Рішення

від 21.01.2020 по справі 440/4872/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/4872/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/4872/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Миргородська" до Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

10 грудня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Миргородська" (надалі - позивач, ТОВ АФ "Миргородська") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (надалі - відповідач, Миргородський МВДВС) , в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 20.11.2019 ВП №60624385 про стягнення виконавчого збору з Товариства у розмірі 16 692,00 грн.

Мотиви позову заявник пов`язує з неправомірним, як на його думку, рішенням державного виконавця про стягнення виконавчого збору, оскільки підприємство-боржник у виконавчому провадженні повністю виконало рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області у справі №541/954/19 в частині зобов`язання повернути земельну ділянку, тоді як дії стягувача в частині відмови від прийняття земельної ділянки є його власним вибором варіанту поведінки, який не впливає на факт виконання судового рішення боржником.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 12.12.2019 заяву ТОВ АФ "Миргородська" про забезпечення позову повернуто заявнику без розгляду.

В цей же день іншою ухвалою позовну заяву було залишено без руху у зв`язку з необхідністю надання доказів поважності причин пропуску строку або доказів на підтвердження факту дотримання такого строку.

Після усунення недоліків, ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 24.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено її до розгляду без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Незважаючи на те, що матеріали справи містять інформацію про повідомлення усіх учасників щодо відкриття провадження у справі, відповідач правом на подачу відзиву на позов у визначений строк не скористався.

Відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

У зв`язку з цим суд, керуючись ч. 6. ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснює розгляд справи за наявними матеріалами.

Розгляд справи здійснюється судом з урахуванням особливостей провадження, визначених ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України в перший же день після отримання судом копій матеріалів виконавчого провадження.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 17.09.2019 у справі №541/954/19 позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астарта Прихоролля", ТОВ АФ "Миргородська" про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі та повернення земельної ділянки задоволено. Крім іншого, суд зобов`язав ТОВ АФ "Миргородська" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Астарта Прихоролля" повернути ОСОБА_1 належну йому на праві приватної власності земельну ділянку з кадастровим номером 5323285200:00:003:0078, площею 5,0311 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Петрівцівської сільської ради Миргородського району Полтавської області (а.с. 69-73).

15.11.2019 до Миргородського МВДВС надійшла заява ОСОБА_1 про звернення до примусового виконання виконавчого листа, виданого Миргородським міськрайонним судом Полтавської області 31.10.2019 на виконання вищезазначеного рішення цього суду у справі №541/954/19 (а.с. 74).

18.11.2019 головним державним виконавцем Миргородського МВДВС Бондаренком І.І. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №60624385 з виконання рішення у справі №541/954/19 Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 17.09.2019 (а.с. 45-46).

28.11.2019 головним державним виконавцем Миргородського МВДВС Бондаренком І.І. винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 16 692,00 грн (а.с. 48).

Позивач отримав вказану постанову 28.11.2019 і не погодившись з нею звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з такого.

Спірні правовідносини у даній справі, що стосуються умов і порядку виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, врегульовані Законом України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (надалі - Закон №1404-VІІІ).

Відповідно до статті 1 названого Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 18 Закону №1404-VІІІ передбачено, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За приписами пункту 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з частиною п`ятою статті 26 Закону 1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Відповідно до частини шостої статті 26 Закону №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Державний виконавець, як це визначено частиною четвертою статті 27 Закону №1404-VIII, виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

При цьому, статтею 27 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Системний аналіз вищенаведених норм Закону №1404-VIII свідчить на користь висновку про те, що обов`язковими передумовами стягнення виконавчого збору є: 1) фактичне виконання судового рішення; 2) вжиття виконавцем заходів примусового виконання рішень.

За своїм призначенням виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення.

Так, суд у даній справі встановив, що у постанові про відкриття виконавчого провадження від 18.11.2019 ВП № 60624385 державним виконавцем було надано боржнику строк для самостійного виконання 10 робочих днів (а.с. 45-46).

Однак, вже 20.11.2019 державний виконавець виніс постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 16 692,00 грн (а.с. 48).

Разом з цим, суд встановив, що 02.12.2019 до Миргородського МВДВС надійшла заява представника ТОВ АФ "Миргородська" про долучення до матеріалів виконавчого провадження №60624385 копій документів:

- листа-повідомлення про повернення земельної ділянки, адресованого ОСОБА_1 (а.с. 53);

- акта приймання-передачі земельної ділянки від 19.09.2019, підписаного з одного боку ТОВ АФ "Миргородська", а з іншого - виділено місце для підпису ОСОБА_1 (а.с. 54);

- рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 (а.с. 55).

З посиланням на вищеперелічені докази, а також на ту обставину, що спірна земельна ділянка фактично звільнена, позивач стверджує, що добровільно виконав рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 17.09.2019 у справі №541/954/19, направивши на адресу стягувача - ОСОБА_1 лист-повідомлення з двома актами приймання-передачі земельної ділянки, підписаними зі сторони боржника.

Перевіряючи надані позивачем докази, суд встановив, що відповідно до листа-повідомлення ТОВ АФ "Миргородська", на виконання рішення Миргородського міськрайонного суду від 17.09.2019 у справі №541/954/19 підприємство направило на адресу ОСОБА_1 два оригінали акту приймання-передачі земельної ділянки з кадастровим номером 5323285200:00:003:0078 площею 5,0311 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Петрівцівської сільської ради Миргородського району Полтавської області (а.с. 53).

З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення суд з`ясував, що 24.09.2019 стягувач ОСОБА_1 отримав вищевказане повідомлення ТОВ АФ "Миргородська" разом з актами приймання-передачі земельної ділянки (а.с. 55).

Незважаючи на це, 15.11.2019 стягувач ОСОБА_1 звернувся до Миргородського МВДВС із заявою про примусове виконання рішення Миргородського міськрайонного суду від 17.09.2019 у справі №541/954/19 в частині зобов`язання, в т.ч. і ТОВ АФ "Миргородська" повернути ОСОБА_1 належну йому на праві приватної власності земельну ділянку, підтвердивши при цьому факт отримання від ТОВ АФ "Миргородська" акту приймання-передачі земельної ділянки.

Така поведінка стягувача, як стверджував сам ОСОБА_1 у заяві про примусове виконання, була зумовлена тим, що земельна ділянка перебуває у значно гіршому стані порівняно з тим, у якому вона була передана в оренду боржнику. Стягувач при цьому, послався на пункт 22 Договору оренди землі №249 від 03.04.2014, укладеного між ним та ТОВ "АФ "Миргородська", умовами якого передбачено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Отже, не підписуючи акт приймання-передачі земельної ділянки, який був направлений ТОВ АФ "Миргородська", ОСОБА_1 фактично оспорює неналежне виконання умов Договору оренди землі №249 від 03.04.2014, укладеного між ним та ТОВ АФ "Миргородська", що може становити окремий предмет позову, проте аж ніяк не свідчити про неналежне виконання рішення суду щодо повернення земельної ділянки її власнику.

Як зазначено вище, рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 17.09.2019 у справі №541/954/19 зобов`язано ТОВ АФ "Миргородська" та ТОВ "Астарта Прихоролля" повернути ОСОБА_1 належну йому на праві приватної власності земельну ділянку з кадастровим номером 5323285200:00:003:0078, площею 5,0311 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Петрівцівської сільської ради Миргородського району Полтавської області (а.с. 69-73).

Жодних умов про стан земельної ділянки, в якому боржник має повернути її стягувачу, рішення суду не містить.

Тож, направивши на адресу ОСОБА_1 акти прийому-передачі, позивач вчинив дії, що свідчать про фактичне виконання рішення суду у повному обсязі.

Таким чином, як на момент відкриття виконавчого провадження, так і на момент прийняття постанови про стягнення виконавчого збору, рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 17.09.2019 у справі №541/954/19 вже було виконано боржником у добровільному порядку.

Однак, державний виконавець вказаній обставині належної оцінки не надав, хибність тверджень стягувача під сумнів не поставив, внаслідок чого безпідставно виніс постанову про стягнення з боржника виконавчого збору.

У зв`язку з цим постанову головного державного виконавця Миргородського міськрайонного ВДВС Бондаренка І.І. про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №60624385 від 20.11.2019 суд визнає протиправною, внаслідок чого така підлягає скасуванню.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи, відсутність відзиву на позов та будь-яких доказів на спростування доводів позивача, враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позову ТОВ АФ "Миргородська" у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тож витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Миргородська" (вул. Яблунева, 120, с. Петрівці, Миргородський район, Полтавська область, 37673, код ЄДРПОУ 36805165) до Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (вул. Гоголя, 165, м. Миргород, Полтавська область, 37600, код ЄДРПОУ 34264469) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Бондаренка Івана Івановича від 20.11.2019 ВП №60624385 про стягнення виконавчого збору.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Миргородська" (вул. Яблунева, 120, с. Петрівці, Миргородський район, Полтавська область, 37673, код ЄДРПОУ 36805165) за рахунок бюджетних асигнувань Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (вул. Гоголя, 165, м. Миргород, Полтавська область, 37600, код ЄДРПОУ 34264469) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його підписання з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Б. Супрун