Рішення

від 14.01.2020 по справі 927/733/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

14 січня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/733/19

Господарським судом Чернігівської області у складі судді Книш Н.Ю.

за участю секретаря судового засідання Солончевої О.П.

розглянуто у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу №927/733/19

за позовом: Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях

проспект Голосіївській, 50, м.Київ, 03039,

адреса для листування: проспект Миру, 43, м. Чернігів, 14000

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Саната-Н

вул. Войкова, буд 15, кв. 16, м. Чернігів, 14000

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:

Концерн Військторгсервіс

вул. Молодогвардійська, буд 28-А, м. Київ, 03151

про витребування майна з чужого незаконного володіння

За участю представників учасників справи:

від позивача: не прибув

від відповідача: Борода А.В. адвокат, ордер серія СВ №1000940 від 09.10.2019, Салтан Л.Л. директор

від третьої особи: не прибув

У судовому засіданні була проголошена вступна та резолютивна частини рішення, на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

Процесуальні дії у справі, заяви, клопотання.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської від 20.09.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Саната-Н про витребування з чужого незаконного володіння у ТОВ Саната-Н на користь Регіонального відділення Фонду державного майна по Чернігівській області державного нерухомого майна - будівлі кафе Чебурашка площею 144,3 кв.м, розташованої за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, смт. Гончарівське, вул.Танкістів,3, з подальшою передачею Балансоутримувачу - філії Військторг Концерну Військторгсервіс , та стягнення з ТОВ Саната-Н на користь Регіонального відділення Фонду державного майна по Чернігівській області з подальшим перерахуванням до Державного бюджету України неустойки в розмірі 2108грн.20коп. Підготовче засідання призначено на 09.10.2019.

Крім того, ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 20.09.2019 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Концерн Військторгсервіс .

У підготовче судове засідання 09.10.2019 прибув уповноважений представник позивача, представники відповідача та третьої особи не прибули.

Відповідач та третя особа належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №1400045750932, 1400045751971, відповідно.

04.10.2019 від третьої особи надійшла заява №07/1764 від 02.10.2019, в якій остання повідомляє, що на її адресу надійшла лише ухвала суду про відкриття провадження у справі, без копії позовної заяви та додатків до неї. Крім того, третя особа інформує, що генеральний директор Концерну Військторгсервіс з 07.10.2019 по 09.10.2019 буде перебувати у відпустці, а тому не зможе прийняти участь в судовому засіданні призначеному на 09.10.2019.

09.10.2019 від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів направлення копії позовної заяви з додатками третій особі, яке задоволено судом.

Відповідно до протокольної ухвали від 09.10.2019 суд задовольнив подане відповідачем через відділ документального забезпечення суду (канцелярія) клопотання від 09.10.2019 про відкладення підготовчого засідання.

Ухвала від 09.10.2019 про виклик представників позивача, відповідача та третьої особи у підготовче засідання призначене на 28.10.2019 направлена рекомендованою кореспонденцією учасникам справи, про що свідчать матеріали справи.

У підготовче засідання 28.10.2019 прибули уповноважені представники позивача та відповідача, від третьої особи представник не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується матеріалами справи. Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 28.10.2019 відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про продовження строку на подання відзиву та долучення його до матеріалів справи з підстав викладених в ухвалі, однак продовжено відповідачу за ініціативою суду строк для подання відзиву у справі №927/733/19 та прийнято до розгляду відзив на позовну заяву від 18.10.2019 з додатками.

Відповідно до ухвали від 28.10.2019 було відкладено підготовче засідання на 12.11.2019 о 10:00. Зазначена ухвала рекомендованою кореспонденцією направлена на адреси учасників справи, що підтверджується матеріалами справи.

04.11.2019 від позивача надійшли пояснення № 52-05/03-358 від 04.11.2019, в яких останній на виконання вимог ухвали суду від 28.10.2019 повідомляє, що розрахунок неустойки в сумі 2108,20 грн був здійснений виходячи з розміру орендної плати за базовий місяць в розмірі 2610,21грн, та зазначає, що ч.2 ст. 785 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з п. 10.11 договору, укладеного між сторонами, визначено, що неустойка нараховується в 2-кратному розмірі орендної плати за кожний день неправомірного користування майном. Чинним законодавством та договором не передбачено, що неустойка за неправомірне користування майном розраховується з орендної плати за останній місяць дії договору або за будь-який інший місяць.

06.11.2019 від позивача надійшла заява №52-05/03-388 від 06.11.2019 про здійснення процесуального правонаступництва. В поданій заяві позивач просив замінити позивача - Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Чернігівській області, правонаступником - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях.

У підготовче засідання 12.11.2019 прибули уповноважені представники позивача та відповідач.

Третя особа належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №1400046162066, проте уповноваженого представника в судове засідання не направила.

Позивачем 12.11.2019 через відділ документального забезпечення суду (канцелярія) подано клопотання №52-05/03-427 від 11.11.2019 про долучення до матеріалів справи доказів, яке задоволено судом, документи долучено до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 12.11.2019 заяву про заміну позивача правонаступником Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях задоволено та здійснено заміну позивача по справі №927/733/19 Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Чернігівській області на його правонаступника Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях.

Крім того, ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 12.11.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 19.12.2019 та відкладено підготовче засідання на 25.11.2019.

14.11.2019 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив від 12.11.2019. Оскільки заперечення на відповідь на відзив від 12.11.2019 подані відповідачем 14.11.2019, з пропуском строку встановленого судом на їх подання, зважаючи, що клопотання про продовження строку від відповідача не надходило, отже вони долучені до матеріалів справи, однак до розгляду судом не прийняті.

21.11.2019 позивачем подані пояснення №52-05/03-497 від 20.11.2019 стосовно направлення відповідачу листа від 12.06.2019 №18-04-01865.

21.11.2019 позивачем подано клопотання №52-05/03-496 від 20.11.2019 про долучення доказів до матеріалів справи з доказами його направлення відповідачу та третій особі, яке задоволено судом.

21.11.2019 від позивача надійшла заява №52-05/03-495 від 20.11.2019 про закриття провадження в частині позовної вимоги щодо стягнення неустойки та стягнення судових витрат з відповідача. У поданій заяві позивач, посилаючись на врахування коштів, які надійшли від відповідача 13.09.2019 у сумі 4749,90 грн та 16.10.2019 у сумі 4749,90 грн, у сплату неустойки, просить прийняти часткову відмову Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях від позову до Саната-Н в частині позовної вимоги щодо стягнення неустойки в розмірі 2108 грн 20 коп. та закрити провадження у справі №927/733/19 в частині позовної вимоги щодо стягнення з ТОВ Саната-Н на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях неустойки в розмірі 2108 грн 20 коп. Крім того, позивач, посилаючись на ст.130 ГПК просить стягнути з відповідача судові витрати в сумі 1921,00 грн.

25.11.2019 відповідачем подані заперечення від 22.11.2019 на пояснення РВ ФДМ, в яких відповідач вказує, що оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів відмови від продовження договору в місячний термін після його закінчення, договір вважається продовжений на той самий термін, що в свою чергу спростовує доводи позивача про збереження майна без достатньої правової підстави. Крім того, відповідач звертає увагу на те, що позивач, як на підставу про відмову від продовження договірних відносин посилається на лист власника майна - МОУ від 08.04.2019, в якому зазначено, що за інформацією, наданою Концерном Військторгсервіс зазначене майно планується використовувати у власній господарській діяльності. Отже при вирішенні питання продовження дії договору повинна братися положення ч. 3 ст. 17 Закону. А враховуючи те, що власником майна повідомлення орендарю не надсилалося, а орендодавцю надіслано з порушенням тримісячного терміну, посилання позивача на відсутність законних підстав для продовження дії договору безпідставне.

У підготовчому засіданні 25.11.2019 суд, керуючись ч.4 ст. 168 Господарського процесуального кодексу України, встановив строк для подання відповідачу відповіді на пояснення третьої особи до 28.11.2019, та відповідно до ст.183 Господарського процесуального кодексу України, постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 02.12.2019, про що учасники справи повідомлені під розписки.

Ухвала повідомлення від 25.11.2019 направлена третій особі рекомендованою кореспонденцією.

28.11.2019 від відповідача надійшла відповідь на пояснення Концерну Військторгсервіс , в яких зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів відмови від продовження договору в місячний термін після його закінчення, договір вважається продовжений на той самий термін, що в свою чергу спростовує доводи позивача та третьої особи про користування майном без достатньої правової підстави.

02.12.2019 від позивача надійшло клопотання №52-05/03-587 від 29.11.2019 про долучення доказів до матеріалів справи, яке задоволено судом.

У підготовче засідання 02.12.2019 прибули уповноважені представники позивача та відповідача, третя особа в підготовче засідання не прибула.

Третя особа належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №1400046330244. У підготовчому засіданні 02.12.2019 суд прийняв відмову позивача від позову в частині позовної вимоги щодо стягнення неустойки в розмірі 2108,20 грн, оскільки заява позивача про відмову від позову не порушує нічиї права та є процесуальним правом позивача відповідно до ст.42, 46 Господарського процесуального кодексу України.

У підготовчому засіданні 02.12.2019, враховуючи намір позивача уточнити позовні вимоги, для з`ясування остаточної позиції стосовно позовних вимог, з огляду на неможливість вирішення всіх питань визначених ст.182 Господарського процесуального кодексу України, суд, не виходячи до нарадчої кімнати, відповідно до ст.183 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 09.12.2019, про що представники сторін повідомлені під розписки.

Ухвала повідомлення від 02.12.2019 направлена учасникам справи рекомендованою кореспонденцією.

У судове засідання 09.12.2019 прибули уповноважені представники позивача та відповідача.

Третя особа належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується матеріалами справи.

09.12.2019 від третьої особи на електронну адресу суду надійшло клопотання від 09.12.2019 №б/н про розгляд справи без участі представника концерну Військторгсервіс , яке підписано електронно-цифровим підписом, та яке задоволено судом, про що зазначено в протоколі від 09.12.2019.

09.12.2019 позивачем через відділ документального забезпечення суду (канцелярія) подано заяву про уточнення позовної вимоги №52-05/03-645 від 05.12.2019 з доказами її направлення учасникам справи. В поданій заяві позивач просить витребувати з чужого незаконного володіння у Товариства з обмеженою відповідальністю Саната-Н на користь балансоутримувача - Філії Військторг Концерну Військторгсервіс державне нерухоме майно - будівлю кафе Чебурашка площею 144,3 кв.м., розташовану за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, смт. Гончарівське, вул. Танкістів, 3, шляхом підписання акту приймання-передачі з Балансоутримувачем.

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що в позовній заяві позивачем вказано позовну вимогу щодо витребування державного нерухомого майна - будівлі кафе Чебурашка на користь Регіонального відділення Фонду державного майна по Чернігівській області з подальшою передачею Балансоутримувачу - Філії Військторг Концерну Військторгсервіс . Відповідно до п. 10.9 Договору оренди №88-16 від 13.06.2016 у разі припинення або розірвання цього договору, майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу. За таких обставин, позивач вважає за необхідне, уточнити позовну вимогу.

Представник відповідача не заперечував проти поданої позивачем заяви про уточнення позовних вимог, зазначаючи про процесуальне право позивача на подання такої заяви.

Приймаючи до уваги процесуальне право позивача на уточнення позовних вимог, суд, прийняв до розгляду заяву позивача, справа розглядається з її урахуванням. Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09.12.2019 закрито провадження у справі №927/733/19 в частині стягнення з відповідача неустойки у сумі 2108 грн 20 коп., а також закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.12.2019.

16.12.2019 позивачем подано клопотання від 13.12.2019 №50-13/03-743 про відкладення розгляду справи. У поданому клопотанні позивач зазначає, що позивач бажає прийняти участь у розгляді справи, але у зв`язку зі звільненням представника ОСОБА_1 та великою завантаженістю спеціалістів, на даний час не може належним чином забезпечити участь представника у судовому засіданні.

16.12.2019 від третьої особи на електронну адресу суду надійшло клопотання від 13.12.2019 №б/н про розгляд справи без участі третьої особи, оскільки виключне право представляти інтереси Концерну Військторгсервіс в суді має лише генеральний директор концерну. Клопотання не підписано електронно-цифровим підписом.

У судове засідання 16.12.2019 прибули уповноважені представники відповідача.

Позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №1400046592044.

16.12.2019 судом вчинені дії щодо перевірки отримання третьою особою ухвали суду від 09.12.2019 за штрихкодовим ідентифікатором 1400046592028. Як вбачається з інформації з офіційного сайту ДППЗ Укрпошта щодо відстеження пересилання поштових відправлень, поштове відправлення із штрихкодовим ідентифікатором 1400046592028 вручено 13.12.2019 у місці виконання операції м. Київ.

Оскільки клопотання третьої особи від 13.12.2019 №б/н про розгляд справи без участі третьої особи не містить обов`язкового реквізиту електронного документа, а саме ЕЦП, воно оформлене не у відповідності з приписами чинного законодавства та не вважається офіційним, тому до розгляду судом не прийнято.

У судовому засіданні 16.12.2019, керуючись ст.216 Господарського процесуального кодексу України, не виходячи до нарадчої кімнати, суд постановив ухвалу про відкладення судового засідання з розгляду справи по суті на 23.12.2019, про що представники відповідача повідомлені під розписки.

Ухвала повідомлення від 16.12.2019 направлена позивачу та третій особі рекомендованою кореспонденцією.

У судове засідання 23.12.2019 прибули уповноважені представники відповідача.

Представники позивача та третьої особи в судове засідання 23.12.2019 не прибули.

Позивач та третя особа належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №1400046592907, №1400046592915, відповідно.

23.12.2019 від третьої особи на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з навантаженням та неможливістю направити представника. Клопотання не підписано електронно-цифровим підписом, що підтверджується відміткою відділу документального забезпечення суду (канцелярії).

Оскільки клопотання третьої особи про відкладення розгляду справи не містить обов`язкового реквізиту електронного документа, а саме ЕЦП, воно оформлене не у відповідності з приписами чинного законодавства та не вважається офіційним, оригінал вказаного клопотання на момент проведення судового засідання до суду не надходив, тому до розгляду судом не прийнято.

Заяви та клопотання від позивача не надходили, причину неявки позивачем не повідомлено.

За приписами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Зважаючи на те, що згідно з ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані користуватися визначеними законом процесуальними правами; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, а тому неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 23.12.2019 - суд перейшов до розгляду справи по суті, керуючись ст.216 Господарського процесуального кодексу України, не виходячи до нарадчої кімнати, суд постановив ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні з розгляду справи по суті на 02.01.2020, про що представники відповідача повідомлені під розписки.

Ухвала повідомлення від 23.12.2019 направлена позивачу та тертій особі рекомендованою кореспонденцією.

У судове засідання 02.01.2020 прибули представники позивача та відповідача.

Третя особа належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №1400046691034, проте уповноваженого представника в судове засідання не направила.

02.01.2020 від третьої особи на електронну адресу суду надійшло клопотання від 02.01.2020 №б/н про розгляд справи без участі третьої особи, оскільки виключне право представляти інтереси Концерну Військторгсервіс в суді має лише генеральний директор концерну. Вказане клопотання не підписано електронно-цифровим підписом, що підтверджується відміткою відділу документального забезпечення суду (канцелярії).

Оскільки клопотання третьої особи від 02.01.2020 №б/н про розгляд справи без участі третьої особи не містить обов`язкового реквізиту електронного документа, а саме ЕЦП, воно оформлене не у відповідності з приписами чинного законодавства та не вважається офіційним, оригінал вказаного клопотання на момент проведення судового засідання до суду не надходив, тому до розгляду судом не прийнято.

У судовому засіданні 02.01.2020 продовжено розгляд справи по суті, а також суд, керуючись ст.216 Господарського процесуального кодексу України, не виходячи до нарадчої кімнати, постановив ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні з розгляду справи по суті на 14.01.2020, про що представники позивача та відповідача повідомлені під розписки.

Ухвала повідомлення від 02.01.2020 направлена третій особі рекомендованою кореспонденцією.

У судове засідання 14.01.2020 прибули уповноважені представники відповідача.

Позивач та третя особа уповноважених представників в судове засідання не направили.

У підготовче засідання 14.01.2020 прибула Помаз В.В., як представник позивача. На підтвердження своїх повноважень представником надано довіреність №14 від 17.12.2019. Законом України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) від 02.06.2016 №1401-VIII, який набрав чинності 30.09.2016, Конституцію України від 28.06.1996 доповнено, зокрема, ст.131-2 та п.п.11 п.16-1 розділу XV Перехідні положення .

Частиною 4 статті 131-2 Конституції України передбачено, що виключно адвокат здійснює представництво інтересів особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Згідно з п.п.11 п.16-1 Розділу XV Перехідні положення Конституції України, представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.

З огляду на те, що Конституція України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії (ст.8 Конституції України), суд дійшов висновку, що з 01.01.2020 представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування у судах першої інстанції у справах, провадження в яких розпочато після 30.09.2016, має здійснюватися адвокатами - як представниками органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, або ж такими органами в порядку самопредставництва.

Враховуючи приписи чинного законодавства України, а також те, що провадження у справі здійснюється в порядку загального позовного провадження, відсутні підтвердження наявності статусу адвоката у Помаз В.В. та її право представляти інтереси органу державної влади в суді в порядку самопредставництва, судом не допущено до участі у судовому засіданні Помаз В.В. як представника Регіонального відділенням Фонду Державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях.

Третя особа належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №1400046854936.

14.01.2020 від третьої особи на електронну адресу суду надійшло клопотання від про розгляд справи без участі третьої особи за наявними матеріалами. Клопотання не підписано електронно-цифровим підписом, отже воно оформлене не у відповідності з приписами чинного законодавства та не вважається офіційним, оригінал вказаного клопотання на момент проведення судового засідання до суду не надходив, тому до розгляду судом не прийнято.

Приймаючи до уваги, що участь у судовому засіданні є процесуальним правом учасників справи, а неприбуття представників позивача та третьої особи не перешкоджає розгляду справи по суті, за відсутності таких учасників справи з огляду на належне повідомлення їх про час, дату та місце розгляду справи, суд доходить висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників позивача та третьої особи.

Виклад позицій учасників судового процесу

Стислий виклад позовних вимог.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до п. 10.1 договору оренди №88-16 від 13.06.2016 державного нерухомого майна - будівлі кафе Чебурашка площею 144,3 кв.м., розташованої за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, смт. Гончарівське, вул. Танкістів, 3, що перебуває на балансі Філії Військторг Концерну Військторгсервіс , укладеного між регіональним відділенням ФДМ у Чернігівській області та ТОВ Саната-Н строком на 2 роки 364 дні, що діє з 13.06.2016 до 11.06.2019 включно. Позивач посилається на повідомлення орендаря листом від 16.04.2019 №18-04-01225 про відмову Міністерства оборони України щодо продовження терміну дії договору №88-16 від 13.06.2016 та про необхідність повернення майна Балансоутримувачу після закінчення договору оренди. Окрім того, позивач стверджує, що договір оренди вважається припиненим у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено. Незважаючи на це, станом на сьогодні з боку орендаря не вчинено будь-яких дій стосовно здійснення передачі орендованого майна. Зважаючи, що об`єкт оренди до цього часу не повернуто у Регіонального відділення виникло право на стягнення неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за весь час прострочення у сумі 2108,20грн (з 17.06.2019 по 20.08.2019 з урахуванням сплачених коштів у сумі 8916,44грн).

24.10.2019 від позивача надійшла відповідь №52-05/09-282 від 24.10.2019 на відзив, в якій позивач не погоджується з твердженнями відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву та зазначає, що предметом спору у даній справі є виключно зобов`язання звільнити приміщення, а не визнання договору продовженим, укладеним на новий термін, тощо. Позивач стверджує, що термін дії договору закінчився 11.06.2019, а листом від 12.06.2019 №18-04-01865 Регіональне відділення повідомило орендаря щодо відсутності підстав продовження договору.

Стислий виклад заперечень відповідача.

21.10.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні, крім того, відповідач просить продовжити строк для подання відзиву на позовну заяву.

В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає про безпідставність доводів позивача стосовно закінчення дії договору оренди, про неподання позивачем доказів на підтвердження права власності на дане майно, а також про те, що саме від власника майна надійшло письмове повідомлення на адресу відповідача про намір використовувати зазначене майно для власних потреб. Відповідач вважає, що орендодавцем в порушення ч.3 ст.17 Закону не дотримано терміну повідомлення про припинення договору. Стосовно ж стягнення неустойки відповідач зазначає, що оскільки позивачем безпідставно відмовлено в продовженні/переукладенні договору оренди, то і стягнення неустойки відповідач вважає безпідставним.

Стислий виклад позиції третьої особи.

30.10.2019 від третьої особи надійшли пояснення №б/н від 28.10.2019 по справі, в яких третя особа підтримує позовні вимоги та зазначає, що спірне нерухоме майно перебуває на балансі у філії Військторг Концерну Військторгсервіс . Третя особа стверджує, що позивачем було направлено лист до Міністерства оборони України про можливість продовження зазначеного договору у зв`язку з поданою Орендарем відповідної заяви. Листом від 08.04.2019 року № 503/9/3161 Міністерство оборони України повідомило позивача щодо відмови у пролонгації зазначеного договору оренди, у зв`язку з тим, що відповідно до інформації Концерну Військторгсервіс зазначене майно планується використовувати у власній господарській діяльності. 14.06.2019 року листом № 18-04-01225 позивач повідомив відповідача про відмову Міністерства оборони України, як органу уповноваженого управляти державним майном, щодо продовження терміну дії договору оренди. Незважаючи на відмову Міністерства оборони України щодо продовження терміну дії договору оренди, відповідачем повторно подавалась заява від 05.06.2019 року, однак листом від 12.06.2019 року № 18-04-01856 позивач повідомив відповідача знову про відмову Міністерства оборони України. Третя особа вказує, що станом на сьогоднішній день, хоча дія договору оренди вже давно закінчилась, відповідачем незаконно продовжується використовуватись держане нерухоме майно.

Перелік обставин, які є предметом доказування у справі, фактичні обставини справи.

Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство оборони України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. № 671 (у редакції постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 730), Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1.1. Статуту Концерну Військторгсервіс (далі - Статут), затвердженого Міністром оборони України 15.11.2018, визначено, що Концерн Військторгсервіс (далі - Концерн) є державним господарським об`єднанням, заснованим на державній власності у формі концерну, Концерн належить до сфери управління Міністерства оборони України (далі - уповноважений орган управління).

Майно Концерну є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Реалізуючи право господарського відання Концерн володіє, користується та розпоряджається майном відповідно до мети своєї діяльності на свій розсуд і в порядку, що не суперечить чинному законодавству України (п.4.2. Статуту).

Відповідно до п.5.1. Статуту Концерн має право в установленому порядку від свого імені укладати договори (угоди), вчиняти інші правочини, набувати майнових та немайнових прав, виконувати зобов`язання, бути позивачем та відповідачем у суді відповідно до законодавства.

Концерн має право передавати під заставу майнові об`єкти, що належать до основних фондів, здавати в оренду цілісні майнові комплекси структурних одиниць, підрозділів, філій, цехів, нерухоме майно, а також інше індивідуально визначене майно (устаткування, транспорті засоби, інвентар та інші матеріальні цінності , які йому належать) згідно з вимогами чинного законодавства України за попередньою згодою уповноваженого органу управління (п.4.16 Статуту).

Як вбачається з п.7.1. Статуту, повноваження щодо реалізації прав держави як власника майна концерну здійснює Уповноважений орган управління, який здійснює управління Концерном та має повноваження, зокрема, щодо прийняття рішення про створення, реорганізацію і ліквідацію підприємстві, установ та організацій, що є Учасниками концерну, та Концерну.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 20.09.2019 відокремленим підрозділом юридичної особи Концерну Військторгсервіс , зокрема, є філія Військторг Концерну Військторгсервіс .

Згідно з інформаційною довідкою №177642542 від 15.08.2019 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна - кафе Чебурашка , загальною площею - 144,3 кв.м., реєстраційний номер майна - 30222361, належить на праві державної власності Державі Україна в особі концерну Військторгсервіс з правом господарського відання, код ЄДРПОУ - 33689922, форма власності державна, частка власності 1/1, дата прийняття рішення про державну реєстрацію - 19.04.2010, свідоцтво про право власності, САС/794559 від 19.04.2010 Гончарівська селищна рада.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за критерієм пошуку код ЄДРПОУ - 39083016, в реєстрі значиться Товариство з обмеженою відповідальністю САНАТА-Н , місцезнаходження: вул. Войкова, буд 15, кв. 16, м. Чернігів, керівник - Салтан Леонід Леонідович, не перебуває в процесі припинення.

04.02.2016 ТОВ Саната-Н звернулося із заявою до начальника РВ ФДМУ по Чернігівській області про надання в оренду будівлі кафе Чебурашка загальною площею -144,3 кв.м., розташованого за адресою: Чернігівській район, смт. Гончарівське, вул. Танкістів, б.3, що знаходиться на балансі філії Військторг Концерну Військторгсервіс для розміщення кафе, що здійснює продаж товарів підакцизної групи терміном на 2 роки 364 дні.

Відповідно до п.1.1 договору оренди нерухомого майна №88-16 від 13.06.2016 (далі - договір), укладеному між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області, правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, (позивач у справі, орендодавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю Саната-Н (відповідач у справі, орендар за договором), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування без права передачі у суборенду, приватизації (викупу) орендарем або третіми особами державне нерухоме майно - будівлю Чебурашка площею 144,3 кв.м., розташовану за адресою: Чернігівська область, Чернігівській район, смт. Гончарівське, вул. Танкістів, 3 (реєстровий номер 33689922.36.ААААЕВ284) (далі - майно), що перебуває на балансі Філії Військторг Концерну Військторгсервіс (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 31.03.2016 р. і становить за незалежною оцінкою 199633,32 грн.

За умовами п.1.2 договору майно передається в оренду для розміщення кафе, що здійснює продаж товарів підакцизної групи.

У розділі 2 договору сторони погодили умови передачі орендованого майна орендарю, відповідно до яких орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна ( п.2.1 договору). Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення у орендаря права власності на це майно, власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди (п.2.2 договору).

Згідно п.2.3 договору обов`язок щодо складання акта приймання-передавання покладається на орендодавця.

У розділі 3 договору оренди сторони дійшли згоди щодо орендної плати, та домовились про наступне.

Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року №786, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - травень 2016 року 2610,21 грн (п.3.1. договору). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку визначеному законодавством (п.3.2 договору).

У п.3.3 договору сторони погодили, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України , розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.

Орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж ( п.3.6. договору).

У разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу (п.3.11. договору).

За умовами п. 5.10. договору орендар зобов`язується у разі припинення або розірвання договору повернути балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачу його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Відповідно до п. 10.1 договору оренди його укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 13.06.2016 по 11.06.2019 включно.

Зміни до умов цього договору або його розірвання допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною (п. 10.3.).

За приписами п. 10.6 договору оренди чинність цього договору припиняється внаслідок: - закінчення строку, на який його було укладено; - загибелі орендованого майна; - достроково за взаємною, згодою сторін або за рішенням суду; - банкрутства орендаря; ліквідації орендаря - юридичної особи.

У п.10.9 договору сторони встановили, що у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу.

Як вбачається з наданого до матеріалів справи примірника договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №88-16 від 13.06.2016, останній підписаний сторонами та скріплений їх печатками, що свідчить про набрання ним чинності, що також не оспорювалось сторонами в ході розгляду справи.

Також, договір погоджено з балансоутримувачем, про що свідчить підпис начальника філії Військторг Концерну Військторгсервіс скріплений печаткою філії.

Відповідно акту приймання-передачі від 13.06.2016, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування без права передачі у суборенду, приватизації (викупу) орендарем або третіми особами державне нерухоме майно - будівлю кафе Чебурашка площею 144,3 кв.м., розташованої за адресою: Чернігівська область, Чернігівській район, смт. Гончарівське, вул. Танкістів, 3 (реєстровий номер 33689922.36.ААААЕВ284) (далі - майно), що перебуває на балансі філії Військторг Концерну Військторгсервіс (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 31.03.2016 і становить за незалежною оцінкою 199633,32 грн.

Акт погоджено з балансоутримувачем про що свідчить підпис начальника філії Військторг Концерну Військторгсервіс скріплений печаткою філії.

За повідомленням відповідача, ним проводилися оплати за користування майном - будівлею кафе Чебурашка , яке згідно договору за твердженням відповідача, повинно знаходитись в його користуванні. На підтвердження проведених оплат відповідачем подані платіжні доручення: №218 від 14.06.2019 на суму 1696,40грн (одержувач - філія Військторг Концерну Військторгсервіс ), №219 від 14.06.2019 на суму 2374,95грн (одержувач - УДКСУ у Чернігівському районі), №220 від 18.07.2019 на суму 1696,40грн (одержувач - філія Військторг Концерну Військторгсервіс ), №221 від 18.07.2019 на суму 2374,95грн (одержувач - УК у Чернігівському районі/22080300), №231 від 3392,80грн (одержувач - філія Військторг Концерну Військторгсервіс ), №232 від 15.08.2019 на суму 4749,90грн (одержувач - УДКСУ у Чернігівському районі), №228 від 13.09.2019 на суму 3392,80грн (одержувач - філія Військторг Концерну Військторгсервіс ), №229 від 13.09.2019 на суму 4749,90грн (одержувач - УДКСУ у Чернігівському районі), №234 від 16.10.2019 на суму 4749,90грн. (одержувач - УДКСУ у Чернігівському районі).

Факт надходження вказаних коштів від відповідача позивач та третя особа не заперечували і спростувань не наводили.

20.03.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю Саната - Н звернулось до РВ ФДМУ по Чернігівській області з заявою, в якій просило продовжити дію договору оренди №88-16 від 13.06.2016 нерухомого державного майна - будівлі кафе Чебурашка , площею 144,3 кв.м., що знаходиться за адресою Чернігівська область, Чернігівській район, смт. Гончарівське, вул. Танкістів, 3, та перебуває на балансі філії Військторг Концерну Військторгсервіс , терміном на 2 роки 364 дні.

Листом №07-04-00900 від 22.03.2019 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області звернулось до Міністерства оборони України, в якому повідомлено по звернення ТОВ Саната-Н із заявою щодо продовження терміном на два роки 364 дні договору оренди №88-16 від 13.06.2016 нерухомого майна - будівлі кафе Чебурашка площею 144,3 кв.м., розташованої за адресою: Чернігівська область, Чернігівській район, смт. Гончарівське, вул. Танкістів,3, що перебуває на балансі філії Військторг Концерну Військторгсервіс . Також у даному зверненні повідомляється, що листом від 18.02.2019 №02/293 Концерн Військторгсервіс звернувся до регіонального відділення з проханням не проводити заходи щодо продовження договору на новий термін, у зв`язку з тим, що Концерн планує використовувати вказане майно у власній господарській діяльності для виконання завдань, покладених на нього Кабінетом Міністрів України та Міністерством оборони України. Тим же листом, Концерн повідомив, що в січні місяці поточного року Концерн отримав доручення органу управління майном - Міністерства оборони України, яким на підставі закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію і постанови Кабінету Міністрів України, в якому Концерн визначено виконавцем мобілізаційного завдання (замовлення) Міноборони по задоволенню (забезпеченню) потреб Збройних Сил України, інших військових формувань в особливий період. У листі позивач повідомляв Міністерство оборони України про необхідність надання висновків про можливість продовження договору на новий термін, в установлений законодавством термін.

Міністерство оборони України повідомило Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області листом №503/9/3161 від 08.04.2019 (на №07-04-00900 від 22.03.2019) про те, що за інформацією, наданою Концерном Військторгсервіс , майно, яке знаходиться за адресою: Чернігівська область, Чернігівській район, смт. Гончарівське, вул. Танкістів, 3, та обліковується на балансі філії Військторг Концерн Військторгсервіс планується використовувати у власній господарській діяльності. Отже, враховуючи зазначене Міністерство оборони України не погоджує пролонгацію договору оренди від 13.06.2016 №88-16. Вказана відповідь надійшла до позивача 12.04.2019, про що свідчить відповідна відмітка вхідної кореспонденції за №07/00930.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області листом №18-04-01225 від 16.04.2019 повідомило ТОВ Саната-Н про отримання листа №503/9/3161 від 08.04.2019 Міністерства оборони України, яким відмовлено в продовженні терміну дії договору оренди №88-16 від 13.06.2016 нерухомого майна - будівлі кафе Чебурашка площею 144,3 кв.м., розташованої за адресою: Чернігівська область, Чернігівській район, смт. Гончарівське, вул. Танкістів, 3, що перебуває на балансі філії Військторг Концерн Військторгсервіс . У даному листі також зазначено, що після закінчення терміну дії договору РВ ФДМУ по Чернігівській області пропонує ТОВ Саната-Н повернути державне нерухоме майно балансоутримувачу - філії Військторг Концерну Військторгсервіс шляхом підписання акту приймання-передачі, у термін визначений у п.10.8 договору оренди.

Відповідач під час розгляду справи не заперечував отримання від позивача листа за №18-04-01225 від 16.04.2019 та підтверджував обізнаність щодо позиції Міністерства оборони України про відсутність наміру продовжувати дію договору оренди № 88-16 від 13.06.2016 після закінчення його строку дії.

ТОВ Саната-Н повторно звернулось до РВ ФДМУ по Чернігівській області із заявою від 05.06.2019 про продовження дії договору оренди №88-16 від 13.06.2016 нерухомого державного майна - будівлі кафе Чебурашка , площею 144,3 кв.м., що знаходиться за адресою Чернігівська область, Чернігівській район, смт. Гончарівське, вул. Танкістів, 3, та перебуває на балансі філії Військторг Концерну Військторгсервіс , терміном на 2 роки 364 дні.

Як свідчать матеріали справи, позивач, розглянувши заяву відповідача щодо повторного звернення до Міністерства оборони України з метою отримання дозволу на продовження договору оренди від 13.06.2016 №88-16, листом від 10.06.2019 за №18-04-01831 Про припинення орендних відносин повідомило ТОВ Саната-Н про неможливість продовження вищезазначеного договору оренди, у зв`язку з наявною відмовою органу управління об`єктом оренди - Міністерства оборони України (лист від 08.04.2019 №503/9/3161) у продовженні орендних відносин. Відповідачу нагадано, що термін дії договору оренди від 13.06.2016 №88-16 закінчується 11.06.2019, та зазначено, що у регіонального відділення відсутні законні підстави для продовження терміну дії зазначеного договору.

Позивач під час розгляду справи пояснив, що лист від 10.06.2019 за №18-04-01831 Про припинення орендних відносин був направлений ТОВ Саната-Н простою кореспонденцією. Присутній безпосередньо у судовому засіданні директор ТОВ Саната-Н Салтан Л.Л. не заперечував отримання вказаного листа від Регіонального відділення Фонду державного майна по Чернігівській області.

Позивачем до матеріалів справи подано лист №18-04-01865 від 12.06.2019, яким РВ ФДМУ по Чернігівській області повідомило ТОВ Саната-Н про закінчення 11.06.2019 терміну дії договору оренди №88-16 від 13.06.2016 нерухомого майна будівлі кафе Чебурашка , площею 144,3 кв.м., що знаходиться за адресою Чернігівська область, Чернігівській район, смт. Гончарівське, вул. Танкістів, 3, та перебуває на балансі філії Військторг Концерну Військторгсервіс . Також, у вказаному листі зазначено, що орган управління майном - Міністерство оборони України листом від 08.04.2019 №503/9/3161 на звернення регіонального відділення щодо надання висновків про можливість продовження договору оренди на новий термін (лист від 22.03.2019 №07-04-00900), повідомило про відсутність наміру продовжувати термін дії вищезазначеного договору оренди, у зв`язку з використанням вищезазначеного майна у власній господарській діяльності балансоутримувача. РВ ФДМУ по Чернігівській області зазначено про відсутність законних підстав для продовження договору оренди зазначеного вище нерухомого майна, у зв`язку з чим ТОВ Саната-Н необхідно терміново повернути об`єкт оренди балансоутримувачу та надати до регіонального відділення акт приймання-передачі з метою припинення нарахування орендної плати. Також, повідомлено, що у разі не повернення майна після припинення договірних відносин передбачено стягнення неустойки в подвійному розмірі орендної плати.

Відповідач заперечував отримання від позивача листа №18-04-01865 від 12.06.2019.

Позивач в свою чергу зазначає, що вказаний лист направлявся на юридичну адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією та був повернутий за закінченням терміну зберігання. До матеріалів справи позивачем подано копію конверту, фіскального чеку та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за №ШКІ 1400044558957 датою відправки 14.06.2019 на адресу ТОВ Саната-Н - вул.Черновола (вул.Войкова попередня назва), 15/16, м. Чернігів, на конверті вчинена відмітка відділенням поштового зв`язку про причини повернення - за закінченням терміну зберігання . Оригінали вказаних документів були надані позивачем суду для огляду та під час огляду у конверті містився оригінал листа №18-04-01865 від 12.06.2019 адресований ТОВ Саната-Н , копія якого додана позивачем до матеріалів справи.

Відповідач під час розгляду справи підтверджував факт перебування в орендованому приміщенні - будівлі кафе Чебурашка , площею 144,3 кв.м., що знаходиться за адресою Чернігівська область, Чернігівській район, смт. Гончарівське, вул. Танкістів, 3, та неповернення його ні орендодавцю ні балансоутримувачу.

Однією із позовних вимог позивача до відповідача на підставі ст. 785 Цивільного кодексу України було стягнення неустойки за неповернення майна після закінчення строку дії договору за період з 17.06.2019 по 20.08.2019 у сумі 2108,20грн, розрахованої виходячи із розміру орендної плати за базовий місяць - 2610,21грн, що становить 11024,64грн, та проведених відповідачем оплат на суму 8916,44грн (11024,64грн-8916,44грн =2108,20грн).

Відповідач не заперечував щодо арифметичного розрахунку позивачем позовних вимог в частині стягнення неустойки за неповернення майна на підставі ст.785 ЦК України за період з 17.06.2019 по 20.08.2019 у сумі 2108,20грн.

Як вбачається із поданої позивачем заяви від 20.11.2019 №52-05/03-495, позивач відмовився від позовних вимог до відповідача в частині стягнення неустойки у сумі 2108,20грн у зв`язку із надходженням від відповідача платежів за платіжним дорученням №229 від 13.09.2019 на суму 4749,90грн та №234 від 16.10.2019 на суму 4749,90грн, які регіональним відділенням враховані у відповідному розмірі в оплату неустойки, тобто у зв`язку із сплатою неустойки після звернення позивача до суду.

За результатами розгляду заяви позивача була прийнята часткова відмова від позовних вимог до відповідача в частині стягнення неустойки у сумі 2108,20грн та за результатами підготовчого провадження відповідно до ухвали від 09.12.2019 закрито провадження у справі у зазначеній частині на підставі п.4 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Норми права, які суд застосував, та мотиви їх застосування

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України серед способів захисту цивільних прав та інтересів судом є визнання права.

У відповідності до статті 41 Конституції України та статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснення

Відповідно до ч.5 ст.22 Господарського кодексу України держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб`єктів господарювання, що належать до цього сектора економіки і здійснюють свою діяльність, зокрема, на основі права господарського відання. Згідно з вимогами ст.74 цього ж Кодексу майно державного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання.

Частиною 1 ст.136 Господарського кодексу України визначено, що право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується та розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України Про управління об`єктами державної власності суб`єктами управління об`єктами державної власності, зокрема, є: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об`єктами державної власності; міністерства, інші органи виконавчої влади та державні колегіальні органи (далі - уповноважені органи управління); Фонд державного майна України.

У ч.2 ст.5-2 вказаного вище Закону встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об`єктами державної власності, виконує функції органу управління стосовно об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління.

Відповідно до п. 11 ч.1 ст. 6 Закону України Про управління об`єктами державної власності уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань ведуть облік об`єктів державної власності, що перебувають в їх управлінні, здійснюють контроль за ефективним використанням та збереженням таких об`єктів.

Орендоване майно: приміщення - будівлі кафе Чебурашка , площею 144,3 кв.м., що знаходиться за адресою Чернігівська область, Чернігівській район, смт. Гончарівське, вул. Танкістів, 3, є державним, а тому на спірні правовідносини поширюється також і дія Закону України Про оренду державного та комунального майна .

Відповідно до статті 2 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.

У відповідності до ст.5 вказаного закону орендодавцями є Фонд державного України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук, а також майна, що належить вищим навчальним закладам та/або науковим установам, що надається в оренду науковим паркам та їхнім партнерам.

Частиною першою статті 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Частина 1 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна встановлює, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п`ять років, якщо орендар не пропонує менший розмір.

Частиною 2 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той де самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Вищевказана стаття також кореспондується зі статтею 764 Цивільного кодексу України, в якій зазначено, що у разі, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку дії договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Статтею 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна встановлено місячний термін, протягом якого орендодавець або орендар можуть заявити про припинення або зміну умов договору після закінчення його строку.

З даної статті вбачається, що строк звернення з такою заявою не обмежений місяцем саме після закінчення дії договору, а заінтересована сторона може подати заяву і до закінчення строку дії договору оренди, оскільки такі дії не суперечать вказаному закону та узгоджується з іншими нормативно-правовими актами.

За приписами ч.3 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов`язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Договір припиняється після спливу строку його дії (ст. 763 Цивільного кодексу України).

Приписами ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України визначено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч.1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

У ч.2 статті 785 Цивільного кодексу України встановлено, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно з пунктом 2 статті 26 та пунктом 1 статті 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено, орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Мотивована оцінка аргументів, наведеного учасниками справи.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписам ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про не закінчення 5 річного строку дії договору оренди та невідповідності строку оренди 2 роки 364 дні зазначеного у п.10.1 договору, з огляду на те, що у заяві від 04.02.2016 відповідачем самостійно було визначено строк 2 роки 364 дні на які просив позивача надати в оренду будівлю кафе Чебурашка загальною площею 144,3кв.м.

У п. 10.1 договору сторони за домовленістю визначили строк дії договору менший ніж п`ять років, а саме: 2 роки 364 дні, що діє з 13.06.2016 до 11.06.2019 включно , що не суперечить ч.1 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна .

Отже, строк дії договору закінчується 11.06.2019 року.

Матеріалами справи не підтверджується наміри власника, орендодавця або балансоутримувача у подальшому здійснити передачу спірного майна в оренду іншій особі.

Суд звертає увагу, що у листі позивача від 22.03.2019 за №07-04-00900 адресованому Міністерству оборони України наголошувалося на повідомленні орендодавцю Концерном Військторгсервіс листом від 18.02.2019 №02/293 про намір використовувати майно у власній господарській діяльності для виконання завдань, покладених на нього Кабінетом Міністрів України та Міністерством оборони України.

Суд критично оцінює доводи відповідача, що відсутність за даними реєстру у Концерну Військторгсервіс такого виду діяльності як діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (код КВЕД 56.10), може означати подальше передання майна в оренду іншій особі, оскільки такі доводи є припущенням відповідача, а також відсутність вказаного виду діяльності за даними реєстру не є беззаперечною підставою для неможливості використання балансоутримувачем спірного майна. У п.2.3 Статуту Концерну Військторгсервіс серед переліку видів діяльності, які має право здійснювати Концерн зазначено надання послуг у сфері громадського харчування, постачання готової їжі, організація харчування військовослужбовців, працівників (службовців) Збройних Сил України, інших військових формувань в Україні.

Цивільний кодекс України передбачає можливість автоматичної пролонгації договору найму в разі відсутності заперечень як зі сторони наймодавця, так і зі сторони наймача.

При цьому пріоритетним критерієм при вирішенні питання пролонгації договору оренди є перш за все відсутність заперечення орендодавця.

На момент закінчення терміну дії договору оренди орендодавець двічі підтвердив свою позицію щодо не продовження з відповідачем правовідносин оренди, зокрема, не продовження договору оренди №88-16 від 13.06.2016, що підтверджу листом від 16.04.2019 №18-04-01225 та листом від 10.06.2019 №18-04-01831, отримання якого не заперечується та визнається відповідачем.

Крім того, суд зазначає, що для продовження договірних відносин необхідно волевиявлення на це сторін договору, досягнення ними згоди із застосуванням переважного права орендаря на продовження договору оренди або мовчазна згода сторін договору стосовно поновлення договору на тих самих умовах на той самий строк.

При цьому, сутністю переважного права є укладення договору найму на новий строк зі встановленням умов такого договору за домовленістю сторін, а не його автоматичне поновлення.

Таким чином, переважне право на укладення договору оренди перед іншими особами, які претендують на це ж майно, реалізується шляхом укладення нового договору оренди на погоджених з орендодавцем умовах, а не у зв`язку із продовженням користування орендарем майном та відсутністю заперечень орендодавця проти цього протягом одного місяця після закінчення строку дії договору.

За таких обставин, суд доходить висновку, що відповідач помилково ототожнює право на пролонгацію договору оренди (продовження договору на той же строк і на тих самих умовах), яке реалізується внаслідок мовчазної згоди сторін договору, із укладенням договору оренди на новий строк за переважним правом добросовісного орендаря шляхом підписання нової угоди.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 777 Цивільного кодексу України наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.

Частина 3 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна стосується питання переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий термін, за інших рівних умов.

Отже суд доходить висновку, що при наявності повідомлення орендарем про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди на новий строк, застосовуються умови повідомлення власником орендаря про намір використання майна для власних потреб не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору, як зазначено у другому реченні частини 3 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна .

Як свідчать зміст заяв орендаря від 20.03.19 та від 05.06.2019, направлених орендодавцю, ТОВ Саната-Н просило саме продовжити строк дії договору оренди №88-16 від 13.06.2016 терміном на 2 роки 364 дні, а не повідомляло про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди на новий строк.

Суд критично оцінює заперечення відповідача про те, що він не отримував від позивача листа від 12.06.2019 за №18-04-01831 та сумніви відповідача, що 14.06.2019 рекомендованою кореспонденцією був направлений відповідачу саме лист датований 12.06.2019, тобто після закінчення строку дії договору оренди, та в якому також повідомлялось про необхідність терміново повернути об`єкт оренди балансоутримувачу, оскільки як свідчать матеріали справи відповідач вказаний лист в установлений строк Правилами поштового зв`язку не отримав, лист повернуто позивачу - за закінченням строку зберігання , направлення повідомлення орендарю про відсутність наміру продовжувати договір оренди тільки цінним листом з описом діючим законодавством не встановлено.

Суд зазначає, що реєстр відправлення листів рекомендованих листів через Чернігівський поштамт 14.06.2019 складено працівником позивача і є документом його внутрішньої організації діловодства.

Господарський суд вважає, що не отримання відповідачем кореспонденції від орендодавця, не забезпечення належних умов щодо своєчасного отримання кореспонденції, яка надходить на юридичну адресу ТОВ Саната-Н , зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.

Окрім того, відповідач відповідно до листа від 10.06.02019 за №18-04-01831 достеменно був обізнаний про закінчення терміну дії договору оренди №88-16 від 13.06.2016 - 11.06.2019, про відсутність у орендодавця підстав для продовження дії вказаного договору, а відповідно про необхідність повернення майна в порядку передбаченому договором - протягом трьох робочих днів балансоутримувачу, при цьому обов`язок щодо складання акта приймання-передачі про повернення майна покладається на орендаря згідно з п.10.10 договору.

Суд звертає увагу, що згідно з п.10.4. договору продовження терміну дії договору оформлюється додатковим договором, проект якого погоджується з органом управління майном та є невід`ємною частиною договору.

За таких обставин, суд доходить висновку, що договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №88-16 від 13.06.2016 припинив дію 11.06.2019 у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено, і на час подання позову у даній справі не продовжений. Докази наявності правових підстав для перебування у користуванні відповідача спірного майна в матеріалах справи відсутні.

Із положень статті 785 Цивільного кодексу України вбачається, що обов`язок щодо повернення речі у наймача виникає у разі припинення договору найму.

Оскільки строк дії договору закінчився 11.06.2019, на новий термін його продовжено не було в установленому законом та договором порядку, доказів повернення спірного об`єкта оренди відповідачем за актом приймання-передачі до матеріалів справи не подано, судом встановлено, що відповідач без належної правової підстави користується державним майном - нерухомим майном будівлею кафе Чебурашка , площею 144,3 кв.м., що знаходиться за адресою Чернігівська область, Чернігівській район, смт. Гончарівське, вул.Танкістів, 3, чим безпідставно порушує права власника, балансоутримувача та орендодавця.

Зважаючи на вищевикладене, спірне нерухоме майно державної форми власності після закінчення строку договору оренди безпідставно перебуває у незаконному володінні відповідача.

За таких обставин, суд доходить висновку про наявність правових підстав для витребування спірного майна на користь балансоутримувача з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю Саната-Н .

Враховуючи, що відповідачем не дотримано умов договору про повернення об`єкта оренди після закінчення строку його дії, чим порушено як умови договору так і вимоги ст.785 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення у повному обсязі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі Проніна проти України , в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Судові витрати

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення № 428 від 19.08.2019 року на суму 3842,00грн.

Згідно з п.п. 1 п. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що позивачем заявлено позов майнового характеру, останній зобов`язаний був визначити і сплатити розмір судового збору за вимогу про витребування нерухомого майна, виходячи з вартості майна щодо якого виник спір, та за вимогу про стягнення неустойки, виходячи із суми заявленої до стягнення неустойки.

Позивачем були заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача 2108,20грн неустойки та про витребування нерухомого майна, вартість якого зазначена у договорі оренди №88-16 від 13.06.2016 становить 199633,32 грн. Отже, відповідно до ставки судового збору, розмір судових витрат за розгляд справи майнового характеру становить 1,5 % від ціни позову, а саме: 2108,20 грн + 199633,32 грн =201741,52 грн *1,5% = 3026,12 грн.

З огляду на вищенаведене, суд доходить висновку, що позивач зобов`язаний був сплатити судовий збір у сумі 3026,12 грн за подачу позову майнового характеру, а фактично ним було сплачено судовий збір у сумі 3842,00 грн , тобто внесено судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом на суму 815,88 грн.

Клопотання щодо повернення надлишково сплаченої суми судового збору від позивача до суду не надходило.

З огляду на вищевикладене, надлишково сплачена сума судового збору у розмірі 815 грн 88 коп. може бути повернута позивачу з державного бюджету за клопотанням позивача.

За приписами ч. 3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Як свідчать матеріали справи, позивач первісно з позовною заявою звернувся до суду 21.08.2019, про що свідчить відмітка Чернігів облвузол спецзв`язку на конверті, в якому було доставлено позовну заяву з додатками, опис вкладення у цінний лист та реєстр №22.

02.09.2019 року винесено ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом в ухвалі від 02.09.2019, і судом була постановлена ухвала від 20.09.2019 про відкриття провадження у справі №927/733/19, то у відповідності до приписів ч.3 ст.174 Господарського процесуального кодексу України позовна заява від 20.08.2019 за №10-09-02588 вважається поданою у день первинного її подання до Господарського суду Чернігівської області.

Під час розгляду справи відповідач не наводив заперечень, щодо арифметичного розрахунку позивачем позовних вимог в частині стягнення неустойки за неповернення майна на підставі ст.785 ЦК України за період з 17.06.2019 по 20.08.2019 у сумі 2108,20грн.

Як вбачається із поданої позивачем заяви від 20.11.2019 №52-05/03-495, позивач відмовився від позовних вимог до відповідача в частині стягнення неустойки у сумі 2108,20грн у зв`язку із надходженням від відповідача платежів за платіжним дорученням № 229 від 13.09.2019 на суму 4749,90грн та №234 від 16.10.2019 на суму 4749,90грн, які регіональним відділенням враховані у відповідному розмірі в оплату неустойки, тобто у зв`язку із сплатою неустойки після звернення позивача до суду.

За результатами розгляду заяви позивача була прийнята часткова відмова від позовних вимог до відповідача в частині стягнення неустойки у сумі 2108,20грн та за результатами підготовчого провадження відповідно до ухвали від 09.12.2019 закрито провадження у справі у зазначеній частині на підставі п.4 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Приймаючи до уваги, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача щодо неповернення орендованого майна в порядку передбаченому договором оренди балансоутримувачу після закінчення строку дії договору, на якій його було укладено, позивач відмовився від частини позовних вимог у сумі 2108,20грн у зв`язку із надходженням коштів від відповідача, а в решті позовні вимоги задоволені, суд з огляду на приписи ч.3 ст.130 та ч.9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України доходить висновку, що судовий збір в розмірі 3026 грн 12 коп. покладається на відповідача.

За таких обставин, а також приймаючи до уваги, що позивачем невірно визначено розмір судового збору, який підлягав до сплати при зверненні до господарського суду з позовом майнового характеру, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача та стягнення з відповідача судового збору у сумі 1921,00грн у порядку ч. 3 ст.130 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 42, 46, 73-80, 86, 123, 129, 130, 165-167, 231-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Концерн Військторгсервіс , до Товариства з обмеженою відповідальністю Саната-Н про витребування майна з чужого незаконного володіння задовольнити повністю.

2. Витребувати з чужого незаконного володіння у Товариства з обмеженою відповідальністю Саната-Н (вул. Войкова, буд 15, кв. 16, м. Чернігів, ідентифікаційний код 39083016) на користь балансоутримувача - філії Військторг Концерну Військторгсервіс (вул.Довженка,45-А, смт. Десна, Чернігівська область, 17024, код ЄДРПОУ - 38716088) державне нерухоме майно - будівлю кафе Чебурашка площею 144,3кв.м, розташованої за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, смт. Гончарівське, вул.Танкістів,3, шляхом підписання акту приймання-передачі з балансоутримувачем.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Саната-Н (вул. Войкова, буд 15, кв. 16, м. Чернігів, ідентифікаційний код 39083016) на користь Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (проспект Голосіївській, 50, м. Київ, 03039, ідентифікаційний код 43173325 адреса для листування: проспект Миру, 43, м. Чернігів) 3026 грн 12 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду у порядку визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних Положень Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено 24.01.2020.

Суддя Н.Ю.Книш