Рішення

від 22.01.2020 по справі 640/20637/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2020 року м. Київ № 640/20637/18

Окружний адміністративний суд м. Києва, у складі судді Вєкуа Н.Г, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Приватного акціонерного товариства Київський меблевий комбінат про застосування заходів реагування-

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська,13, код ЄДРПОУ 38620155) з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Київський меблевий комбінат" (03150, м. Київ, вул. Кирилівська, 82, код ЄДРПОУ 05516151) про застосування заходів реагування до Приватного акціонерного товариства "Київський меблевий комбінат", код ЄДРПОУ 05516151, розташованого по вулиці Кирилівська, 82 в Подільському районі м. Києва, у вигляді зупинення експлуатації виробничих приміщень столярної, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначив, що виявлені під час перевірки порушення правил та норм пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

Відповідач, не погоджуючись вимогами адміністративного позову, надав свій відзив на позовну заяву, до якого долучив докази про повне усунення порушень законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, які були вказані в акті перевірки.

Ухвалою суду від 08 січня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

17.10.2018 року державного інспектора відповідача було допущено до проведення планової перевірки щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сфері цивільного захисту техногенної та пожежної безпеки, строком з 17.10.2018 по 26.10.2018 року.

За результатами планової перевірки державним інспектором було складено акт № 343 від 26.10.2018 року та видано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки від 01.11.2018 року № 125.

Зокрема, за результатами перевірки були встановлені наступні порушення:

- р.4 п. 1.6 ППБУ - з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в виробничих приміщеннях та кабінету бухгалтерії не виконані за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

- р.4 п.1.18 ППБУ - у виробничих приміщеннях столярної допускається складування горючих матеріалів ближче 1 метру до електрощитів;

- р.4 п.1.8 ППБУ - у виробничих приміщеннях столярної допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж;

- р.4 п. 1.3 ППБУ - електрообладнання в пожежонебезпечних зонах виробничих приміщеннях столярної не виконано з нормованим ступенем захисту класу зони;

- р.3 п.2.4 ППБУ - отвори в протипожежних перешкодах виробничих приміщеннях столярної, які утворились під час прокладання електричних комунікацій не зашпаровані наглухо негорючим матеріалом, який забезпечує клас вогнестійкості та димогазонепроникнення, що вимагається будівельними нормами для цих перешкод;

- розділ ІV п. 1.12 ППБУ - не надані акти проведення схованих робіт на прокладання електропроводки;

- р.3 п.п. 2.23, 2.37 ППБУ - на підлозі на шляхах евакуації з приміщень актового залу та другого евакуаційного виходу з виробничих приміщень столярної допускається влаштування виступу (порогу);

- р.3 п. 2.7 ППБУ - другий евакуаційний вихід з виробничих приміщень столярної не забезпечений замком, що легко відчиняється з середини;

- р. 3 п. 2.23 ППБУ - ширина просвіті (дверей) другого евакуаційного виходу виробничих приміщень столярної менше 1 (одного) метра;

- р. 3 п. 2.23 ППБУ - висота у просвіті (проходу) на шляхах евакуації виробничих приміщень столярної менше 2-х метрів;

- р.1 п.4, р.2 п. п.1,11 ППБУ - несучі металеві конструкції виробничої будівлі виконані з нормованим класом вогнестійкості для цих конструкцій, не оброблені вогнезахисною суміщу;

- р.3 п. 2.3 ППБУ отвори в протипожежних стінах виробничих приміщеннях столярної та гаражу не обладнані протипожежними дверима з класом вогнестійкості не менше ЕІ30 хвилин;

- р.5 п. 1.2 ППБУ - виробничі, складські приміщення та електроцех не обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації з виводом сигналу від приймально-контрольного приладу на пульт централізованого спостереження пожежної охорони;

- р.5 п. 1.2 ППБУ - приміщення, в якому встановлений приймально-контрольний прилад системи автоматичної пожежної сигналізації, не забезпечене аварійним освітленням;

- р. 5 п.2.2 ППБУ - пожежні кран-комплекти в виробничих приміщеннях використовуються для господарських та інших потреб (допускається врізка водяної господарської мережі в ПК );

- р. 5 п.2.2 ППБУ - не надані підтверджуючи документи щодо технічного обслуговування існуючих пожежних кранів, та перевірка їх на працездатність, шляхом пуску води з реєстрацією результатів у журналі обліку технічного обслуговування;

- р.5 п. 2.2 ППБУ - пожежні кран-комплекти у виробничих приміщеннях не укомплектовані пожежним рукавом однакового з ним діаметру та стволом, а також важелем для полегшення відкривання вентиля, елементи з`єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними;

- р.3 п. 2.9 ППБУ - для приміщень виробничого та складського призначення не визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної безпеки, а також клас зони, які необхідно позначити на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та зовні;

- р.1 п.4 ППБУ - в приміщеннях здійснюється господарська діяльність без оформлення декларації відповідності матеріально-технічної бази суб1єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;

- п. 4.6 ПТБ - у процесу утримання захисної споруди у мирний час не забезпечене ведення відповідної документації, яка повинна бути зберігатися у споруді: щорічний акт огляду санепідемстанцією ємностей для питної води;

- п. 4.6 ПТБ - приміщення захисної споруди не обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації;

- п.4.6 ПТБ - підходи до захисної споруди не позначені показниками напрямків руху до неї, у темну пору доби вхід у захисну споруду не забезпечено освітленням;

- п. 4.6 ПТБ - не забезпечений (відсутній) доступ до входу (виходу) у захисну споруду зі сторони виробничої (складської) будівлі, що в свою чергу унеможливлює використання захисної споруди за призначенням;

- п.4.6 ПТБ - не забезпечено герметизацію та гідроізоляцію усієї захисної споруди;

- п.4.3 ПТБ - не здійснені лабораторні випробування засобів радіаційного та хімічного захисту, у яких закінчився встановлений термін зберігання.

В зв`язку із тим, що позивач був ознайомлений із вимогами позивача, проте жодних активних дій щодо виконання виданого припису не здійснив, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із даним позовом про застосування заходів реагування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Статтею 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Частиною четвертою статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено, що виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Приписами частини сьомої статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Статтею 67 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Підпунктами 1, 2 пункту 3 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052, встановлено, що основними завданнями Державної служби України з надзвичайних ситуацій є: 1) реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; 2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Державна служба України з надзвичайних ситуацій відповідно до покладених на неї завдань складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту (підпункт 48 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 7 Положення Державна служба України з надзвичайних ситуацій здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Приписами частин першої, другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

За змістом частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зокрема є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

Відповідно до частини другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

З вищенаведеного вбачається, що позивач наділений повноваженнями державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, у тому числі повноваженнями застосування до суб`єктів господарювання певних заходів реагування.

У відзиві на адміністративний позов відповідач зазначає, що після отримання припису відповідачем проведені відповідні заходи по їх усуненню.

Так, на виконання зазначеного припису відповідачем складено акти усунення порушень із відповідними фотодоказами, зареєстрована декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, а також укладено договір про проведення випробувань зразків фільтруючих протигазів на придатність для подальшого зберігання.

Однак, у відповіді на відзив позивач зазначив, що з моменту проведення перевірки 26.10.2018 року та до моменту подання позову до суду, відповідач, з урахуванням виправлених порушень, не звертався на адресу Головного управління ДСНС із проханням провести повторну перевірку приміщень за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 82 у Подільському районі міста Києва, наявність виявлених порушень відповідачем не спростована.

Суд погоджується із висновками позивача і критично ставиться до наданих відповідачем доказів, з огляду на наступне.

Суд не наділений повноваженнями органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які в свою чергу є дискреційними, а тому не може надавати оцінку якості виконаних та усунутих порушень відповідачем.

Головне управління Державної служби України у м. Києві є спеціальним органом, який здійснює контроль за додержанням суб`єктами господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а тому належним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки порушень є результати повторної перевірки.

Однак, матеріали справи не містять такої заяви та не містять висновку позивача про усунення відповідачем зафіксованих в акті перевірки порушень.

Як зазначив позивач, застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Тому для відновлення свого становища позивач може звернутися із заявою про проведення позапланової перевірки до Головного управління ДСНС для встановлення відсутності порушень.

Відтак, враховуючи, що відповідачем не спростовано в установленому законом порядку відсутність порушень, які були виявлені в акті перевірки від 26.10.2018 року, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації виробничих приміщень столярної, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 82 у Подільському районі міста Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

Відповідно до частини першої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги та її задоволення.

При цьому суд зазначає, що в позовній заяві Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві висловлено прохання покласти обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення на управління.

Відповідно до частини першої статті 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

Суд вважає, що для раціонального та швидкого виконання рішення суду наявні підстави для покладення обов`язку щодо забезпечення його виконання саме на позивача.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 КАС України, суд зазначає, що відповідно до частини другої цієї статті при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Доказів понесення позивачем вказаних витрат суду не надано.

На підставі викладеного, керуючись статтями 77, 139, 241-246, 255 КАС України,

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська,13, код ЄДРПОУ 38620155) задовольнити повністю;

2. Застосувати заходи реагування до приватного акціонерного товариства Київський меблевий комбінат , код ЄДРПОУ 5516151, розташованого по вул. Кирилівська, 82 в Подільському районі м. Києва, у вигляді зупинення експлуатації виробничих приміщень столярної, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки;

3. Обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення, шляхом накладення печаток на вхідні двері та відімкнення від джерел електроживлення покласти на Головне управління ДСНС України в м. Києві;

4. Контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Н.Г. Вєкуа