Постанова

від 23.01.2020 по справі 560/2253/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/2253/19

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Тарновецький І.І.

Суддя-доповідач - Залімський І. Г.

23 січня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року (ухвалене у м. Хмельницькому 16 вересня 2019 року о 12:22, повний текст якого виготовлено 19 вересня 2019 року) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕКСІМОР" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕКСІМОР" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 24.05.2019 №1170969/42557190 про відмову в реєстрації податкової накладної № 35 від 22.04.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 22.04.2019 №35, яка подана Товариством з обмеженою відповідальністю ЛЕКСІМОР .

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної № 35 від 22.04.201 чітко зазначено критерій ризиковості платника податків. Спірне рішення від 24.05.2019 №1170969/42557190 прийнято в порядку та строки, визначені законодавством, з огляду на подання позивачем недостатніх документів для реєстрації податкової накладної від 22.04.2019 №35 у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зауважив, що у відповідача не було підстав для зупинення реєстрації, а позивачем надані всі пояснення та документи, необхідні для реєстрації податкової накладної від 22.04.2019 №35 у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач в судове засідання повноважного представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Для участі у судовому засіданні 23.01.2020 з`явилась представник Головного управління ДПС у Хмельницькій області за довіреністю Чубко Л.В.

Однак, судом не допущено вказану особу в якості представника відповідача у суді з огляду на відсутність доказів наявності у Чубко Л.В. повноважень на здіснення представництва відповідача у суді.

Так, у матеріалах справи відсутні, а Чубко Л.В. не надані докази того, що вона має статус адвоката та здійснює представництво Головного управління ДПС у Хмельницькій області у суді як адвокат, або є особою, яка діє відповідно до статуту, положення чи іншого акта, на підставі якого вона здійснює представництво юридичної особи у порядку її самопредставництва.

З урахуванням наведеного суд констатує, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи відповідачі не забезпечили участі їх представників в судовому засіданні.

Згідно ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕКСІМОР" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 17.10.2018.

Судом з матеріалів справи встановлено, що ТОВ "ЛЕКСІМОР" здійснює свою господарську діяльність згідно основного коду КВЕД 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами .

04 березня 2019 року між ТОВ "ЛЕКСІМОР" (покупець) та польською компанією АSANTECH SPOLKА z.о.о. (продавець) укладено Контракт №11/19-АS на купівлю транспортних засобів, причепів. Загальна вартість контракту - 2 000 000 Євро.

На виконання укладеного Контракту від 04 березня 2019 року №11/19-АS 10.04.2019 та 06.06.2019 позивачем перераховані кошти продавцю - польській компанії АSANTECH SPOLKА z.о.о. , для придбання товару - сідловий тягач, марка DAF, модель FТ CF 85 (CF 85.360), кузов ХLRTE85MC0E836029, 2008 року випуску, що підтверджується наданими до суду копіями інвойсу, платіжного доручення №19, виписки по рахунку № НОМЕР_1 , оборотно-сальдової відомості субрахунку 632.

22 квітня 2019 року позивачем розмитнено придбаний товар-сідловий тягач, марка DAF, модель FТ CF 85 (CF 85.360), кузов ХLRTE85MC0E836029, 2008 року випуску, що підтверджується митною декларацією № UA400030/2019/015990 та міжнародною товарно - транспортною накладною, які наявні в матеріалах справи.

22 квітня 2019 року позивачем (продавець) укладено із Товариством з обмеженою відповідальністю НАФТАГРУП-ТРАНС (код ЄДРПОУ - 40953803) (покупець) Договір №33 купівлі-продажу сідлового тягача, марка DAF, модель FТ CF 85 (CF 85.360), кузов ХLRTE85MC0E836029, 2008 року випуску. Ціна договору - 112500,00 грн.

22 квітня 2019 року на ім`я ТОВ НАФТАГРУП-ТРАНС виписано видаткову накладну №38 та складено акт прийому-передачі №ЛМ000000038.

23 квітня 2019 року ТОВ НАФТАГРУП-ТРАНС повністю оплачено вартість товару, що підтверджується платіжним дорученням №1122 та випискою по рахунку.

14.05.2019 позивачем направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (для покупця ТОВ НАФТАГРУП-ТРАНС , код ЄДРПОУ 40953803) податкову накладну №35 від 22.04.2019.

Однак, згідно інформації зазначеної у квитанції №9099388254 від 14.05.2019 направленої ДФС України через "Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС України на адресу позивача, реєстрація податкової накладної №35 від 22.04.2019 була зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України. ПН\РК відповідають вимогам пп.1.6 п.1 Критерії ризикованості платника податку". Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

16.05.2019 позивач надіслав відповідачу повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено № 8 та скановані копії: договору купівлі - продажу транспортного засобу № 33 від 22.04.2019, договору оренди № 01/19 від 01.02.2019, договору суборенди нерухомого майна №21/01-2019 від 01.02.2019, договору №22/01-2019П про проведення технічного обслуговування, ремонту транспортних засобів та проведення перепродажної підготовки автомобілів від 01.02.2019, договору про надання послуг по декларування товарів №564-19 від 14.02.2019, контракту №11/19-АS від 04.03.2019, довіреності №10 від 22.04.2019, видаткової накладної №38 від 22.04.2019, акту прийому-передачі №ЛМ000000038 від 22.04.2019, Журналу обліку номерних знаків, ВМД № UA400030/2019/015990 від 22.04.2019, оборотно сальдової відомості по рахунку 361 за квітень 2019, картки по рахунку 361 за квітень 2019, податкової накладної №35 від 22.04.2019 на суму 112500 грн, квитанції, пояснень №16/05 від 16.05.2019, платіжного доручення №1122 від 23.04.2019, валютної виписки за 10.04.2019, платіжного доручення в іноземній валюті №19 від 10.04.2019.

Комісія, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації рішенням від 24.05.2019 №1170969/42557190 відмовила у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №35 від 22.04.2019, у зв`язку з тим, що ТОВ "ЛЕКСІМОР" невірно наведені показники Пояснення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №8 від 16.05.2019 (до ПН №35 від 22.04.2019), а саме в гр.8 Обсяг постачання (коригування обсягів постачання) без урахування ПДВ (грн.) - 729521,53 грн, в гр. 9 Сума ПДВ (сума коригування ПЗ та ПК) (грн) - 145904,31 грн. В той же час, згідно податкової накладної № 35 від 22.04.2019: обсяги постачання без урахування ПДВ - 93750,00 грн, а сума ПДВ - 18750,00 грн.

Позивач, вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем з порушенням принципу "належного урядування", без дотримання процедур, визначених законодавством, адже відповідачем не доведено наявності підстав для відмову у реєстрації податкової накладної від 22.04.2019 №35 у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує викладене нижче.

Відповідно до пункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10. статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (Порядок №1246).

Згідно з пунктами 12, 13 та 14 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Згідно пунктів 5, 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Згідно пунктів 12-14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Згідно із пункту 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України ; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з ПДВ за два останні звітні періоди всупереч нормам пп. 16.1.3 та абзацу першого п. 49.2 і п. 49.18 ПКУ; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам пп. 16.1.3 та п. 46.2 ПКУ; в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Відповідно до пунктів 1.1 - 1.5 Критеріїв платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо:

1.1. платника податку зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;

1.2. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;

1.3. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження згідно з інформацією, наданою такими фізичними особами;

1.4. платника податку зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками;

1.5. наявний обвинувальний вирок суду стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податку за статтею 205 Кримінального кодексу України згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

Суд зазначає, що чітке визначення фіскальним органом у відповідній квитанції конкретного критерію ризиковості платника податків прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків документів, достатніх для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Наведений висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18.

Відповідно до пункту 15 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

За приписами пунктів 18-23 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про:

- реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

- відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку:

- щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу;

- щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Встановлено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної від 22.04.2019 №35 не вказано конкретного критерію ризиковості платника податку визначених пунктом 1.6 Критеріїв, якому відповідає позивач, а також не наведено переліку документів, достатніх для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Матеріали справи також не містять доказів прийняття комісією рішення про віднесення ТОВ "ЛЕКСІМОР" до переліку ризикових платників згідно пункту 1.6 Критеріїв.

Отже, зупинення реєстрації податкової накладної від 22.04.2019 №35 з підстав наявності Критеріїв ризиковості платника податку та є незаконним.

Встановлено, що фактичною підставою для відмови у реєстрації податкової накладної від 22.04.2019 №35 зазначеною у рішенні від 24.05.2019 № 1170969/42557190 є надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, а саме невірно наведені показники Пояснення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №8 від 16.05.2019 (до ПН №35 від 22.04.2019), в гр. 8 Обсяг постачання (коригування обсягів постачання) без урахування ПДВ (грн.) - 729521,53 грн, в гр. 9 Сума ПДВ (сума коригування ПЗ та ПК) (грн) - 145904,31 грн., в той же час, згідно податкової накладної № 35 від 22.04.2019: обсяги постачання без урахування ПДВ - 93750,00 грн., а сума ПДВ - 18750,00 грн.

Як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, подані позивачем для реєстрації податкової накладної від 22.04.2019 №35 документи на мають дефектів форми чи змісту документів.

Водночас, відповідачем належним чином не обґрунтовано мотивів неврахування поданих позивачем первинних документів на підтвердження наявності підстав для реєстрації податкової накладної від 22.04.2019 №35, не зазначено яких документів не вистачає для реєстрації податкової накладної № 35 від 22.04.2019 або які документи складені з порушеннями.

При цьому, помилки, допущені позивачем під час складання повідомлення (пояснення), не можуть слугувати підставою для відмови у реєстрації податкової накладної № 35 від 22.04.2019, у зв`язку із зазначеним.

Чинним законодавством не передбачене виправлення помилок в повідомленні, а саме по собі повідомлення, надіслане відповідно до пункту 16 Порядку №117, не входить до переліку документів передбачених пунктом 14 Порядку №117.

Суд наголошує на тому, що згідно наведених вище норм контролюючий орган зобов`язаний дотримуватись вимог щодо чіткості своїх зауважень.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011 у справі Рисовський проти України (заява № 29979/04) підкреслив особливу важливість принципу належного урядування , який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Також Європейський суд з прав людини у справі Лелас проти Хорватії зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання своїх обов`язків.

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки , Ґаші проти Хорватії , Трґо проти Хорватії ).

З огляду на наведені обставини суд вважає, що посилання у спірному рішенні на неподання позивачем копій первинних документів, в якості підстави для відмови у реєстрації податкової накладної від 09.11.2018 №30, за умови відсутності доказів внесення ТОВ "АТП УКРПРОФТРАНС" до переліку ризикових платників податків та необґрунтованості доводів контролюючого органу щодо неподання позивачем підтверджуючих документів, свідчить про протиправність рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації Головного управління ДФС у місті Києві від 14.12.2018 №1025085/39018942.

Враховуючи наведене, суд вважає, що рішення від 21.05.2019 №1167031/42557190 про відмову в реєстрації податкової накладної № 35 від 22.04.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковий орган прийняв з порушенням вимог Податкового кодексу України та принципу "належного урядування", а тому воно підлягає скасуванню.

Щодо способу захисту права позивача, порушеного спірним рішенням рішення від 21.05.2019 №1167031/42557190 суд апеляційної інстанції зазначає, що виключно задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання ДФС України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 22.04.2019 №35, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, а права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, будуть відновлені.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.