Рішення

від 23.01.2020 по справі 640/9810/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2020 року м. Київ № 640/9810/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ТОВ АСАН

до ГУ ДФС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування рішення

О Б С Т А В И Н И С П Р А ВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось ТОВ АСАН (далі також - позивач) з позовом до ГУ ДФС у м. Києві (далі також - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про виключення ТОВ АСАН з реєстру платників єдиного податку від 29.03.2019 №329/26-15-12-02-19.

Ухвалою суду від 07.06.2019 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та запропоновано відповідачу надати відзив протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Позовна заява обґрунтована тим, що підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку є встановлення контролюючим органом за наслідками перевірки факту наявності у платника податків податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів. Проте, в порушення п.299.11 ст.299 Податкового кодексу України (далі - ПК України), жодної перевірки позивача контролюючий орган не проводив, акта про порушення вимог чинного законодавства, на підставі якого прийнято рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку, не складав. Крім цього, підставою для прийняття оскарженого рішення стало відображення податкового боргу у картці особового рахунку позивача станом на перші числа протягом двох послідовних кварталів. Проте, позивач зазначає, що своєчасно сплатив зобов`язання з єдиного податку до місцевого бюджету, однак помилково зазначив рахунок УДКСУ у Дніпровському районі м. Києва замість рахунку УДКСУ у Голосіївському районі м. Києва. Після виявлення помилки позивачем було повторно сплачено зазначений податок. Проте, відповідач таких обставин не врахував при прийнятті оскарженого рішення, а тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

30.07.2019 представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог. Відзив обґрунтований тим, що станом на 01.03.2019 відповідно до даних інтегрованої картки платника податку, у позивача наявна заборгованість на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до Свідоцтва платника єдиного податку Серії А №61993 від 16.05.2012, Товариство з обмеженою відповідальністю АСАН було внесено до реєстру платників єдиного податку як платника єдиного податку за ставкою 5%.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 29.03.2019 року прийнято рішення №329/26-15-12-02-19 про виключення Товариство з обмеженою відповідальністю АСАН з реєстру платників єдиного податку, у зв`язку з наявністю в останнього податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів в порядку 298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України в сумі 12079,29 грн.

Не погоджуючись з рішенням відповідача від 29.03.2019 №329/26-15-12-02-19, позивач оскаржував його в адміністративному порядку до ГУ ДФС у м. Києві , в результаті чого позивача повідомлено про можливість оскарження даного рішення в суді.

Таким чином, вважаючи рішення відповідача від 29.03.2019 №329/26-15-12-02-19 протиправним, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду про його скасування.

Дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи письмовим доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частина 1 стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, які виникають з приводу справляння податків і зборів, порядок адміністрування податків і зборів, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства в Україні регулюються ПК України.

Відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені вказаним Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п.31.1 ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Пунктом 38.1 ст.38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Як встановив суд, позивач був платником єдиного податку зі ставкою податку 5%.

Згідно з п.300.1 ст.300 ПК України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до вказаного Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Відповідно до абз.2 п.294.1 ст.294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

В підпункті 49.18.2 п.49.18 ст.49 ПК України зазначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених вказаним Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Підпунктом 299.10.3 п.299.10 ст.299 ПК України передбачено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 зазначеного Кодексу.

Відповідно до п.п.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених вказаним Кодексом, у таких випадках та в строки у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Податковим боргом, згідно з п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України є сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений вказаним Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному вказаним Кодексом

Згідно з п.299.11 ст.299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених зазначеною главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

З наведених положень вбачається, що контролюючий орган може прийняти рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку за наслідками перевірки факту наявності у платника податків податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому, реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 року по справі №813/1465/17.

Враховуючи те, що несплата позивачем податкового боргу протягом двох послідовних кварталів встановлена контролюючим органом на підставі податкового боргу по податку на нерухоме майно, а не на підставі акта перевірки, яка, в свою чергу, ним і не проводилася, суд вважає, що відповідачем порушено порядок прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Суд зазначає, що відповідачем не подано суду доказів проведення відносно позивача будь-якої перевірки для виявлення наявності у нього податкового боргу зі сплати єдиного податку, а також складання акту перевірки, що слугувало б підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку прийняте не на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, є протиправним.

Така позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду викладеній в постанові від 26.02.2019 у справі №805/1396/17-а, яку суд враховує при прийнятті рішення.

Позивач в обґрунтування позовних вимог також зазначив, що підставою для прийняття оскарженого рішення стало відображення податкового боргу по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що обліковувався у платника єдиного податку, який станом на 01.03.2019 складає 12079,29.

Суд, надаючи таким доводам позивача оцінку, дійшов наступного висновку.

Позивач у платіжних дорученнях №252 від 12.07.2018, №283 від 08.10.2018, №327 від 08.02.2019 помилкового зазначив рахунок УДКСУ у Дніпровському районі м. Києва замість рахунку УДКСУ у Голосіївському районі м. Києва, при цьому у зазначених платіжних дорученнях отримувачем платежу зазначено саме УДКСУ у Голосіївському районі м. Києва.

Після того як позивачем було виявлено факт помилкової сплати, відповідно до платіжного доручення №340 від 12.03.2019 позивачем було повторно сплачено податок на нерухоме майно.

Суд вважає, що сплата коштів до відповідного бюджету (місцевого бюджету) за податковими зобов`язаннями здійснена позивачем своєчасно, оскільки кошти (єдиний податок з фізичних осіб), хоча і не були перераховані на рахунок в органи казначейства відкритий для сплати єдиного податку до бюджету, проте помилкове зазначення іншого рахунку не призвело до ненадходження коштів на єдиний казначейський рахунок, та, як наслідок, до відповідного місцевого бюджету. Тому, сплата коштів на помилковий казначейський рахунок не може вважатися підставою для висновку про несплату позивачем податкового зобов`язання та застосування до нього відповідних санкцій.

Така позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеній в постанові від 15.05.2018 у справі №813/676/17, яку суд враховує при прийнятті рішення.

Таким чином, відповідач при прийнятті оскарженого рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, не врахував фактичних обставин та не провів документальної перевірки позивача, а тому рішення відповідача про виключення ТОВ АСАН з реєстру платників єдиного податку від 29.03.2019 №329/26-15-12-02-19 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ТОВ АСАН задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДФС у м. Києві від 29.03.2019 №329/26-15-12-02-19 про виключення ТОВ АСАН з реєстру платників єдиного податку.

Стягнути на користь ТОВ АСАН (код ЄДРПОУ 30936425) за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 3842,00грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.В. Смолій