Рішення

від 09.01.2020 по справі 363/230/19

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

09.01.2020 Справа № 363/230/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2020 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Чіркова Г.Є.,

при секретарі Гавриленко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Руднє-Димерської сільської ради Вишгородського району Київської області, третя особа державний нотаріус Вишгородської районної державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у Київській області Пушняк Мілена Олегівна про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на майно в порядку спадкування,

встановив:

позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на факт прийняття ним та його матір`ю спадщини, а саме: по Ѕ частині житлового будинку АДРЕСА_1 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , оскільки протягом шести місяців після відкриття спадщини він та його мати ОСОБА_3 фактично вступили в управління і володіння майном, а тому, в зв`язку з тим, що правовстановлюючі документи на зазначений будинок, які б підтверджували право власності померлого відсутні, а тому йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на 1/2 частину спірного будинку. Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати ОСОБА_3 , яка фактично прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_2 , однак за життя не оформила своє право на 1/2 частину вказаного будинку. Відтак позивач порушує питання про встановлення факту прийняття ним та його матір`ю ОСОБА_3 спадщини після смерті ОСОБА_2 . Уточнивши свої позовні вимоги, представник позивача просив визнати за позивачем право власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом на 1/2 його частину після смерті батька позивача ОСОБА_2 та іншу 1/2 його частину після смерті матері позивача ОСОБА_3

Представник позивача подала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, просила про задоволення позову з викладених у ньому підстав.

Представник відповідача направив суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Третя особа направила суду заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 належав житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Належність цього майна померлому стверджується даними виписки з погосподарської книги № 1 за 2001-2005 р.р. та копією будинкової книги на вказаний будинок, з яких встановлено, що власником домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 був ОСОБА_2 , який в ньому був зареєстрований та постійно проживав. Будинок побудовано в 1972 році.

З копії рішення засідання виконавчого комітету Руднє-Димерської сільської ради депутатів трудящих Іванківського району Київської області УРСР від 15 серпня 1970 року вбачається, що ОСОБА_2 надано дозвіл на забудову на його земельній ділянці в с. Рудня-Димерська.

27 жовтня 1970 року ОСОБА_2 видано свідоцтва на забудову індивідуальної садиби № 1, яку зареєстровано у виконкомі під № 4.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 29 серпня 2002 року.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на нерухоме майно, зокрема на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Його спадкоємцями стали дружина ОСОБА_3 та син ОСОБА_1 .

З копії свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 14 березня 1974 року вбачається, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відповідно до копії свідоцтва про одруження ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували в шлюбі з 30 серпня 1961 року.

Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 по справі не має.

Відповідно до довідки Руднє-Димерської сільської ради Вишгородського району Київської області № 02-23/297 від 04 вересня 2019 року після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 2002 року його син ОСОБА_1 та ОСОБА_3 фактично вступили в управління і володіння житловим будинком АДРЕСА_1 .

Постановою державного нотаріуса Вишгородської районної державної нотаріальної контори ГТУЮ у Київській області Пушняк М.О. від 14 грудня 2018 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спірний житловий будинок у зв`язку з відсутністю правовстановлючих документів на житловий будинок.

За життя ОСОБА_3 право власності на успадковану 1/2 частину житлового будинку на себе не переоформила, умови для видачі останній нотаріусом свідоцтва про право власності на успадковане майно відсутні з викладених вище підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_3 від 27 липня 2018 року.

Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв, як установлено вимогами ст. 548 ЦК України 1963 року.

Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України 1963 року спадкоємець, який протягом шести місяців з дня відкриття спадщини фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, визнається таким, що її прийняв.

При цьому, згідно зі ст. 525 ЦК України 1963 року часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Відповідно до вимог ст. 531 ЦК України 1963 року до числа спадкоємців за законом належать непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті. При наявності інших спадкоємців вони успадковують нарівні з спадкоємцями тієї черги, яка заклякається до спадкоємця.

Згідно ст. 549 ЦК України 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Спадкоємцями на той час стали дружина та син (позивач) померлого ОСОБА_2 , які у відповідності до вимог ст. 549 ЦК України 1963 року протягом шести місяців після відкриття спадщини фактично вступили в управління і володіння згаданим будинком, що підтверджується довідкою Руднє-Димерської сільської ради Вишгородського району Київської області № області № 02-23/297 від 04 вересня 2019 року.

На час побудови у 1972 році житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами у сільській місцевості облік фактичних господарств у селі, сімейний стан громадян, поголів`я тварин та інше реєструвався в погосподарських книгах. На кожне господарство відкривався окремий особовий рахунок, в якому відображалися, крім інших відомостей, також відомості про жилий будинок, що має поштовий номер, рік його побудування.

Зазначені погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року, а тому записи у цих книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Лише з 1985 року, відповідно до Постанови РМ УРСР від 11.03.1985 року № 105 Про порядок державного обліку житлового фонду , почалася робота по проведенню обов`язкової реєстрації й технічної інвентаризації житлового фонду в сільських населених пунктах після прийняття будинків в експлуатацію державною приймальною комісією.

Як вбачається з погосподарської книги № 1 за 2001-2005 р.р. спірний житловий будинок побудовано в 1972 році.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.

Зважаючи на наведене, 1/2 частина спірного будинок ОСОБА_2 , перейшла у спадщину його дружині ОСОБА_3 , а інша 1/2 частина - позивачу, який належав ОСОБА_2 на праві власності і подальша зміна законодавства не позбавила його набутого та зареєстрованого в погосподарських книгах права власності на будинок, а спадкоємець має право на визнання за ним права власності саме на будинок як об`єкт спадкування після смерті свого батька.

Вирішуючи цю справу, суд виходить з того, що у позивача відсутні умови для видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріусом, із яким закон пов`язує здійснення права спадкування на нерухоме майно.

Разом з тим обставини, що визначаються згаданими документами, встановлено в судовому засіданні, а тому прийнята позивачем та його матір`ю спадщина, за правилами ст. 548 ЦК України 1963 року, вважається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини і з цих підстав за ними слід визнати право власності на успадковане майно, а саме по 1/2 його частині.

Відтак позов в частині встановлення цього факту є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Що стосується прийняття позивачем спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , то суд зазначає наступне.

Після смерті ОСОБА_3 26 грудня 2018 року позивач звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

Згідно ч. 3 ст. 1269 ЦУ України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Позивач у встановлений ст. 1270 ЦК України строк подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 1269 ЦК України.

Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 немає, що підтверджується матеріалами спадкової справи 235/2018 від 26 грудня 2018.

Свідоцтво про право власності на вказаний житловий будинок після смерті ОСОБА_3 позивач не отримав у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа щодо належності цього майна спадкодавцю.

Постановою державного нотаріуса Вишгородської районної державної нотаріальної контори ГТУЮ у Київській області Пушняк М.О. від 26 липня 2018 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на згаданий житловий будинок з посиланням на відсутність правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцю ОСОБА_3 .

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав і обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за законом або заповітом.

На підставі ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Як убачається з ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч. 2 ст. 1299 ЦК України).

Право власності на нерухоме майно може бути оформлене на ім`я особи, яка померла у разі наявності документів, які б підтвердили право власності на майно цієї особи. У випадку відсутності таких документів порушене питання вирішується у судовому порядку.

Відповідно до вимог ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов`язковим, коли об`єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов`язковій державній реєстрації.

Відповідно до роз`яснень даних у п. 23 постанови Пленуму ВСУ Про судову практику у справах про спадкування № 7 від 30.05.2008 р ., свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

За позивачем слід визнати право власності на Ѕ частину житлового будинку, яка належала за життя ОСОБА_2 , а після його смерті успадкована його дружною ОСОБА_3 , але не оформлена нею у встановленому законом порядку, за відсутності умов для видачі позивачу нотаріусом свідоцтва про право на спадщину на згаданий житловий будинок.

Вирішуючи цю справу, суд виходить з того, що в порядку спадкування за законом позивач набув право власності на вказане спадкове майно, яке належало його матері, яка померла і не оформила його, а тому це перешкоджає видачі свідоцтва про право власності на спадщину.

Питання визначення належності цього майна має вирішуватись у судовому порядку, оскільки рішення суду буде правовстановлюючим документом для оформлення права на це майно.

Відтак, за позивачем після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 слід визнати право власності на 1/2 частину згаданого житлового будинку за законом та визнати право власності на іншу його 1/2 частину цього ж житлового будинку за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

Таким чином, заявлені позивачем права підлягають визнанню, а пред`явлений позов - задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись статтями 259, 265, 268 ЦПК України,

вирішив:

позовну заяву задовольнити.

Встановити факт прийняття ОСОБА_1 та ОСОБА_3 спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , право власності на Ѕ житлового будинку АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , право власності на Ѕ житлового будинку АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 24 січня 2020 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного рішення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Вишгородський районний суд Київської області.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_4 виданий 18 лютого 1999 року Вишгородським РВ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП-2709008059).

Відповідач: Руднє-Димерська сільська рада Вишгородського району Київської області, юридична адреса: Київська область, Вишгородський район, с. Рудня-Димерська, вул. Центральна, ЄДРПОУ 04359666.

Третя особа: державний нотаріус Вишгородської районної державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у Київській області Пушняк Мілена Олегівна, юридична адреса: Київська область, м. Вишгород, вул. Кургузова, 13, ЄДРПОУ 00015622.

Суддя