Рішення

від 24.01.2020 по справі 826/3142/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2020 року м. Київ № 826/3142/17

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОПТІМАСТАНДАРТ К

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у

м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині,

представники:

позивача - Краснівська Юлія Василівна (довіреність від 17.10.2017, б/н),

відповідача - не прибув,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ОПТІМАСТАНДАРТ К звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.10.2016 № 0102421201.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач не мав права проводити камеральну перевірку, оскільки виявлення розбіжностей між податковою декларацією та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки, а тому податкове повідомлення-рішення є безпідставним та підлягає скасуванню.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав суду заперечення (відзив) на позовну заяву та просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що позивач не мав права відносити до податкового кредиту податкові накладні, які не внесені до Єдиного реєстру податкових накладних, у зв`язку з чим податковим органом було встановлено заниження податкових зобов`язань та прийняте податкове повідомлення-рішення.

Під час судового розгляду справи судом встановлено наступне.

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за липень 2016 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 21.09.2016 № 1987/26-50-12-01-11/39868652, яким за результатами аналізу податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю ОПТІМАСТАНДАРТ К з податку на додану вартість за липень 2016 року та даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що позивачем задекларовано суму податкового кредиту у розмірі 622060,01 гривні, тоді як за даними Єдиного реєстру податкових накладних позивачем за липень 2016 року отримано податкових накладних на суму 504 833,37 гривень.

Так, контролюючим органом встановлено завищення суми податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість за липень 2016 року в розмірі 117226,73 гривні, що призвело до заниження податкових зобов`язань та сплати суми податку на додану вартість до бюджету на відповідну суму.

Позивач, зазначаючи, що розбіжності між даними податкової звітності та даними у Єдиному реєстрі податкових накладних не позбавляють платника податків права на податковий кредит, п лише дають податковому органу право на проведення перевірки, звернувся з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що права та інтереси за захистом яких позивач звернувся до суду, не були порушені з огляду на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше:

ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних;

для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні від 31.07.2016 № 1, 2 (граничний термін реєстрації - 15.08.2016) зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних 17.08.2016, тобто з порушенням встановленого законодавством терміну.

Отже, позивач мав прав на включення до податкового кредиту сум податку за податковими накладними від 31.07.2016 № 1, 2 за серпень 2016 року.

Крім того, у Єдиному реєстрі податкових накладних відсутні відомості щодо реєстрації податкової накладної від 31.07.2016 № 3, а отже сума податку на додану вартість може бути включена до податкового кредиту лише за період, в якому продавець зареєструє зазначену податкову накладну у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, відповідач при проведенні перевірки дійшов правомірного висновку, що позивачем завищено податковий кредит за липень 2016 року на суму 117 226,73 гривні.

Суд також відхиляє посилання позивача на пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, яким встановлено, що виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг, оскільки зазначеним положенням лише встановлено підставу для проведення документальної позапланової виїзної перевірки, проте не визначено проведення такої перевірки як єдиний можливий спосіб встановлення порушень та не заборонено проводити інші види перевірок.

Водночас, підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

При проведенні спірної перевірки контролюючий орган використав дані Єдиного реєстру податкових накладних та дані податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2016 року, що не суперечить нормативним правилам проведення перевірок.

Враховуючи викладене, висновки контролюючого органу, викладені в акті камеральної перевірки, що стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, є обґрунтованими.

Керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю ОПТІМАСТАНДАРТ К (01033, м. Київ, вул. Іллі Еренбург, 3-А, код ЄДРПОУ 39868652) до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 23, код ЄДРПОУ 39468461) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити повністю.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини шостої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Суддя О.П. Огурцов