Ухвала

від 23.01.2020 по справі 757/1671/20-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/1671/20-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду міста Києва клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12019100060002376 від 30.05.2019 про накладення арешту, -

ВСТАНОВИВ:

16.01.2020 року у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12019100060002376 від 30.05.2019 про накладення арешту на кошти - суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

До початку розгляду клопотання, стороною кримінального провадження, прокурором, через канцелярію суду подана заява про розгляд клопотання у його відсутність, також, прокурором у заяві зазначено, що клопотання підтримує в повному обсязі, із підстав, наведених у ньому та просить слідчого суддю задовольнити вказане клопотання.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність не з`явившихся осіб, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.

Обґрунтовуючи вказане клопотання прокурор вказує, що Київською місцевою прокуратурою № 6 здійснюється процесуальне керівництво по матеріалах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100060002376 від 30.05.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, ч. 5 ст. 191 КК України КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановленими слідством особами в період 2018-2019 років розроблено та втілено у життя злочинний механізм, діяльність якого направлена на створення (придбання) ряду суб`єкті підприємницької діяльності (юридичних осіб), з метою прикриття незаконної діяльності, легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, пособництву ухиленню від сплати податків в особливо великих розмірах підприємствами реального сектору економіки, шляхом документального оформлення безтоварних операцій, внесення завідомо неправдивих відомостей до фінансово-господарських документів підприємств, щодо псевдо операцій з реалізації ТМЦ (робіт, послуг) використовуючи

підприємства, які мають ознаки «фіктивності» і створені з метою прикриття незаконної діяльності, зокрема ТОВ "Компанія Сіквел" (код ЄДРПОУ 42388203), ТОВ "БК Лотус" (код ЄДРПОУ 42860742), ТОВ "БКФ АРТ" (код ЄДРПОУ 42621914), ТОВ "Будівельна група глобусбудактив" (код ЄДРПОУ 42921066).

Під час досудового розслідування кримінального провадження встановлено, що невстановлені особи використовуючи реквізити вищевказаних підприємств здійснили підробку документів для підприємств реального сектору економіки, а саме: податкових декларацій з ПДВ, податкових накладних, видаткових накладних, податкової звітності документів фінансово-господарської діяльності підприємства тощо. Операції, які відображені у документах бухгалтерського та податкового обліку не підтверджуються по ланцюгу постачання, у зв`язку з відображенням у податкових накладних постачальниками реалізації (продажу) товарно-матеріальних цінностей відмінних від придбаних (куплених), відсутністю працівників, виробничих потужностей, складських приміщень для зберігання ТМЦ.

Крім того, встановлено, що згідно інформації з бази даних «Архів Електронної звітності» встановлено, що у вказаних товариств на своїх спеціальних рахунках є суми ліміту ПДВ, яку в подальшому невстановлені слідством особи, які використовують реквізити зазначених підприємств під час провадження кримінально-протиправної діяльності можуть використати для надання безпідставного податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки, чим спричинять збитки державі.

Встановлено, що невстановленими слідством особами, які створили (придбали) зазначені юридичні особи, під час кримінально-протиправної діяльності, використовуючи реквізити підконтрольних підприємств, які мають ознаки фіктивності зареєстрували у Єдиному реєстрі податкових накладних від імені підконтрольних СГД податкові накладні щодо ніби то постачання в адресу ТОВ "Компанія Сіквел" (код ЄДРПОУ 42388203), ТОВ "БК Лотус" (код ЄДРПОУ 42860742), ТОВ "БКФ АРТ" (код ЄДРПОУ 42621914), ТОВ "Будівельна група глобусбудактив" (код ЄДРПОУ 42921066) товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг), в результаті чого на спеціальні рахунки зазначених товариств в системі електронного адміністрування ПДВ ДФС України надійшли відповідні суми ліміту ПДВ.

Досудовим розслідуванням встановлено, що вказані дії невстановлених слідством осіб дали змогу створити видимість проведення фінансово-господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт (послуг), які фактично не відбувалися, а оформлялися лише документально, віднести у бухгалтерському обліку та податковій звітності суми по них до складу податкового кредиту з ПДВ.

Отримавши на спеціальні рахунки суми ліміту ПДВ по зазначених податкових накладних, невстановлені слідством особи в свою чергу отримали можливість також реєструвати від імені вищезазначених товариств у ЄРПН податкові накладні на відповідні суми в адресу інших підприємств реального сектору економіки, та таким чином сприяти в ухиленні від сплати податків формуючи останнім незаконний податковий кредит з ПДВ.

Враховуючи викладене, є всі підстави вважати, що суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по указаним суб`єктам підприємницької діяльності, на яку вказані платники мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є предметом протиправної діяльності, отримані внаслідок проведення незаконної діяльності.

На даний час є достатні підстави вважати, що сума ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по указаним підприємствам може бути використана для надання безпідставного податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки, що призведе до їх втрати і унеможливить відшкодування шкоди державі та встановлення причетних до злочину осіб.

Прокурор вказує, що з метою припинення злочинної діяльності, попередження збитків, що заподіюються Державі, діями групи осіб за рахунок використання фіктивного підприємництва, проведення псевдорозрахункових фінансовогосподарських операцій, не сплати податків, виникла необхідність у накладенні арешту на кошти, розміщені на банківському рахунку суб`єкта підприємницької діяльності.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1, 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів, конфіскації майна як виду покарання або доходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так, постановою прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_4 про визнання грошових коштів речовими доказами від 25.11.2019 кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України які належать вищезазначеним товариствам визнано речовим доказом.

Прокурором доведено, що вказане майно могло бути набуто кримінально протиправним шляхом та отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку не накладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого відчуження або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження майна.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Таким чином, клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на активи суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України (код ЄДРПОУ 39292197) за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8, що належить наступним юридичним особам: ТОВ "Компанія Сіквел" (код ЄДРПОУ 42388203), ТОВ "БК Лотус" (код ЄДРПОУ 42860742), ТОВ "БКФ АРТ" (код ЄДРПОУ 42621914), ТОВ "Будівельна група глобусбудактив" (код ЄДРПОУ 42921066), шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, а саме: активами сумами податків в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ), які знаходяться і надходитимуть на спеціальні рахунки та належать (належатимуть) ТОВ "Компанія Сіквел" (код ЄДРПОУ 42388203), ТОВ "БК Лотус" (код ЄДРПОУ 42860742), ТОВ "БКФ АРТ" (код ЄДРПОУ 42621914), ТОВ "Будівельна група глобусбудактив" (код ЄДРПОУ 42921066) на які останні мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та заборонити службовим особам та працівникам вказаних юридичних осіб, їхнім представникам за дорученням, використовуючи або будь-яким чином відчужувати вищевказане майно.

Зобов`язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1