Ухвала

від 15.01.2020 по справі 335/345/20

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/345/20 1-кс/335/227/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2020 року м.Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні у залі суду клопотання старшого слідчогов ОВССУ ГУНПв Запорізькійобласті ОСОБА_3 про арешт майна, поданого в кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за №12019080000000177 від 18.05.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в ОВССУ ГУНПв Запорізькійобласті ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, мотивуючи свої вимоги тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 17.05.2019 року до СУ ГУНП в Запорізькій області надійшла заява ОСОБА_4 , згідно пояснень якої службові особи ПРАТ «ТБ ЮЖНИЙ» (ЄРДПОУ 19282490) за попередньою змовою з невідомими особами, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, незаконно здійснили відчуження майна ПРАТ «ТБ ЮЖНИЙ» на підставі договору купівлі-продажу від 06.12.2018 року, яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. 40-річчя Перемоги, буд. 31.

Допитана в якості свідка ОСОБА_4 пояснила, що з 1988 року вона перебувала у офіційному шлюбі з громадянином ОСОБА_5 , 1959 р.н. У ОСОБА_5 від попереднього браку є донька ОСОБА_6 , 1983 р.н. З її чоловіком - ОСОБА_5 починаючи з моменту реєстрації їх браку вони мали різноманітні спільні бізнес-проекти. Вели спільну комерційну діяльність. За характером ведення господарської діяльності я знаходилась у місті Києві. Він постійно перебував у відрядженнях в тому числі в містах Запоріжжя, Київ та інших містах України та за її межами. Між нами були звичайні подружні відносини. Планів розірвати наш спільний шлюб у нас не було. Я неодноразово бувала в нашому помешканні у м.Запоріжжі, під час цього за вказаним місцем проживання він мешкав один. У зв`язку з веденням господарської діяльності на території Запорізької області ОСОБА_5 був змушений переважно мешкати у м.Запоріжжя. Одним із видів бізнесу у м.Запоріжжі було підприємство ПрАТ «Южний», у власності вказаного підприємства знаходився розважальний комплекс «Сахара», розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі всю будівлі та прибудови, що знаходились на земельній дільниці 0,3454 га. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. В ході перебування у місті Запоріжжя ОСОБА_4 сталі відомі прикрі факти з особистого життя ОСОБА_5 . Так їй став відомий факт фіктивного, розірвання шлюбу між ним та ОСОБА_4 .Дозвіл на розірвання шлюбу з громадянином ОСОБА_5 вона не надавала, в судових засіданнях участі не приймала. Їй це стало відомо, лише після смерті чоловіка під час мого намагання подати заяви про прийняття спадщини в нотаріальній конторі. У зв`язку із тим, що документи від її імені були підроблені. Також ОСОБА_4 стали відомі факти злочинних дій директора Приватного Акціонерного Товариства «Торговий Будинок «Южний» громадянина ОСОБА_7 , які були направлені на привласнення, розтрату, заволодіння майном ПрАТ «ТБ «Южний» (код 19282490), шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. Так, на момент смерті громадянин ОСОБА_5 був засновником та акціонером ПрАТ «Торговий Будинок «Южний», ЄДРПОУ № 19282490 з часткою 79,024%. Також засновником та акціонером ПРАТ «ТБ «ЮЖНИЙ» є донька померлого громадянина ОСОБА_5 від попереднього шлюбу - ОСОБА_6 , 1983 року народження з часткою 20,976%. Вказана частка майна ПрАТ «ТБ «Южний», що належала ОСОБА_5 у вказаному товаристві, була набута у 1992 році в період перебування у шлюбі з ОСОБА_4 (з 1988 року). Згідно із статтею 60Сімейного кодексуУкраїни, підставою набуттяправа спільноїсумісної власностіподружжя є майно, набуте подружжям за час шлюбу, яке належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно до статті 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 шлюбний контракт оформлений не був. Як ОСОБА_4 стало відомо, фіктивне розірвання шлюбуміж неюта ОСОБА_5 було оформленоу 2005році,відповідно дорішення Комунарськогорайонного судум.Запоріжжя від07.04.2005року (якена теперішнійчас оскаржуєтьсядо судувищої інстанції).Відповідно достатті 68Сімейного кодексуУкраїни здійсненняправа спільноїсумісної власностіпісля розірванняшлюбу неприпиняє праваспільної сумісноївласності намайно,набуте зачас шлюбу. Розпоряджання майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно доЦивільного кодексу України. Тобто, на законодавчому рівні визначено презумпцію спільності майна.

Згідно до статті 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. А у відповідності до норм Цивільного Кодексу України, а саме: згідно з ч. 1 ст. 1218 ЦК України: до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті та згідно ч. 1, ст. 1220 ЦК України: часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. На підставі цього всі довіреності, заяви та інші документи на розпорядження майном припиняють свою дію, а все майно померлого стає спадковим майном.

Але, не зважаючи на ці обставини, процес відкриття спадщини після смерті громадянина ОСОБА_5 , дотримано не було. Директор та підписант згідно статуту ПРАТ «ТБ «ЮЖНИЙ» громадянин ОСОБА_7 , будучи обізнаним про смерть основного акціонера та засновника громадянина ОСОБА_5 , та про необхідність відкриття спадщини після смерті власника, шляхом зловживання своїм службовим становищем, 06 грудня 2018 року здійснив продаж майна ПРАТ «ТБ «ЮЖНИЙ». Договір купівлі-продажу був укладений через три тижні після смерті головного акціонера і засновника, тобто після відкриття спадщини. Ці дії були направлені на усунення законних спадкоємців від спадщини, тобто ОСОБА_4 і доньки від попереднього шлюбу - ОСОБА_6 , 1983 р.н.

За фактом вчинення зазначеного кримінального правопорушення 18.05.2019 СУ ГУНП в Запорізькій області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019080000000177.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно будівлі та прибудови за адресою: АДРЕСА_1 та розташовані на земельній ділянці площею 0,3454 га належать ТОВ «МЕГА ЛАЙТС» (код 42510172) відповідно до договору купівлі-продажу №1860 від 06.12.2018.

Відповідно до договору купівлі-продажу №1860 від 06.12.2018 ПрАТ «ТБ «ЮЖНИЙ» в особі директора ОСОБА_7 (продавець) здійснив продаж ТОВ «МЕГА ЛАЙТС» в особі директора ОСОБА_8 (покупець) будівель за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 0,3454 га, кадастровий номер 2310100000:03:039:0117, на якій розташовані будівлі, позначена на плані літерою «А», загальною площею 2400,2 кв.м., будівля, позначена на плані літерою «Б», загальною площею 544,4 кв.м., будівля, позначена на плані літерою «В», загальною площею 69,9 кв.м.

Беручи до уваги вищевикладене слідчий з метою збереження речових доказів, відшкодування завданоїкримінальним правопорушеннямшкодипо кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР № №12019080000000177 від 18.05.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191 КК України просить накласти арешт на зазначене майно.

Слідчий підтримав подане клопотання, надавши відповідну письмову заяву.

У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, розгляд клопотання слідчого проведено без фіксації судового процесу.

Дослідивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя встановив наступне.

Відповідно до ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є, в числі інших, арешт майна.

Згідно ч.ч. 1, 3, 10, 11 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

У випадку накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише в разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Статтею 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 2 статті 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу в кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Запорізькій області проводиться досудове розслідування кримінального провадження за №12019080000000177 від 18.05.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191 КК України.

Постановою старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 від 06.12.2019 року зазначене вище майно визнано речовими доказами по кримінальному провадженню №12019080000000177.

З матеріалів клопотання вбачається, що зазначене у клопотанні слідчого майно відповідають критеріям ст. 98 КПК України, тобто мають ознаки речового доказу у даному кримінальному провадженні .

Тому, враховуючи вищевказані обставини та вимоги закону, потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна як арешт такого майна, отже, слід накласти арешт на вказане в клопотанні слідчого майно.

Із поданого клопотання, слідчим суддею встановлена безумовна переконливість щодо застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, враховуючи правову підставу для арешту майна та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, наслідки арешту майна для інших осіб, розуміючи, що арешт вказаного майна не призведе до зупинення та надмірного обмеження правомірної цивільної діяльності особи або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини та положення ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, яка проголошує, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, при цьому позбавлення цього права відбувається в суворому додержанні як національного, так і міжнародного законів, щоб не призводити до свавілля з боку правоохоронних органів на втручання в право власності.

Матеріали кримінального провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправдним та необхідним у даному кримінальному провадженні.

Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження слідчий суддя не вбачає.

За наведених обставин слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про арешт майна підлягає задоволенню.

Арешт може бути скасовано відповідно до ст. 174 КПК України.

Керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчогов ОВССУ ГУНПв Запорізькійобласті ОСОБА_3 про арешт майна, поданого в кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за №12019080000000177 від 18.05.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191 КК України- задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно ТОВ «МЕГА ЛАЙТС» (код 42510172), а саме: будівель за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 0,3454 га, кадастровий номер 2310100000:03:039:0117, на якій розташовані будівлі, позначена на плані літерою «А», загальною площею 2400,2 кв.м., будівля, позначена на плані літерою «Б», загальною площею 544,4 кв.м., будівля, позначена на плані літерою «В», загальною площею 69,9 кв.м.

Ухвала про арешт майна виконується негайно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя: ОСОБА_1