Рішення

від 24.12.2019 по справі 179/1091/19

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

179/1091/19

2/179/620/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2019 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Ковальчук Т.А.

при секретарі Бондар О.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Личківської сільської об?єднвної територіальної громади про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом , -

В С Т А Н О В И В:

02 липня 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (далі позивачі) звернулись до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області з позовом до Личківської сільської об?єднвної територіальної громади про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, що залишилося після смерті тітки - ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їх тітка - ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку (пай). За життя померла заповіту не склала. У строки визначені ст. 1270 ЦК України, позивачі з заявами про прийняття спадщини до Магдалинівської державної нотаріальної контори, як племінниці спадкодавця, за правом представлення. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачів та рідна сестра ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , таким чином позивачі мають право на спадкування як спадкоємці другої черги, інші спадкоємці відсутні, однак у вчиненні нотаріальних дій їм було відмовлено через ненадання правовстановлюючого документу на спадкове майно. Позивачам місце знаходження оригінала правовстановлюючого документа не відоме, тому вимушені звернутись до суду.

У судове засідання сторони не з`явилися, представники надали заяви про розгляд справи без їх участі з повним підтриманням та визнанням позовних вимог.

Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши докази, суд вважає, що вимоги позивачів підлягають задоволенню за наступних підстав.

27 травня 2017 року відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого виконкомом Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, померла ОСОБА_3 - тітка позивачів, що підтверджується копією свідоцтва про шлюбсерії НОМЕР_2 від 25.04.1958 року , відповідно до якого ОСОБА_5 25.04.1958 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 , та після реєстрації шлюбу присвоєно прізвище ОСОБА_7 .

Згідно з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 28.09.2010 року, яке видане відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Новомосковську Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачів - ОСОБА_4 .

Померлій належало майно, що складається із: земельної ділянки (паю), яка знаходиться на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, в розмірі 10,910 га, кадастровий номер 1222384000:01:002:0015, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ДП № 130522, виданого Магдалинівською районною державною адміністрацією 20.09.2002р. на підставі розпорядження голови Магдалинівської районної державної адміністрації за № 475-р від 23.07.2002р., зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за Мд № 9686.

Померла ОСОБА_3 за життя заповіту не склала, відповідно до спадкової справи померлої, розпочатої 06.04.2018 року з заявами про прийняття спадщини до Магдалинівської державної нотаріальної контори звернулись співмешканець ОСОБА_3 - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ..

З повідомлення наданого державним нотаріусом, яке надане на усне звернення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вбачається, що позивачам відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на приватизовану земельну ділянку з причин передбачених ч. 2 ст. 49 ЗУ Про нотаріат та п. 4.14, 4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій видача свідоцтва про право на спадщину на майно нотаріусом проводиться після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві, оскільки позивачами не надано правовстановлюючий документ - державний акт на приватизовану земельну ділянку на ім?я спадкодавця ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно повідомлення наданого державним нотаріусом 19.02.2019 р. на усне звернення ОСОБА_8 , що видача Свідоцтва про право на спадщину після померлої ОСОБА_3 не можлива, з причин наявності спору між спадкоємцями.

На запит Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Магдалинівському, Петриківському, Царичанському районах ГТУЮ у Дніпропетровській області направлено копію актового запису про смерть на ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 97, 98).

За змістом частини четвертої статті 200 ЦПК ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Так, частиною четвертою статті 206 ЦПК передбачено, що у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Таким чином, ЦПК допускає ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні і в правовідносинах, що виникли між сторонами відповідач позов визнав, таке визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тобто в даному випадку наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому судовому засіданні.

На підставі статей 1216,1217,1218 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Із ст.1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу .

Відповідно до абз.3 п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування №7 від 30.05.2008 року, у разі відмови нотаріуса в оформленні прав на спадщину особа може звертатися до суду за правилами позовного провадження.

Положеннями статей 15, 16 ЦК, статтею 4 ЦПК передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом частини другої статті 16 ЦК, способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.

Згідно ст. 1262 ЦК України, у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері, тому позивачі мають право спадкування, як спадкоємці другої черги.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Згідно з ч. 1 ст.81 ЦПК, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 1266 ЦК України, племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Таким чином, право на спадщину є самостійним майновим правом, яке виникає на підставі факту її прийняття та підлягає захисту в передбачений законом спосіб, і через відмову нотаріуса у видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину, не може бути захищене в інший спосіб.

У зв`язку із чим, враховуючи, що позивачі прийняли спадщину в установленому законом порядку, але отримати Свідоцтво про право на спадщину в порядку спадкування на земельну ділянку не можуть, їх право підлягає захисту, а позовні вимоги задоволенню.

Даний спір підлягає розгляду в судовому порядку, оскільки іншим шляхом його вирішити не можливо, а набуття позивачами права власності на земельні ділянки, житловий будинок, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

Керуючись статтями 15, 16, 328, 1216-1218, 1223, 1266 Цивільного кодексу України, статтями 2, 4, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263 - 265 Цивільно процесуального кодексу, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Личківської сільської об?єднвної територіальної громади про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом - задоволити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) право власності на Ѕ частину земельної ділянки (паю) площею 10,910 га, кадастровий номер1222384000:01:002:0015, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 ) право власності на Ѕ частину земельної ділянки (паю) площею 10,910 га, кадастровий номер1222384000:01:002:0015, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст судового рішення складено 28 грудня 2019 року.

Суддя: Т.А. Ковальчук