Рішення

від 13.01.2020 по справі 953/16498/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/16498/19

н/п 2/953/539/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2020 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Губської Я.В.,

при секретарі Савицькій М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (61002. м. Харків, вул. Жон Мироносиць, 5), Державної Казначейської служби України (01601, м.Київ, вул.Бастіонна, 6) про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями та рішеннями органів досудового слідства

ВСТАНОВИВ:

21.08.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Державної Казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями та рішеннями органів досудового слідства у розмірі 148080 грн.

Згідно ухвали судді Київського районного суду м. Харкова від 27.08.2019 року позовна заява була залишена без руху для усунення недоліків позову.

17.09.2019 року до суду подана уточнена позовна заява ОСОБА_1 , в якій він просить стягнути з Державної Казначейської служби України за рахунок коштів державного бюджету на його користь 148080 грн. з єдиного казначейського рахунку, призначеного для відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.

Згідно ухвали судді Київського районного суду м. Харкова від 26.09.2019 року відкрито провадження по даній справі, призначено підготовче судове засідання.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказує, що 23.07.2014 року вироком Київського районного суду м. Харків ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 190 ч. З КК України. 24.04.2015 року ухвалою Київського районного суду м. Харків задоволено клопотання ОСОБА_1 про передачу речових доказів у рамках вказаного вище кримінального провадження їх законному власнику - ОСОБА_1 . Речовими доказами у кримінальній справі були: джинси т.м. Diesel в кількості 442 шт., та жіночі труси т.м. Ozsen в кількості 14400 шт. на загальну суму 148080 грн. Після отримання вказаної ухвали він звернувся до слідчого слідчого відділу Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області Іщенко ОСОБА_3 з проханням повернути товар (джинси т.м. Diesel в кількості 442 шт., та жіночі труси т.м. Ozsen в кількості 14400 шт.), однак з незрозумілих причин товар повернуто не було. 11.03.2015 року він звернувся до прокуратури Харківської області з проханням провести розслідування правомірності дій слідчого Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області Іщенко Ю.В. та допомогти у вирішенні питання щодо повернення майна. 05.05.2015 року листом прокурора прокуратури Київського району м. Харків повідомлено, що за його заявою відкрито кримінальне провадження № 42015220080000036 від 05.05.2015 року про кримінальному правопорушенню, передбаченому ч. 1 ст. 367 КК України. Досудове розслідування за вказаним кримінальним провадженням не здійснюється, жодних слідчих дій не проводиться. Таким чином, незаконні дії, на той час слідчого Київського районного відділу ХМУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_4 завдали йому майнової шкоди.

З посиланням на вимоги ст.ст. 1166,1176 ЦК України, п.1 ч.1 ст.1 Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду , ч.5 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини просить стягнути дану шкоду у розмірі 148080 грн. з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України.

21.10.2019 року до суду поданий відзив Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просять залишити позов без задоволення та зазначають, що позивачем невірно визначений відповідач у справі, оскільки Головне управління Національної поліції в Харківській області, було утворене Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ , тобто після подій, на які вказує позивач своєму позові. Відповідно до відкритих даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Київський районний відділ Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (Код ЄДРПОУ 08675720) - ліквідований без правонаступництва.

20.11.2019 року до суду поданий відзив Державної Казначейської служби України, в якому просять відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі та вказують, що Казначейство жодних прав та інтересів позивача не порушувало, не вступало у правовідносини з ним і жодної шкоди позивачеві не завдавало, то відповідно до вимог Конституції України, ЦК України та інших актів законодавства Казначейство не може нести відповідальність за шкоду, завдану позивачу діями інших суб`єктів. Також, зазначають, що Держава не відповідає по зобов`язаннях державних організацій, які є юридичними особами , а ці організації не відповідають по зобов`язаннях держави. Така юридична особа, тобто державна установа, відповідає за своїми зобов`язаннями коштами, які є в її розпорядженні. Отже, законні підстави для стягнення шкоди з Державного бюджету України відсутні. І зв*язку з тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог просять відмовити в задоволенні позову.

12.12.2019 року представником Головного управління Національної поліції в Харківській області подані по справі пояснення, аналогічні поданому відзиву.

Згідно ухвали Київського районного суду м. Харкова від 12.12.2019 року в задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження відмовлено.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 12.12.2019 року закрито підготовче провадження по даній справі, призначено судове засідання для розгляду справи по суті позовних вимог.

13.01.2020 року до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про розгляд справи у його відсутність, при цьому вказує, що свої позовні вимоги в даній редакції підтримує в повному обсязі.

13.01.2020 року подана заява представника Головного управління Національної поліції в Харківській області про розгляд справи за позовом ОСОБА_1 без його участі, проти задоволення позовних вимог заперечує.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Як визначено ч.3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Положеннями ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що згідно постанови Київського районного суду м. Харкова від 24.04.2015 року клопотання ОСОБА_1 про повернення речових доказів було задоволено та речові докази по кримінальній справі № 2018/1-1276/11 за обвинуваченням ОСОБА_2 за ознаками складу злочину ст. 190 ч.3 КК України - джинси т.м. Diesel в кількості 442 шт. та жіночі труси т.м. Ozsen в кількості 14400 шт. передані законному володільцю ОСОБА_1 . Також, в цій постанові зазначено, що цивільний позов ОСОБА_1 задоволений та стягнуто з засудженого ОСОБА_2 суму в розмірі 148080 грн.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень дане рішення суду від 24.04.2015 року набрало законної сили, даних про його скасування у суду немає.

Звертаючись до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Державної Казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями та рішеннями органів досудового слідства у розмірі 148080 грн. позивач ОСОБА_1 вказує, що з даною ухвалою він звернувся до слідчого слідчого відділу Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_4 з проханням повернути товар (джинси т.м. Diesel в кількості 442 шт., та жіночі труси т.м. Ozsen в кількості 14400 шт.), однак йому товар повернуто не було. 11.03.2015 року він звертався до прокуратури Харківської області з проханням провести розслідування правомірності дій слідчого Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області Іщенко Ю.В. та допомогти у вирішенні питання щодо повернення майна і 05.05.2015 року листом прокурора прокуратури Київського району м. Харків повідомлено, що відкрито кримінальне провадження № 42015220080000036 від 05.05.2015 року про кримінальному правопорушенню, передбаченому ч. 1 ст. 367 КК України. Досудове розслідування за вказаним кримінальним провадженням не здійснюється, жодних слідчих дій не проводиться, а тому незаконні дії, на той час слідчого Київського районного відділу ХМУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_4 завдали йому майнової шкоди.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до вимог ст.1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державною у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду.

Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.

Вимогами ст. 1176 ЦК України також передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю зазначених органів, встановлюється законом.

Крім того, відшкодування шкоди, завданої органами дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду, передбачено Законом України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду".

Відповідно до ст. п. 1 ч. 1 ст. 2 цього Закону право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках: 1) постановлення виправдувального вироку суду; 1-1) встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали чи постанови суду про повернення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд) факту незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів; 2) закриття кримінальної справи за відсутністю події злочину, відсутністю у діянні складу злочину або недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину; 3) відмови в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи з підстав, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті; 4) закриття справи про адміністративне правопорушення.

Згідно вимог ст. 3 вищезазначеного Закону громадянинові відшкодовуються (повертаються): 1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій; 2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами дізнання чи досудового слідства, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; 3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином; 4) суми, сплачені громадянином у зв`язку з поданням йому юридичної допомоги;5) моральна шкода.

Відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5 статті 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що йому не було повернуто речові докази, у зв*язку з чим він має підстави вважати, що воно втрачене внаслідок незаконних дій правоохоронних органів, а тому просить відшкодувати вартість майна, з посиланням на ст.ст. 1166,1176 ЦК України, п.1 ч.1 ст.1 Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду , ч.5 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини .

При цьому, суд зазначає, що у нормах права, на які посилається позивач вказано, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування , та що право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом .

Аналізуючи наведені позивачем доводи та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є недоведеними, необґрунтованими, заявлені передчасно та такими, що не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Так, позивач посилається на неправомірність дій працівників правоохоронних органів, а саме слідчого СВ Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області Іщенко Ю.В. щодо неповернення йому речових доказів, однак суд зазначає, що доказів на підтвердження неправомірності дій даного слідчого Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області суду не надано. Також, в матеріалах даної цивільної справи відсутні і інші докази на підтвердження неправомірних або незаконних дій інших працівників правоохоронних органів щодо неповернення майна позивачу.

Відповідно до ст. 76 ЦПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовуються вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно постанови Київського районного суду м. Харкова від 24.04.2015 року вбачається, що розгляд кримінальної справи, де ОСОБА_1 був потерпілим закінчений вироком суду, яким ОСОБА_5 за ч.3 ст. 190 КК України засуджений до 4 років позбавлення волі та вирішено питання про цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 на суму 148080 грн. шляхом стягнення даної суми на користь ОСОБА_1 .

Також, в цій постанові вирішено питання про повернення ОСОБА_1 за його клопотанням речових доказів - джинсів т.м. Diesel в кількості 442 шт. та жіночих трусів т.м. Ozsen в кількості 14400 шт., без зазначення їх вартості.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що дійсно за зверненням ОСОБА_1 05.05.2015 року прокуратурою Київського району м. Харкова за фактом неналежного виконання своїх службових обов*язків посадовими особами СВ Київського РВ ХМУ внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015220080000036 про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 367 КК України. (а.с. 44).

Згідно відповіді Харківської місцевої прокуратури № 2 від 12.11.2019 року (а.с. 83) 30.09.2015 року прокуратурою Харківської області вказаний злочин перекваліфіковано на ст. 197 КК України та матеріали кримінального провадження передано за підслідністю до СВ Київського ВП ГУНП в Харківській області. Також, роз*яснено заявникові його право у разі незгоди з діями слідчого або прокурора під час досудового розслідування звернення до слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог КПК України.

Суд звертає увагу про те, що у даних відповідях не зазначено про незаконність накладення арешту на майно, не вказано про незаконність проведення оперативно-розшукових дій, про незаконність обшуку, виїмки, або інших підстав, які передбачені Порядком відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.

Також, не надані до суду і відомості про притягнення винних осіб до відповідальності або про незаконність проведених дій за заявою позивача, або результати кримінального провадження за заявою ОСОБА_1 .

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок: 1) незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян; 2) незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу; 3) незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" та іншими актами законодавства. У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.

Суду під час розгляду справи не надано об`єктивних даних, що позивач має право на відшкодування шкоди з боку відповідача - Головного управління Національної поліції в Харківській області згідно вимог Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду .

Крім того, суд звертає увагу, що позовні вимоги ОСОБА_1 пред`явлені тільки до Головного управління Національної поліції в Харківській області та Державної Казначейської служби України, вимог до Держави України або до конкретної особи, чиїми незаконними діями йому спричинено шкоди позивач в даному провадженні не пред`являє, в залученні інших відповідачів або заміні відповідача під час судового розгляду заперечував.

Також, згідно представленої інформації з боку відповідача Головного управління Національної поліції в Харківській області вони не є правонаступниками Київського районного відділу Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, що підтверджується відкритими даними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Пред*являючи вимоги про відшкодування майнової шкоди в розмірі 148080 грн. з посиланням на вартість майна також позивач не надає до суду будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження даного розміру заподіяної йому шкоди.

Згідно наданої позивачем постанови від 24.04.2015 року ОСОБА_1 повернуто майно без зазначення її вартості та вказано про задоволення позову ОСОБА_1 до засудженого ОСОБА_6 на суму 148080 грн., що не позбавляє заявника вимагати виконання вироку в частині цивільного позову на суму 148080 грн.

Також, суд погоджується з запереченнями відповідача - Державної казначейської служби України про те, що казначейство не може нести відповідальність за шкоду, завдану позивачу діями інших суб*єктів, за її наявності та враховуючи заявлені позовні вимоги, які є предметом даного судового розгляду.

Згідно з Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженим постановою КМУ від 15.04.2015 № 215 казначейство забезпечує казначейське обслуговування державного та місцевих бюджетів на основі ведення єдиного казначейського рахунка та управління наявними фінансовими ресурсами, що ним обліковуються. Казначейство є юридичною особою, має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням та не несе відповідальності за дії органів державної влади. Казначейство виступає від власного імені, самостійно відповідає за власними зобов`язаннями і є окремим учасником цивільних відносин відповідно до частини 1 статті 2 ЦК України.

До суду не надано доказів, що Казначейство порушило права та інтереси позивача, враховуючі заявлені ним позовні вимоги саме до Головного управління Національної поліції в Харківській області та Державної Казначейської служби України.

Відповідно до ст.176 ЦК України держава не відповідає за зобов`язаннями створених нею юридичних осіб та юридичні особи, створені державою, не відповідають за зобов`язаннями відповідно держави.

Конституційний суд України у рішенні від 03.10.2001 №12-рп/2001 у справі про відшкодування шкоди державою вказує, що державні органи як юридичні особи несуть юридичну відповідальність лише за своїми договірними зобов`язаннями. Держава не відповідає по зобов`язаннях державних організацій, які є юридичними особами , а ці організації не відповідають по зобов`язаннях держави. Така юридична особа, тобто державна установа, відповідає за своїми зобов`язаннями коштами, які є в її розпорядженні.

Посилання позивача на застосування Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ не є обґрунтованим, оскільки не було встановлено ані даним судом, ані іншими органами незаконність дій, про які зазначає позивач та які є підставою для відшкодування шкоди.

На підставі вищезазначеного, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними, безпідставними та передчасними, у зв`язку з чим задоволенню не підлягають в повному обсязі.

Керуючись ст. ст.10, 12, 13,76,81, 141, 258, 259, 263 - 265, 280-284 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (61002. м.Харків, вул.Жон Мироносиць, 5), Державної Казначейської служби України (01601, м.Київ, вул.Бастіонна, 6) про стягнення на користь позивача 148080 грн. з Державної казначейської служби України за рахунок коштів з єдиного казначейського рахунку, призначеного для відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду - відмовити в повному обсязі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

На рішення суду першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення, а у випадку проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до вимог п.15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя: