Постанова

від 23.01.2020 по справі 826/15434/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 січня 2020 року

Київ

справа №826/15434/16

адміністративне провадження №К/9901/2552/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Стеценка С.Г., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "ВТБ БАНК" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.10.2018 у складі судді Шейко Т.І. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2018 у складі колегії суддів: Коротких А.Ю. (головуючий), Ганечко О.М., Сорочко Є.О. у справі №826/15434/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК" до Комунального підприємства "Бориспільське бюро технічної інвентаризації", Державного реєстратора комунального підприємства "Бориспільське бюро технічної інвентаризації" Білого Олександра Олександровича, Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації, Державного реєстратора Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації Яценко Тетяни Яківни, Печерської районної у місті Києві державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аннетті", про скасування реєстраційних дій, зобов`язання вчинити певні дії

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. Публічне акціонерне товариство "ВТБ БАНК" звернулось до суду з позовом до Комунального підприємства "Бориспільське бюро технічної інвентаризації", Державного реєстратора комунального підприємства "Бориспільське бюро технічної інвентаризації" Білого Олександра Олександровича, Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації, Державного реєстратора Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації Яценко Тетяни Яківни, Печерської районної у місті Києві державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аннетті" про:

- визнання протиправною та скасування реєстраційної дії щодо державної реєстрації новоствореної юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Аннетті", ідентифікаційний код юридичної особи 40501412, запис в ЄДР про проведення державної реєстрації юридичної особи за номером 1 070 102 0000 063311 від 23.05.2016;

- визнання протиправною та скасування реєстраційної дії щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані за змінами в установчих документах - зміна керівника ТОВ "Аннетті", запис в ЄДР за номером 1 070 107 0001 063311 від 09.06.2016;

- визнання протиправною та скасування реєстраційної дії щодо державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи - зміна складу або інформації про засновників ТОВ "Аннетті", запис в ЄДР за номером 1 070 105 0002 063311 від 16.06.2016;

- зобов`язання Печерської районної у місті Києві державної адміністрації внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осію - підприємців та громадських формувань записи про скасування реєстраційних дій, щодо яких в ЄДР внесено записи за номерами 1 070 105 0002 063311 від 16.06.2016, 1 070 107 0001 063311 від 09.06.2016, 1 070 102 0000 063311 від 23.05.2016.

2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.10.2018, яку залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2018, закрито провадження у даній справі.

Приймаючи вказані судові рішення суди попередніх інстанцій інстанції виходили з того, що у даній справі спір не обмежується оскарженням рішення, дії чи бездіяльності державного реєстратора, оскільки в його основі лежить корпоративний спір, який з урахуванням особливості справи не може бути вирішений в адміністративному суді, що обмежений при вирішенні таких спорів вимогами процесуального закону. Тому, суди дійшли висновку, що розгляд цього спору віднесений до юрисдикції господарського суду.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

3. Позивач подав касаційну скаргу на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.10.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2018.

З касаційної скарги вбачається, що аргументи скаржника зводяться до того, що судами порушені правила предметної юрисдикції при прийнятті оскаржуваних судових рішень. Скаржник вважає, що даний спір не має приватно-правового характеру, оскільки позивач оскаржує дії відповідача, вчинені ним як суб`єктом владних повноважень.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

6. Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

7. Пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

8. Як визначено у пункті 7 частини 1 статті 4 КАС України, вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

9. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

10.Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Натомість, необхідною ознакою публічно-правового спору за участю суб`єкта владних повноважень є здійснення ним владних управлінських функцій саме в тих правовідносинах, щодо яких виник спір.

11.До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами щодо їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги цього суб`єкта владних повноважень.

12.Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №914/2006/17.

13.Як згадано вище, у касаційній скарзі скаржник притримується думки, що предметом цього спору є владні публічні дії суб`єкта владних повноважень (державного реєстратора), а не щодо корпоративних відносин, зокрема, дійсності проведення загальних зборів акціонерів ПАТ "ВТБ "Банк", на яких вирішувались питання щодо створення ТОВ "Аннетті" та зміна складу учасників цього товариства.

14.Правова позиція у подібних правовідносинах щодо юрисдикції спорів, у яких позивач оскаржує дії суб`єкта владних повноважень - державного реєстратора, пов`язані з реєстрацією змін до установчих документів товариства, внесенням відомостей щодо зміни складу його засновників та керівника, посилаючись при цьому на недотримання цим суб`єктом встановленого законом порядку проведення такої реєстрації, неодноразово висловлювалась у постановах Великої Палати Верховного Суду, а саме, від 20.08.2019 у справі №805/2556/15-а, від 18.09.2019 у справі №826/14632/17 та інших, в яких вирішувались аналогічні вимоги.

15.Зокрема, у вказаних постановах Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у разі, коли особа звертається до суду із позовом, який зумовлений необхідністю захисту її корпоративних та майнових прав, а не прав у сфері публічно-правових відносин, тоді це виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.

16.Так, у постанові від 18.09.2019 у справі №826/14632/17, предметом позову у якій є вимоги учасника товариства про визнання протиправними реєстраційних дій приватного нотаріуса щодо зміни складу засновників (учасників) товариства, вчинених на підставі договорів дарування корпоративних прав у цьому товаристві, Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновком суду апеляційної інстанції стосовного того, що оскільки на підставі договорів дарування, які не визнавались недійсними, змінився власник 51% корпоративних прав товариства, учасником якого є позивач, звернення до суду із цим позовом зумовлене необхідністю захисту корпоративних та майнових прав позивача, а не прав у сфері публічно-правових відносин, що виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.

17.У постанові від 20.08.2019 Велика Палата Верховного Суду у справі №805/2556/15-а, де предметом позову особи, яку було виключено із складу учасників товариства, є правомірність реєстраційних дій державних реєстраторів щодо зміни місцезнаходження, керівника, засновників, змін до установчих документів юридичної особи, місцезнаходженням якої є територія проведення антитерористичної операції, ліквідації (припинення) юридичної особи, що регулюється нормами Закону України від 15.05.2003 №755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" та Законом України від 02.09.2014 №1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції". Позивач оскаржував незаконну реєстрацію таких змін, оскільки її провели за підробленими документами та печаткою товариства, внаслідок чого позивача виключили зі складу учасників товариства, що позбавило його права власності на частку у цьому товаристві. На підставі викладеного Велика Палата Верховного Суду зазначила, що звернення до суду із цим позовом зумовлене необхідністю захисту його корпоративних та майнових прав, а не прав у сфері публічно-правових відносин.

18.Отже, зміст та матеріали касаційної скарги, подібність спірних правовідносин до тих, щодо яких сформульований правозастосовний висновок Великої Палати Верховного Суду, вказують на існування обставин, за яких переданий позивачем на вирішення суд спір має приватноправовий характер та з огляду на суб`єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

19.Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 346 КАС України (в редакції Закону України від 02.10.2019 №142-IX, що набрала чинності 19.10.2019), справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків, якщо Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.

20.Згідно з частиною 6 статті 347 КАС України у відповідній редакції, якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, а також якщо дійде висновку про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, зокрема через відсутність виключної правової проблеми, наявність висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду, або якщо Великою Палатою Верховного Суду вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.

21.Ухвалою Верховного Суду від 30.09.2019 справу за даною касаційною скаргою було передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

22.Проте, ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 23.12.2019 дану справу повернуто до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду для розгляду у відповідній колегії, у зв`язку з тим, що на час вирішення питання про наявність підстав для прийняття справи до розгляду набрав чинності Закон України від 02.10.2019 №142-IX.

23.Тому, відсутні процесуальні підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, навіть попри те, що касаційна скарга містить доводи щодо порушення судами попередніх інстанцій під час її вирішення правил предметної юрисдикції.

24.Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

25.За практикою Європейського Суду з прав людини " фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Занд проти Австрії", що згадувалось раніше, Комісія висловила думку, що термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів" (пункт 24 рішення у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006, заяви №29458/04, №29465/04).

26.Пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС України визначено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

27.Отже, суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень не допустили порушень норм процесуального права і доводи касаційної скарги цього не спростовують.

28.За змістом частини 1 статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

29.З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 344, 349, 355-356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства "ВТБ БАНК" залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.10.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2018 у справі №826/15434/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК" до Комунального підприємства "Бориспільське бюро технічної інвентаризації", Державного реєстратора комунального підприємства "Бориспільське бюро технічної інвентаризації" Білого Олександра Олександровича, Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації, Державного реєстратора Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації Яценко Тетяни Яківни, Печерської районної у місті Києві державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аннетті", про скасування реєстраційних дій, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Головуючий суддя Шарапа В.М.

Судді Стеценко С.Г.

Чиркін С.М.