Постанова

від 24.01.2020 по справі 823/2011/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 січня 2020 року

Київ

справа №823/2011/16

адміністративне провадження №К/9901/32819/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Черкаській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2017 року (судді: Горяйнов А.М. (головуючий), Желтобрюх І.Л., Коротких А.Ю.) у справі № 823/2011/16 за позовом Приватного акціонерного товариства Золотоніська парфумерно-косметична фабрика до Головного управління Державної фіскальної служби в Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Приватне акціонерне товариство Золотоніська парфумерно-косметична фабрика (далі - позивач, ПрАТ Золотоніська парфумерно-косметична фабрика ) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Черкаській області (далі - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДФС в Черкаській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС в Черкаській області № 0002041407 від 28.09.2016 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 8 103,60 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0002041407 від 28.09.2016, діяв всупереч та не у відповідності до вимог податкового законодавства, оскільки визначена відповідачем штрафна (фінансова) санкція (штраф), у вказаному податковому повідомленні-рішенні, за порушення порушення вимог податкового законодавства в частині недотримання встановлених строків оприбуткування готівки в касі є адміністративно-господарською санкцією та повинна бути застосована у межах строків встановлених у статті 250 Господарського кодексу України, яких контролюючим органом дотримано не було.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 31 січня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0002041407 від 28.09.2016, діяв у межах та у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки визначена відповідачем штрафна (фінансова) санкція (штраф), у вказаному податковому повідомленні-рішенні, була застосована в межах строку, встановленого чинним законодавством, а саме - Податковим кодексом України.

4. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ПрАТ Золотоніська парфумерно-косметична фабрика подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просило скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 31 січня 2017 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПрАТ Золотоніська парфумерно-косметична фабрика у повному обсязі.

5. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2017 року апеляційну скаргу ПрАТ Золотоніська парфумерно-косметична фабрика задоволено повністю. Скасовано постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 31 січня 2017 року та прийнято нове рішення, яким задоволено позовні вимоги ПрАТ Золотоніська парфумерно-косметична фабрика у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області від 28 вересня 2016 року № 0002041407. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0002041407 було прийнято 28 вересня 2016 року, тобто після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 250 Господарського кодексу України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, ГУ ДФС в Черкаській області подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2017 року та залишити в силі постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 31 січня 2017 року у справі № 823/2011/16.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ПрАТ Золотоніська парфумерно-косметична фабрика зареєстровано юридичною особою з 02.03.1994 (код ЄДРПОУ 00374479). Згідно наказів від 08.07.2016 № 246 та від 18.08.2016 № 300 службові особи відповідача здійснили документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 до 31.12.2015. За наслідками перевірки складено акт від 12.09.2016 №40/23-00-14-0107/1/00374479.

У вказаному акті перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог п. 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637, а саме: встановлено несвоєчасне оприбуткування готівки до каси товариства в сумі 1 620,72 грн на підставі фіскального чека від 05.08.2015 № 1042 в книзі обліку розрахункових операцій. Запис здійснено 09.08.2015.

На підставі акту перевірки від 12.09.2016 №40/23-00-14-0107/1/00374479 контролюючим органом було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0002041407 від 28.09.2016 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 8 103,60 грн.

Крім того, судами встановлено, що згідно з даними Z-звіту від 05.08.2015 № 1042 магазину ПрАТ Золотоніська парфумерно-косметична фабрика , що розташований за адресою: м. Золотоноша, вул.Комунарівська, 14, - загальна сума виручки за цей день становить 1 620,72 грн. Однак, у книзі КОРО записи за 05.08.2015 щодо оприбуткування вказаної суми коштів відсутні, що є порушенням вимог п.2.6. Положення та є підставою для застосування штрафних санкцій на підставі положень Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки .

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. В доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на порушення, які на його думку допущено позивачем при не оприбуткуванні відповідної суми готівки та вказує на неврахування судом апеляційної інстанції того, що з набранням чинності Податкового кодексу України, положення частини першої статті 250 Господарського кодексу України щодо строків застосування адміністративно-господарських санкцій, на нарахування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, не розповсюджуються, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.

9. Позивач надіслав заперечення на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

10. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

11. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Підпункти 14.1.39, 14.1.265 пункту 14.1 статті 14.

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

11.2. Пункт 58.2 статті 58.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У разі зменшення (збільшення) контролюючим органом суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.

Контролюючий орган веде реєстр виданих податкових повідомлень-рішень щодо окремих платників податків.

11.3. Пункт 102.1 статті 102.

Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

12. Господарський кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):

12.1. Частини перша та друга статті 250.

Адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України, Законом України Про банки і банківську діяльність та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів.

13. Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Податкового кодексу України № 2756-VI від 2 грудня 2010 року:

13.1. Пункт 2.

У Господарському кодексі України статтю 250 доповнити частиною другою такого змісту: "2. Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України ( 2755-17 ) та іншими законами, контроль за дотриманням яких

покладено на органи державної податкової служби та митні органи".

14. Указ Президента України від 12.06.1995 № 436/95 Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки :

14.1. Абзац третій статті 1.

Установити, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Податкового кодексу України № 2756-VI від 2 грудня 2010 року статтю 250 Господарського кодексу України доповнено частиною другою, яка набрала законної сили з 1 січня 2011 року. Відповідно до частини другої статті 250 Господарського кодексу України, дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів.

16. Таким чином, з набранням чинності Податкового кодексу України, положення частини першої статті 250 Господарського кодексу України щодо строків застосування адміністративно-господарських санкцій, на нарахування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, в тому числі за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки, не розповсюджуються.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

17. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

18. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права, колегія суддів зазначає, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0002041407 від 28.09.2016 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 8 103,60 грн, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки, діяв у межах та у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

Колегія суддів зазначає, що у справі, що розглядається, судом першої інстанції було встановлено, що згідно з даними Z-звіту від 05.08.2015 № 1042 магазину ПрАТ Золотоніська парфумерно-косметична фабрика , що розташований за адресою: м. Золотоноша, вул.Комунарівська, 14, - загальна сума виручки за цей день становить 1 620,72 грн. Однак, у книзі КОРО записи за 05.08.2015 щодо оприбуткування вказаної суми коштів відсутні, що є порушенням вимог п.2.6. Положення та є підставою для застосування штрафних санкцій на підставі положень Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки .

19. Таким чином, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо правомірності прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкове повідомлення-рішення № 0002041407 від 28.09.2016 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в межах строку встановленого Податковим кодексом України (пункт 102.1 статті 102), тоді як судом апеляційної інстанції до спірних правовідносин помилково було застосовано положення статті 250 Господарського кодексу України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

20. Судами першої та апеляційної інстанції в повній мірі встановлено фактичні обставини справи.

21. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

22. Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (частина перша статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України).

23. З огляду на зазначене, враховуючи положення пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), пункту 2 Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Податкового кодексу України № 2756-VI від 2 грудня 2010 року, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права, у частині неправильного тлумачення закону та скасував рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, що є підставою для скасування такого судового рішення, а тому касаційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби в Черкаській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2017 року підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного суду України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Черкаській області задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2017 року у справі № 823/2011/16 скасувати, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 31 січня 2017 року в даній справі залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду