Постанова

від 20.01.2020 по справі 440/2887/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2020 р.Справа № 440/2887/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Старостіна В.В.,

Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. ,

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.09.2019 року, головуючий суддя І інстанції: К.І. Клочко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 10.09.2019 року по справі № 440/2887/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОКОМ 77"

до Головного управління ДПС у Полтавській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення,зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕХНОКОМ 77 , звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області та Державної податкової служби України, в якому просив суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 26.06.2019 року № № 1205493/42513428, 1205478/42513428 про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 31.05.2019 року № № 1, 2, складені ТОВ ТЕХНОКОМ 77 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на вимогу фіскального органу, після зупинення реєстрації податкових накладних, ТОВ ТЕХНОКОМ 77 надані всі наявні документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій. Проте, відповідні документи не були взяті відповідачем до уваги, з огляду на що ухвалені рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Не погоджуючись з рішеннями контролюючого органу, позивач звернувся до суду для захисту своїх прав.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.09.2019 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії Державної фіскальної служби України про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.06.2019 року № 1205493/42513428 та № 1205478/42513428.

Зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні від 31.05.2019 року № 1 та № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОКОМ 77 витрати зі сплати судового збору в розмірі 3842,00 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням відповідачем, Державною податковою службою України подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.09.2019 року скасувати та ухвалити постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення та рішення суду першої інстанції залишити без змін.

На підставі положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що між ТОВ ТЕХНОКОМ 77 (орендодавець) та ТОВ Креатив-агромаш (орендар) 12.10.2018 року укладено договір № 1 оренди, за умовами якого орендодавець зобов`язувався передати у строкове платне користування орендарю транспортні засоби (автомобіль універсал-В марки HUMMER, рік випуску 2004, д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіль марки NISSAN QASHQAI 2.0Р 2WD CVT AGENTA Safety, д.н.з. НОМЕР_2 , рік випуску 2018), що належать йому на праві власності (а.с. 176-177).

31.05.2019 року сторонами підписано акт надання послуг оренди, у якому визначено вартість цих послуг загалом у розмірі 4800,00 грн, у тому числі ПДВ - 800,00 грн (а.с. 189).

Того ж дня позивач склав податкову накладну № 1 на загальну суму 4800,00 грн, у тому числі ПДВ - 800,00 грн (а.с. 165).

03.06.2019 року дану податкову накладну позивачем подано для реєстрації в ЄРПН.

Того ж дня, платником податку отримано квитанцію № 1, де зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної зупинена, оскільки податкова накладна відповідає вимогам п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН (а.с. 164 - зворот).

18.06.2019 року позивачем складено та подано до Кременчуцької ДПІ (за місцем перебування на обліку) письмові пояснення разом з первинними документами (а.с. 166).

Комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, 26.06.2019 року прийнято рішення № 1205493/42513428 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.05.2019 року № 1 в ЄРПН з огляду на ненадання платником податків копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування (а.с. 163).

Крім того, між ТОВ ТЕХНОКОМ 77 (орендодавець) та ТОВ Креатив-агромаш (орендар) 31.01.2019 року укладено договір № 1 оренди, за умовами якого орендодавець зобов`язувався передати у строкове платне користування орендарю обладнання та інструменти, що належать йому на праві власності (а.с. 158-159).

31.05.2019 року сторонами підписано акт № 46 надання послуг оренди, у якому визначено вартість цих послуг загалом у розмірі 18360,00 грн, у т.ч. ПДВ - 3060,00 грн (а.с. 131).

Того ж дня позивач склав податкову накладну № 2 на загальну суму 18360,00 грн, у т.ч. ПДВ - 3060,00 грн (а.с. 127).

03.06.2019 року дану податкову накладну позивачем подано для реєстрації в ЄРПН.

Того ж дня, платником податку отримано квитанцію № 1, де зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної зупинена, оскільки податкова накладна відповідає вимогам п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН (а.с. 125 - зворот).

18.06.2019 року позивачем складено та подано до Кременчуцької ДПІ (за місцем перебування на обліку) письмові пояснення разом з первинними документами (а.с. 128).

Комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, 26.06.2019 року прийнято рішення № 1205428/42513428 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.05.2019 року № 2 в ЄРПН з огляду на ненадання платником податків копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування (а.с. 124).

Не погоджуючись із такими діями та рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом б пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України встановлено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Як визначено абзацом 1 пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

На підставі абзаців 1, 2 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, платник податку - постачальник з настанням першої із умов виникнення податкових зобов`язань, визначених у п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 (надалі - Порядок №117), визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як передбачено п. 5 Порядку № 117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Пунктами 6, 7 Порядку № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до змісту пункту 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Пунктом 13 Порядку № 117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Отже, підставами для зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Положення пунктів 6 та 7 Порядку № 177 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Разом з тим, реєстрація поданих позивачем податкових накладних зупинена з огляду на відповідність податкових накладних вимогам п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Проте, зі змісту квитанцій вбачається, що відповідачем не дотримано вимоги п. 13 зазначеного Порядку № 117 та не вказано: розрахованих показників критерію, якому на думку відповідача відповідає позивач; та конкретної пропозиції щодо переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Натомість, у квитанціях лише запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію.

Згідно Критеріїв ризиковості платника податку до вимог п.п. 1.6 п. 1 належать такі критерії:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, Крим);

- дата реєстрації платником ПДВ не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, окрім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку на прибуток не подано до контролюючого органу фінансову звітність за останній звітній період всупереч норм п.п. 16.1.3. п. 16.1. ст. 16 та п. 46.2. ст. 46 Податкового кодексу України;

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Однак, контролюючим органом у квитанціях № 1 від 03.06.2019 року не зазначено конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Як визначено п. 21 Порядку № 117, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до п.п. 4 п. 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Згідно з п. 22 Порядку № 117, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Суд зазначає, що у спосіб, визначений Порядком № 117, позивачем направлено відповідачу пояснення та копії документів до зазначених господарських операцій та податкових накладних.

Поряд з цим, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком № 117 (додаток 2 до вказаного Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.

Проте, у порушення наведених вимог законодавства, спірні рішення Комісії містять лише загальне твердження про ненадання документів, без конкретизації (підкреслення) конкретного переліку документів, які, на думку Комісії, не надані платником податку.

Заперечуючи проти позовних вимог представник відповідачів у наданих до суду першої інстанції відзивах на позов процитував наведені вище положення законодавства та констатував факт прийняття Комісією ДФС України рішень про відмову у реєстрації податкових накладних від 31.05.2019 року № № 1, 2, складених ТОВ ТЕХНОКОМ 77 , однак жодним чином не мотивував підстави ухвалення таких рішень, зокрема, не зазначив, яких саме первинних документів не надано платником податків разом з письмовими поясненнями.

Крім того, відповідач не надав витягів з протоколів засідання Комісії щодо підстав ухвалення спірних рішень.

Окрім того, суд враховує, що відповідно до п.п. 18-20 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

А відповідно до пунктів 23, 24 Порядку № 117 комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку:

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень та які на дату зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі не відповідали критеріям ризиковості платника податку, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу;

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно та/або які на дату зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі відповідали критеріям ризиковості платника податку, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Комісія центрального рівня протягом семи робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів відповідно до п. 15 цього Порядку, але не раніше отриманого рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі комісії регіонального рівня, може прийняти інше рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Прийняте комісією центрального рівня рішення реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу, а рішення Комісії регіонального рівня скасовується.

У цій справі рішення про відмову у реєстрації податкових накладних від 31.05.2019 року № № 1, 2, складених ТОВ ТЕХНОКОМ 77 , прийняті Комісією ДФС України. Проте колегія суддів вважає, що відповідачами не обґрунтовано з яких підстав рішення про відмову у реєстрації податкових накладних ухвалене Комісією ДФС України, а матеріали справи не містять доказів відповідності позивача вимогам абзацу 3 пункту 23 Порядку № 117.

Колегія суддів зазначає, що будь-яких пояснень стосовно того яких саме первинних документів бухгалтерського обліку не надано позивачем та чому надані ТОВ ТЕХНОКОМ 77 документи у своїй сукупності не визнані контролюючим органом достатніми для ухвалення рішення про відмову у реєстрації податкових накладних у ЄРПН, відповідачем не надано.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що будь-які рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Натомість, оспорювані у цій справі рішення суб`єкта владних повноважень - Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, не містять чіткого визначення підстав та мотивів для їх прийняття, що свідчить про необґрунтованість таких рішень.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 року у справі № 822/1817/18, від 02.04.2019 року у справі № 822/1878/18.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідачем не доведено наявності достатніх підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкових накладних від 31.05.2019 року № № 1, 2, складених ТОВ ТЕХНОКОМ 77 у ЄРПН.

При цьому суд враховує, що рішення про відмову у реєстрації податкових накладних від 31.05.2019 року № № 1, 2 у ЄРПН ухвалені Комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації. А тому, зважаючи на протиправність таких рішень, суд вважає за доцільне, керуючись приписами частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, вийти за межі позовних вимог, визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Державної фіскальної служби України про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.06.2019 року № 1205493/42513428 та № 1205478/42513428.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних від 31.05.2019 року № № 1, 2, складених та поданих на реєстрацію ТОВ ТЕХНОКОМ 77 , колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних відносин, тому у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Згідно із пунктом 28 Порядку №117, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

При цьому, згідно з нормами п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС України.

Враховуючи те, що підставою для відмови в реєстрації податкових накладних контролюючим органом обрано лише відповідність таких накладних критеріям ризиковості платника податку і обґрунтованість даної підстави не знайшла свого підтвердження, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що належним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання ДФС України зареєструвати податкові накладні від 31.05.2019 року № № 1, 2, складені ТОВ ТЕХНОКОМ 77 , в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Беручи до уваги встановлені фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Водночас частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності оскаржуваного рішення, а тому позовні вимоги ТОВ ТЕХНОКОМ 77 підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.09.2019 року по справі № 440/2887/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)В.В. Старостін Судді (підпис) (підпис) С.С. Рєзнікова А.О. Бегунц Повний текст постанови складено 24.01.2020 року