, що висновки акту перевірки, на підставі якого винесено оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим, а позивачем не надано жодних доказів якими б вони спростовувалися.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовної заяви у повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Дизельмашсервіс КР (код ЄДРПОУ 38658409) зареєстроване 15.04.2013р. Криворізьким міським управлінням юстиції (номер державної реєстрації 12271020000014539), перебуває на обліку в Криворізькій південній ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області та відповідно до свідоцтва платника ПДВ №200132323 від 01.08.2013р. є платником податку на додану вартість.

На підставі наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 03.04.2019р. №2068-п та відповідно до п.19 1 .1 ст.19 1 , п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України заступником начальника відділу аудиту платників Криворізького південного управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області Курловою Л.В. згідно з направленням від 03.04.2019р. №2374 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Дизельмашсервіс КР з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Атлантіс Схід Компані (код ЄДРПОУ 34332486) за період з 01.09.2018р. по 31.12.2018р.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 19.04.2019р. №22505/04-36-14-19/38658409, яким зафіксовано виявлені перевіркою порушення ТОВ Дизельмашсервіс КР вимог податкового законодавства, а саме: порушення п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено суму податку на додану вартість у загальному розмірі 616667,00грн., в тому числі: за вересень 2018 року на суму 450000,00грн. та за лютий 2019 року на суму 166667,00грн.

Вказані висновки акта перевірки від 19.04.2019р. №22505/04-36-14-19/38658409 обґрунтовані тим, що документальною позаплановою виїзною перевіркою позивача встановлено завищення останнім податкового кредиту внаслідок віднесення до його складу сум податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними його контрагентом ТОВ Атлантіс Схід Компані , оскільки правочин, укладений з цим суб`єктом господарювання, не спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним. Так, позивачем під час перевірки не надано пояснення та документального підтвердження щодо переміщення товару (тепловозу ТЭМ2 б/в), придбаного у ТОВ Атлантіс Схід Компані , з місцезнаходження: Вінницька область, Крижопільській район, село Соколівка, вул. Службова, б.1 до станції відправлення Княжево (Одеська залізниця), звідки тепловоз транспортовано ТОВ Бріта до станції призначення Мудрьона Придніпровської залізниці. При цьому аналізом відомостей ЄРПН та встановленої схеми походження товару (тепловозу ТЭМ2 б/в), придбаного позивачем у ТОВ Атлантіс Схід Компані , встановлено невідповідність придбаного товару та реалізованого, що свідчить про обрив ланцюга постачання, нереальність здійснення господарської операції та здійснення діяльності, направленої на надання вигоди третім особам. Крім того, згідно з наявною податковою інформацією у підприємства, у якого відповідно до ЄРПН ТОВ Атлантіс Схід Компані придбало тепловоз, який в подальшому нібито реалізований позивачу, а саме: у ТОВ Касталія відсутні необхідних для здійснення господарської діяльності трудові ресурси, транспортне, виробниче та торгівельне обладнання, власні або орендовані основні засоби, матеріали (сировина), товарні запаси, а також витрати, необхідні для ведення фінансово-господарської діяльності, характерні для реального сектору економіки, як то витрати на комунальні послуги (газопостачання, теплопостачання, водовідведення), на послуги телефонного зв`язку та користування мережею Інтернет тощо. Таким чином, сукупність наведених фактів, на думку контролюючого органу, свідчить про те, що метою функціонування ТОВ Касталія є створення виключно документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди. До того ж, ТОВ Дизельмашсервіс КР при укладенні договору купівлі-продажу тепловозу з ТОВ Атлантіс Схід Компані не мало підтвердження ділової репутації останнього, гарантій виконання ним зобов`язань, наявності у нього необхідних ресурсів, відповідного досвіду та інших ознак комерційної привабливості для обрання саме цього контрагента, що, в свою чергу, свідчить про відсутність належної обачності у позивача при виборі контрагента, що є ознакою штучного характеру оформленого договору, мета укладення якого - формування документообігу по нереальній господарській операції. Таким чином, взаємовідносини позивача з його контрагентом були направлені на мінімізацію податкових зобов`язань та здійснені з метою збільшення податкового кредиту.

На підставі акта перевірки від 19.04.2019р. №22505/04-36-14-19/38658409 ГУ ДФС у Дніпропетровській області 10 червня 2019 року винесено податкове повідомлення-рішення №0017221419, яким збільшено грошові зобов`язання ТОВ Дизельмашсервіс КР з податку на додану вартість на загальну суму 925000,50грн., з яких за податковими зобов`язаннями - 616667,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 308333,50грн.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач подав на нього скаргу до Державної фіскальної служби України, яка за результатами розгляду цієї скарги прийняла рішення від 06.09.2019р. №913/6/99-00-08-05-02, яким залишило скаргу позивача без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення - без змін. Вказане рішення ДФС України позивач отримав 11.09.2019р.

Незгода позивача з податковим повідомленням-рішенням ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 10.06.2019р. №0017221419 стала підставою для звернення до суду з цим позовом.

Розглядаючи позовні вимоги про визнання протиправним та скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення, суд зважає на таке.

Так, відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та отримання послуг.

При цьому п.198.2 ст.198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

За змістом приписів абз.1 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до абз.2 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України у разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, які є підставою для формування податкового обліку платника податків. Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон №996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а його статтею 3 передбачено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч.2 ст.9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок. Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Наявність належно оформлених первинних документів є обов`язковою ознакою господарської операції, однак не єдиною. По своїй правовій суті господарська операція є операція, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підтверджують факт її проведення.

Згідно зі ст.1 Закону №996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Із зазначеного слідує, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб`єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні витрат та податкового кредиту, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність .

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, хоч і первинний документ наявний, у податковому та бухгалтерському обліку вони не можуть відображатися.

З аналізу наведених норм слідує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Відповідно, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції - дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків. Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Таким чином, основною первинною ознакою господарської операції є її реальність, а наявність первинних документів є вторинною, похідною ознакою. Належне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами не свідчить про безумовну їх відповідність самому змісту операції. Правові наслідки створює саме господарська операція, а не первинні документи.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ Дизельмашсервіс КР , як покупцем, укладено з ТОВ Атлантіс Схід Компані , як продавцем, договір купівлі-продажу №02.09/18 від 01.09.2018р., відповідно до якого Продавець продає, а Покупець купує тепловози ТЭМ2 (далі - майно) у комплектності, кількості та за переліком, зазначеному у Додатку №1 до цього Договору, що є його невід`ємною частиною (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.1.3 Договору загальна вартість Договору становить 4000000,00грн., в тому числі ПДВ - 666666,67грн. Загальна вартість Договору включає: вартість майна, зазначеного в Додатку №1, що знаходиться за адресою: Вінницька область, Крижопільській район, село Соколівка, вул. Службова, б.1.

Згідно з п.2.2 Договору продавець зобов`язується передати Покупцю майно в повному обсязі до 01.10.2018р.

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що під час передачі майна уповноважені представники сторін підписують акт приймання-передачі.

Відповідно до п.3.1 Договору оплата по договору здійснюється у вигляді передплати шляхом перерахування загальної вартості майна на розрахунковий рахунок Продавця.

Згідно зі Специфікацією №1 від 01.09.2018р. до договору купівлі-продажу №02.09/18 від 01.09.2018р. Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю, а Покупець прийняти та оплатити на умовах договору наступне майно, а саме: тепловоз ТЭМ2, зав.№7264, 1982 року виробництва, у кількості - 1 штука, ціною з ПДВ - 4000000,00грн.

На виконання умов вищевказаного договору ТОВ Атлантіс Схід Компані складно видаткову накладну №26.09-1 від 26.09.2018р. на суму 4000000,00грн., в тому числі ПДВ - 666666,67грн.

ТОВ Дизельмашсервіс КР протягом вересня 2018 року здійснено оплату придбаного за означеним вище договором тепловозу ТЭМ2 на загальну суму 4000000,00грн., в тому числі ПДВ - 666666,67грн., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи.

У зв`язку із здійсненою позивачем оплатою товару, ТОВ Атлантіс Схід Компані у вересні 2018 року виписано податкові накладні на загальну суму 4000000,00грн., в тому числі ПДВ - 666666,67грн., які належним чином зареєстровані в ЄРПН, що відповідачем не заперечується.

Суми ПДВ за зазначеними податковими накладними включені ТОВ Дизельмашсервіс КР до складу податкового кредиту на загальну суму 616667,00грн., в тому числі: у вересні 2018 року на суму 450000,00грн. та у лютому 2019 року на суму 166667,00грн.

На підтвердження факту передачі майна за договором купівлі-продажу №02.09/18 від 01.09.2018р. складено акт приймання-передачі від 26.09.2018р. №26.09-2, відповідно до якого Продавцем передано, а Покупцем отримано тепловоз ТЭМ2, зав.№7264, 1982 року виробництва, у кількості - 1 штука, ціною з ПДВ - 4000000,00грн.

Згідно з даними бухгалтерського обліку ТОВ Дизельмашсервіс КР станом на 30.09.2018р. тепловоз ТЭМ2, зав.№7264 обліковується по Дт1521 Придбання основних засобів .

Відповідно до технічного паспорту тепловоза ТЭМ2, зав.№7264, рік виробництва 1982, завод-виробник Виробниче об`єднання Брянський машинобудівний завод ім.. В.І.Леніна .

На підтвердження факту транспортування придбаного тепловозу позивачем надано і до перевірки, і до суду лист ТОВ Бріта (код ЄДРПОУ 24607132) від 20.09.2018р. №20/09-01 стосовно надання технічної допомоги по відправленню тепловоза зі станції Княжево (407709) Одеської залізниці до станції Мудрьона (457604)Придніпровської залізниці, а також акт здачі-приймання робіт від 01.10.2018р. №122, відповідно до якого ТОВ Бріта надало ТОВ Дизельмашсервіс КР наступні послуги: огляд технічного стану тепловоза ТЭМ2, зав.№7264, залізничні послуги щодо транспортування тепловозу ТЭМ2, зав.№7264, подача тепловоза ТЭМ2, зав.№7264 зі ст. Мудрьона до СП106.

Крім того, позивачем було надано накладну на перевезення залізницею товару (маневрового тепловозу ТЭМ2, зав.№7264 в холодному стані . Як вантаж на власних вісях) від 26.09.2018р., відповідно до якої відправник ТОВ Бріта здійснила транспортування вказаного тепловозу зі станції відправлення Княжево (Одеська залізниця) до станції призначення Мудрьона (Придніпровська залізниця).

Таким чином, факт здійснення реальних господарських операцій між позивачем та ТОВ Атлантіс Схід Компані підтверджується відповідними первинними документами, копії яких наявні в матеріалах справи та які відображають зміст та обсяг цієї господарської операції, а також свідчать про зміни в майновому стані позивача, що відбувалися у зв`язку із здійсненням оплати за отриманий товар, та підтверджують подальше використання позивачем цього товару у власній господарській діяльності.

В акті перевірки зауважено щодо відсутності документального підтвердження транспортування товару (тепловозу ТЭМ2 б/в), придбаного у ТОВ Атлантіс Схід Компані , з місцезнаходження: Вінницька область, Крижопільській район, село Соколівка, вул. Службова, б.1 до станції відправлення Княжево (Одеська залізниця), звідки тепловоз транспортовано ТОВ Бріта до станції призначення Мудрьона Придніпровської залізниці.

З цього приводу представником позивача у судовому засіданні надано пояснення, що, як слідує з супровідних документів до придбаного тепловозу, останній був у неробочому стані, що, зокрема, підтверджується відміткою у накладній на перевезення залізницею товару (маневрового тепловозу ТЭМ2, зав.№7264) про те, що він в холодному стані , тому тепловоз не міг власним ходом дістатися до станції відправлення Княжево (Одеська залізниця), хоча від його первинного місцезнаходження: Вінницька область, Крижопільській район, село Соколівка, вул. Службова, б.1 до станції відправлення Княжево (Одеська залізниця) всього приблизно 30 км, тому з Крижопільського району тепловоз транспортувало ТОВ Бріта шляхом приєднання до власного тепловозу, однак, у зв`язку із відсутністю на той час офіційного дозволу залізниці на таке переміщення залізнична накладна не складалася. Дозвіл вже було отримано при переміщенні зі станції відправлення Княжево (Одеська залізниця) до станції призначення Мудрьона (Придніпровська залізниця).

При цьому суд зауважує, що податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від наявності чи відсутності документів на транспортування, оскільки факт відсутності у підприємства транспортних документів на поставлений товар або наявність в таких документах певних недоліків при наявності інших документів, які підтверджують факт його передачі покупцю, не є безумовною підставою, яка позбавляє підприємство права формування податкового кредиту. Крім того, транспортні документи не є документами первинного бухгалтерського обліку.

Відсутність та/або дефектність документів на транспортне перевезення, обумовленого договорами, не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій, тим більше, що товарно-супровідний документ є обов`язковим саме для підтвердження відомостей про господарську операцію з перевезення товару, в той час, як законодавчі норми не ставлять в залежність відсутність транспортних документів на перевезення вантажу (товару) або допущення недоліків при їх оформленні з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість.

Щодо посилань відповідача на те, що позивач неправомірно занизив податок на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Атлантіс Схід Компані , оскільки правочин, укладений з цим контрагентом, не спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним, підтвердженням чого є неможливість встановлення ланцюгу постачання придбаного позивачем товару та обрив такого ланцюга постачання, суд зазначає, що не є обов`язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов`язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його безпосереднім контрагентом.

Навіть, якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) і порушив вимоги податкового законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ за правочином з таким контрагентом у разі, якщо платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування, сплатив за виконані послуги і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту та здійснених витрат.

При цьому жодною нормою законодавства України не передбачається обов`язку платників податків одержувачів товарів вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо повноти сплати ними податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників у ланцюгу), перевіряти додержання чи порушення ними законодавчих приписів, а також наявність у цих контрагентів умов для належного здійснення господарської діяльності, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від господарських та виробничих можливостей контрагента.

У свою чергу, статтею 61 Конституції України встановлено індивідуальний характер відповідальності, що виявляється і у персональній відповідальності кожного платника податку за ведення податкового обліку.

Крім того, неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб`єкта господарювання за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. Так, в пункті 7.1 рішення у справі Булвес АД проти Болгарії Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: ...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності .

Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив в рішенні у справі Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії , у пункті 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Згідно зі ст.ст.46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, при цьому такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення ведення податкового обліку.

Також суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсним чи неукладеним вказаного правочину. Також відповідачем не було надано належних та допустимих доказів нікчемності означеного договору, фіктивної господарської діяльності контрагента позивача, безтоварності господарської операції, відсутності зв`язку укладеної угоди з господарською діяльністю позивача, притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб вказаних підприємств за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення, а також, що укладений правочин порушує публічний порядок відповідно до ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України.

Необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог ст.228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Проте, існування відповідних обставин у даній справі податковим органом не доведено.

Зміст укладеного ТОВ Дизельмашсервіс КР з ТОВ Атлантіс Схід Компані договору не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст цієї угоди не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов`язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об`єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо. В межах спірних правовідносин позивач не складав податкових накладних, а отримував такі податкові накладні від контрагента та згідно з ними формував податковий кредит за відповідні періоди.

При цьому, як на час укладення угоди між позивачем та його означеним вище контрагентом, так і на час її виконання, вказані суб`єкти господарювання знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також є платниками податку на додану вартість, що відповідачем не заперечується.

Виписані ТОВ Атлантіс Схід Компані податкові накладні на підставі укладеного з позивачем договору купівлі-продажу оформлені з дотриманням вимог ст.201 Податкового кодексу України та зареєстровані в ЄРПН, що відповідачем не заперечується.

Відповідні податкові зобов`язання та податковий кредит по взаємовідносинам з вказаним контрагентом були задекларовані позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість, що відповідачем також не заперечується.

З огляду на вищенаведене, суд доходить висновку про те, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними його контрагентом ТОВ Атлантіс Схід Компані в ході виконання реальної господарської операції з поставки товару.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 10.06.2019р. №0017221419 про збільшення грошового зобов`язання ТОВ Дизельмашсервіс КР з податку на додану вартість на суму 925000,50грн. є протиправним, а, отже, підлягає скасуванню.

Згідно з ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, а тому судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 13875,02грн., понесені позивачем при зверненні до суду із цим позовом, підлягають стягненню на його користь з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 242-246 , 250 Кодексу адміністративного судочинства України , суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Дизельмашсервіс КР (код ЄДРПОУ 38658409, місцезнаходження: вул. Прорізна, буд.89, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50025) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49000) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 10.06.2019р. №0017221419.

Стягнути з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49000) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дизельмашсервіс КР (код ЄДРПОУ 38658409, місцезнаходження: вул. Прорізна, буд.89, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50025) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 13875,02грн. (тринадцять тисяч вісімсот сімдесят п`ять гривень 02 копійки).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України .

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України .

Повний текст рішення суду складений 23.01.2020р.

Суддя О.М. Турова