Постанова

від 24.01.2020 по справі 932/13128/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1307/20 Справа № 932/13128/19 Суддя у 1-й інстанції - Литвиненко І. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2020 року

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - Лаченкової О.В.

суддів - Варенко О.П., Городничої В.С.

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу виконуючого обов`язки керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі: Дніпропетровської обласної ради та Комунального підприємства «Дніпропетровська обласна клінічна офтальмологічна лікарня» ,

на ухвалу Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 04 вересня 2019 року

по справі за позовом виконуючого обов`язки керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі: Дніпропетровської обласної ради та Комунального підприємства «Дніпропетровська обласна клінічна офтальмологічна лікарня» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків, завданих кримінальним правопорушенням, -

ВСТАНОВИЛА:

В вересні 2019 року до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська надійшов позов виконуючого обов`язки керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі: Дніпропетровської обласної ради та Комунального підприємства «Дніпропетровська обласна клінічна офтальмологічна лікарня» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків, завданих кримінальним правопорушенням.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 04 вересня 2019 року позов виконуючого обов`язки керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі: Дніпропетровської обласної ради та Комунального підприємства «Дніпропетровська обласна клінічна офтальмологічна лікарня» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків, завданих кримінальним правопорушенням - повернуто позивачеві.

В апеляційній скарзі виконуючий обов`язки керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі: Дніпропетровської обласної ради та Комунального підприємства «Дніпропетровська обласна клінічна офтальмологічна лікарня» просить скасувати ухвалу Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 04 вересня 2019 року по справі №932/13128/19 та прийняти направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відзивів на апеляційну скаргу виконуючого обов`язки керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі: Дніпропетровської обласної ради та Комунального підприємства «Дніпропетровська обласна клінічна офтальмологічна лікарня» на ухвалу Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 04 вересня 2019 року від інших учасників справи до суду не надходило.

Оскільки апеляційним судом у складі колегії суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи судова колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу районного суду - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Повертаючи позовну заяву виконуючого обов`язки керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі: Дніпропетровської обласної ради та Комунального підприємства «Дніпропетровська обласна клінічна офтальмологічна лікарня» , суд першої інстанції дійшов до висновку, що у даному випадку прокурор не має цивільної процесуальної дієздатності на звернення до суду із цим позовом.

Але з такими висновком суду погодитись не можна, з наступних підстав.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У справі Bellet у. France Європейський суд з прав людини зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Відповідно до положень ст. 124 Конституції України, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, визначеному ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, виконуючий обов`язки керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі: Дніпропетровської обласної ради та Комунального підприємства «Дніпропетровська обласна клінічна офтальмологічна лікарня» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків, завданих кримінальним правопорушенням.

Згідно з ч. 5 ст. 175 ЦПК України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Частиною 4 ст. 56 ЦПК України визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Так, згідно ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У рішенні від 08.04.1999 року №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави , висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Оскільки інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави , особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічну правову позицію Викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17).

Поняття орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах , означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

Як вбачається з позовної заяви, Дніпропетровською місцевою прокуратурою №2 встановлено факт порушення економічних інтересів держави, що полягає у не надходженні до відповідного бюджету коштів у сумі 7396 грн. 55 коп. - відшкодування матеріальних збитків, завданих кримінальним правопорушенням.

А тому, виходячи з обставин справи, положень ст.ст. 7, 142 Конституції України, ст. ст. 61 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст. 89 Бюджетного кодексу України, ст. 18 Закону України Основи законодавства України про охорону здоров`я , прокурором вірно визначено органи, уповноважені державою на виконання відповідних функцій у спірних правовідносинах.

Отже, під час звернення до суду прокурором у відповідності до вимог законодавства, виконано вимоги ст. 56 та ч. 5 ст. 175 ЦПК України щодо обґрунтування порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, визначено передбачені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Так, звертаючись із позовною заявою на захист інтересів держави в особі Дніпропетровської обласної ради та комунального підприємства Дніпропетровська обласна клінічна офтальмологічна лікарня , про що безпосередньо та із зазначенням фактичних обставин вказується у позові, прокурором, як підставу представництва, визначено неналежний захист інтересів держави Дніпропетровською обласною радою та комунальним підприємством Дніпропетровська обласна клінічна офтальмологічна лікарня , які всупереч інтересам територіальної громади міста не вжили заходів позовного характеру, спрямованих на відшкодування до відповідного бюджету коштів у сумі 7396грн. 55 коп. - матеріальних збитків, завданих кримінальним правопорушенням.

Реалізація прокурором представницьких повноважень в інтересах держави у даній справі відповідає висновку Європейського Суду з прав Лодини (далі - ЄСПЛ) викладеному у рішенні від 15.11.1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного королівства , де суд проголосив, що засіб захисту повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Так, ЄСПЛ визнає, що є категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. У справі Менчинська проти Російської Федерації (рішення від 15.01.2009 року, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави . Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні справедливого балансу між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (рішення у справах Dombo Beheer B. V. v. The Netherlands від 27.10.1993 та Ankeri y. Switzerland від 23.10.1996).

За сталою практикою ЄСПЛ участь прокурора на боці однієї із сторін ( відстоювання однієї точки зору перед судом декількома сторонами ), або навіть та обставина, що порушення справи було ініційовано прокурором, не обов`язково ставить іншу сторону у завідомо невигідне становище при Викладенні своєї позиції по справі (справи Бацаніна проти Росії , No3932/02. 26.05.2009; Менчинська проти Російської Федерації , No42454/02, 15.01.2009 Yvon v. France , No44962/98, 2003; Asito v. Moldova , No40663/98, 08.11.2005).

Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував на необхідність здійснення індивідуальної перевірки судом дотримання принципу справедливого балансу між сторонами внаслідок участі у справі прокурора.

Аналізуючи рішення Європейського суду у справах за участю прокурора, встановлено, що судом порушення принципу справедливого балансу констатується у випадках наявності у прокурора виключних перед іншими учасниками справи можливостей, а саме: присутності прокурора в нарадчій кімнаті суду з правом або без права дорадчого (остаточного) голосу: вступу прокурора у справу за умови, що сторони у справі до цього ефективно використовували засоби захисту (шляхом звернення до суду та забезпечення розгляду судом відповідної справи), а позиція прокурора дублює позицію сторони, яку він представляє (авторитетний вплив на суд); звернення внаслідок його виключних повноважень прокурором за переглядом судового рішення через значний проміжок часу після прийняття цього рішення (недотримання принципу правової визначеності ).

За інших умов ЄСПЛ констатується відсутність порушень вказаного принципу при участі прокурора у справі та підкреслюються дискреційні повноваження прокурора на свій розсуд вирішувати питання про наявність підстав для захисту інтересів, у даному випадку, держави (справа Ружанський проти Польщі , №55339/00, 18.05.2006).

Таким чином, участь прокурора у суді є виправданою для законного захисту порушених інтересів держави, коли сторони у справі не обмежені у можливості залучати своїх представників (адвокатів), подавати до суду свої письмові та усні пояснення, реалізовувати ефективний захист своїх прав, а прокурор не має переваг перед сторонами справи (рішення у справі Бацаніна проти Росії від 26.06.2009).

Законодавцем у ст. ст. 43, 49, 56, 175, 178-180 ЦПК України визначено однакові права та обов`язки для сторін і забезпечено можливість всіх учасників процесу ефективно реалізовувати право на захист своїх прав, як у випадку самостійного здійснення особо10 процесуальних повноважень, так і при зверненні прокурора до суду з позовом в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування.

Між тим, на вказані обставини суд першої інстанції не звернув належної уваги та безпідставно повернув виконуючому обов`язки керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі: Дніпропетровської обласної ради та Комунального підприємства «Дніпропетровська обласна клінічна офтальмологічна лікарня» його вищезазначену позовну заяву у цій справі.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу виконуючого обов`язки керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі: Дніпропетровської обласної ради та Комунального підприємства «Дніпропетровська обласна клінічна офтальмологічна лікарня» - задовольнити.

Ухвалу Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 04 вересня 2019 року- скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий суддя О.В.Лаченкова

Судді О.П.Варенко

В.С.Городнича