Рішення

від 21.01.2020 по справі 200/11530/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2020 р. Справа№200/11530/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., за участі секретаря судового засідання Грисюк І.А., розглянувши в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до органу місцевого самоврядування Покровської сільської ради

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до органу місцевого самоврядування Покровської сільської ради про:

- визнання протиправною бездіяльності щодо не розгляду клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки безоплатно у власність площею 2,0 га із земель запасу, цільове призначення під особисте селянське господарство, комунальної власності в с. Широка Балка, територія Покровської сільської ради Мангушського району Донецької області;

- зобов`язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га із земель комунальної власності, яка розташована на території Покровської сільської ради Мангушського району Донецької області безоплатно у власність, під особисте селянське господарство.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15 серпня 2019 року позивач звернувся з клопотанням до голови Покровської сільської ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га із земель запасу комунальної власності у с. Широка Балка, територія Покровської сільської ради Мангушського району Донецької області під особисте селянське господарство, додавши до заяви повний перелік необхідних документів згідно ст. 118 Земельного кодексу України. Відповідач, згідно вимог чинного законодавства повинен був розглянути клопотання у місячний строк та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову в наданні дозволу. Станом на день звернення до суду, рішення щодо надання або відмови в наданні зазначеної земельної ділянки позивач не отримав.

Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача у зв`язку з чим, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 22 жовтня 2019 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року підготовче засідання відкладено на 12 листопада 2019 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року продовжено строк підготовчого засідання на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 10 грудня 2019 року.

10 грудня 2019 року підготовче засідання відкладено на 24 грудня 2019 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року підготовче провадження закрито та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 21 січня 2020 року.

Позивач надав заяву про розгляд справи без участі (а.с. 71).

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідачем надано відзив по справі (а.с. 53) у якому зазначає, що питання надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає вирішенню лише на пленарних засіданнях сесії сільської ради. Крім того, зазначає, що відповідно до земельно-кадастрових книг Покровської сільської ради, на місці розташування затребуваної ОСОБА_1 земельної ділянки знаходяться земельні ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що були роздані громадянам в 1997 році. Деякі з них приватизовані, деякі громадяни не встигли належним чином оформити свої права на землю.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року у відповідача витребувані наступні документи, а саме: довідку з кількісного обліку земель станом на 01 листопада 2019 року щодо земель державної або комунальної власності які обліковуються на території Покровської сільської ради Мангушського району Донецької області та які призначені для передачі для ведення особистого селянського господарства; клопотання ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність площею 2,0000 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, для ведення особистого селянського господарства на території Покровської сільської ради Мангушського району Донецької області; належним чином завірену копію рішення Покровської сільської ради Мангушського району Донецької області яким відмовлено або надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га із земель запасу комунальної власності на території Покровської сільської ради Мангушського району Донецької області у власність для ведення особистого селянського господарства.

Листом від 05.12.2019 року № 380 Покровська сільська рада Мангушського району Донецької області надала витребувані документи. Стосовно довідки з кількісного обліку земель станом на 01.11.2019 року зазначила, що на запит сільської ради про надання відповідної інформації було отримано відмову від Мангушського відділу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (а.с. 47).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 є громадянином України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено копією паспорта громадянина України у формі ID картки № НОМЕР_1 , виданий 07.02.2018 року органом - 1477 (а.с. 12-13).

ОСОБА_1 звернувся до Покровської сільської ради з заявою від 15 серпня 2019 року, в якій просить надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно земельної ділянки у власність площею 2,0 га із земель запасу комунальної власності у с. Широка Балка, територія Покровської сільської ради Мангушського району Донецької області під особисте селянське господарство. До клопотання від 15 серпня 2019 року ОСОБА_1 , додано копію паспорта громадянина України, копію ІНН, копію викопіювання затребуємої земельної ділянки (а.с. 16).

Клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу отримано відповідачем 20.08.2019 року та зареєстроване за № 549, що підтверджується відміткою на клопотанні (а.с. 48).

Рішенням Покровської сільської ради № 7/44-745 від 18.09.2019 року відмовлено громадянину ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а.с. 54).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України та статті 24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю врегульовано Земельним кодексом України.

Відповідно до пункту б частини першої статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно пункту б частини 1 статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії, зокрема, землі житлової та громадської забудови.

Згідно із статтею 38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Статтею 39 Земельного кодексу України передбачено, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами (стаття 40 Земельного кодексу України).

Статтею 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно із частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно до частин другої та третьої статті 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу місцевого самоврядування, який відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передає у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки.

Відповідний орган місцевого самоврядування в межах своїх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави дійти висновку, що законодавством регламентований обов`язок органу місцевого самоврядування розглянути клопотання особи про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у місячний строк.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, питання стосовно надання дозволу на розробку проекту землеустрою за клопотанням позивача було розглянуто у місячний строк, у зв`язку з чим, позовні вимоги в частині протиправної бездіяльності щодо не розгляду клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки безоплатно у власність задоволенню не підлягають.

Стосовно прийнятого рішення Покровською сільською радою № 7/44-745 від 18.09.2019 року про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, суд зазначає наступне.

Частиною третьої статті 123 Земельного кодексу України, зокрема, передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об`єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

Таким чином, Земельний кодекс України визначає чіткий перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, при цьому зобов`язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в наданні такого дозволу належним чином мотивувати причину цієї відмови.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 23 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач хоче отримати у власність в межах норм безоплатної приватизації земельну ділянку в с. Широка Балка Мангушського району Донецької області для ведення особистого селянського господарства.

В рішенні Покровської сільської ради зазначено, що земельна ділянка не відповідає Генеральному плану с. Широка Балка, однак суду не надано ніяких доказів, що затребувана земельна ділянка не відповідає Генеральному плану с. Широка Балка.

Частиною 7 ст. 118 ЗК України передбачений перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, однак Покровська сільська рада законність прийняття рішення про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Враховуючи вищевикладене, Покровська сільська рада без відповідного обґрунтування, яке передбачено законом відмовила позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства на території с. Широка Балка Мангушського району Донецької області.

На підставі викладеного, рішення Покровської сільської ради № 7/44-745 від 18.09.2019 року, яким відмовлено ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства підлягає скасуванню, оскільки прийняте на підставі необґрунтованої відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою та не відповідає положенням Земельного кодексу України.

Щодо вимоги про зобов`язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, суд зазначає наступне.

У відповідності до вимог ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Покровська сільська рада у спірних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень, який Земельним кодексом України та законами України наділений повноваженнями вирішувати питання щодо розпорядження земель відповідно до закону. Вказані повноваження є дискреційними.

У відповідності з п. п. 2, 3, 4, 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд в порядку адміністративного судочинства може визнати протиправними рішення суб`єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень та зобов`язати відповідача вчинити певні дії.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень. Європейський суд з прав людини, який неодноразово зазначав, що завданням суду при здійсненні його контрольної функції полягає не в тому, щоб підміняти органи державної влади, таким чином суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

Така позиція узгоджується із позицією Верховного суду України, викладеною в постанові Пленуму № 13 від 24 жовтня 2008 року.

За Рекомендацією № R (80) 2 комітету державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Крім того, абзацом 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 вказано, що суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Таким чином позовні вимоги в частині зобов`язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.

Отже, вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, при цьому вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав щодо яких подана позовна вимога.

Вказане підтверджується роз`ясненням поняття виходу за межі позовних вимог , наведеним у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року Про судове рішення .

Так, відповідно до пункту 3 цієї Постанови виходом за межі позовних вимог є вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

В абзаці 10 п. 9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 Конституційний Суд України наголошував, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб`єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як вбачається з рішення Покровської сільської ради № 7/44-745 від 18.09.2019 року відмова в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою ніяким чином не обґрунтоване як передбачено Земельним кодексом України.

З рішення не вбачається, що Покровська сільська рада перевіряла та надавала оцінку документам, які додані ОСОБА_1 до клопотання.

Таким чином, враховуючи положення статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України для повного захисту прав та інтересів позивача, про захист яких він просить, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, для ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача та зобов`язати орган місцевого самоврядування Покровської сільської ради повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, протягом 1 місяця з набрання законної сили рішення у справі, з урахуванням висновків суду викладених в рішенні.

З урахуванням наведеного та встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

За вимогами ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце проживання згідно витягу з Єдиного державного демографічного реєстру: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до органу місцевого самоврядування Покровської сільської ради (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 87440, Донецька область, Мангушський район, село Покровське, вул. Транспортна, буд. 9-А, код ЄДРПОУ 04342855) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати рішення Покровської сільської ради (органу місцевого самоврядування Покровської сільської ради) № 7/44-745 від 18 вересня 2019 року про відмову ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Зобов`язати Покровську сільську раду (орган місцевого самоврядування Покровської сільської ради) повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 15 серпня 2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно земельної ділянки у власність площею 2,0 га із земель запасу комунальної власності у с. Широка Балка, територія Покровської сільської ради Мангушського району Донецької області під особисте селянське господарство, протягом 1 (одного) місяця з набрання законної сили рішення у справі, з урахуванням висновків суду викладених в рішенні.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з органу місцевого самоврядування Покровської сільської ради (код ЄДРПОУ 04342855) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати з судового збору у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 24 січня 2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Л.Б. Голубова