Рішення

від 24.01.2020 по справі 263/15365/19

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа №263/15365/19

Провадження № 2/263/584/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

24 січня 2020 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі: головуючої судді Хараджі Н.В., при секретарі Петровському Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної організації Соціалістичної партії України, Донецької обласної організації Соціалістичної партії України про визнання договору дарування недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Донецької обласної організації Соціалістичної партії України, Донецької обласної організації Соціалістичної партії України про визнання договору дарування недійсним.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що 24.12.2004 року між нею та відповідачем, в особі першого секретаря обласного комітету Гримчак Ю.М., діючого на підставі протоколу від 07.06.2003 року, було укладено договір дарування квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Альпако М.Ю. за реєстраційним номером 6800. Договір дарування вважався позивачем дійсним впродовж 6 років після його укладення, у зв`язку з чим вона не скористалась можливістю розірвати оспорюваний договір. Однак, у зв`язку з станом здоров`я її сина, який є інвалідом 2 групи і котрого вона доглядає, виникла необхідність змінити місце проживання. Шукаючи житло позивачка випадково дізналась про те, що квартиру, яка вона подарувала відповідачу не було переведено до нежитлового фонду і наразі вона не використовується за для потреб партії, тому позивач разом із сином почали там мешкати. З 2010 року вона зареєстрована у спірній квартирі, увесь час самостійно утримувала квартиру, сплачувала комунальні послуги, жодних дій з боку відповідача, щодо підтвердження свого права власності на згадану квартиру, на протязі цього часу не відбулось. Таким чином, позивачем було виявлено, що договір дарування укладений між нею та відповідачем фактично не був виконаний, адже фактично передача квартири була відсутня, її не було переведено до нежитлового фонду. Слід зазначити, що даний факт був усвідомлений позивачем лише через тривалий час, у зв`язку з відсутністю у відповідача заперечень стосовно її проживання в подарованій квартирі впродовж багатьох років.

Позивачка та її представник надали суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити, не заперечували проти ухвалення заочного рішення суду.

Представники відповідачів до суду не з`явились про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили, 09.12.2019 року на адресу суду надійшли заперечення про визнання договору дарування недійсним.

Суд не бере до уваги електронне повідомлення №1 від 10.01.2020 року щодо розгляду справи за відсутності представників відповідача через те, що за даним повідомленням неможливо ідентифікувати, що заяву подано саме цими особами.

Враховуючи те, що у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши докази, вважає встановленими такі обставини.

Відповідно до договору дарування від 24.12.2004 року, укладеного у м. Маріуполі, посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Альпако М.Ю. за реєстраційним номером 6800, ОСОБА_1 перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам`яті , розуміючи значення своїх дій та діючи добровільно подарувала , а Донецька обласна організація Соціалістична партія України, від імені якої дії перший секретар обласного комітету Гримчак Ю.М., прийняла у дар належну Дарителю на праві приватної власності квартиру, складену з 2 кімнат, жилою площею 26,2 кв.м., загальною площею - 51,3 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ,, належну дарувателю на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Пожидаєвою В.О. 03.12.2004 року за р. №3437, зареєстрованого в БТІ м. Маріуполя на підставі Витягу про реєстрацію нерухомості від 06.12.2004 року реєстраційний номер 8718829 номер запису 27712 в книзі 35.

Реєстрація даного правочину між сторонами підтверджується також витягом про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів № 556176 від 24.12.2004 року.

Позивачка ОСОБА_1 , має сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , який є інвалідом 2 групи, що підтверджується свідоцтвом про народження, паспортом, посвідченням серії НОМЕР_1 та довідкою СМЕ НОМЕР_2 .

Відповідно до витягу Маріупольського бюро технічної інвентаризації про реєстрацію права власності на нерухоме майно№ 11984333 від 28.09.2006 року, номер запису 27712, в книзі АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 належить Донецькій обласній організації Соціалістичної партії України на праві колективної власності на підставі договору дарування № 6800 від 24.12.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Апалько М.Ю.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Ст. 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені у ст. 203 ЦК України. Підстави недійсності правочину визначені у ст. 215 К України.

Так, у відповідності до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України.

Згідно з ч.3 ст.215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним ( оспорюваний правочин).

За змістом ч.5 ст.203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а вразі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Таким чином. Відповідно до ч.5 ст.203 та ст.215 ЦК України, оспорюваний договір дарування не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Договір дарування укладений щодо квартири, яка в подальшому повинна бути переведена до нежитлового приміщення, про що було відомо відповідачу, не була переведена до нежитлового фонду, що в свою чергу вказує на недійсність такого правочину.

Керуючись ст.ст.15, , 202,203, 215, 216, , 717ЦК України, ст.ст.13, 81, 247 ч.2, 263, 280 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Донецької обласної організації Соціалістичної партії України, Донецької обласної організації Соціалістичної партії України про визнання договору дарування недійсним, задовольнити.

Визнати недійсним договір дарування квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 , укладений 24.12.2004 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та Донецькою обласною організацією Соціалістичної партії України, код ЕДРПОУ: 23174464, посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Альпако М.Ю. за реєстраційним номером 6800.

Заочне рішення суду може бути переглянуто Жовтневим районним судом м. Маріуполя за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до суду протягом 30 днів з дня оголошення рішення суду.

На рішення суду позивач може подати апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Н.В.Хараджа