Рішення

від 23.01.2020 по справі 560/3279/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/3279/19

РІШЕННЯ

іменем України

23 січня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 звернулися в суд з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, в якому просять суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо ненадання ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок, що розташовані в адміністративних межах Новосілецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області, оформлені листами від 19.09.2019 року за № Б-10217/0-4468/0/95-19, № Б-10217/0- 4469/0/95-19, № Б-10217/0-4470/0/95-19, № Б-10217/0-4471/0/95-19, № Б-10217/0-4472/0/95-19, № Б-10217/0-4473/0/95-19, № Б-10217/0-4474/0/95-19, № Б-10217/0-4475/0/95-19;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повторно належним чином розглянути заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 від 09.09.2019 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок із зміною цільового призначення з "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" на "для ведення особистого селянського господарства", із земельної ділянки площею 15,3651 га, кадастровий № 6821587800:04:004:0001, що розташована за межами населених пунктів Новосілецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області, з метою подальшого відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для передачі безоплатно у приватну власність та прийняти обгрунтоване рішення в межах, в спосіб встановлених законодавством України.

В обгрунтування позовних вимог позивачі зазначають, що 09.09.2019 року звернулись до відповідача з спільною заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею по 2 га кожному зі зміною цільового призначення, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Новосілецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області, додавши до неї всі необхідні документи, передбачені статтею 118 ЗК України та нотаріально посвідчену заяву ТОВ "Укрзернопром-Деражня" про надання згоди позивачам на виготовлення документації із землеустрою.

Відповідачем на це звернення надані відповіді у вигляді листів від 19.09.2019 року за № Б-10217/0-4468/0/95-19, № Б-10217/0- 4469/0/95-19, № Б-10217/0-4470/0/95-19, № Б-10217/0-4471/0/95-19, № Б-10217/0-4472/0/95-19, № Б-10217/0-4473/0/95-19, № Б-10217/0-4474/0/95-19, № Б-10217/0-4475/0/95-19, якими позивачів повідомлено про неможливість задоволення їх заяв, оскільки відповідно до договору оренди від 15.01.2009 року № 1 зазначена земельна ділянка з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва перебуває в користуванні ТОВ "Укрзернопром-Деражня".

Позивачі не погоджуються з підставами відмов, які не відповідають підставам, наведеним у статті 118 ЗК України. Вважають, що відмови вчинені не у формі розпорядчих актів (наказів), а інформаційними листами, що суперечить вимогам закону. Також відмови не містять посилань на відсутність чи неподання заявниками необхідних документів або наявність будь-яких інших конкретних недоліків. Крім того зазначають, що відповідачем не взято до уваги нотаріально посвідчену заяву ТОВ "Укрзернопром-Деражня" про надання згоди позивачам на виготовлення документації із землеустрою.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями та діями суб`єкта владних повноважень, позивачі звернулись до суду.

Ухвалою від 16 жовтня 2019 року Хмельницьким окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Ухвалою від 18 жовтня 2019 року Хмельницьким окружним адміністративним судом вирішено роз`єднати в окремі провадження позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у справі № 560/3221/19, а саме:

1. позовні вимоги ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, присвоївши зазначеній справі новий номер;

2. позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, присвоївши зазначеній справі новий номер;

3. позовні вимоги ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, присвоївши зазначеній справі новий номер;

4. позовні вимоги ОСОБА_4 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, присвоївши зазначеній справі новий номер;

5. позовні вимоги ОСОБА_5 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, присвоївши зазначеній справі новий номер;

6. позовні вимоги ОСОБА_6 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, присвоївши зазначеній справі новий номер;

7. позовні вимоги ОСОБА_7 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, присвоївши зазначеній справі новий номер;

8. позовні вимоги ОСОБА_8 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, залишити у провадженні адміністративної справи № 560/3221/19.

Відповідач подав до суду відзив на даний адміністративний позов, в якому у задоволенні позову просить суд відмовити.

В обгрунтування відзиву відповідач зазначив, що бажана земельна ділянка площею 15,3651 га з кадастровим номером № 6821587800:04:004:0001 перебуває в користуванні ТОВ "Укрзернопром-Деражня" на підставі договору оренди від 15.01.2009 року № 1, який було укладено з Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області, як орендодавцем та зареєстровано Деражнянським РВ Хмельницької філії РФ ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено відповідні записи, а тому вказує на неможливість надання позивачам дозволу на розроблення проектів землеустрою для поділу та відведення у власність спірної земельної ділянки.

Вважає, що надання дозволу можливе лише після припинення права користування земельною ділянкою, посилається на вимоги частини 5 статті 116 ЗК України.

Що стосується форми прийнятого рішення, відповідач вважає, що відмова вчинена у належній формі, оскільки Земельний кодекс не встановлює, що мотивована відмова у вирішенні заяви обов`язково повинна бути оформлена шляхом вчинення наказу або іншого розпорядчого акту. Просить у задоволенні позову відмовити.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій вона зазначила, що відповідач, надаючи відповіді на її звернення не дотримався вимог Земельного кодексу України, не навів жодних підстав для відмови у наданні дозволу, передбачених статтею 118 Земельного кодексу України та не взяв до уваги надану нотаріально посвідчену заяву ТОВ "Укрзернопром-Деражня" про надання згоди позивачу на виготовлення документації із землеустрою.

Також зазначає, що отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою є лише початковою стадією процедури набуття земельної ділянки у власність та не гарантує прийняття позитивних рішень про їх передачу, що свідчить про відсутність законних підстав для встановлення обмежень у надані відповідачем таких дозволів.

Суд, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, встановив наступне.

Судом встановлено, що 09 вересня 2019 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 звернулись до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з заявою про надання їм дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок зі зміною їх цільового призначення з "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" на "для ведення особистого селянського господарства" із земельної ділянки площею 15,3651 га (кадастровий номер 6821587800:04:004:0001), що розташована за межами населених пунктів Новосілецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства в таких розмірах: ОСОБА_2 - 2 га, ОСОБА_1 - 2 га, ОСОБА_3 - 2 га, ОСОБА_4 - 2 га, ОСОБА_5 - 2 га, ОСОБА_6 - 2 га, ОСОБА_7 - 2 га, ОСОБА_8 - 1,3651 га (згідно схеми розташування земельних ділянок, що додавалася до заяви), що відповідачем не заперечується.

До заяви ОСОБА_1 додала документи, визначені статтею 118 ЗК України та нотаріально посвідчену заяву ТОВ "Укрзернопром-Деражня" серії ННХ № 625601 про надання згоди, зокрема ОСОБА_1 , на виготовлення документації із землеустрою.

Листом від 19.09.2019 року за № 10217/0-4469/0/95-19 Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повідомило, що відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 20.02.2019 року № 22-1213-СГ між Деражнянською районною державною адміністрацією та ТОВ "Укрзернопром-Деражня" укладено договір № 1 від 15.01.2009 року про оренду спірної земельної ділянки загальною площею 15,3651 га (кадастровий номер 6821587800:04:004:0001), з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за межами населених пунктів Новосілецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області.

Зазначений договір зареєстрований Деражнянським РВ Хмельницької РФ ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19 лютого 2009 року за № 040975200106, право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 19909562 від 10.04.2017 року, поновлено з 20.02.2019 строком на 7 років, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та ніким не заперечується.

Таким чином, запитувана земельна ділянка переведена у користування на умовах оренди ТОВ "Укрзернопром-Деражня" із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код за КВЦПЗ - 01.01).

Враховуючи те, що користувачем запитуваної земельної ділянки згідно з договором оренди земельної ділянки № 1 від 15.01.2009 року є ТОВ "Укрзернопром-Деражня", дію зазначеного договору оренди земельної ділянки не припинено в установленому законодавством порядку, тому позивачу у задоволенні її заяви відмовлено.

Не погоджуючись з такою відмовою позивач звернулася в суд з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться зокрема у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Такий порядок визначений статтею 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені зазначеною статтею.

Частиною 7 статті 118 ЗК України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, з урахуванням частини 7 статті 118 Земельного кодексу України, за наявності відповідних підстав відповідач приймає мотивоване рішення про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

З наведених норм вбачається, що проект землеустрою розробляється на підставі дозволу органу, до компетенції якого входить питання про передачу земельних ділянок громадянам.

Так, листом від 19.09.2019 року за № 10217/0-4469/0/95-19 позивачу було відмовлено в наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою у зв`язку з тим, що бажана до відведення земельна ділянка перебуває у користуванні на умовах оренди у іншої особи - ТОВ "Укрзернопром-Деражня". При цьому стаття 118 ЗК України, яка також регулює порядок надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, не містить такої підстави для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Суд враховує, що згідно з вимогами частини 5 статті 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Таким чином, безоплатна приватизація земельних ділянок, що вже перебувають у законному користуванні інших осіб, не допускається.

Проте, суд зауважує, що за змістом частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб, повинні додати до свого клопотання погодження відповідного землекористувача.

Отже, зазначене погодження є обов`язковим у випадку, якщо безоплатна приватизація стосується тих земельних ділянок державної чи комунальної власності, що перебувають у користуванні інших громадян або юридичних осіб і їх право користування не припинено у визначеному законом порядку.

Водночас, під час розгляду цієї справи встановлено, що позивач, звертаючись до відповідача з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність спірної земельної ділянки, надав нотаріально засвідчене погодження землекористувача цієї земельної ділянки на розроблення проектів землеустрою.

Суд звертає увагу на те, що у листі-відмові відповідач фактично посилається на статтю 149 Земельного кодексу України, яка регулює порядок вилучення земельних ділянок. Частина перша вказаної статті визначає порядок вилучення земельних ділянок, наданих у постійне користування, а частина друга - встановлює порядок вилучення земельних ділянок для всіх інших землекористувачів.

У даному випадку бажана до відведення земельна ділянка не перебуває в постійному користуванні, а перебуває в оренді відповідно до зазначеного договору.

Крім цього, відповідачем взагалі не було взято до уваги нотаріально посвідчену заяву ТОВ "Укрзернопром-Деражня" серії ННХ № 625601 про надання згоди позивачу на виготовлення документації із землеустрою, відповідно до якої користувач земельної ділянки зобов`язувався після оформлення позивачем дозволу на виготовлення документації із землеустрою ініціювати питання розірвання договору оренди спірної земельної ділянки, відтак, відмовляючи позивачу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою посилання на вимоги статті 149 ЗК України є безпідставними.

Як зазначає Верховний Суд у постанові від 27 лютого 2018 року в справі №545/808/17, відмова у вирішенні заяви на будь-яких інших підставах, які не передбачені частиною 7 статті 118 ЗК України, суперечить вимогам закону.

Оцінюючи форму прийнятого рішення, суд звертає увагу на те, що відповідно до підпунктів 8,10 Положення №333 про Головне управління Держгеокадастру в Хмельницькій області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 року №333, Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру, а начальник Головного управління підписує накази Головного управління.

Отже, рішення за результатами розгляду заяв, поданих в порядку статті 118 ЗК України, як про задоволення заяв, так і про відмову у їх задоволенні, повинні викладатись у формі розпорядчих індивідуальних правових актів, а не листами.

У той же час, за результатами розгляду заяви позивача Головним управлінням всупереч наведеним нормам направлено лист, однак не прийняті будь-які мотивовані рішення.

Таким чином, відповідач повинен був вирішити заяву позивача шляхом прийняття відповідного розпорядчого акту, який б містив, у разі наявності, посилання на одну з конкретних підстав для відмови, передбачених положеннями Земельного кодексу України, чого відповідачем зроблено не було.

Зі змісту відповіді Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області судом не встановлено те, що заявником не було додано будь-яких з документів, подання яких є обов`язковим відповідно до вимог закону, або що подані ним документи не відповідали вимогам закону.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень повної та достовірної інформації про всі обставини, що мають значення для прийняття рішення, він повинен був відобразити її у прийнятих рішеннях розпорядчого характеру, оскільки цього зроблено не було, спосіб вирішення відповідачем звернення заявника не може вважатись належним та обґрунтованим.

У той же час, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ще не гарантує подальшого позитивного рішення про надання позивачам їх у власність, про що висловився Верховний Суд у постановах від 27 лютого 2018 року по справі №545/808/17, від 08 травня 2018 року по справі №815/3799/17, від 11 квітня 2018 року по справі №806/2208/17, від 19.02.2019 року по справі №815/905/17.

Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В процесі судового розгляду відповідач не довів правомірності власних дій та прийнятих ним рішень у формі листів, а не розпорядчих актів, а тому слід зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача в порядку та у спосіб, передбачені законом.

Щодо стягнення з Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката та сплату судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із частиною 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 133 КАС України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Частиною 1 статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частин 5-7 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Судом встановлено, що з метою надання позивачу професійної правничої допомоги між нею та адвокатом Князюком Д.К., було укладено договір про надання правової допомоги.

На виконання вказаного договору позивачем сплачено адвокату розмір гонорару в загальній сумі 3000 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера від 31 жовтня 2019 року за номером № 14, та актом приймання-передачі наданих послуг, з якого вбачається, які види правничої допомоги надані позивачу та порядок розрахунку їх вартості.

Надаючи оцінку документам, поданим на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що підтверджений розмір витрат на професійну правничу допомогу який відповідає критерію співмірності та розумності та обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також складності справи становить 1500,00 грн., оскільки адвокатом було складено лише одну позовну заяву щодо 8 (восьми) позивачів, та відповідь на відзив.

Відтак, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат у справі, суд вважає, що необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені ним витрати в розмірі 1500,00 грн., на професійну правничу допомогу адвоката, а також судовий збір в розмірі 768,40 грн., сплачений нею при зверненні до суду.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області у надані дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною її цільового призначення з "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" на "для ведення особистого селянського господарства" із земельної ділянки площею 15,3651 га (кадастровий номер 6821587800:04:004:0001), що розташована за межами населених пунктів Новосілецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,00 га, викладену в листі від 19.09.2019 року № 10217/0-4469/0/95-19.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.09.2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною її цільового призначення з "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" на "для ведення особистого селянського господарства" із земельної ділянки площею 15,3651 га (кадастровий номер 6821587800:04:004:0001), що розташована за межами населених пунктів Новосілецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,00 га, та прийняти одне з рішень, передбачених статтею 118 Земельного кодексу України, з урахуванням висновків суду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500 грн., (одна тисяча п`ятсот гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати (судовий збір) в сумі 768,40 грн., (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) на користь ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (вул. Інститутська, 4/1,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 39767479)

Головуючий суддя В.К. Блонський