Рішення

від 17.01.2020 по справі 236/2844/19

КРАСНОЛИМАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 236/2844/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2020 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Саржевської І.В.,

за участю: секретарів Олійник С.М., Вікторової Г.В.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки адвоката Рогова О.А.,

представника відповідача адвоката Корольової О.І.,

представників третьої особи -

Лиманської міської ради Анацького С.В., Шуляченко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лиман Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Лиманська центральна районна лікарня , треті особи: Лиманська міська рада Донецької області, Департамент охорони здоров`я Донецької обласної державної адміністрації, про стягнення невиплаченої заробітної плати з відповідними доплатами та зобов`язання внесення запису до трудової книжки, -

ВСТАНОВИВ:

25.07.2019 позивачка ОСОБА_1 звернулася до Краснолиманського міського суду Донецької області з позовом до Комунального лікувально-профілактичного закладу Лиманська центральна районна лікарня , треті особи: Лиманська міська рада Донецької області, Департамент охорони здоров`я Донецької обласної державної адміністрації, про стягнення невиплаченої заробітної плати з відповідними доплатами та зобов`язання внесення запису до трудової книжки. Позовні вимоги обґрунтувала наступним. Між Краснолиманською міською радою та ОСОБА_1 13.08.2010 був укладений договір № 182, предметом якого було отримання повної вищої освіти позивачкою в Донецькому національному медичному університеті ім. М. Горького за денною формою навчання по спеціальності - лікувальна справа з 01.09.2010 по 30.06.2016. Після закінчення навчання в вищезазначеному закладі 21.06.2017 позивачка отри мала диплом спеціаліста С17 № 020441.

28.03.2017 позивачці було видане направлення на роботу № 33 в Комунальний лікувально-профілактичний заклад Лиманська центральна районна лікарня . При цьому, в зазначеному направлені вказано, що вона направляється на роботу на посаді лікаря - терапевта, з місячним окладом - за штатним розк ладом. Час прибуття - 01.08.2017.

01.08.2017 між Донецьким національним медичним університетом, КЛПЗ Лиманська центральна районна лікарня , позивачкою, Лиманською міською радою був укладений договір №137 про навчання в ін тернатурі в Донецькому національному медичному університеті, згідно якого позивачка повинна пройти навчання в інтернатурі в Донецькому національному медич ному університеті на базі Лиманської ЦРЛ з 01.08.2017 по 30.06.2019.

Відповідно до наказу по КЛПЗ Лиманська ЦРЛ від 01.08.2017 № -111/ос Про прийняття на інтернатуру позивачку прийнято лікарем - інтерном - те рапевтом за контрактом зі спеціальності Внутрішні хвороби з 01.08.2017 по 30.06.2019. Підставою є : наказ департаменту охорони здоров`я облдержадміністрації від 17.07.2017 № 42, трьохсторонній договір від 01.08.2017 № 137.

У повідомленні до направлення на роботу № 918 від 02.08.2017 КЛПЗ Лиманська ЦРЛ повідомило, що ОСОБА_1 , яка закінчила До нецькій національний медичний університет МОЗ України у 2017 році призна чена на посаду лікаря - інтерна за спеціальністю лікар - інтерн-терапевт з пода льшим працевлаштуванням на посаді лікаря - терапевта КЛПЗ Лиманська ЦРЛ м. Лиман, вул. Незалежності, 64 з місячним окладом 2 912 грн.

Позивачка своєчасно приступила к роботі та відповідним чином відпрацювала весь час який їй надавався до проходження нею інтернатури в вищезазначе ному медичному закладі. Проте, за час про ходження інтернатури в КЛПЗ Лиманська центральна ра йонна лікарня з 01.08.2017 по 30.06.2019 трудовий договір з позивачкою не укладався, відповідний запис у трудовій книжці не був зроблений, та заробітна платня з доплатами за вищезазначений проміжок часу не були сплачені, чим порушені вимоги трудового законодавства, ст. 52 Закону України Про освіту , Положення про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти III- IV рівнів акредитації, медичних факультетів університетів, затверджені наказом МОЗ України від 19.09.1996 № 291 (зареєстрованим у Мін`юсті України 03.12.1996 за № 696/1721); наказ МОЗ N 367 від 25.12.1997 Про затвердження Порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармаце втичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням , Указ Президента України від 23.01.1996 N 77/96 Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випу скників вищих навчальних закладів , наказ Мінпраці і МОЗ України від 05.10.2005 № 308/519 Про впорядкування Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров`я та установ соціального захисту населення .

У зв`язку з чим позивачка вимушена звернутися до суду з відповідною позовною заявою для захисту своїх прав та інтересів, просить стягнути з КЛПЗ Лиманська ЦРЛ заробітну плату в розмірі 92003,61 грн., відпускні за 2018 рік в сумі 3480,99 грн., матеріальну допомогу на оздоровлення до відпустки - 3048 грн., компенсацію при звільненні в розмірі 3876,32 грн.; зобов`язати КЛПЗ Лиманська ЦРЛ внести в її трудову книжку запис за період праці з 01.08.2017 року по 30.06.2019 року (а.с.2-5).

Ухвалою судді від 01.08.2019 позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачці усунути недоліки позовної заяви, а саме: уточнити зміст позовних вимог та сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру (а.с.53-54).

13.08.2019 до суду надійшла уточнена позовна заява, до якої додано квитанцію, що підтверджує сплату судового збору (а.с.64). В уточненій позовній заяві позивачка просить: стягнути з КЛПЗ Лиманська ЦРЛ заробітну плату в розмірі 92003,61 грн., відпускні за 2018 рік в сумі 3480,99 грн., матеріальну допомогу на оздоровлення до відпустки - 3048 грн, компенсацію при звільненні в розмірі 3876,32 грн.; зобов`язати КЛПЗ Лиманська ЦРЛ внести в її трудову книжку запис за період праці з 01.08.2017 по 30.06.2019 (прийняття на роботу та звільнення по закінченню проходження інтернатури в зазначений проміжок часу).

Ухвалою судді від 15.08.2019 відкрито провадження в цивільній справі, визначено розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження, призначене підготовче засідання на 26.09.2019 року (а.с.65-67), яке неодноразово відкладалося за клопотанням позивачки.

26.09.2019 до суду надійшов відзив представника відповідача - Комунального лікувально-профілактичного закладу Лиманська центральна районна лікарня , адвоката Корольової О.І. (а.с.95-96), в якому відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, просив у позові відмовити. При цьому посилався на ті обставини, що позивачка дійсно, з 01.09.2010 по 30.06.2016 навчалася у Донецькому національному медичному університеті ім. М. Горького відповідно до договору № 182, але на контрактній основі за кошти юридичної особи - Краснолиманської міської ради.

Відповідно до п. 7.10 Положення про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти III-IV рівня акредитації, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19.09.1996 № 291, випускники, які закінчили недержавні вищі медичні (фармацевтичні) заклади освіти III-IV рівнів акредитації або державні вищі медичні (фармацевтичні) заклади освіти III-IV рівнів акредитації, навчаючись у них за кошти юридичних чи фізичних осіб, проходять навчання в інтернатурі в очно-заочній формі на умовах договорів, які укладаються між особами, які будуть фінансувати навчання в інтернатурі, з вищим медичним (фармацевтичним) навчальним закладом, закладом післядипломної освіти на очний цикл та закладом охорони здоров`я (базою стажування) на заочний цикл або виключно з навчальним закладом - на очний цикл (на кафедрі) та заочний (на клінічній базі кафедри).

Після закінчення вищого навчального закладу, відповідно до вимог вказаного вище Положення між сторонами - Донецьким національним медичним університетом, як Виконавцем , Лиманською центральною районною лікарнею, як Базою стажування , та позивачем ОСОБА_1 , як Замовником , та Лиманською міською радою, як Платником 01.08.2017 було укладено договір за №137.

Розділом 1 даного Договору передбачено, що Виконавець та База стажування, які є сторонами договору, беруть на себе зобов`язання здійснити за рахунок коштів Замовника навчання лікаря-інтерна, в очно-заочній інтернатурі з метою підвищення рівня практичної підготовки згідно Типового плану і Програмою навчання в інтернатурі та досягнення Замовником професіональної придатності до самостійної лікарської діяльності. Термін навчання з 01.08.2017 по 30.06.2019.

Відповідно до п. п. 3.1 п. 3 Розділу 3 Договору Лиманська центральна районна лікарня, як База стажування, взяла на себе зобов`язання забезпечити умови для виконання навчального плану.

Згідно наказу №111/ос від 01.08.2017 ОСОБА_1 було прийнято лікарем-інтерном - терапевтом за контрактом з 01.08.2017 по 30.06.2019 на підставі договору від 01.08.2017 № 137.

Всі обов`язки за договором №137 від 01.07.2017 Лиманська районна лікарня виконала належним чином. Укладення трудового договору з Позивачкою з виплатою зарплати ані договором, ані наказом не передбачено.

До того ж, Лиманська районна державна лікарня є державною установою, фінансується за рахунок бюджетних коштів. Отже, штатний розклад та фонд зарплати лікарні затверджується органами місцевого самоврядування. Штатний розклад на 01.09.2017 вакантної посади лікаря - інтерна-терапевта не містить, фінансування на зарплату лікаря-інтерна не передбачено, отже прийняти позивачку на посаду лікаря-інтерна з зарплатою згідно штатного розкладу у Лиманська районна лікарня не могла.

Посилання позивача на те що їй фактично було нарахована і не виплачена зарплата не відповідає дійсності. Відсутність посади лікаря-інтерна - терапевта в штатному розкладі, відсутність табулювання, яке є підставою для нарахування зарплати, унеможливлює нарахування будь-якої зарплати в бюджетній установі.

Не ґрунтуються на вимогах закону і вимоги позивачки щодо зобов`язання внести записи в трудову книжку. Згідно листа МОЗ від 23.06.2010 № 08.01-35/1222 для випускників недержавних та державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів, що навчалися за кошти юридичних чи фізичних осіб або власні кошти, записи до трудових книжок про зарахування на навчання в інтернатурі та відрахування у зв`язку із закінченням вносяться навчальним закладом за умови, що випускники мають трудові книжки. Випускникам, які не мають трудових книжок, ці записи вносяться до трудових книжок уповноваженим органом за місцем майбутньої роботи при оформленні трудової книжки на підставі витягів із наказів навчального закладу про зарахування та відрахування з інтернатури. Отже законні підстави для внесення запису в трудову книжку у відповідача відсутні.

На підставі викладеного, просила у задоволенні позовних вимог відмовити, стягнути з ОСОБА_1 судові витрати, понесені відповідачем (а.с.83-84).

Представник третьої особи - Лиманської міської ради Анацький С.В., який діє за довіреністю № 2 від 02.01.2019 (а.с.78) надав суду пояснення на позовну заяву, в яких зазначив, що відповідно до Указу Президента України від 23.01.1996 N 77 "Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів" та Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.1996 N 992 та п. 20 Наказу МОЗ України № 367 від 25.12.97 "Про затвердження Порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням вручення випускникові диплома про закінчення вищого закладу освіти, направлення на роботу та видача належних йому коштів, які перераховані до вищого закладу освіти замовником, здійснюється протягом семи днів після закінчення ним вищого закладу освіти. Направлення на роботу є підставою для укладення трудового договору між випускником і замовником. Відповідне направлення ОСОБА_1 було отримане 28.03.2017, після закінчення Донецького національного медичного університету МОЗ України, згідно якого вона направлена в розпорядження КЛПУ "Лиманська ЦРЛ" як лікар-терапевт, з місячним окладом згідно штатного розкладу, дата прибуття 01.08.2017. В повідомлені до направлення на роботу № 918 від 02.08.2017 КЛПЗ "Лиманська ЦРЛ" повідомлено, що ОСОБА_1 призначена на посаду лікар-інтерн-терапевт з подальшим працевлаштуванням на посаді лікаря-терапевта КЛПЗ "Лиманська ЦРЛ" з місячним окладом 2912 грн.

Однак ОСОБА_1 в період з 01.08.2017 по 30.06.2019 роки заробітну плату не отримувала у результаті чого утворилася заборгованість у розмірі 92003,61 грн.

Посилання відповідача на те, що заробітна плата не виплачувалась тому, що трудові відносини не було підтверджені належним чином лікарнею безпідставне з огляду на те, що відповідно до ч. 3 статті 24 КЗпП України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно наказу КЛПЗ "Лиманська центральна районна лікарня" № 111/0с від 01.08.2017 ОСОБА_1 була прийнята на інтернатуру лікарем-інтерном-терапевтом, з 01.08.2017 по 30.06.2019, наказ підписано головним лікарем КЛПЗ "Лиманська центральна районна лікарня" В.В.Демидовою. Вказаний факт є підставою твердити про те, що трудовий договір між ОСОБА_1 та КЛПЗ "Лиманська центральна районна лікарня" було укладено. Тож відповідно до Наказу МОЗ України № 291 від 19.09.1996, розділ VII. Фінансове забезпечення інтернатури п. 7.3. Заробітна плата лікарям (провізорам) - інтернам протягом всього періоду навчання сплачується за рахунок закладів (установ), в які вони зараховані лікарями (провізорами) - інтернами, або закладом (установою), з яким укладено трудовий договір у розмірі, встановленому чинним законодавством, тобто КЛПЗ "Лиманська ЦРЛ" повинна була нараховувати та сплачувати заробітну плату ОСОБА_1 за вищевказаний період часу.

Питання, пов`язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберіганням і обліком, регулюються КЗпП України, постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 "Про трудові книжки працівників", Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за N 110 (далі - Інструкція № 58).

Чинним законодавством передбачено, що трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню. Згідно з діючим законодавством запис про прийняття ОСОБА_1 на роботу згідно з п. 2.4 "Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58," повинен бути внесений роботодавцем до трудової книжки не пізніше, ніж у тижневий строк з дня видання відповідного наказу та точно відповідати його тексту. Однак, в трудову книжку ОСОБА_1 відповідні записи внесено не було, що є порушенням діючого законодавства.

З огляду на вищевикладене, просив задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі (а.с.75-77).

25.10.2019 позивачка уточнила позовні вимоги, визначила відповідачем - Комунальне некомерційне підприємство Лиманська центральна районна лікарня , яка згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб є правонаступником Комунального лікувально-профілактичного закладу Лиманська центральна районна лікарня , з якого просила стягнути заробітну плату в розмірі 92003,61 грн., відпускні за 2018 рік в сумі 3480,99 грн., матеріальну допомогу на оздоровлення до відпустки - 3048 грн., компенсацію при звільненні в розмірі 3876,32 грн.; зобов`язати відповідача внести в її трудову книжку запис за період праці з 01.08.2017 по 30.06.2019 (а.с.132-135).

Ухвалою суду від 25.10.2019 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду (а.с.145).

Ухвалою суду від 25.10.2019 замінено відповідача - комунальний лікувально-профілактичний заклад Лиманська центральна районна лікарня (код ЄДРПОУ: 01989839, місцезнаходження: 84401, Донецька область, місто Лиман, вул. Незалежності, 64) на його правонаступника - комунальне некомерційне підприємство Лиманська центральна районна лікарня код ЄДРПОУ: 01989839, місцезнаходження: 84401, Донецька область, місто Лиман, вул. Незалежності, 64.

04.10.2019 до суду надійшла відповідь на відзив, у якому позивачка зазначає, що всі доводи, вказані відповідачем є необґрунтованими а надуманими; оскільки нею при зверненні до суду сплачений судовий збір в розмірі 768,40 грн., вимога відповідача стягнути з неї судові витрати є безглуздою вимогою (а.с.105-109).

Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задовольнити.

Представник позивачки адвокат Рогов О.А. у судовому засіданні виклав зміст та підстави позовних вимог, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити. При цьому наполягав на тому, що між сторонами виникли трудові правовідносини, що передбачають укладання трудового договору з працівником та своєчасну оплату праці. Вважав, що оскільки трудові права позивачки порушені, вони підлягають захисту.

Представник відповідача адвокат Корольова О.І. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила у позовних вимогах відмовити. При цьому наполягала, що між сторонами не виникло трудових правовідносин, а виникли цивільно-правові на підставі договору про навчання в інтернатурі. При цьому зауважила, що позивачка навчалася на контрактній основі. Умови вказаного договору не передбачали укладення трудового договору з позивачкою та оплату. Позивачку було прийнято в лікарню саме для стажування. Відповідачем умови договору виконані.

Представник третьої особи Лиманської міської ради Шуляченко І.О., яка діє на підставі довіреності (а.с. 152), в судовому засіданні позовні вимоги визнала, просила задовольнити. Вважала, що неправомірними діями відповідача порушені трудові права позивачки.

Представник третьої особи Департаменту охорони здоров`я Донецької обласної державної адміністрації, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, пояснення на позовну заяву не надав; надав заяву від 24.09.2019 розгляд справи без участі представника (а.с.79).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд, вислухавши позивачку, представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини, зазначає наступне.

Як встановлено судом 13.08.2010 між Краснолиманською міською радою (далі - Замовник), та ОСОБА_1 (далі - Виконавець) укладено договір №182, предметом якого є отримання Виконавцем повної вищої освіти в Донецькому національному медичному університеті ім. М.Горького за денною формою навчання по спеціальності - лікувальна справа з 01.09.2010 року по 30.06.2016 року за кошти Замовника (а.с.7).

У 2017 році ОСОБА_1 закінчила Донецький національний медичний університет здобула кваліфікацію: освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст спеціальність Лікувальна справа професійна кваліфікація лікар , що підтверджується копією диплома встановлено зразка НОМЕР_1 (а.с.16).

01.08.2017 між сторонами - Донецьким національним медичним університетом (далі - Виконавець), Лиманською центральною районною лікарнею (далі - База стажування), позивачем ОСОБА_1 (далі - Замовник) та Лиманською міською радою (далі - Платник) укладено договір за №137 про навчання і інтернатурі в Донецькому національному медичному університеті (далі - Договір про навчання в інтернатурі, а.с. 8-9).

Згідно п.1.1. даного Договору про навчання в інтернатурі Виконавець та База стажування беруть на себе зобов`язання за рахунок коштів Замовника здійснити його навчання і інтернатурі за спеціальністю внутрішні хвороби на базі кафедри внутрішньої медицини 2 Дон НМУ (очна форма навчання) та на Базі стажування (заочна форма навчання) з метою підвищення рівня практичної підготовки Інтерна згідно з Типовим планом і програмою навчання в інтернатурі та досягнення Замовником професійної придатності до самостійної лікарської діяльності. Термін навчання з 01.08.2017 по 30.06.2019 (а.с.8).

Розділом 3 Договору про навчання в інтернатурі передбачені обов`язки Бази стажування, яка зобов`язана забезпечити умови для виконання Замовником навчального плану та програм проходження інтернатур; направити інтерна в Дон НМУ на очні частини навчання у строки, що вказані в путівках; надати відпустки лікарю-інтерну в строки з 01 по 31 липня кожного року навчання без оплати; залучати лікарів-інтернів до роботи на Базі стажування під час очної частини навчання тільки за згодою з Виконавцем (а.с.8).

Згідно наказу по КЛПЗ Лиманська центральна районна лікарня №111/ос від 01.08.2017 Про прийняття на інтернатуру ОСОБА_1 було прийнято лікарем-інтерном - терапевтом за контрактом зі спеціальності внутрішні хвороби , з 01.08.2017 по 30.06.2019, підстава: наказ департаменту охорони здоров`я облдержадміністрації від 17.07.2017 № 42, трьохсторонній договір від 01.08.2017 №137 (а.с.10).

Згідно путівок для напряму інтерна на очний цикл навчання № № 904, 108 ОСОБА_1 відряджається на такі терміни проведення циклу: з 01.09.2017 по 28.02.2018; з 01.02.2019 по 30.06.2019 (а.с.9).

Відповідно до наказів по КЛПЗ Лиманська центральна районна лікарня №23-КК від 30.08.2017 та № 7 від 31.01.2019 ОСОБА_1 направлялася на очний цикл навчання в Донецький національний медичний університет з 01.09.2017 по 28.02.2018 та з 01.02.2019 по 30.06.2019 (а.с.11-12).

В направленні на роботу № 33 від 28.03.2017 МОЗ України ОСОБА_1 направляється в розпорядження КЛПУ Лиманська ЦРЛ для роботи на посаді лікар-терапевт з місячним окладом за штатним розкладом (а.с. 15).

В повідомленні до направлення на роботу № 918 від 02.08.2017 КЛПЗ Лиманська ЦРЛ повідомляє, що ОСОБА_1 , яка закінчила До нецькій національний медичний університет МОЗ України у 2017 році призна чена на посаду лікаря - інтерна за спеціальністю лікар - інтерн - терапевт з пода льшим працевлаштуванням на посаді лікаря - терапевта КЛПЗ Лиманська ЦРЛ м. Лиман, вул. Незалежності, 64 з місячним окладом 2912 грн. (а.с.15).

З приводу оформлення трудового договору та виплати заробітної плати ОСОБА_1 22.01.2019 зверталася до Лиманського міського голови (а.с.17), головного лікаря (а.с.20), отримала відмову, листи від 01.02.2019, 31.01.2019, 12.02.2019, 11.03.2019, 14.03.2019, 02.07.2019 (а.с. 21-22, 24, 25, 27, 42).

Згідно довідки від 17.07.2019 № 977 КЛПЗ Лиманська ЦРЛ ОСОБА_1 було прийнято лікарем-інтерном за контрактом з 01.08.2017 по 30.06.2019 без нарахування та виплати заробітної плати, при цьому наданий примірний розрахунок заробітної плати лікаря-інтерна, який би працював у штаті лікарні - в розмірі 92003,61 грн. (а.с.44).

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 01.08.2019 року комунальний лікувально-профілактичний заклад Лиманська центральна районна лікарня з 29.12.2018 року перебуває в стані припинення за рішенням засновників, головою комісії з припинення або ліквідатором є ОСОБА_2 , строк для заявлення кредиторами своїх вимог - 20.06.2019 року (а.с.46-52).

Державну реєстрацію юридичної особи - комунального лікувально-профілактичного закладу Лиманська центральна районна лікарня 02.08.2019 припинено, правонаступником юридичної особи є комунальне некомерційне підприємство Лиманська центральна районна лікарня код ЄДРПОУ: 01989839, місцезнаходження: 84401, Донецька область, місто Лиман, вул. Незалежності, 64 (а.с.136-141).

Відповідно до відомостей про роботу, що зазначені в трудовій книжці ОСОБА_1 серія НОМЕР_2 , остання 01.08.2019 на підставі наказу №630/с від 30.07.2019 прийнята на посаду лікаря загальної практики - сімейного лікаря амбулаторії ЗПСМ смт. Дробишеве комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги Лиманської міської ради (а.с. 63). Інших записів трудова книжка не містить.

За штатним розписом КЛПЗ Лиманська центральна районна лікарня , що затверджений міським головою Лиманської міської ради Циміданом П.Ф. 10.01.2017, станом на 01.01.201 у штаті лікарні наявна посада лікар-інтерн загальної практики сімейної медицини (2 од.) з посадовим окладом 2912,00 грн. та лікар-інтерн (внутрішні хвороби) (2 од.) з посадовим окладом 2768,00 грн., посада лікар - інтерн - терапевт відсутня (а.с.85-94).

Професія лікаря є особливою і винятковою у багатьох аспектах. Щоб її опанувати потрібно витратити більше часу, ніж на будь-яку іншу. Адже від кваліфікації, знань та умінь лікаря залежить не тільки здоров`я але й життя пацієнтів.

Згідно ч. 6 ст. 47 Закону України "Про освіту" від 23 травня 1991 №1060-ХІІ (яка була чинною на час виникнення спірних відносин) інтернатура є обов`язковою формою первинної спеціалізації осіб за лікарськими та провізорськими спеціальностями для отримання кваліфікації лікаря-спеціаліста або провізора-спеціаліста.

Згідно п. 3 частини 3 ст. 61 Закону Про вищу освіту інтерн - особа, яка має ступінь магістра медичного або фармацевтичного спрямування і навчається з метою отримання кваліфікації лікаря або провізора певної спеціальності відповідно до переліку лікарських або провізорських спеціальностей інтернатури.

До складових післядипломної освіти належить стажування, тобто набуття особою досвіду виконання завдань та обов`язків певної професійної діяльності або галузі знань.

Організаційні та фінансові питання стосовно інтернування та стажування на сьогодні регулюються Положенням про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації, медичних факультетів університетів, затвердженим наказом МОЗ Україги від 19.09.1996 р. № 291 із змінами,зареєстрованим в МЮ України 03.12.1996 за № 696/1721 (далі - Положення № 291).

Згідно з Положенням № 291 спеціалізація (інтернатура) є обов`язковою формою післядипломної підготовки випускників усіх факультетів вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти III - IV рів нів акредитації медичних факультетів університетів, незалежно від підпорядку вання та форми власності, після закінчення якої їм присвоюється кваліфікація лі каря (провізора) - спеціаліста певного фаху (п.1.1.).

Згідно п. 1.2. Положення №291 основним завданням інтернатури є підвищення рівня практичної підготовки випускників вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти III-IV рівнів акредитації медичних факультетів університетів, їх професійної готовності до самостійної лікарської (провізорської) діяльності. Інтернатура проводиться в очно-заочній формі навчання на кафедрах медичних (фармацевтичних) вищих закладів освіти III-IV рівнів акредитації медичних факультетів університетів і закладів медичної (фармацевтичної) післядипломної освіти (надалі - вищих закладів освіти) та стажування в базових установах і закладах охорони здоров`я (п.1.4 Положення).

Пунктом 2.2 Положення № 291 визначено, що зарахування молодих спеціалістів в інтернатуру здійснюється наказом Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управління охорони здоров`я обласної, Київської, Севастопольської міської держадміністрації, обласного, міст Києва та Севастополя ВО «Фармація» , обласної, міст Києва та Севастополя санітарно-епідеміологічної станції. Зарахування проводиться на посади лікарів (провізорів)-інтернів. У наказі про зарахування в інтернатуру вказується спеціальність інтернатури, заклад освіти, в якому проводитиметься очна частина навчання та базова установа чи заклад (підприємство), де проводитиметься стажування.

Бази стажування лікарів (провізорів) - інтернів - це базові установи та заклади охорони здоров`я, які використовуються з метою первинної спеціалізації випускників вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти. Це можуть бути обласні, міські і

центральні районні лікарні, міські та обласні дитячі лікарні, пологові будинки, диспансери, лікарні, підпорядковані іншим відомствам, клініки науково-дослідних інститутів, діагностичні центри, бюро судово-медичної експертизи, установи і заклади

санітарно-епідеміологічної служби, аптечні заклади тощо, що мають у своєму складі структурні підрозділи, підготовка в яких передбачена навчальним планом та програмою інтернатури з відповідної спеціальності (п.3.5.1 Положення).

Головний лікар базової установи (закладу) охорони здоров`я, керівник закладу на підставі наказу Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управління охорони здоров`я обласної, Київської, Севастопольської міської держадміністрації, обласної, міст Києва та Севастополя санітарно-епідеміологічної станції, обласного, міст Києва та Севастополя ВО "Фармація" про направлення

на навчання в інтернатурі випускників вищих медичних (фармацевтичних) закладів на базу стажування:

- видає наказ про їх зарахування на посади лікарів(провізорів)- інтернів з певної спеціальності (п.3.6.2);

- відряджає лікарів(провізорів) - інтернів у відповідний вищий заклад освіти на очну частину навчання (п.3.6.7.).

Як встановлено судом, 01.08.2017між Донецьким національним медичним університетом, Лиманською центральною районною лікарнею, позивачем ОСОБА_1 та Лиманською міською радою укладено договір за №137 про навчання і інтернатурі в Донецькому національному медичному університеті.

Предметом Договору є навчання ОСОБА_1 в інтернатурі за спеціальністю внутрішні хвороби на базі кафедри внутрішньої медицини 2 Дон НМУ (очна форма навчання) та на Базі стажування (заочна форма навчання) з метою підвищення рівня її практичної підготовки та досягнення професійної придатності до самостійної лікарської діяльності.

Згідно умов Договору відповідач був зобов`язаний: забезпечити умови для виконання ОСОБА_1 навчального плану та програм проходження інтернатури; направити інтерна в Дон НМУ на очні частини навчання у строки, що вказані в путівках; надати відпустки в строки з 01 по 31 липня кожного року навчання без оплати; залучати до роботи на Базі стажування під час очної частини навчання тільки за згодою з Виконавцем (університетом) (а.с.8).

За змістом ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договір.

Згідно із ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вимог договору та вимог закону. За загальним правилом одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються (ст. ст. 525, 526 ЦК України). В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється його належним виконанням.

Як встановлено судом в ході розгляду справи та не спростовано позивачкою, відповідач передбачені Договором зобов`язання виконав: згідно наказу по КЛПЗ Лиманська центральна районна лікарня №111/ос від 01.08.2017 Про прийняття на інтернатуру ОСОБА_1 було прийнято лікарем-інтерном - терапевтом за контрактом зі спеціальності внутрішні хвороби з 01.08.2017 по 30.06.2019 (а.с.10); відповідно до наказів №23-КК від 30.08.2017 та №7 від 31.01.2019 ОСОБА_1 направлялася на очний цикл навчання в Донецький національний медичний університет з 01.09.2017 по 28.02.2018 та з 01.02.2019 по 30.06.2019 (а.с.11-12).

Суд не може погодитися з позицією позивачки та представника третьої особи щодо того, що видання наказу КЛПЗ "Лиманська центральна районна лікарня" № 111/0с від 01.08.2017 є підставою твердити про те, що між ОСОБА_1 та КЛПЗ "Лиманська центральна районна лікарня" було укладено трудовий договір з огляду на наступне.

Частиною другою статті 2 КЗпП України встановлено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

За змістом частини першої статті 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівнику заробітну плату і забезпечувати умови праці, потрібні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором й угодою сторін.

Згідно частини 3 статті 24 КЗоТ України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, укладення трудового договору означає, що і працівник, і власник набули прав і взяли на себе обов`язки, встановлені для сторін трудового договору законодавством. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівників на роботу.

Проте, як свідчить наказ по КЛПЗ Лиманська центральна районна лікарня №111/ос від 01.08.2017 Про прийняття на інтернатуру та Договір про навчання в інтернатурі (який є підставою для видання цього наказу) ОСОБА_1 було прийнято лікарем-інтерном-терапевтом, тобто для проходження заочної форми навчання в інтернатурі за спеціальністю внутрішні хвороби з метою підвищення рівня практичної підготовки Інтерна та досягнення професійної придатності до самостійної лікарської діяльності.

За змістом статті 1 Закону України Про оплату праці заробітна плата - це винагорода обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Отже, заробітна плата працівникові виплачується за умови виконання ним своїх функціональних обов`язків на підставі укладеного трудового договору з дотриманням установленої правилами внутрішнього трудового розпорядку тривалості щоденної (тижневої) роботи та за умови провадження підприємством (установою, організацією) господарської діяльності.

Позивачкою суду не надано доказів виконання нею певних функціональних обов`язків за період з 01.08.2017 по 30.06.2019, а тому підстави нарахування їй заробітної плати за цей період у відсутні. Крім того, посада лікар-інтерн-терапевт у КЛПЗ Лиманська центральна районна лікарня не була передбачена штатним розписом працівників, що відповідно, виключало укладення із позивачкою трудового договору і виплату заробітної плати.

При цьому суд наголошує на тому, що вимоги п. 7.3 Положення № 291, яким передбачено, що заробітна плата лікарям (провізорам) - інтернам протягом всього періоду навчання сплачується за рахунок закладів (установ), в які вони зараховані лікарями (провізорами) - інтернами, або закладом (установою), з яким укладено трудовий договір у розмірі, встановленому чинним законодавством щодо позивачки застосовані не можуть бути, оскільки на неї розповсюджуються п. 7.10 Положення № 291.

Так, відповідно до п. 7.10 Положення № 291 якщо лікарі (провізори) закінчили державні вищі медичні (фармацевтичні) заклади освіти III-IV рівнів акредитації медичних факультетів університетів, навчаючись в них за кошти юридичних та фізичних осіб, проходження інтернатури цими лікарями (провізорами) проводиться на умовах договорів, що укладаються між Міністерством охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управлінням охорони здоров`я обласної, Київської, Севастопольської міської держадміністрації, обласною, міст Києва та Севастополя санітарно-епідеміологічною станцією, обласним, міст Києва та Севастополя ВО "Фармація", вищим закладом освіти та юридичними і фізичними особами, які будуть фінансувати навчання в інтернатурі.

Пунктом 30 Переліку № 291 платних послуг, які можуть надаватися в державних та комунальних закладах охорони здоров`я, вищих медичних навчальних закладах та науково-дослідних установах, затверджених Постановою КМУ від 11.07.2002 № 989, визначено, що однією із послуг, що надаються згідно з функціональними повноваженнями державними і комунальними закладами охорони здоров`я є стажування лікарів (провізорів) - інтернів у базових закладах та установах охорони здоров`я, якщо ці лікарі (провізори) - інтерни закінчили державні вищі медичні (фармацевтичні) заклади освіти на умовах контракту.

Отже, оскільки позивачка навчалася за кошти юридичної особи - Лиманської міської ради (тобто на умовах контракту), то і проходження нею інтернатури проводилося на умовах договору від 01.08.2017 №137. Ані умовами Договору, ані наказом по КЛПЗ Лиманська центральна районна лікарня №111/ос від 01.08.2017 не передбачалося зарахування її до штату лікарні і виплату заробітної плати. З вказаними умовами ОСОБА_1 погоджувалася на протязі всього часу проходження інтернатури (з 01.08.2017 по 30.06.2019). Фактично за Договором лікарня надала позивачці освітні послуги.

Згідно п. 5.7. Положення по закінченні терміну підготовки в інтернатурі лікарі (провізори) - інтерни підлягають атестації для визначення знань і практичних навиків з присвоєнням звання лікаря (провізора) - спеціаліста з конкретної спеціальності.

Отже, після закінчення інтернатури та отримання сертифіката лікаря-спеціаліста колишнього інтерна, а тепер уже повноцінного працівника, зараховують на посаду лікаря відповідної спеціальності. ОСОБА_1 прийнята на посаду лікаря загальної практики - сімейного лікаря амбулаторії ЗПСМ смт. Дробишеве комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги Лиманської міської ради з 01.08.2019 (а.с.63).

Суд не погоджується з доводами позивачки про те, що її підготовка здійснювалась за державним замовленням з огляду на таке.

Особливості відносин, що виникають у зв`язку з формуванням і розміщенням державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів регулює ЗУ Про формування та розміщення державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів від 20.11.2012 №5499-IV.

Так, статтею 1 цього Закону визначено, що замовлення - засіб державного регулювання задоволення потреб економіки та суспільства у кваліфікованих кадрах, підвищення освітнього та наукового потенціалу нації, забезпечення конституційного права громадян на здобуття освіти відповідно до їх покликань, інтересів та здібностей.

Згідно частини 1 статті 2 Закону №5499-IV державне замовлення формується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного замовлення, за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти, та інших державних замовників з урахуванням середньострокового прогнозу потреби у фахівцях та робітничих кадрах на ринку праці та обсягів видатків Державного бюджету України на зазначені цілі.

Відповідно до вимог статті 5 Бюджетного кодексу України бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування. Бюджетами місцевого самоврядування є бюджети територіальних громад сіл, їх об`єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах), бюджети об`єднаних територіальних громад.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України одним з принципів бюджетної системи України є принцип самостійності - Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними. Держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов`язання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування коштами відповідних місцевих бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов`язання одне одного, а також за бюджетні зобов`язання держави. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів бюджету, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних місцевих рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні місцеві бюджети.

Як встановлено судом, позивачка навчалася за кошти юридичної особи - Лиманської міської ради, тобто державою не надавалося їй безоплатна освіта за державним замовленням.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1,5,6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши зібрані докази у справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивачки є необґрунтованими, не відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, судом не встановлено, що відповідачем порушені права позивачки. Зокрема, позивачкою не доведено, що між сторонами виникли трудові правовідносини. Натомість, судом установлено, що відповідачем у повному обсязі виконані вимоги умов Договору від 01.08.2017 №137 про навчання позивачки в інтернатурі, а тому вимоги позивачки щодо стягнення заробітної плати до задоволення не підлягають.

Позовні вимоги про стягнення відпускних, допомоги на оздоровлення та компенсації при звільненні, є похідними від позову про стягнення заборгованості із заробітної плати, а тому також задоволенню не підлягають.

Не ґрунтуються на вимогах закону і вимоги позивачки щодо зобов`язання внести записи в трудову книжку.

Питання, пов`язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберіганням і обліком, регулюються КЗпП України, постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 "Про трудові книжки працівників", Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за N 110 (далі - Інструкція № 58).

Згідно з п.1.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за N 110 (далі - Інструкція № 58) трудова книжка є основним документом про трудову

діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на

підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх

форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі

осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських

(фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а

також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають

державному соціальному страхуванню.

Згідно листа МОЗ від 23.06.2010 № 08.01-35/1222 для випускників недержавних та державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів, що навчалися за кошти юридичних чи фізичних осіб або власні кошти, записи до трудових книжок про зарахування на навчання в інтернатурі та відрахування у зв`язку із закінченням вносяться навчальним закладом за умови, що випускники мають трудові книжки. Випускникам, які не мають трудових книжок, ці записи вносяться до трудових книжок уповноваженим органом за місцем майбутньої роботи при оформленні трудової книжки на підставі витягів із наказів навчального закладу про зарахування та відрахування з інтернатури.

Отже, враховуючи викладене, підстави для внесення запису в трудову книжку у відповідача були відсутні, а отже позовні вимоги в частині внесення записів за період з 01.08.2017 по 31.05.2019 не підлягають до задоволення.

Щодо стягнення судових витрат суд наголошує наступне.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 3 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до вимг ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Квитанцією № 001434335545 від 13.08.2019 підтверджується сплата позивачкою судового збору в розмірі 768,40 грн. (а.с.64).

Оскільки в задоволенні судом позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено, то всі судові витрати, понесені нею відшкодуванню не підлягають.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Нормами частин 1-3 ст. 246 ЦПК України передбачено, що у разі якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

З урахуванням заяви представника відповідача адвоката Корольової О.І., зробленої нею в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України, питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу судом при ухваленні даного рішення не вирішується. При цьому суд наголошує, що у разі неподання відповідних доказів протягом встановленого зазначеною статтею строку, така заява буде залишена без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 76-84, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Лиманська центральна районна лікарня , треті особи: Лиманська міська рада Донецької області, Департамент охорони здоров`я Донецької обласної державної адміністрації, про стягнення невиплаченої заробітної плати з відповідними доплатами та зобов`язання внесення запису до трудової книжки - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в Донецький апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.15 ч. 1 розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст рішення виготовлений 23.01.20.

Суддя: