Ухвала

від 23.01.2020 по справі 0440/6206/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 січня 2020 року

Київ

справа №0440/6206/18

адміністративне провадження №К/9901/402/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС) на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.07.2019 у справі за адміністративним Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) Земельний Контракт до ГУ ДФС, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Комісії ГУ ДФС про віднесення ТОВ Земельний Контракт до переліку ризикових платників податків, яке оформлене протоколом №203 від 25.07.2018, рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №866931/36095254, №866913/36095254, №867134/36095254 від 01.08.2018; зобов`язано Комісію ГУ ДФС виключити ТОВ Земельний Контракт з переліку ризикових платників податків; зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 10.07.2018, №2 від 11.07.2018, №4 від 13.07.2018, складені ТОВ Земельний Контракт датою їх фактичного подання на реєстрацію - 26.07.2018.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.07.2019 апеляційну скаргу ГУ ДФС задовольнити частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 в частині задоволених позовних вимог ТОВ Земельний Контракт про визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про віднесення позивача до переліку ризикових платників податків, що оформлене протоколом засідання Комісії №203 від 25.07.2018, та зобов`язано Комісію ГУ ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, виключити позивача з переліку ризикових платників податків, а також в частині розподілу судових витрат скасовано, в позові в цій частині позовних вимог відмовлено. В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 залишено без змін.

26.12.2019 ГУ ДФС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.07.2019, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення в частині задоволених позовних вимог скасувати.

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Пунктом 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

При вирішення питання, чи підпадає ця адміністративна справа під критерій визначення справи незначної складності, береться до уваги характер спірних правовідносин (зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв, які не встановлені нормативно-правовим актом, та без визначення переліку документів, необхідних для реєстрації податкової накладної; надання ТОВ Земельний Контракт пояснень та копій документів, на підтвердження операцій з постачання товарів, на які виписані податкові накладні №1 від 10.07.2018, №2 від 11.07.2018, №4 від 13.07.2018).

Верховний Суд в постанові від 18.12.2019 у адміністративній справі № 560/435/19 вже висловив позицію з питання застосування норм пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України та Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, якого стосується касаційна скарга. Оскаржувані судові рішення відповідають цій позиції.

Виключних обставин, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, ГУ ДФС не наводить.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що судове рішення прийнято у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини відсутні, судові рішення першої та апеляційної інстанцій не підлягають касаційному оскарженню, відповідно у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.

Керуючись статтями 12, 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.07.2019.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

М.М. Гімон

М.Б. Гусак ,

Судді Верховного Суду