Ухвала

від 20.12.2019 по справі 757/62113/19-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/62113/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання старшого слідчого шостого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у м. Києві лейтенанта податкової міліції ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №320191000000000053,-

ВСТАНОВИВ:

26 листопада 2019 року до провадження слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання старшого слідчого шостого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у м. Києві лейтенанта податкової міліції ОСОБА_3 про накладення арешту на вилучене майно, за результатами проведеного обшуку 21.11.2019, території та нежитлових приміщень (офісні, складські, магазинні та інші), що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Каховська, 64 (кадастровий номер - 8000000000:66:044:0032, 8000000000:66:044:0031), в межах кримінального провадження №320191000000000053.

Представник власника майна, а також зацікавлена особа слідчий слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у м. Києві ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, їх неявка у відповідності до вимог ст. ст. 172, 174 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.

Слідчий слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у м. Києві ОСОБА_4 звернулась до суду із заявою про розгляд клопотання у її відсутність, клопотання підтримує в повному обсязі.

Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання не здійснювалась.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, приходить до наступного висновку.

З наданих в обґрунтування клопотання матеріалів вбачається, що шостим слідчим відділом розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у м. Києві здійснюється досудове у кримінальному провадженні №320191000000000053, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.01.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Слідчий вказує, що 21.11.2019 на виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_5 від 18.11.2019 (справа №757/60713/19-к) проведено обшук території та нежитлових приміщень (офісні, складські, магазинні та інші), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер - 8000000000:66:044:0032, 8000000000:66:044:0031), що фактично використовують в протиправній діяльності особи, які причетні до злочинної діяльності: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ), ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , які причетні до злочинної діяльності, за результатами проведення якого виявлено та вилучено печатку круглої форми ТОВ «ФФА» (код 39845169) в кількості 1 шт., на яку вказаною ухвалою слідчого судді не надано прямого дозволу на вилучення.

Слідчий посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що вищевказана вилучена печатка круглої форми ТОВ «ФФА» (код 39845169) в кількості 1 шт. має вагоме значення для досудового розслідування та може бути використана як доказ факту та обстави н, що встановлюються під час досудового розслідування по кримінальному провадженню, та з метою недопущення втрати, знищення чи пошкодження речових доказів, та з метою їх збереження, для встановлення істини у кримінальному провадженні, на дане майно просить накласти арешт.

Разом із цим, вищевказане майно, вилучене під час проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №320191000000000053, постановою слідчого від 22.11.2019 визнано речовими доказами по вказаному провадженню.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Згідност. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим згідно ч. 5ст. 171 КПК Україниклопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Згідно ч.ч. 1, 2ст. 173 КПК Українислідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другоїстатті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до положеньст. 2 КПК Українизавданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Нормоюст. 41 Конституції Українивстановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Дослідивши викладені у клопотанні доводи, надані матеріали, враховуючи протокол обшуку від 21.11.2019, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим у клопотанні не доведено існування правових підстав для накладення арешту на майно, передбачених ч. 2ст. 170 КПК України, та те, що вказане майно було знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, відповідно до критеріїв, зазначеним уст. 98 КПК України, а відтак не вбачає правових підстав для задоволення вказаного клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173,175,309,372,392,532 КПК України,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого шостого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у м. Києві лейтенанта податкової міліції ОСОБА_3 про накладення арешту на вилучене майно, за результатами проведеного обшуку 21.11.2019, на території та нежитлових приміщень (офісні, складські, магазинні та інші), що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Каховська, 64 (кадастровий номер - 8000000000:66:044:0032, 8000000000:66:044:0031), а саме на: печатку круглої форми ТОВ «ФФА» (код 39845169) в кількості 1 шт. - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1