Постанова

від 23.01.2020 по справі 160/4024/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 січня 2020 року

м.Київ

справа №160/4024/19

провадження №К/9901/32121/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2019 (Златіна С.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.11.2019 (головуючий суддя Коршун А.О., судді Панченко О.М., Чередниченко В.Є.)

у справі № 160/4024/19

за позовом ОСОБА_1

до Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області,

третя особа: ОСОБА_2

про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування рішення, встановив:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. У травні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області за участі третьої особи ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), в якій просив суд визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати Новопавлівську сільську раду Межівського району Дніпропетровської області розглянути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства громадянину України ОСОБА_1 на території Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області; визнати протиправним та скасувати рішення сорок шостої сесії сьомого скликання Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області від 24.04.2019 № 1194-46/VII Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачі її у власність громадянину ОСОБА_2 .

2. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2019 закрито провадження у справі № 160/4024/19.

3. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.11.2019 у справі №160/4024/19 ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2019 залишено без змін.

4. ОСОБА_1 з вищевказаними судовими рішеннями не погодився, тому звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2019 і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.11.2019 у справі №160/4024/19 і направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

5. Ухвалою Верховного Суду від 25.11.2019 відкрито касаційне провадження у справі №160/4024/19.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області від 30.08.2018 №877-35/VII ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та відповідно до цього рішення ним було замовлено відповідний проект, який розроблено та сформовано земельну ділянку, який присвоєно кадастровий номер 1222685500:02:004:0473.

7. 01.04.2019 ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про затвердження цього проекту, але у встановлений законом строк ця заява позивача не була розглянута, саме у цьому позивач вбачає бездіяльність відповідача та просив визнати бездіяльність відповідача щодо не розгляду у встановлені строки його заяви від 01.04.2019 протиправною.

8. Рішенням Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області від 24.04.2019 №1194-46/VII ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) земельної ділянки кадастровий номер 1222685500:02:004:0473, з метою подальшої її передачі у приватну власність.

9. У подальшому рішенням Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області від 25.07.2019 №1333-49/VII затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 1222685500:02:004:0473 ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства та передано цю земельну ділянку у власність громадянину ОСОБА_2

10. ОСОБА_1 з таким рішенням не погодився, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

11. Закриваючи провадження у справі, суди першої та апеляційної інстанції керувалися тим, що фактично позивачем у справі оскаржується правомірність набуття третьою особою права власності на земельну ділянку, що з урахуванням положень ст. ст. 2,4,19 КАС України, виключає можливість розгляду такого спору в порядку адміністративного судочинства за правилами встановленими КАС України, оскільки такий спір не містить ознак публічно-правового спору, і цей спір з урахуванням суб`єктного складу учасників цих відносин повинен вирішуватись в порядку цивільного судочинства.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

12. Касаційну скаргу мотивовано порушенням місцевим і апеляційним адміністративними судами норм процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що суди не врахували того, що позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності відповідача не мала майнового характеру і підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

14. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Cловосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів . З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, не передбаченої законом.

15. Пунктом 1 ч. 1 ст. 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб і суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

16. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

17. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

18. На момент звернення до суду з відповідним позовом відповідачем вже було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачі її у власність громадянину ОСОБА_2 .

У цій справі право власності за третьою особою було оформлено та зареєстровано у встановленому законом порядку за третьою особою у ході розгляду справи у суді першої інстанції.

При цьому Верховний Суд зазначає, що поновлення порушених прав позивача у межах адміністративного судочинства є неможливим, оскільки надавати у власність можливо лише вільну земельну ділянку, тоді як у цій справі спірна земельна ділянка на праві власності належить третій особі і таке право власності не скасовано.

19. Слід наголосити на висновках Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 01.10.2019 у справі № 922/2723/17 стосовно того, що рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з погляду його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації цього рішення виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за ст. 16 ЦК України та пред`являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного права особи, що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

20. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.11.2019 у справі № 906/392/18 зробила такий правовий висновок: "Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхньої посадової або службової особи, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів у відповідності до положень статті 21 ЦК України".

21. Зважаючи на те, що саме Велика Палата Верховного Суду є судом, уповноваженим вирішувати юрисдикційні спори, колегія суддів не має підстав не погодитися із визначеним підходом.

22. Таким чином, спір у справі не є публічно правовим, а пов`язаний з правом цивільним на земельну ділянку і з урахуванням суб`єктного складу сторін має вирішуватися за правилами цивільного судочинства.

23. Враховуючи викладене, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про закриття провадження у цій справі через непідсудність спору адміністративним судам.

24. Доводи касаційної скарги про те, що позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності відповідача не мала майнового характеру і підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства є необґрунтованими, оскільки вказана позовна вимога не може бути розглянута окремо від вимог у приватно-правовому спорі.

25. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

26. Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм процесуального права, тому Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

27. Оскільки Верховний Суд залишає без змін судові рішення, то відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 242, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2019 і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.11.2019 у справі №160/4024/19 - залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб