Постанова

від 20.01.2020 по справі 480/1275/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2020 р. Справа № 480/1275/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Любчич Л.В.

суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

представника відповідача Головко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні та в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 23.10.2019, суддя В.О. Павлічек, вулиця Герасима Кондратьєва, 159, Суми, Сумська область, 40000, повний текст складено 23.10.19 по справі № 480/1275/19

за позовом ОСОБА_1

до Чернеччинської сільської виборчої комісії Охтирського району Сумської області

про визнання постанови протиправною та скасування її як незаконної,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з адміністративним позовом до Чернеччинської сільської виборчої комісії Охтирського району Сумської області (далі - відповідач, Чернеччинська сільська виборча комісія), в якому просила суд визнати протиправною Постанову від 28.03.2019 за № 2 та скасувати її, як незаконну.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 11.09.2019, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволений у повному обсязі.

З урахуванням ухвали Сумського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 про виправлення описки у судовому рішенні /т. 1 а.с. 233-234/, судом проведений розподіл судових витрат, а саме: стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Чернеччинської сільської виборчої комісії судові витрати в загальному розмірі 287,11 грн.

22.10.2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в якій просить стягнути з Чернеччинської сільської виборчої комісії фактично понесені нею витрати в зв`язку з участю у судовому засіданні у сумі 262,24 грн. та компенсацію за відрив від звичайних занять у сумі 351,82 грн., а також 26,00 грн. компенсації за відрив від звичайних занять 22.10.2019 року за 1 годину особистого часу при формуванні цієї заяви.

Обґрунтовує вимоги позивач тим, що останнє судове засідання у справі відбулося 11.09.2019 і оскільки вона проживає в с. Мирне Охтирського району Сумської області, витрати у зв`язку з участю в даному судовому засіданні на його початок не мала змоги надати.

Так, 11.09.2019 нею понесені фактичні витрати: проїзд з м. Охтирка до м. Суми - 69,50 грн., з м. Суми до м. Охтирка - 67,74 грн., проїзд по м. Суми - 08,00 грн., харчування 06,00 грн, 45,00 грн., 66,00 грн., також витрачено 14 годин особистого часу. Поряд з цим, компенсація за відрив від звичайних занять 22.10.2019 при формуванні цієї заяви за 1 годину особистого часу складає 26,00 грн.

До заяви позивачем додано копії квитків №№ 010157, 013148 (без дати) на проїзд у міському тролейбусі у загальній сумі 08,00 грн.; копію чека № 648027 за оплату квитка № 701236110 від 11.09.2019 за проїзд від м. Охтирка до м. Суми у розмірі 69,50 грн.; копію чека № 20053 за оплату квитка № 3646039 від 11.09.2019 за проїзд від м. Суми до м. Охтирка у розмірі 67,74 грн.; копії чеків про оплату за харчування у загальному розмірі 66,00 грн., 45,00 грн., 06,00 грн. /т. 1, а.с. 239/.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 заява ОСОБА_1 на підставі ч. 7 ст. 139 КАС України залишена без розгляду.

Не погодившись із даним судовим рішенням позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, не повне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просила скасувати ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 23.10.2019.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач зазначила, що судом першої інстанції не вказано дату, коли нею отриманий повний текст судового рішення від 11.09.2019. Крім того, з 30.09.2019 по 18.10.2019 хворіла її донька. Викладене свідчить про те, що при винесенні ухвали про залишення її заяви без розгляду на підставі лише того, що заява подана 22.10.2019, не досліджено всі обставини справи, відтак, оскаржувана ухвала від 23.10.2019 є незаконною та підлягає скасуванню.

26.11.2019 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду задоволено клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, та ухвалою цього ж суду від 02.12.2019 відкрито апеляційне провадження.

Правом подання відзиву на апеляційну скаргу Чернеччинська виборча комісія не скористалась, що не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

24.12.2019 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду закінчено підготовку та адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 призначено до судового розгляду.

24.12.2019 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду судове засідання призначено в режимі відеоконференції проведення якої доручено Охтирському міськрайонному суд.

Позивач в судове засідання не з`явилася, про дату час та місце розгляду повідомлялася судом належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення ( а.с.79,80 т.2).

Відповідно до положень ч.2 ст.313 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України) розгляд справи проведено без участі позивача.

За приписами статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційних скаргах, позовній заяві та відзиві на позов, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, а судове рішення відповідно до положень ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з огляду на наступне.

Залишаючи без розгляду заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не дотримані вимоги ч. 7 ст. 139 КАС України. При цьому, судовим рішенням від 11.09.2019 судом проведений розподіл судових витрат.

Колегія суддів з даними висновками суду першої інстанції погоджується, та зазначає наступне.

Відповідно до ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 135 КАС України витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.

Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, та її законному представнику сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно до розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати (ч. 2 ст. 135 КАС України).

Відповідно до ч. 3 цієї статті Кодексу граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх законних представників, що пов`язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 ст. 138 КАС України передбачено, що розмір витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Граничний розмір компенсації витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 № 590 Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави .

Відповідно до Додатку цієї постанови, компенсація за відрив від звичайних занять - стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, її представникові у зв`язку з явкою до суду обчислюється пропорційно до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено законом на 1 січня календарного року, в якому приймається процесуальне рішення або здійснюється процесуальна дія, і не може перевищувати його розміру, обчисленого за фактичні години відриву від звичайних занять. Витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту та за наймання житла, - стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, її представникові не можуть перевищувати встановлені законодавством норми відшкодування витрат на відрядження.

За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо)

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 7 ст. 139 КАС України).

Таким чином, колегія суддів зазначає, що у разі не подання доказів про розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи до закінчення судових дебатів у справі, такі докази можуть бути подані стороною протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду лише за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.

За приписами п. 3 ч. 7 ст. 139 КАС України за відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як установлено судовим розглядом та підтверджується матеріалами справи, до закінчення судових дебатів у справі, жодних заяв щодо вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог чи про долучення доказів про розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, позивачем не заявлялось та не подавалось.

Доказів зворотного судам першої та апеляційної інстанції позивачем не надано.

Колегія суддів зазначає, що рішення у справі № 480/1275/19 ухвалено 11.09.2019, із складанням повного тексту рішення 23.09.2019, а заява про стягнення судових витрат позивачем подана до суду 22.10.2019, тобто поза межами строку, установленого ч. 7 ст. 139 КАС України.

З урахуванням тієї обставини, що позивачем не дотримані вимоги ч. 7 ст. 139 КАС України, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про стягнення судових витрат.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача щодо дати та способу отримання нею судового рішення від 11.09.2019, а також наявності довідки АЗПСМ с. Сонячне від 18.10.2019 про хворобу дитини у період часу з 30.09.2019 по 18.10.2019, оскільки підставою для надання правової оцінки заяви про стягнення судових витрат слугує виконання позивачем вимог ч. 7 ст. 139 КАС України.

Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вище зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи учасників справи, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року по справі № 480/1275/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Л.В. Любчич Судді (підпис) (підпис) О.В. Присяжнюк В.Б. Русанова Постанова складена в повному обсязі 24.01.2020